Нетаньягу не зупиниться в Газі, поки не досягне своїх цілей — The Telegraph

Помста буде головним почуттям, яке буде панувати в думках Дональда Трампа, коли він прийматиме прем'єр-міністра Ізраїлю у Вашингтоні сьогодні, 7 липня. В обмін на надання життєво важливої військової підтримки військовому нападу Ізраїлю на іранську ядерну програму, Трамп очікуватиме від Беньяміна Нетаньягу однозначної підтримки свого плану припинення вогню в Газі.

Ізраїльська армія, можливо, й провела надзвичайно успішну операцію з руйнування і ослаблення ключових ядерних об'єктів Ірану, а також ліквідувала кількох провідних вчених і командирів в іранських спецслужбах, однак навіть ізраїльтянам не вдалося знищити два головні об'єкти — підземні центри збагачення урану в Натанзі та Фордо, зазначає Кон Кофлін, редактор з питань оборони та міжнародних відносин у газеті The Telegraph.

Тож рішення Трампа дозволити авіаудари США по цим укріпленим об'єктам із застосуванням чотирнадцяти 13,5-тонних бомб GBU-57 дало ізраїльській кампанії вирішальну підтримку. Трамп явно вважає, що його військовий внесок допоміг ізраїльтянам досягти своїх військових цілей в операції  проти Ірану "Народ як лев".

Після того як Трампу вдалося змусити Тегеран і Єрусалим погодитися на припинення вогню, він переключив свою увагу на ситуацію в Газі. Завершення війни в Газі — поряд із врегулюванням війни в Україні — залишається одним із ключових зовнішньополітичних завдань Трампа після його повернення до Білого дому.

Хоча його ініціативи щодо України натрапили на відверту байдужість Путіна до перемир’я, у Газі Білий дім зміг досягти деякого успіху, встановивши нетривале припинення бойових дій на початку року. Найважливішими складовими тієї угоди стали обмін ізраїльських заручників на палестинських в’язнів і послаблення обмежень на доставку гуманітарної допомоги цивільному населенню Сектора Гази.

Перемир'я було порушено наприкінці березня на тлі взаємних звинувачень, і Ізраїль відновив військову операцію проти терористів ХАМАСу. Підбадьорений успішним втручанням у конфлікт між Ізраїлем та Іраном, Трамп вважає, що зараз настав час укласти нову угоду про припинення вогню, яка буде базуватися на умовах, схожих до попередньої угоди, укладеної на початку цього року.

В обмін на поетапне звільнення ізраїльських заручників — як живих, так і мертвих — сотні палестинських в'язнів будуть звільнені з ізраїльських в'язниць, відновиться постачання гуманітарної допомоги, а Ізраїль, як очікується, почне поетапний вивід військ з окупованої території.

Хоча Нетаньягу, ймовірно, погодиться на формулу обміну заручників на в'язнів і часткове послаблення гуманітарних обмежень, він навряд чи пристане на ідею виведення військ із Гази, поки залишаються хоч якісь сліди ХАМАСу.

"Тому, попри заяву Трампа про те, що Ізраїль уже погодився на "необхідні умови" для укладення 60-денного перемир’я, у Білому домі зберігаються побоювання, що ізраїльський прем'єр відмовиться від будь-якого виведення військ, доки ХАМАС не буде повністю ліквідований. Саме це стало головною метою Ізраїлю після нападу 7 жовтня 2023 року і залишається нею досі", — вважає редактор.

Хоча США та Ізраїль створили ефективний союз у боротьбі з ядерною інфраструктурою Ірану, на особистому рівні між Трампом і Нетаньягу залишаються напружені відносини. Трамп приватно звинуватив Нетаньягу в невдячності за підтримку, яку він отримує від Вашингтона, особливо після того, як Трамп відіграв ключову роль під час свого першого терміну в переговорах щодо Авраамських угод, в результаті яких кілька арабських держав нормалізували відносини з Ізраїлем.

Ця напруга особливо яскраво проявилася публічно після того, як Трамп звинуватив як Ізраїль, так і Іран у порушенні умов перемир’я, яке він організував після завершення 12-денної війни між Іраном та Ізраїлем. Те, що Трамп звинуватив країну, яка вважається одним із найближчих союзників США, показує: навіть Нетаньягу не захищений від спалахів гніву Трампа.

Ризик розлютити Трампа і спровокувати спалах гніву в Овальному кабінеті буде одним із головних занепокоєнь Нетаньягу під час його візиту до Вашингтона, як і його бажання забезпечити досягнення своєї мети — знищення ХАМАСу в Газі.

Одним з важливих наслідків військового удару США та Ізраїлю по Ірану є те, що Тегеран більше не в змозі підтримувати терористичну діяльність ХАМАСу, що ставить терористичну організацію в найслабше становище з часу атак 7 жовтня 2023 року.

"З ХАМАСом на межі поразки, Нетаньягу залишиться відданим досягненню своєї кінцевої мети — знищення організації раз і назавжди, навіть ризикуючи зіпсувати відносини з Трампом", — підсумував Кофлін.

Раніше в газеті Financial Times зазначали, що Нетаньягу веде війну з ХАМАСом не для того, щоб захистити ізраїльтян — він захищає себе.  Багато ізраїльтян бачать повторне вторгнення Нетаньягу в Газу таким, яким воно є: політичною війною для збереження його хиткої коаліції, замаскованою під потребу в безпеці.