Канібалізм й масові втечі: інтерв'ю з полковником Британії про шокуючі реалії в армії Росії

Російські військові шокують увесь цивілізований світ не лише жорстокістю до противника, а й один до одного. Зокрема, українські розвідники перехопили розмову окупантів,яка більше нагадує горор-детектив. Військовослужбовця армії Росії, якого вважали зниклим, з'їв його "побратим".

Полковник армії Великої Британії у відставці Геміш де Бреттон-Гордон в інтерв'ю 24 Каналу також зазначив, що бандити, вбивці та навіть канібали, які зараз є у лавах путінської армії, – це пряма дорога до її розпаду. Більше про низку жахливих проблем в армії Росії, спецоперації України та поразку Путіна на Близькому Сході – читайте далі у матеріалі.

Яка особливість нового етапу війни

Україна знищила 4 російських винищувачі-бомбардувальники Су-34 на аеродромі "Маринівка" у Волгоградській області за допомогою безпілотників. Операцію провели спецпідрозділи Служби безпеки України. Яка ваша думка про чергові дії України в глибині російської території?

Я вважаю, що це дуже важлива операція. Кілька тижнів тому ми говорили про операцію "Павутина" – аналогічну місію у глибокому тилу Росії зі знищення стратегічних об'єктів. Україна вкотре довела, що здатна на таке.

Ці літаки (Су-34 – 24 Канал) є стратегічно важливими для російської військової кампанії. Вони вкрай дорогі та їх дуже важко замінити. Це свідчить про те, наскільки важко проводити подібну атаку: потрібні були значні зусилля, точна розвідка і неабияка відвага.

Те, що Україна продовжує завдавати ударів вглиб Росії, вражає нас – прихильників України. Для самих росіян це має стати серйозним ударом.

Повне інтерв'ю з полковником армії Великої Британії у відставці: дивіться відео

Погляньте хоча б на удар США по Ірану кілька тижнів тому. Американські бомбардувальники облетіли пів земної кулі, завдали ударів по іранських ядерних об'єктах, що були захищені російськими системами ППО та їхніми ж літаками. Бомбардувальники США повернулися назад непоміченими.

Ми знаємо, що удар по Ірану серйозно стривожив Кремль, бо їхня ППО виявилась неефективною. Це (удар по аеродрому "Маринівка" – 24 Канал) є черговим підтвердженням.

Це також сигнал про те, у якому насправді стані є російська армія. Можливо, у них є ще тисячі молодих солдатів, які готові до відправлення на передову лінію фронту. Водночас вони не можуть ефективно захистити надважливі стратегічні активи, як ось літаки Су-34. Те ж можна сказати й про авіацію, яку знищили під час операції "Павутина".

Попри те, що лінія фронту назагал є стабільною, Україна демонструє стратегічний успіх завдяки проведенню подібних точкових ударів.

Як ви вважаєте, операція "Павутина" справді змінила правила гри? Здається, що Україна починає вдаватися до нових тактик для знищення авіації вглиб Росії.

Думаю, ми зараз перебуваємо на новому етапі війни. Створення глибоко ешелонованої розвідувальної мережі всередині Росії – завдання неабиякої складності. Але це також свідчить про те, що й у самій Росії є немало людей, які підтримують Україну, адже самостійно такі операції неможливо провести. Це потребує часу.

Достатньо згадати Другу світову війну, коли в окупованій Франції та інших країнах діяли диверсанти з Бюро спеціальних операцій Великої Британії, завдаючи ударів по нацистах. Зараз українські спецслужби здійснюють подібні операції на території Росії. Такі атаки тривають лічені години чи хвилини, але підготовка займає місяці, якщо не роки.

Зараз, коли українські сили досягнули такої майстерності, це викликає цікавість та наслідування в усьому світі. Навіть Британський огляд стратегічної оборони, опублікований кілька тижнів тому, посилається на український досвід та робить висновки. Великій Британії доведеться перейняти таку тактику.

Це дуже грамотний крок з боку українського керівництва. Путін не може поповнити втрати таких винищувачів. Все це – вкрай важливі й показові удари, які викликають глибоку тривогу у Кремлі.

Маю ще одне зауваження. Якщо повітряна оборона Москви не може дати собі ради, то ті генерали, що ховаються у Кремлі, напевно, починають серйозно хвилюватися. Отже, це був блискучий крок СБУ, але його реалізація потребувала серйозних зусиль та часу.

Які жахіття відбуваються у російській армії

Понад 20 тисяч російських військовослужбовців дезертирували з передової в Україні, що підтвердили у Міністерстві оборони Великої Британії. Чи є це черговим серйозним ударом по військовій кампанії Путіна?

