Домашні капці на три роки та одне яйце на два дні: чим нас «балує» споживчий кошик

Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев під час нещодавнього інтерв'ю порушив тему прожиткового мінімуму в Україні. І зробив вражаючу за сміливістю заяву: прожитковий мінімум, що закладений у бюджет, геть не відповідає реальним потребам громадян.

Нагадаємо, що прожитковий мінімум базується на нормах споживчого кошика, які інакше ніж принизливими назвати важко. Коротко про - чого та скільки можна купити на встановлений прожитковий мінімум.

Ані жити, ані вижити

Про те, що український прожитковий мінімум є чисто формальною сумою, і на нього неможливо не тільки жити, але й виживати, експерти кажуть не перший рік і навіть не перше десятиріччя. І, напевне, голові Комітету ВР вже потрібно б було робити не гучні заяви з серії «відкриття Америки через хвіртку» щодо мізерного прожиткового мінімуму, а конкретні справи, щоб здвинути це питання з мертвої точки. Але ж заяви – це простіше, та й для піару краще.

Нагадаємо, що на сьогодні загальний показник прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць становить 2920 грн. Бюджетною декларацією на 2026-2026 роки запропоноване наступне зростання:

• у 2026 році – до 3171 грн;
• у 2027 році – до 3358 грн;
• у 2028 році – до 3536 грн.

На думку Данили Гетманцева, насправді реальний прожитковий мінімум утричі більший, але й він не дає повноцінної можливості забезпечити потреби людини. При цьому голова комітету, на жаль, не уточнив, де можна взяти гроші на трикратне підвищення соціальних стандартів.

Ніхто не сперечається з тим, що прожитковий мінімум має встановлюватися на рівні, який забезпечує фізіологічні та соціальні потреби людини, а на практиці його не вистачає навіть на те, щоб покрити мінімальні витрати на харчування та оплату комуналки. Але справа в тому, що прожитковий мінімум неможливо підняти «окремо». Разом з ним зростатимуть соціальні виплати - пенсії, аліменти, допомога по безробіттю, соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям, допомога при народженні дитини. Про це ми детально писали тут. І саме цей вплив на соціальні виплати і значні фінансові наслідки для бюджету є головною причиною того, що прожитковий мінімум підіймають дуже обережно. Погодьтеся: важко повірити, що голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики про це не знає.

«Секрети Полішинеля»

Це був не єдиний «секрет Полішинеля», який Гетманцев днями відкрив для широкого загалу. Як пишуть ЗМІ, «він проаналізував критерії, які закладені у споживчий кошик, і погодився, що це повний маразм». За його словами, те, що, наприклад, підлітку передбачено по одній зимовій і демісезонній куртці на три роки, а жінці – дві сукні на сім років, «просто нереалістично».

Потрібно сказати, що редакція Коротко про «аналізувала» ці критерії і 5, і навіть 10 років тому. З того часу нічого не змінилося, адже набори продуктів харчування, товарів та послуг були затверджені Кабміном ще у жовтні 2016 року. Ба більше: тоді у кошик були внесені суто формальні зміни, і насправді ці норми значно старші. Наприклад, замість 14 кг яловичини та 2 кг баранини записали 16 кг яловичини, а замість 18 кіло моркви та буряку - 9 кіло моркви та 9 кіло буряку.

Стільці, ліжко, посуд у колишньому переліку були затверджені на сім’ю, а в новому – на одну людину. Тобто старі норми просто поділили на три. Скажімо, замість старої норми 3 стільці на сім’ю на 15 років з’явилася нова норма 1 стілець на людину на ті ж 15 років. Причому наші законодавці навіть трішки «заощадили».

Справа в тому, що згідно з даними Держстату, розмір середньостатистичної сім'ї не 3, а 2,58 особи. Відповідно, навіть якщо виходити із старих норм, кожному з нас раніше належало не 1, а 1,16 стільця. Так трохи і «заощадили» в масштабах країни кілька тисяч стільців, і за іншими позиціями так само.

