Неоспівані герої з глибин океану наїдаються і товстіють, рятуючи цим Землю від загибелі

Йдеться про зоопланктон, який наїдається і набирає вагу навесні, а потім занурюється на сотні метрів у глибокий океан в Антарктиді, де поступово спалює свій жир. Саме цей процес "консервує" на дні океану стільки ж вуглецю, скільки виробляється від викидів приблизно 55 млн бензинових двигунів на рік. Це не дає нашій планеті нагріватися ще більше, пише BBC.

Учені зізнаються, що не очікували таких показників. Дослідники витратили роки на те, щоб вивчити процес щорічної міграції тварин у водах Антарктиди, а також Південного океану, а також її вплив на зміну клімату.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Нові дані, за словами провідного автора Гуан Ян з Китайської академії наук, змушують переосмислити, скільки вуглецю зберігає Південний океан.

"Ці тварини — неоспівані герої, тому що в них такий захопливий спосіб життя", — каже співавторка дослідження Дженніфер Фрір із Британської антарктичної служби.

Ці маленькі істоти довго залишалися недооціненими, порівняно з такими тваринами Антарктиди, як кити або пінгвіни. Але життєвий цикл зоопланктону дуже унікальний. Наприклад, веслоногий рачок, який належить до ракоподібних, є далеким родичем крабів і омарів. Його розміром всього 1-10 мм, істоти проводять більшу частину свого життя уві сні на глибині від 500 м до 2 км в океані.

На знімках, зроблених під мікроскопом, можна побачити довгі сосиски жиру всередині їхніх тіл і жирові бульбашки в їхніх головах, пояснює професор Деніел Майор, який фотографував їх в Антарктиді.

Без цього виду зоопланктону наша атмосфера була б значно теплішою. Річ у тім, що загалом океани і все живе в них поглинає 90% надлишкового тепла від спалювання викопного палива. На частку Південного океану припадає близько 40% від загального числа, і більшу частину з цього поглинає зоопланктон.

Більш ранні дослідження вже показували, що зоопланктон робить внесок у зберігання вуглецю в щоденному процесі, коли багаті вуглецем відходи тварин опускаються в глибини океану. Але досі було невідомо, що відбувається, коли тварини мігрують у Південному океані.

У цьому плані вчені зосередилися на веслоногих рачках, а також на інших типах зоопланктону, званих крилем і сальпами. Всі вони харчуються фітопланктоном на поверхні океану, який росте, перетворюючи вуглекислий газ на живу матерію за допомогою фотосинтезу. У зоопланктоні він перетворюється на жир.

"Їхній жир схожий на акумуляторну батарею. Коли вони проводять зиму глибоко в океані, вони просто сидять і повільно спалюють цей жир або вуглець. Це виділяє вуглекислий газ. Через особливості роботи океанів, якщо ви помістите вуглець справді глибоко, знадобляться десятиліття або навіть століття, щоб цей CO2 вийшов і сприяв потеплінню атмосфери", — каже Деніел Майор з Ексетерського університету.

Згідно з підрахунками дослідників, цей процес щорічно переносить 65 млн тонн вуглецю щонайменше на 500 м нижче поверхні океану. І тут найбільший внесок роблять веслоногі рачки, за якими слідують криль і сальпи.

Нагадаємо, води світового океану стають дедалі темнішими. Майже все життя в океані залежить від верхніх шарів води, куди проникає сонячне світло — це місце відоме як фотична зона. Тепер нове дослідження вчених показує, що вузьке вікно цінного морського світла скорочується в океанах по всьому світу.