Освітня сфера на порозі змін: масштабні реформи, скорочення шкіл і злиття вишів

Сферу освіти в Україні очікують масштабні трансформації. Причинами цього стали зменшення народжуваності, активна фаза реформи старшої школи та нові вимоги до дистанційного навчання. Про це повідомила освітня омбудсменка Надія Лещик в інтерв'ю "Укрінформу".

За її словами, країна поступово входить у період численних реорганізацій та закриттів загальноосвітніх закладів. Однією з ключових причин є демографічна криза: кількість дітей зменшується, а значна частина школярів виїхала за кордон через війну. Внаслідок цього формування перших класів стало проблематичним, а школи – змушені об’єднуватися або закриватися.

Ще один фактор – тривала реформа профільної школи. Замість звичайних шкіл створюються ліцеї, а навчальні заклади, де немає учнів 10–11 класів, понижують ступінь: перетворюють у гімназії чи навіть початкові школи.

Крім того, внесені нещодавно зміни до нормативів дистанційного навчання також вплинули на ситуацію. Раніше мінімальна кількість учнів у класі для дистанційної форми навчання мала становити 20 осіб, хоча закон дозволяє 5. Після перемовин із Міносвіти норму зменшили: для сільської місцевості вона тепер становить 10 учнів, для міст – 15.

Проте в умовах прикордонних регіонів, де кількість учнів обмежена, навіть такі норми стали фатальними – частину шкіл доведеться закрити.

Ситуація ускладнюється для навчальних закладів, які продовжували функціонувати дистанційно, попри розташування на тимчасово окупованих територіях. Для таких випадків передбачено альтернативний підхід – індивідуальне навчання з педагогічним патронажем.

Омбудсменка підкреслює: рішення щодо закриття шкіл має ухвалюватися з урахуванням перспективи. Варто аналізувати демографічні прогнози, зокрема, скільки першокласників з’явиться у громаді через кілька років. Також громади мають забезпечити дотримання прав учнів і організувати підвезення дітей до нових шкіл, якщо стару закривають. Як приклад вона згадала ситуацію, коли після закриття сільської школи дітей не підвозили, покладаючи цей обов’язок на батьків. Завдяки втручанню ДБР і народних депутатів, проблему вдалося частково вирішити – громада придбала автобус.

Оптимізація вищої освіти: що чекає студентів

У контексті змін не оминули й вищу освіту. Лещик зазначила, що Держслужба отримує численні звернення щодо об’єднання університетів. Один з таких випадків стосувався двох технічних вишів. Після детального аналізу з’ясувалося, що один із них мав невелику кількість студентів, хоча пропонував переважно технічні спеціальності. Інший же, попри свою технічну спрямованість, мав переважно гуманітарні спеціальності та велику кількість студентів і аспірантів.

Омбудсменка поки не визначилася з ідеальною моделлю вищої освіти, однак наголосила, що процеси злиття необхідно аналізувати предметно, з урахуванням якості підготовки, спеціалізацій, кількості студентів і потреб ринку праці.

Очевидно, що українську систему освіти очікує складний перехідний період, який потребує зважених і системних рішень, а також тісної співпраці між громадами, закладами освіти та державними інституціями.

Раніше повідомлялося про те, що МОН планує змінити правила дистанційного начання: чим це загрожує учням та школам. Також ZN.UA писало: кількість першокласників щороку зменшується. Докладніше про реалії к сфері освіти - пише у статті "Освіта під час війни: як школи втрачають учнів, а університети  - вступників" Оксана Онищенко.