Низка діячів культури закликала до змін мовної політики та підтримала кандидатуру Олександра Завальського на посаду мовного омбудсмана

Низка діячів культури закликала до змін мовної політики та підтримала кандидатуру актора, режисера, доцента Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого Олександра Завальського на посаду Уповноваженого із захисту державної мови. Про це йдеться у відповідному відкритому зверненні.

«Ми фахівці, мовознавці, волонтери, блогери, активісти й громадські діячі занепокоєні мовною ситуацією в Україні. Попри наявність ефективного законодавства про державну мову, функціонування інституту Уповноваженого з захисту державної мови та реалізовані заходи з її підтримки, ситуація у публічному просторі викликає тривогу.

Значна частина громадян на Півдні та Сході України, навіть після 11 років війни та понад трьох років повномасштабного вторгнення, попри смерті й руйнування, продовжує послідовно користуватися російською. А в деяких громадах батьки й досі хотіли б зберегти російську мову навчання в школах», — йдеться у листі.

Автори звернення зауважили, що останні роки засвідчили, що мовне законодавство діє, але без комплексних міжвідомчих заходів не забезпечує використання державної мови в усіх сферах.

«За свою каденцію омбудсмен Тарас Кремінь збудував дієву систему правозахисту, його офіс забезпечив послідовну протидію дискримінації за мовною ознакою. Попри це, мовне законодавство і методи правозахисту мають надзвичайно обмежений вплив на публічний простір дозвілля, який і стає первинним джерелом зросійщення для дітей і підлітків», — зазначили у зверненні. 

На думку авторів звернення, українська мова потребує активного просування. Вони також вважають, що необхідна міжвідомча співпраця, зокрема МКСК та МОН, підтримка мовної адаптації, розбудова мовної індустрії та дерусифікація публічного простору.

«Ми вважаємо, що необхідно розширити підхід до мовної політики. Недостатньо лише захищати права української, тим паче що правозахист не відповідає на питання про перспективи розвитку, особливо серед суспільно і політично активного населення.

Проте, вирішивши цю частину проблеми, потребуємо перевизначити актуальні потреби політики дерусифікації, популяризувати і адвокатувати українську серед скептично чи негативно налаштованих до дерусифікації громадян, а також забезпечити виконання тих частин мовного законодавства, що націлені на загальне практичне опанування мови. Дерусифікація публічної сфери є логічним наступним кроком після ефективної дерусифікації офіційних інституцій», — йдеться у листі.

Автори звернення додали, що «готові підтримати Олександра Завальского як мовного уповноваженого, який поділятиме нашу думку і прагнення».

«Ми докладемо зусиль, щоб посилити його роботу і залучити до реалізації ширшої стратегії усіх небайдужих до української мови. Мовний омбудсмен є відповідальним урядовим офісом, проте побудова сильної мовної політики і дотримання проєвропейських стратегій мовного планування з огляду на історичний момент, в якому перебуває Україна та її державна мова — наша спільна справа. Відкритість і співзалученість мають стати ключовими для реалізації мовних політик в подальшому», — вважають вони.

Лист підписали голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров, представник «Культурних сил» Миколай Серга, блогер Андрій Шимановський, викладачка сценічної мови КНУТКіТ імені І. К. Карпенка-Карого Карина Сухорукова, актор театру та кіно, волонтер Дмитро Вівчарюк, заслужена артистка України й артистка Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка Ірина Мельник.

Звернення також підтримав Остап Українець, який повідомив, що погодився на пропозицію стати військовим представником в офісі Уповноваженого із захисту державної мови. Наразі невідомо, які повноваження передбачає ця посада, та хто запропонував Остапові Українцю її обійняти.

У своєму дописі він написав, що зацікавлений у тому, щоб офіс Олександра Завальського як мовного омбудсмана «працював настільки ефективно, наскільки можливо», хоча на сайті Кабміну поки що не було указу про призначення Завальського на цю посаду. Згодом Остап Українець виправив у своєму дописі формулювання «офіс Олександра Завальського» на «офіс уповноваженого». 

Олександр Завальський у коментарі «Детектору медіа» сказав, що наразі він є одним з претендентів на цю посаду, а чи стане він уповноваженим і коли, вирішує премʼєр-міністр України Денис Шмигаль та Кабмін. 

«Щодо Остапа Українця. Ця людина варта великої поваги та захоплення, і працювати з ним я мав би за честь. Якщо мене призначать на посаду мовного омбудсмена, то я докладу всіх зусиль, щоб пан Українець був у моїй команді. Так само я буду радий співпрацювати будь з ким, хто всією душею щиро вболіває за Україну, за нашу мову та традиції, хто ідентифікує себе як справжнього патріота. І не має значення, чи це професіонали з попередньої команди, які захочуть продовжувати втілювати в життя свої напрацювання, чи нові фахівці, чи просто мовні волонтери», — додав він.

• Читайте також: 5 років на посаді Уповноваженого із захисту державної мови. Що вдалося зробити

Відповідно до статті 50 закону про державну мову, міністр юстиції, міністр культури та стратегічних комунікацій і уповноважений ВР з прав людини за три місяці до цієї дати мали подати на розгляд уряду кандидатуру для призначення на цю посаду на наступний термін. Особа може бути призначена на посаду уповноваженого повторно, але не може обіймати посаду втретє.

25 квітня низка громадських організацій заявила про спроби влади послабити інституцію Уповноваженого із захисту державної мови. За їхніми даними, відомства подали кандидатури потай від громадськості, придатність більшості з них до виконання на належному рівні функцій мовного омбудсмана викликають сумніви.

Автори заяви закликали Офіс президента не втручатися в процес призначення нового уповноваженого, а очільників міністерств — виносити на розгляд кандидатури, які мають досвід у захисті державної мови.

Згодом стало відомо, що на посаду мовного омбудсмана претендують філологиня, викладачка кафедри фольклористики КНУ імені Тараса Шевченка Олена Івановська, ексзаступник міністра освіти, заступник держсекретаря Кабміну Павло Полянський та кандидатка філологічних наук, старша наукова співробітниця відділу української та зарубіжної фольклористики Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України Ірина Коваль-Фучило.

Тарас Кремінь повідомив, що з ним не консультувалися щодо повторного призначення на посаду мовного омбудсмана. Водночас він сказав, що був би зацікавлений у продовженні роботи на посаді.

19 червня представники громадськості виступили з відкритим зверненням до урядовців, у якому закликали не допустити послаблення інституції Уповноваженого із захисту державної мови та повторно призначити на цю посаду Тараса Кременя.

Пізніше стало відомо, що Міністерство юстиції подало кандидатуру актора Олександра Завальського на посаду мовного омбудсмана.

Фото: «Радіо Свобода»