Остап Українець погодився стати військовим представником в офісі мовного омбудсмана

Письменник, перекладач і військовослужбовець Остап Українець повідомив на своїй фейсбук-сторінці про те, що він погодився на пропозицію стати військовим представником в офісі Уповноваженого із захисту державної мови. 

«Мені запропонували стати військовим представником в офісі мовного вповноваженого. Мої погляди на розвиток державної мови виявились суголосні запиту і потребі. Тож я погодився», — написав Українець.

Він зауважив, що вважає мовну безпеку невіддільною частиною ширшої системи безпеки. За словами Остапа Українця, він працюватиме над стратегією комплексного просування державної мови в усіх сферах.

«Я зацікавлений у тому, щоб зберегти систему правозахисту, вибудувану Тарасом Кременем. Я зацікавлений у тому, щоб офіс уповноваженого (у першій версії допису Остап Українець писав про "офіс Олександра Завальського", — ред.) працював настільки ефективно, наскільки можливо. І я менше за все хотів би конфліктів у середовищі тих, із ким ми разом відстоювали українську в значно гірших умовах», — написав Українець.

Він також додав, що через кілька днів повернеться з відпустки і «повноцінно включиться в нову роботу».

Наразі невідомо, які повноваження передбачає посада військового представника в офісі Уповноваженого із захисту державної мови, та хто запропонував Остапові Українцю її обійняти.

«Детектор медіа» звернувся до Остапа Українця по коментар та очікує на відповідь. 

У своєму дописі Остап Українець також опублікував лист-звернення філологів, активістів і волонтерів щодо поточної ситуації з українською мовою та зауважив, що він стане начерком до ширшої стратегії, яку наразі розробляють.

На думку авторів звернення, українська мова потребує активного просування. Вони також вважають, що необхідна міжвідомча співпраця, підтримка мовної адаптації, розбудова мовної індустрії та  дерусифікація публічного простору.

Автори звернення, серед іншого, зауважили, що готові підтримати кандидатуру актора, режисера, доцента Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого Олександра Завальського як мовного омбудсмана, здатного реалізувати цю стратегію спільно з громадянським суспільством. 

Окрім Остапа Українця, лист підписали голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров, представник «Культурних сил» Миколай Серга, блогер Андрій Шимановський, доктор мистецтва, викладачка сценічної мови КНУТКіТ імені І. К. Карпенка-Карого Карина Сухорукова, актор театру та кіно, волонтер Дмитро Вівчарюк, заслужена артистка України й артистка Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка Ірина Мельник.

«Детектор медіа» також звернувся до Олександра Завальського по коментар та очікує на відповідь. Зауважимо, що його кандидатуру на посаду мовного омбудсмана подало Міністерство юстиції. 

Відповідно до статті 50 закону про державну мову, міністр юстиції, міністр культури та стратегічних комунікацій і уповноважений ВР з прав людини за три місяці до цієї дати мали подати на розгляд уряду кандидатуру для призначення на цю посаду на наступний термін. Особа може бути призначена на посаду уповноваженого повторно, але не може обіймати посаду втретє.

25 квітня низка громадських організацій заявила про спроби влади послабити інституцію Уповноваженого із захисту державної мови. За їхніми даними, відомства подали кандидатури потай від громадськості, придатність більшості з них до виконання на належному рівні функцій мовного омбудсмана викликають сумніви.

Автори заяви закликали Офіс президента не втручатися в процес призначення нового уповноваженого, а очільників міністерств — виносити на розгляд кандидатури, які мають досвід у захисті державної мови.

Згодом стало відомо, що на посаду мовного омбудсмана претендують філологиня, викладачка кафедри фольклористики КНУ імені Тараса Шевченка Олена Івановська, ексзаступник міністра освіти, заступник держсекретаря Кабміну Павло Полянський та кандидатка філологічних наук, старша наукова співробітниця відділу української та зарубіжної фольклористики Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України Ірина Коваль-Фучило.

Тарас Кремінь повідомив, що з ним не консультувалися щодо повторного призначення на посаду мовного омбудсмана. Водночас він сказав, що був би зацікавлений у продовженні роботи на посаді.

19 червня представники громадськості виступили з відкритим зверненням до урядовців, у якому закликали не допустити послаблення інституції Уповноваженого із захисту державної мови та повторно призначити на цю посаду Тараса Кременя.

Фото: «Українська правда»