Війна з будівлями ТЦК: що намагається довести Росія спрямовуючи "Шахеди" на центри комплектування

За останній тиждень Росія здійснила череду атак по будівлях ТЦК, зокрема у Кривому Розі, Полтаві, Кременчуці, Харкові та Запоріжжі.

30 червня ворог завдав удару безпілотниками побудівлі ТЦК у Кривому Розі. За даними Сухопутних військ ЗСУ, постраждали цивільні, які перебували поблизу. Працівники ТЦК під час атаки перебували в укритті, що дозволило уникнути втрат серед особового складу.

3 липня ворог атакував дронамитериторії обласного та об'єднаного міського ТЦК у Полтаві. Внаслідок удару поранення отримали військові ТЦК і ЗСУ, а також цивільні особи. Речник Сухопутних військ Віталій Саранцев зазначив, що Росія цілеспрямовано б'є по ТЦК, щоб зірвати мобілізаційні процеси в Україні, посіяти паніку та деморалізувати населення.

6 липня російські сили атакували Кременчук. Ударний безпілотниквлучив у будівлю ТЦК, спричинивши пожежу. Інформація про поранених чи загиблих серед працівників ТЦК не надходила.

7 липня, за даними Сухопутних військ України, російські БПЛА одразу атакували дві будівлі ТЦК та СП — у Харкові та Запоріжжі. Дрон потрапив в будівлю Харківського обласного ТЦК і прилеглу територію. Це один вдарив поблизу Запорізького обласного ТЦК та СП.

Попередньо, поранено троє військовослужбовців у Запоріжжі та 3-є у Харкові.

Російські атаки на ТЦК: як ворог намагається зірвати мобілізацію в Україні

За словами військово-політичного оглядача групи "Інформаційний спротив" Олександра Коваленка, російська армія системно атакує об'єкти ТЦК та СП, прагнучи не лише завдати фізичної шкоди, а й вплинути на суспільно-психологічний стан українців. На думку експерта, ці удари почалися на четвертий рік війни, що вказує на зміну підходів агресора. Основна мета таких дій — зірвати мобілізаційні процеси в Україні. Удари по ТЦК мають на меті ускладнити роботу цих установ, сповільнити мобілізацію та деморалізувати громадян, які сумлінно виконують свої обов'язки, відвідуючи ТЦК для оновлення даних, підписання контрактів чи оформлення бронювання.

Коваленко припускає, що за задумом армії РФ, такі атаки повинні викликати страх і паніку серед населення. Громадяни, які планують відвідати ТЦК, можуть відчувати занепокоєння через ризик стати жертвою ракетного удару. Цей психологічний тиск є частиною ширшої стратегії ворога, спрямованої на підрив мобілізаційних зусиль України. Проте оглядач зазначає, що фізичні удари по окремих об'єктах ТЦК не здатні повністю зупинити мобілізацію, адже вона може бути перенесена до інших структур, а процеси будуть продовжені в інших форматах. Таким чином, масштабного зриву мобілізації очікувати не варто.

Набагато серйознішим аспектом, на думку Коваленка, є інформаційно-психологічна складова цих атак.

"Росія з 2022 року систематично працює над дискредитацією ТЦК, поширюючи маніпуляції та фейки в інформаційному просторі. У червні було зафіксовано понад 250 публікацій і відео, пов'язаних із нібито порушеннями з боку ТЦК, але лише 36 із них або 14% виявилися правдивими. Решта — це маніпуляції або відверті постановки, які мають на меті гіпертрофувати недоліки роботи ТЦК та підірвати довіру до цих установ. Це роздуває рівень дискредитації мобілізаційних установ. І, на жаль, в суспільстві є в нас відповідний прошарок який станом на сьогодні просто ненавидить ТЦК", — вважає експерт.

Саме на цю аудиторію спрямована російська пропаганда, яка використовує удари по ТЦК для створення позитивного образу окупанта. У свідомості окремих громадян, які підтримують подібні дії ворога, формується думка, що удари по ТЦК — це "справедлива" відповідь на дії установ, які вони вважають несправедливими.

На думку виконавчого директора Українського центру безпеки та співпраці Дмитра Жмайла, російська пропаганда почала працювати проти мобілізації в Україні ще у кінці 2021 року. Зокрема російські пропагандисти відверто кепкували з активності українців, які проходили навчання та долучалися до підрозділів ТрО. З початком оголошення загальної мобілізації 24 лютого 2022 року, Росія посилила антимобілізаційну діяльність.