Безумовно. Ці 20 тисяч бійців, що самовільно залишили військові частини, є відображенням реального стану російської армії. Раніше навіть в'язниці у Росії спустошували, відправляючи в'язнів на передову. Спочатку ті йшли охоче, адже їм обіцяли помилування. Тепер їм не пропонують нічого, лиш наказують воювати до кінця.

Російська армія завжди відрізнялась особливою жорстокістю. Червона армія під час Другої світової війни була нещадною. Достатньо поглянути на втрати. Британська армія втратила близько 300 тисяч солдатів, льотчиків та моряків тоді. А вже зараз Росія втратила більш як мільйон своїх бійців. Ця цифра вражає.

Те, що так багато військових йде у СЗЧ, пояснюється двома головними причинами: відсутністю підготовки та відсутності лідерства.

По-перше, з погляду підготовки, ці молоді люди, перед відправленням на фронт проходять мінімум навчання: тиждень чи два – не більше. Значна частина з них навіть не вміє чистити власну зброю. Після кілька днів стрільби, ствол засмічується і перестає працювати. Якщо ти не вмієш чистити зброю, вона просто стає непотрібною.

Через те, що їх так погано навчають, вони здатні рухатися хіба строєм по прямій лінії. Те саме відбувається і з екіпажами танків. Вони не проходять належної підготовки.

По-друге, керівництво в російській армії завжди було жорстоким. Там панує культура знущання, при якій людське життя перестає щось важити. З такою філософією армія довго не проіснує.

У британській армії офіцери йдуть попереду, а за ним йдуть солдати. У російській – все навпаки: офіцери та сержанти залишаються позаду, а тих, хто стоїть на місці чи втікає, розстрілюють.

Тому 20 тисяч дезертирів показують лиш верхівку айсберга. Очевидно, багатьох вбили ще до того, як вони змогли б утекти. Така жорстокість, до речі, породжує корупцію. Офіцери фактично експлуатують солдатів, як рабів. Тоді як солдати розпродають все, від снарядів до продуктів, щоб заробити хоч якісь гроші.

Недисциплінованість в армії стала хронічною, це не новизна, яка з'явилась з початку повномасштабної війни в Україні. До того ж їхній лідер Володимир Путін узагалі не турбується про втрати.

Можна було б подумати, що після мільйону втрат, росіяни вийдуть на вулиці Москви чи Санкт-Петербурга з вимогою зупинити війну. Але зараз у Росії на солдатів все частіше дивляться як на найманців. Вони, за російськими мірками, заробляють дуже багато, тоді як у значної кількості росіян ледь вистачає грошей на їжу.

Підсумовуючи, масове дезертирство свідчить про системну проблему та провал всієї структури російської армії. А зараз, коли українські сили почали знищувати стратегічні цілі, стає очевидно, що російська армія перебуває у вкрай понурому стані.

Але, здається, Путіну байдуже на це. Він готовий і далі кидати людей у "м'ясорубку", щоб продовжувати війну. Це вже не просто трагедія, це злочини проти людяності. Сподіваюсь, одного разу він буде за це покараним.

Є й інша, шокуюча інформація від української військової розвідки. З перехопленої розмови стало відомо про черговий доказ канібалізму у російській армії. Як ви вважаєте, це не має стати тривожним сигналом для Володимира Путіна?

Це насправді жахлива історія. Повідомили, що російський солдат отримав 25 років ув'язнення, на мій погляд, вкрай м'яке покарання за такий варварський злочин. Звісно, деталі залишаються туманними, але сам факт свідчить про стан російської армії. Їм доводиться набирати й такі кадри.

Я сам проходив службу 35 років на дуже різних фронтах по всьому світу, і точно знаю, що для того, аби вести бій, вести людей за собою, потрібен твердий моральний стрижень. А якщо у твоїй армії є бандити, вбивці та навіть канібали, це пряма дорога до розпаду.

Радіоперехоплення ГУР, що підтверджує канібалізм серед росіян: дивіться відео (18+)

Хотілося б вірити, що люди по всій Росії почали розуміти, що робиться від їхнього імені. Що вони повстануть та спробують покласти край цій жахливій війні, яка породила такі страхітливі образи, ніби вони зійшли з екранів фільму жахів.

З якими труднощами зіштовхнулися росіяни під час літнього наступу

Видання The Telegraph вважає, що літній наступ Росії захлинувся. Російська армія так і не зуміла досягти прориву попри попередні плани захопити чотири українські регіони за наказом Володимира Путіна. Ці спроби окупантів, очевидно, були зупинені українським військом. Як ви оцінюєте теперішній етап так званого наступу росіян?

