Мільйони патронів для "Калашникова": навіщо Росії новий завод боєприпасів у Венесуелі

Фокус переклав статтю журналіста Пітера Сучіу про нове російське військове підприємство у Венесуелі.

На початку цього місяця відбулася церемонія, що офіційно ознаменувала початок будівництва, на якій були присутні заступник міністра оборони Венесуели Генрі Родрігес і міністр промисловості та національного виробництва Алекс Сааб.

Перехід Росії від експорту зброї до ліцензування виробництва

Під час холодної війни Радянський Союз постачав величезну кількість зброї та військового обладнання дружнім комуністичним і прокомуністичним урядам у всьому світі, а також постачав повстанські сили зброєю для підтримки марксистських революцій. У 21 столітті Москва, можливо, більше не прагне до поширення комунізму, але вона продовжує домагатися впливу на зарубіжних партнерів, застосовуючи інший підхід до підтримки дружніх режимів.

Хоча Кремль більше не може дозволити собі просто "роздавати все задарма", він прагне залучити іноземних покупців своєї військової техніки. Крім того, він дедалі частіше створює зарубіжні партнерства, в рамках яких зброю російської розробки виробляють за ліцензією.

Така ситуація зі стрілецькою зброєю серії "Калашников", яку виробляють у Венесуелі. Вперше південноамериканська держава уклала угоду про будівництво заводу з виробництва ліцензійної версії автомата АК-130 у 2006 році. Незважаючи на затримки в реалізації програми, викликані санкціями ООН і корупційними скандалами, торік завод добудували та розпочали виробництво. Розташований у Маракаї, штат Арагуа, венесуельський завод мав випускати 25 тисяч автоматів на рік.

Венесуельські АК-103 стануть першими автоматами Калашникова, виробленими в Південній Америці. Але ця стрілецька зброя, сумнозвісна в Радянському Союзі, вже виробляється за ліцензією майже у двох десятках країн Європи, Азії та навіть Африки. Єгипетський варіант автомата Maadi ARM став першим автоматом серії АК, імпортованим у США в 1980-х роках.

Які боєприпаси тепер виробляє завод?

Нове підприємство з виробництва боєприпасів у Венесуелі також забезпечить стабільні поставки 7,62-мм боєприпасів до західної півкулі, незважаючи на санкції, які намагалися заблокувати російський експорт цих боєприпасів до інших країн. Для міжнародних поставок великих партій боєприпасів зазвичай потрібен "Сертифікат кінцевого користувача", і цей проєкт може допомогти усунути деякі бюрократичні зволікання. Це також може підвищити обороноздатність одного з найближчих партнерів Росії в Латинській Америці.

"Будівництво патронного заводу у Венесуелі було серйозним викликом для "Рособоронекспорту" у зв'язку із санкційним тиском на обидві країни, — розповів російському державному інформаційному агентству ТАСС генеральний директор "Рособоронекспорту" Олександр Міхєєв. — Незважаючи на об'єктивні обмеження, ми разом із Ростехом реалізували складний інфраструктурний проєкт і показали всьому світу, що ми завжди [виконуємо] зобов'язання перед нашими партнерами. Оборонний потенціал Венесуели значно зріс завдяки запуску першої черги заводу. Наше найближче завдання — запустити другу чергу і реалізувати повний технологічний ланцюжок виробництва".

На заводі вироблятимуть кілька варіантів боєприпасів.

"Перша черга патронного підприємства для автоматів Калашникова у Венесуелі має чотири сучасні конвеєри. Два з них виробляють набої з кулею зі сталевим сердечником, ще два — трасувальні та холості набої, — пояснив виконавчий директор Ростеха Олег Євтушенко. — Найближчим часом мають бути запущені інші виробництва, щоб забезпечити повний цикл випуску патронів і автоматів Калашникова на території Венесуели для національної армії, поліції та інших силових структур".

Венесуела вже є одним із найбільших у Південній Америці операторів стрілецької зброї та військової техніки російського виробництва. Кремль високо оцінив це партнерство як знак зміцнення зв'язків між державами і допомогу Венесуелі в її зусиллях по "боротьбі з наркотрафіком і організованою злочинністю". Це також може допомогти промарксистському уряду зберегти контроль над країною, оскільки він стикається зі зростаючим тиском з боку демократичного руху.

Про автора

Пітер Сучіу — журналіст із Мічигану. За свою двадцятирічну журналістську кар'єру він брав участь у роботі більш ніж чотирьох десятків журналів, газет і веб-сайтів, опублікувавши понад 3200 матеріалів. Регулярно пише про військову техніку, історію вогнепальної зброї, кібербезпеку, політику і міжнародні відносини. Пітер також є автором статей для Forbes і Clearance Jobs. Ви можете стежити за ним у Twitter: @PeterSuciu. Напишіть автору електронною поштою: Editor@nationalinterest.org.