"Зокрема, з 2022 року на Україну були таргетовані безліч відео та інфоприводів з антимобілізаційними наративами, фейками, маніпуляціями. У кінці серпня 2024 року було відомо про 2000 акаунтів в соціальних мережах, що продукували 41 тисячу відео дискредитаційного характеру на тиждень. При цьому такі тематичні відео за хештегом могли набирати до 10 мільйонів переглядів — що мало вплив на суспільну думку громадян України. Також неодноразово фіксувалися випадки спроб терактів поблизу будівель ТЦК в регіонах України завербованими російськими спецслужбами громадянами", — зазначив експерт.

Варто зазначити, що не вся картинка, яка складається навколо ТЦК "намальована" російськими службами.

Ще весною 2025 року уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив про помітне зростання кількості звернень щодо дій працівників територіальних центрів комплектування. За його словами, лише за два з половиною місяці в Харківській області зафіксовано понад 40 індивідуальних скарг від громадян. Йдеться про порушення, пов’язані з мобілізаційними заходами.

Омбудсмен зазначив, що найбільше інцидентів зафіксовано саме на Харківщині. У деяких випадках є відеопідтвердження застосування насильства: зокрема, на записах видно, як чоловіків на велосипедах навмисно збивають автівками, після чого силоміць затримують люди у формі.

Росія проти ТЦК: глибинні наслідки та загрози атак ворога

За словами Олександра Коваленка, ця інформаційно-психологічна операція має довгострокові наслідки. По-перше, вона посилює розкол у суспільстві, створюючи умови для внутрішньої дестабілізації. Російські спецслужби можуть використовувати чати, пабліки та інші платформи, де збираються противники ТЦК, для вербування агентів і розширення агентурних мереж. Ці мережі можуть бути використані для провокацій, внутрішніх протестів чи навіть актів саботажу, що загрожує національній безпеці.

"Росія постійно шукає можливості розширювати свої агентурних мереж. Тобто це ще є досить такий глибинний насправді інформаційний підтекст у цих діях, який мені здається навіть в якомусь сенсі більш небезпечний, аніж сам удар "Шахеда" по ТЦК та СП", — зазначив Фокусу експерт.

По-друге, на думку Коваленка, такі дії ворога сприяють формуванню у частини громадян хибного уявлення про російську окупацію. Як зазначив Кирило Буданов, голова Головного управління розвідки України, російські ТЦК на окупованих територіях діють набагато жорсткіше, ніж українські. Проте російська пропаганда намагається переконати українців, що ворог є "меншим злом", що є частиною стратегії з деморалізації суспільства.

Дмитро Жмайло стверджує, що атакуючі будівлі ТЦК, Кремль щосили намагається зірвати процес мобілізації аби підірвати обороноздатність держави.

"Власне, однією з ключових вимог Москви, щоб розпочати будь-які потенційні мирні перемовини, було скасування загальної мобілізації в Україні", — каже Фокусу експерт.

Удари по ТЦК: як протидіяти цим атакам

Дмитро Жмайло зауважив, що для протидії подібним операціям Україна застосовує всі наявні можливості. Зокрема, відбувається активна контрдиверсійна та контррозвідувальна робота відповідних державних органів. Триває процес з протидії російським інформаційним впливам на рівні держави.

"Збереження мобілізаційних процесів в нашій державі є критично важливим для забезпечення боєздатності СОУ на фронті, оскільки саме мобілізація є основним джерелом поповнення війська. Варто відзначити, що паралельно в Україні розвивається процес рекрутингу, який ґрунтується саме на добровільному долученні до війська", — підкреслює експерт.

Нагадаємо, Вінницький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки призупиняє свою роботу через загрози життю та здоров'ю громадян. Таке рішення було ухвалене на тлі ударів по ТЦК, яких ворог завдавав останніми днями в кількох містах України. 

Також Фокус писав, що увечері 3 липня над столицею майже годину кружляв невідомий дрон. Менше ніж за десять годин Київ пережив один із найпотужніших ракетно-дронових обстрілів. Експерти попереджають: такі дрони — не просто "очі ворога", а передумова до нових атак.