Містер мускул: як і коли Трамп продемонструє Путіну "сильну руку" Сполучених Штатів

У спеціальному зверненні редакції The New York Post (NYP), яка вважається улюбленою газетою Дональда Трампа, котру йому подають щоранку перед початком роботи в Овальному кабінеті йдеться, передусім, про необхідність посилення підтримки України. Зокрема, NYP звертає увагу на те, що після заклику Трампа до Путіна припинити агресію той натомість здійснив найбільший обстріл Києва з початку повномасштабного вторгнення.

"То чому ж, пане президенте, ваша адміністрація карає Україну?", — запитують автори публікації, нагадуючи про рішення Пентагону призупинити військові постачання Україні.

"Путін готовий пролити кров свого народу в останній спробі втримати імперію. Якщо ми дозволимо йому досягти успіху, якщо ми допоможемо йому досягти успіху, це загрожуватиме не тільки Європі. Це покаже Китаю, що наші союзи нестійкі, а терпіння коротке. Господар Кремля розуміє тільки силу і продовжуватиме ображати і ігнорувати вас, якщо Сполучені Штати не зобов’яжуться захищати Київ. Падіння України дестабілізує світ, послабить Америку і негативно позначиться на вашому президентстві. Не відступайте!", — закликає Дональда Трампа колектив The New York Post.

Невдовзі після виходу цієї публікації, у відповідь на запитання журналістів про те, чому б йому не допомагати Україні так, як він допомагає Ізраїлю Трамп зазначив: "Я допомагаю Україні, я багато допомагаю їй…". Водночас очільник Білого дому вкотре наголосив, що ця війна ніколи не розпочалася, якби він був президентом у той момент.

Який акцент і чому має ставити Україна у діалозі з Трампом

Слова Трампа про те, що він багато допомагає Україні, на переконання політолога, голови Центру аналізу та стратегій (ЦАС) Ігоря Чаленка, можна трактувати, як сигнал того, що питання розблокування військової американської допомоги, яка знаходиться наразі в Польщі вже в процесі. Втім, зауважує експерт у розмові з Фокусом, Україні слід переходити у співпраці з Вашингтоном на комерційні рейки: "Нам необхідно дотискати кейс закупівлі американської зброї, в тому числі коштами партнерів, зокрема й Німеччини. Але рішучості, до якої Трампа закликають американські журналісти і навіть послідовної постійності від нього чекати не слід. Радше ми будемо свідками імпульсних кроків президента США, при цьому імпульси ці слід правильно направляти за рахунок посилення двопартійної підтримки. Словом, я не є оптимістом щодо Трампа, але думаю, що його можна вивести з-під російського впливу. Все залежатиме від того, хто більше "сидітиме на вухах" Трампа. А те, що ми побачили в матеріалі The New York Post – це правильний крок, але це лише один крок, а їх потрібно багато".

Нагадавши історію про те, як після гри у гольф з сенатором Ліндсі Гремом Трамп увімкнув зелене світло антиросійському сакційному законопроекту, експерт підкреслив: "Це маленькі, але визначальні кроки, тим більше, що сам Путін обрізає Трампу поле для маневрів. Але при цьому всьому санкції з роскомпаній знімаються. Тобто, де потрібні реальні кроки, результат отримує Росія, а де йдеться про риторику у заграванні з американським суспільством Трамп показує, що він на українській стороні".

У Києва, вважає Ігор Чаленко, є "три кити", за якими потрібно невпинно рухатися: посилення підтримки України, поглиблення санкційного режиму відносно країни-агресорки та подальша дипломатична робота, в тому числі – спільна з євросоюзниками. "А загалом, я би зараз у діалозі з Вашингтоном робив би акцент на антикитайській політиці. Тобто, якщо вже зараз зовнішньополітичне відомство КНР через гонконгську газету видає чіткий меседж про те, що Китаю невигідною є поразка Росії, то, запитується, а хіба Трамп хоче діяти синхронно з Пекіном? Маю в цьому великий сумнів. Тому потрібно показувати, що США та КНР є геополітичними супротивниками, щоб реперна тема, яку ми бачимо зараз і бачили за Байдена про те, щоб, не дай Боже РФ не програла, зійшла нанівець. В ситуації, що склалася, очевидно, що потрібно змінювати певну систему координат", — підсумовує Ігор Чаленко.

Яким чином і коли Трамп змінить політику США щодо Росії

Водночас політолог, кандидат політичних наук Олексій Буряченко у розмові з Фокусом акцентує: "Я глибоко переконаний, що Трамп розуміє усі ті ризики, які були окреслені в публікації The New York Post. Натомість питання полягає в тому, що тільки зараз починає кристалізуватися доктринальне бачення самого Трампа стосовно зовнішньої політики, яку він буде проводити, як президент США під час своєї другої каденції. Після проактивних дій Сполучених Штатів на Близькому Сході віцепрезидент Венс вперше публічно сказав, що США відходитимуть від політики глобалістів, тобто впливу на інші країни через м’яку силу, а завдяки двостороннім взаємовідносинам, реалізовуватимуть так звану доктрину Трампа".

Для того, аби Трамп міг діяти в питанні Росії так само активно, як він діяв під час близькосхідного загострення, вважає експерт, "йому потрібно було закрити деякі інші "хвости" і напрямки, які його повсякчас відволікали від миротворчого треку".

"Відволікаючих напрямків є три. Перший – внутрішні реформи у США плюс міграційна політика. Другий – Близький Схід (починаючи Палестиною, завершуючи Іраном), який постійно тригерив Трампа і він не міг на нього не реагувати. І третій напрямок – виконання своєї політичної обіцянки про те, що він змусить Європу платити за свою безпеку. На нещодавньому саміті НАТО у Гаазі було ухвалено таки рішення про виділення країнами-членами 5% ВВП на безпекові питання, тобто Трамп свою обіцянку виконав. І на цьому етапі, а також на фоні невдалої розмови з Путіним, переконаний, президент США почне перебудовувати фокус на врегулювання щодо російсько-української війни, бо просто відмахнутися від цього питання він не може", — аргументує політолог.

На думку Олексія Буряченка, президент Трамп раніше не проявляв рішучості щодо РФ, оскільки "не хотів розпилятися", усвідомлюючи, що вести навіть політичну війну одночасно на декількох фронтах йому буде надзвичайно складно. Саме тому, переконаний експерт, "а не через велику любов до Путіна", Білий дім у діалозі з Кремлем використовував переважно м’яку риторику.

Коментуючи питання готовності Дональда Трампа задіяти щодо Москви формулу "мир через силу", аналітик зазначив, що президент США вже цілком дозрів до такої лінії. Першим свідченням цього підкреслює політолог, стане ухвалення вже ближчим часом дещо видозміненого законопроекту Грема-Блюменталя. Це — на першому етапі. На другому ж, прогнозує експерт, на тлі "стабілізуючих розмов" Трампа з Зеленським Україна може розраховувати на необхідні системи ППО та ракети до них. Саме санкції і системи ППО, резюмує Олексій Буряченко, є наочною демонстрацією Трампа Путіну готовності бути до нього не таким "ніжним та позитивним", як раніше.