В яких країнах Путіна можуть заарештувати - перелік

Президент Росії Володимир Путін, якого Міжнародний кримінальний суд (МКС) звинувачує у скоєнні воєнних злочинів в Україні, наразі ризикує бути заарештованим у 125 країнах, що є членами МКС.

Про це із посиланням на дослідження експерта Атлантичної ради Пітера Дікінсона повідомляє Forbes.

Зокрема, за інформацією видання, Кремль розглядав можливість участі Путіна у саміті країн БРІКС, що має відбутися цього літа в Ріо-де-Жанейро (Бразилія). Однак, через ризик арешту і екстрадиції до Гааги, поїздка була скасована. Бразилія як держава-учасниця Римського статуту МКС зобов’язана затримати особу, стосовно якої видано міжнародний ордер на арешт.

Кремлівські чиновники тиснули на президента Бразилії Луїса Інасіу Лулу да Сілву з вимогою надати Путіну гарантії недоторканності під час саміту. Втім, як зазначає Дікінсон, да Сілва врешті-решт відмовився публічно надавати імунітет російському лідеру.

МКС звинувачує Путіна, зокрема, у насильницькому вивезенні десятків тисяч українських дітей на територію Росії, де вони, за даними слідства, проходять ідеологічну обробку і примусову русифікацію. За оцінками експертів, такі дії можуть бути кваліфіковані як геноцид відповідно до Конвенції ООН про запобігання злочину геноциду.

«Ці масові викрадення, найімовірніше, будуть визнані формою геноциду, забороненого міжнародним правом», — заявив Дікінсон.

Попри публічний імідж «всемогутнього лідера», географія поїздок Путіна суттєво обмежена з моменту початку повномасштабної війни проти України у 2022 році. Європейський Союз, Велика Британія, Канада, США та інші країни закрили свій повітряний простір для російських літаків, включно з урядовими.

Станом на сьогодні ордер на арешт Путіна діє на території 125 країн — це 19 країн Азійсько-Тихоокеанського регіону, 28 у Латинській Америці та Карибах, 33 в Африці та 45 у Європі.

Це не перший випадок, коли участь Путіна у міжнародному саміті опинилася під загрозою через ризик арешту. У 2023 році ПАР — країна-господар саміту БРІКС — опинилася під безпрецедентним тиском Кремля. Як випливає з афідевіту президента ПАР Сиріла Рамафоси, наданого Верховному суду в Преторії, Москва заявила, що арешт Путіна буде розцінений як «акт війни».

«Росія чітко дала зрозуміти, що арешт її чинного президента буде вважатися оголошенням війни», — зазначив Рамафоса у своїй заяві.

Внаслідок міжнародного резонансу та тиску, Путін тоді не відвідав саміт у ПАР. На думку Дікінсона, після цього випадку Кремль був змушений обережніше діяти в подібних ситуаціях, зокрема щодо саміту в Бразилії у 2025 році.

«Погрози Путіна щодо ПАР викликали негативний резонанс, тож у випадку з Бразилією Москва обрала менш агресивну риторику», — пояснив експерт.

МКС офіційно публікував ордер на арешт Путіна у 2023 році, заявивши, що спочатку розглядав можливість тримати документ у секреті, але через системність порушень та необхідність захисту жертв вирішив зробити його публічним.

Крім Путіна, МКС розслідує можливі воєнні злочини ще низки високопосадовців РФ, зокрема колишнього міністра оборони Сергія Шойгу та начальника Генштабу Валерія Герасимова.

Дікінсон підкреслює, що Путін, як і раніше, ухиляється від поїздок до країн, які є членами МКС, якщо не отримує офіційних гарантій захисту від арешту.

«Він дуже обережно підходить до вибору маршрутів — жодних стикувань у Лондоні, Римі, Токіо чи Сіднеї. Навіть вимушена посадка може призвести до арешту та екстрадиції до Гааги», — зазначає експерт.

Особливе занепокоєння міжнародної спільноти викликають систематичні атаки РФ на об’єкти української культурної та релігійної спадщини. У березні цього року російські дрони вразили Софійський собор у Києві — пам’ятку ЮНЕСКО, якій понад 1000 років.

ЮНЕСКО вважає Софію Київську «шедевром людського творчого генія з найбільшим збереженим зібранням мозаїк і фресок XI століття».

Також зафіксовано численні обстріли церков у Сумах, Харкові, Чернігові та інших містах. Священник Української греко-католицької церкви Ігор Макар розповів, що під час поїздки на службу його автомобіль був цілеспрямовано атакований російським дроном — вибухом вибито вікна та пошкоджено двері машини. Священника було госпіталізовано з пораненнями.

Юристи МКС заявляють, що відповідно до Римського статуту, суд має юрисдикцію щодо злочинів проти культурної спадщини, а релігійні споруди вважаються об’єктами, що підлягають особливому захисту згідно з міжнародним гуманітарним правом.

Дії РФ щодо церков, соборів, музеїв і шедеврів української культури можуть стати окремим пунктом у звинуваченнях проти керівництва Кремля.