Вважаю, що літній наступ росіян фактично не просунувся нікуди. На лінії фронту фіксується вкрай незначний рух вже впродовж приблизно 12 місяців, не кажучи про останні тижні.

Це є системною проблемою російської армії. Якщо все, на що вона здатна, – це кидати людей в штурми, то очікувати серйозних успіхів на фронті наївно. Оскільки підготовка була мінімальною, були здійснені окремі атаки, але і вони не доводилися до кінця, і росіяни з легкістю були відкинуті українськими силами.

Росія докладала багато зусиль чи принаймні намагалась наступати. Однак практично жодного результату не досягла. Тому все це вчергове демонструє гнітючий стан російської армії.

Взимку розповідалось про масштабний наступ, про нібито зосередження військ. А фактично нічого, окрім ще більшої смертності серед російських солдатів, не відбулося.

Регулярні збройні сили Росії досягли своєї воєнної межі та витратили свої можливості. Наступальний потенціал вичерпався, тому не досягнувши успіху на полі бою, росіяни підсилили ракетні та дронові атаки по цивільній інфраструктурі України.

Проте після саміту НАТО, коли європейські країни заявляють, що виділятимуть 5% ВВП на оборону, ми бачимо зростання оборонних інвестицій і рішучішу підтримку України. Альянс в Європі посів активнішу та відкритішу позицію, демонструючи бажання витіснити Росію з української території.

Зараз чекаємо, до яких дій вдасться президент США Дональд Трамп. Наразі він зосереджений на Близькому Сході, де, імовірно, розраховує на певний успіх. Нещодавно він скасував санкції проти Сирії. Щойно він закінчить розв'язувати внутрішні проблеми, то знову зверне увагу на Україну.

Тривають певні підготування, і складається враження, що ситуація починає розвертатися на користь Україні. Сподіваємося, що європейські союзники нададуть достатню підтримку, щоб Україну зуміла розвити ініціативу та змусила Путіна сісти за стіл переговорів щодо припинення вогню заради справедливого миру для українського народу.

Що може підштовхнути Путіна до переговорів

Нещодавно російський диктатор Володимир Путін заявив про скорочення в майбутньому воєнних витрат. Це прозвучало після того, як один з високопоставлених кремлівських чиновників попередив щодо ризику рецесії в російській економіці. Чи дійсно Путін почав усвідомлювати, що економіка його країни перебуває на межі краху?

Це цікавий момент, і в цьому питанні важливі два чинники. Російська економіка перебуває у вільному падінні та у вкрай важкому становищі. Єдине, що досі дозволяє їй функціонувати, це експорт нафти, яку Путіну вдається продавати на світовому рикну.

Через погрози Ірану перекрити Ормузьку протоку й у зв'язку з тим, що ціна на нафту не підвищилась, як розраховував Путін, він не отримає достатньо коштів, щоб підтримувати власну воєнну машину.

Тепер він збирається скорочувати витрати на армію, але ж єдина причина, через яку він досі веде війну, це великі вкладання Росії в оборону. Якщо сьогодні планується їх скоротити, це серйозний сигнал.

Як я говорив раніше, збройні сили Росії підійшли до своєї межі. Є сподівання, що це є ознакою того, що Путін все ж таки починає усвідомлювати, що так звана "сво" приречена на провал, і це підштовхне його до перемовин про припинення вогню і справедливий мир для України.

Також сенатор Ліндсі Грем заявив, що вперше президент США підтримав його законопроєкт про запровадження тарифів та санкцій проти російської економіки та країн, що закуповують російський газ та нафту. Чи дійсно зараз ситуація розвертається на користь України та проти Путіна?

Багато йшлося про те, наскільки важливі санкції США проти Росії. Викликало обурення те, що Путін був готовий вводити мито та обмеження проти союзників, але сам не відчував реальної відповіді з боку Заходу.

Якщо він не зможе більше продавати нафту Китаю чи Індії та закуповувати у них товари, його ресурси швидко вичерпаються. Тому це ще одна ознака того, що ситуація змінюється.

Хочеться сподіватися, що у Кремлі все ж таки є люди, які це розуміють і готові примусити Путіна сісти за стіл переговорів.

Хто насправді вершить політику Близького Сходу

В останні тижні було загострення ситуації на Близькому Сході. США завдали удару по ядерній програмі Ірану і змогли швидко домовитись про припинення вогню між Ізраїлем та Іраном. Чи можна це вважати дипломатичним успіхом США та одночасно поразкою Путіна, який не зміг допомогти своєму найближчому союзнику в регіоні?

