Крихка стійкість. Український бізнес підходить до межі можливостей

Наскільки стійка економіка України, яка зазнає неймовірного тиску з боку Росії, що розв’язала проти нас війну на знищення? Цим запитанням переймається багато хто. Особливої актуальності йому додає майбутня, четверта, міжнародна конференція, присвячена відновленню України, — URC2025. Якими є статус-кво, фронт робіт попереду, оптимальні сценарії відновлення країни після руйнівної війни?

На це й інші запитання відповідали відомі експерти-економісти під час форуму «Українська економіка напередодні URC2025 і нового бюджетного циклу».

Отже, чи є нині українська економіка стійкою? Провідна наукова співробітниця Інституту економічних досліджень Олександра Бетлій поділила відповідь на це запитання на блоки.

Перший блок — влада. Вона з початку повномасштабної війни й досі залишається дієвою. Зокрема, коли Україна в перші дні подала заявку на членство в ЄС, спочатку це багатьох шокувало, але такий крок був правильним.

Другий — бізнес. Він адаптувався до умов війни, придумав, як реагувати на виклики та що робити. Бізнес працює, створює нові виробництва

Люди — це третій блок. П'ять мільйонів людей виїхали з країни. Це дуже велика втрата, особливо з урахуванням того, що це працездатне населення і це діти. Але 32 мільйони людей, за різними оцінками, залишаються в Україні. Вони працюють, споживають, платять податки. Частина з них захищає Україну на фронті. І це теж про стійкість. Важливо для внутрішньо переміщених осіб, яких налічується 4,6 мільйона, створювати житловий фонд. Щоб поверталися через кордон наші люди, які виїхали туди, бо тут зруйновано їхнє житло. Це важливо й для тих, хто залишається на тимчасово окупованій території, але якщо дати їм тут житло та можливість працювати, частина з них може переїхати в Україну, а це наші українці, за яких нам потрібно боротися.

Четвертий блок — міжнародні партнери. Вони є, і половина українського бюджету фінансується за рахунок міжнародної підтримки. А ще ми від міжнародних партнерів одержуємо військову допомогу.

Чинники безпеки, зрозуміло, залишаються найголовнішими, і це те, що треба враховувати. Те, як просувається війна, наскільки активні бойові дії, суттєво впливає на всі сфери нашого життя.

Випадання кожного з цих елементів означатиме, що ми втрачаємо стійкість. Чи є загрози? Так. Тому що стійкість ця будується з доволі крихких елементів. Зокрема, якщо говорити про позицію нинішньої адміністрації США (тут допомога є, тут її немає), про розбіжності в ЄС стосовно України. Невизначеність залишається високою. Це не тільки про активність бойових дій, це й про міжнародну підтримку. Але ж саме стабільність і послідовність міжнародної підтримки дуже важливі.

У цифрах наша крихка стійкість виглядає так. За оцінкою Інституту економічних досліджень, реальний ВВП у першому кварталі зріс на 0,7% рік до року. Це трохи нижче за прогноз. При цьому він більш як на 20% нижчий, ніж до повномасштабної війни (докладніше з цифрами можна ознайомитися тут).

У бюджет-2025 закладалося очікування, що активність бойових дій знизиться в другій половині цього року. На жаль, цього не сталося, тому вноситимуться поправки до закону про держбюджет. Витрати на оборону й безпеку збільшаться на 400 млрд грн. І витрати ці покриватимуться за рахунок податків, які платять бізнес і населення, тому вкрай важливо чесно сплачувати податки.

Наша влада взяла на себе чимало зобов'язань, і фактично дуже багато допомоги Україні надається за принципом «гроші за реформи». Євроінтеграція не є легким плаванням. Треба інвестувати в нові правила, процедури на рівні бізнесу, але всі мають розуміти, що ці реформи, за які нам дають гроші, потрібні Україні саме для того, щоб економіка була стійкою, щоб була основа для економічного зростання надалі. При цьому програма МВФ — це орієнтир для інших партнерів. Тобто, якщо ми не виконуємо структурних маяків за програмою МВФ і вона зупиниться, то інші партнери ставитимуться до нас дуже обережно, і ще невідомо, чи вони взагалі продовжуватимуть надавати нам допомогу.