Одне яйце на два дня, 5 грамів сала – і ні в чому собі не відмовляйте!

Основу раціону українця мають складати хліб та картопля – мабуть, як продукти, дешевші за які знайти щось важко. Хліба працездатному українцеві поклали 277 грамів на день, картоплі – 260 грамів. Добрати калорій за допомогою інших страв не вийде, бо дози деяких продуктів важко розглянути навіть під мікроскопом. 35 г солодощів, 13 г вершкового масла, 11 г оселедця, 9,5 г сиру і 5,5 грамів сала – все це добова норма споживання продуктів дорослою працездатною людиною.

Або, наприклад, такий цікавий момент. Будь-які рекомендації дієтологів щодо «смачно, корисно та бюджетно» починаються з поради регулярно вживати яйця – принаймні, 2 штуки на сніданок. Проте норми передбачають 0,6 яйця на день для працездатних, а для непрацездатних (тобто тих же пенсіонерів) – взагалі 0,5. Можливо, законодавці вважають, що пенсіонерам буде корисніше снідати кашею? Знов не виходить, адже у кошику для непрацездатних загалом менше 8 кіло круп на рік (гречаної, перлової, вівсяної, рисової, пшоняної, манної тощо), тобто виходить менше столової ложки на день.

А, скажімо, сметани пенсіонерам покладено 4 кіло на рік, тобто 400-грамову пачку вони мають розтягувати більш ніж на місяць.

З одягом також не розгулятися. Для чоловіків передбачені 1 демісезонна куртка на 5 років (пенсіонерам – на 8 років), 1 костюм на 5 років (пенсіонерам – на 7), пара джинсів на 3 роки (пенсіонерам – на 5), 1 светр на три роки (пенсіонерам – на 6), 1 краватка на 5 років (пенсіонерам – на 10), домашні капці – пара на 2 роки.

Жінкам споживчий кошик дозволяє мати 2 сукні на 7 років (пенсіонеркам – на 8), одну спідницю на 4 роки (пенсіонеркам – на 6), светр на 3 роки (пенсіонеркам – на 6), 6 трусів та 2 бюстгальтери на рік (пенсіонеркам – на 2 та 4 роки відповідно). А домашніх капців навіть менше, ніж чоловікам – пара на три роки!

Інші норми не менш образливі та принизливі.

А де смартфон?

Є у споживчому кошику і інші товари: мінімальний набір текстильної білизни (наприклад, одна подушка на 15 років), мінімальні набори предметів першої потреби (скажімо, 4 зубних щітки на рік), посуд (дві тарілки на три роки, дві ложки, дві виделки та один ніж на 10 років).

Побутові прилади розраховані на сім’ю: холодильник на 15 років, дзеркало на 20 років, письмовий стіл, шафа, настільна лампа та люстра - на 25. А ще – і в це важко повірити - стаціонарний телефонний апарат на 20 років! Звісно, ніяких смартфонів у кошику немає.

Але ж сьогодні смартфон – це не просто зручність, а життєва необхідність. Саме через нього ми користуємося банківськими послугами, замовляємо їжу, квитки, таксі, отримуємо сповіщення про повітряну тривогу. Додаток «Дія» взагалі став цифровим паспортом, водійським посвідченням і доступом до державних сервісів. Тож, можна сказати, відсутність смартфона позбавляє людину можливості користуватися своїми правами громадянина.

У критичних ситуаціях, яких сьогодні в житті кожного українця через край, мобільний телефон – це зв’язок з близькими, новини, навігація, навіть медична допомога. У нашому сучасному світі залишитися без смартфона означає опинитися без інформації, грошей і базових інструментів для виживання. Але, зрозуміло, в умовах з капцями на три роки і одним яйцем на два дні про смартфони навіть не йдеться.