Іран, імовірно, сподівався, що Путін втрутиться і, як то кажуть, "верхи на білому коні", з системами ППО, боєприпасами та технікою примчиться, щоб підтримати його проти США та Ізраїля. Проте Росія не зробила нічого. Єдине, що запропонував Путін – і це звучить за межею пародії та іронії, – виступити посередником між Ізраїлем та Іраном.

Однак насправді це – дипломатична перемога Дональда Трампа: він зумів завдати серйозного удару по ядерній інфраструктурі Ірану, і це можна вважати позитивним результатом.

Ба більше, він забезпечив припинення вогню між сторонами, якого наразі вони дотримуються. Тому це, безумовно, величезний успіх для Білого дому та одночасно серйозна поразка Кремля.

Ця ситуація також демонструє, що російське озброєння абсолютно не витримує конкуренції з сучасною американською технікою. І це має викликати велике занепокоєння серед російських генералів і політиків, адже їхня вразливість стає очевиднішою.

В контексті близькосхідного конфлікту Білий дім та Трамп посіли жорстку позицію щодо Ірану. Чи боїться Кремль подібних рішучих дій США в Україні? І чи можуть ці удари по Ірану змінити мислення Трампа щодо України та схилити його до ухвалення таких само рішучих кроків на підтримку Києва?

Це дійсно демонстрація американської воєнної потужності. Хоча усім відомо, що ізраїльське лобі у Вашингтоні та в Білому домі має колосальний вплив.

Ізраїль та США є, напевно, найближчими союзниками. Проте цей випадок демонструє: якщо Америка вирішить застосувати військову силу, вона здатна завдати найточніших, стратегічно важливих ударів, які ми побачили по іранських ядерних об'єктах.

Тому хочеться сподіватися, що тепер, коли у президента Трампа з'явився смак до успіху, він захоче продовжити діяти так само й у питаннях підтримки України.

Чому Путін кинув Іран у війні проти Ізраїлю

Чому Путін не допоміг Ірану під час його протистояння з Ізраїлем? Він дійсно побоювався можливої реакції США, наприклад, підсилення американської підтримки України у випадку, якщо Росія встане на бік Ірану?

Частково це, мабуть, так. Проте є інший фактор. Путін просто не міг собі цього дозволити. У нього немає ані техніки, ані ресурсів. Він щоденно запускає по Україні багато ракет і дронів, і значна їхня частина надходить якраз з Ірану.

Він не має жодного військового резерву, який міг би передати іранцям. Їм дуже потрібні системи ППО. Проте відомо, що Путін знімає комплекси ППО з лінії фронту, щоб захистити себе й оточення в Москві та Санкт-Петербурзі. Тому коли керівництво Ірану звернулося до Путіна за підтримкою, той виявися "паперовим тигром". Він нічим не міг їм допомогти.

Маємо сподіватися, що це змусить Трампа усвідомити, що за рівнем військової та фінансової потужності у нього є значна перевага у порівнянні з Путіним, та він здатний дійсно вплинути на ситуацію.

Є думки, що Трампа можуть висунути на здобуття Нобелівської премії миру. Видається, що саме це його сьогодні найбільше мотивує.

Якщо йому вдасться досягти справедливого миру в Україні, який український народ вважатиме прийнятним, тоді ніхто не матиме заперечень щодо того, щоб він отримав нагороду, яка для нього має велике значення.

У якому стані ядерна програма Ірану після атаки США

Сполучені Штати дійсно повністю знищили іранську ядерну програму, як стверджує Дональд Трамп?

Важко відповісти однозначно. З'являється занадто багато різної інформації. Багато людей, які не розуміють усіх тонкощів створення ядерної зброї, заявляють, що нібито Іран здатний зібрати бомбу хоч завтра.

Я в це не вірю. На мою думку, іранська ядерна програма дійсно зазнала важких збитків. Навіть якщо у них залишились невеликі запаси збагаченого урану на рівні 60%, для доведення його до збройної якості все одно потрібна колосальна кількість часу та зусиль. Адже створення боєголовки є неймовірно складним технічним завданням. Це не просто прикріпити шматок урану до ракети.

Іран, імовірно, у найближчому майбутньому не зможе загрожувати світу ядерною зброєю. Минуть місяці, якщо не роки, перш ніж програма хоча б частково відновиться.

Тому що, судячи з усього, американська та ізраїльська розвідки в Ірані мають виняткові можливості. Маю сумнів, що іранський уряд може зробити щось серйозне, перш ніж це помітить США.

До слова, на думку президента США, в Ірані є ще один таємний ядерний об'єкт.Ймовірно, цей завод не потрапив під атаки Ізраїлю та Сполучених Штатів.