Зважаючи на те, що в нас складна воєнна ситуація, МВФ відкладає певні структурні маяки. Хоча пояснити, чому ми не змогли, наприклад, вчасно провести конкурс на заміщення посади голови Бюро економічної безпеки, складно. Настільки ж складно пояснити, чому ми затримували неодноразово аудит Національного антикорупційного бюро. Усі структурні маяки, яких ми вчасно не виконуємо, — це недоотримана допомога, на яку розраховувало Міністерство фінансів, коли планувало доходи й видатки держбюджету. Якщо фінансування умовно достатньо на 2025 рік, то на 2026-й уже точно його не вистачить, тому Україні треба вчасно виконувати всі свої зобов'язання, уряд і парламент повинні працювати разом.

Зокрема, парламент доклав чимало зусиль, щоб вчасно прийняти законопроєкт про державну службу №8222. На жаль, президент підписував його два з половиною місяці. А це індикатор згідно з планом Ukraine Facility.

Відновлення фінансується за гроші міжнародних організацій, зокрема, Світового банку та Європейського інвестиційного банку. Ці гроші надають як позику, хоча й пільгову, на тривалий період. Але тут важливо пам'ятати, що ці позики доведеться повертати. А для цьоготреба, щоб зростала економіка, потрібні реформи, побудова сильних державних інституцій. Це реформа державної служби, управління державними фінансами, це створення якісного бізнес-середовища.

Обороноздатність, знову ж таки, залежить від внутрішніх надходжень. Тому український бізнес має взяти на себе соціально важливу відповідальність — платити чесно податки, а не ухилятися, використовуючи різні схеми. Настав час бізнесу об'єднатися в єдиному пориві та сказати: ми не хочемо платити хабарі, ми вимагаємо реформи правоохоронних органів, митниці, податкової, судової реформи. Не має бути поділу бізнесу на білий, сірий і чорний.

Цікавою була репліка керівниці Центру досліджень сучасного суспільства ІЕД Оксани Кузяків. Вона вказала на тривожні нотки.

Вона сказала, що стійкість і крихкість — це антоніми, не можна крихким побудувати стійке — воно просто розвалиться. Тому те, що в нас є, зовсім не крихке, інакше ми не мали б цієї стійкості. Саме стійкість ми бачимо на власні очі й на вулиці, й у власному гаманці, й у магазинах. Судячи з результатів щомісячних опитувань керівників підприємств, основний тренд — це оптимізм, заснований на досвіді адаптації.

Перший приклад — це налагодження втрачених логістичних зв’язків між постачальниками та споживачами. Це була одна з головних проблем, з якою зіштовхнувся бізнес на початку повномасштабного вторгнення. Але тепер всього 8% опитаних кажуть, що це проблема. Це означає, що бізнес виявив гнучкість і відповів на виклик. Другий приклад — це робота в блекаути. Це була проблема, але бізнес досить швидко адаптувався.

Позитив цих трьох років полягає в тому, що відбулися зміни від шоку до нормалізації життя. Знизилася невизначеність, змінилася її структура. У результаті на травень 2025 року ми маємо доволі позитивні очікування. Дві третини бізнесу працюють майже на таку ж завантаженість виробничих потужностей, як і до війни.

Однак чітко чутно сигнали про те, що зростання може бути обмежене. Про це свідчить низка показників. Це означає, що для того, аби рухатися далі, треба вирватися з замкненого кола зовнішніх обставин.

Що бізнесу потрібно? Безпека, прогнозованість і люди. Тобто ці три моменти слід забезпечити. Основними викликами для українського бізнесу під час війни залишаються брак робочої сили, фізична небезпека, побоювання інфляції та проблеми з побутом. Але в довгостроковій перспективі найважливішим викликом буде брак робочої сили.

«Ми можемо всі разом із нашим бізнесом дійти до такої межі можливостей, за яку далі вже не перескочити. Стійкість бізнесу слід підтримати, тому що все має свою межу», — підкреслила Оксана Кузяків.

Нагадаємо, URC2025 — це вже четверта міжнародна Конференція з питань відновлення України, яка продовжить серію політичних заходів високого рівня, присвячених швидкому відновленню і довгостроковій реконструкції України, з початку повномасштабної війни Росії проти України. Конференція пройде з 10 по 11 липня 2025 року.