Процвітала задовго до Імперії інків: які секрети цивілізації Тіванако розкрили вчені

Приблизно між 500 і 1000 роками н. е. місто розширилося і займало площу понад 6 квадратних кілометрів, проте досі вдалося виявити лише невелику його частину. У період свого розквіту тут могло проживати щонайменше 10 000 мешканців, пише Live Science.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Хоча жителі не залишили після себе жодних письмових свідчень, а оригінальна назва міста втрачена, політичний і культурний вплив цього місця поширювався на території сучасних Перу, Чилі та Аргентини.

Відоме сьогодні як Тіванако, місто є важливим археологічним пам'ятником і привертає увагу своїми архітектурними особливостями. Маргарет Янг-Санчес, кураторка Денверського художнього музею, описала його як місце, де "масивні земляні кургани з кам'яним облицюванням підносяться над рівниною", з неймовірними кам'яними спорудами та церемоніальними будівлями.

Походження доколумбівської цивілізації

Розвиток Тіванако тісно пов'язаний з його навколишнім середовищем. Хоча вчені досі не можуть відповісти, коли саме заселили вперше стародавнє місто, однак науковці припускають, що це сталося приблизно 4 тисячі років тому.

Саме тоді люди одомашнили тварин, таких як лами та альпаки, і навчилися вирощувати морозостійкі культури, такі як кіноа та коренеплоди. Значним прогресом стало вирощування культур на піднятих грядках — штучно створених ділянок, розділених каналами з водою.Ці інновації сприяли розвитку складніших поселень і дозволило Тіванако перетворитися на регіональний центр

Розкопки храму та інших пам'яток

Дослідники виявили добре організовані квартали, розділені великими глинобитними стінами. Ці квартали включали групи будинків, розташованих навколо внутрішніх двориків і спільних просторів, де, ймовірно, проводилися релігійні або громадські заходи.

У цьому районі також знаходиться Затонулий храм, заповнений кам'яними обличчями і різьбленнями, які, як вважається, зображують міфічних предків, і піраміда Акапана — складена з кам'яних брил ступінчаста семиповерхова піраміда заввишки 18 м. Колись вона символізувала як політичну, так і сакральну владу, а на її вершині знаходиться невелике штучне водоймище-басейн.

Нещодавно виявлена споруда, храм Паласпата, розташований приблизно за 210 кілометрів на південь від міста, датується періодом між 630 і 950 роками н. е. і, ймовірно, слугувала для проведення церемоній.

Команда виявила, що Паласпата розташовувалася на перетині трьох екологічних зон: високогір'я озера Тітікака, рівнин Альтіплано та сільськогосподарських долин Кочабамби, що робило її стратегічним центром як для ритуалів, так і для торгівлі.

Храмовий комплекс має розміри приблизно 125 на 145 метрів і включає 15 прямокутних споруд, що оточують центральний двір. Зображення, зроблені за допомогою дронів, виявили архітектурні особливості, які збігаються з подіями сонячного рівнодення, що вказує на використання храму в сезонних або сільськогосподарських ритуалах.

Храм Каласасайя

Храм Каласасайя або Храм каменів, що стоять, розташований у Болівії на висоті близько 3 850 метрів над рівнем моря і є одним із найвідоміших та найвизначніших релігійних споруд доколумбівська цивілізація Тіванако. У 2000 році його додали у список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Сам храм має площу 1,47 гектара (довжина 126 м і ширина 117 м). Більша частина споруди знаходиться нижче від рівня землі. До неї ведуть 6 сходинок, які проходять через головний вхід. Там же знаходяться Ворота Сонця.

Однією з центральних особливостей храму є його астрономічна орієнтація. Археологи вважають, що Каласасайя слугував своєрідною обсерваторією: камені на східній і західній стінах були розташовані так, щоб відзначати важливі астрономічні події, такі як сонцестояння і рівнодення.

За допомогою вертикальних стовпів і сонця можна було встановити конкретну дату відповідно до 365-денного календаря з точністю до дня. Це дозволяє дійти висновку, що представники древньої цивілізації мали неймовірні знання з астрономії.

Занепад цивілізації

Попри свій феноменальний вплив, Тіванако занепало близько 1000 року н. е., зникнувши разом із культурою Уарі в сусідньому Перу. Через цей збіг дослідники припустили, що саме екологічні фактори і зміна довкілля спричинили занепад двох цивілізацій.

А втім, спадщина Тіванако пустила глибоке коріння. Місцеве населення продовжувало шанувати місто як священне місце, а пізніше інки вважали його місцем народження всього людства та звели свої доми поруч з руїнами.

Важливо Песиголовці тюркської міфології: де жили істоти з людським тілом та собачою головою (фото)

Раніше Фокус писав про рідкісний артефакт часів Кушанського царства. 2000-річний глиняний глечик нещодавно виявили поблизу села Сарбанд, Таджикистан.

Також ми розповідали про древнє поселення, яке виявили на острові Шуяк. Завдяки цьому відкриттю вчені дізналися, що корінні народи Аляски жили там ще 7000 років тому.