США возобновляют помощь ВСУ, Роттердам готовится к войне, проблемы у Мерца: новости дня

Все важливе і цікаве за вівторок, 8 липня – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

США відновлюють допомогу ЗСУ.

Президент США Дональд Трамп заявив про розворот у своїй політиці щодо України.

"Ми надішлемо ще зброї.

Ми мусимо це зробити.

Вони мають мати змогу захищатися", – заявив Трамп.

Він пояснив зміну своєї позиції тим, що Україна зазнає зараз "дуже сильних ударів".

Коментарі президента США прозвучали після того, як минулого тижня його адміністрація призупинила частину поставок зброї до України.

Це викликало побоювання, що США скорочують військову підтримку Києва.

Минулої п’ятниці, на тлі інформації про призупинення постачання зброї Україні, відбулася телефонна розмова президентів України і Сполучених Штатів.

Дональд Трамп залишився задоволеним розмовою і сказав, що буде допомагати Україні.

Крім того, він чи не вперше висловив сумнів, що правитель РФ прагне миру.

7 липня у Пентагоні оголосили, що за дорученням президента США надсилають Україні додаткову оборонну зброю.

За даними Axios, американський президент Дональд Трамп начебто розпорядився відправити Україні 10 ракет-перехоплювачів для Patriot – менше, ніж було заплановано в призупиненій поставці – і пообіцяв допомогти знайти інші засоби постачання.

У публікації додають, що Трамп, зокрема, тисне на Німеччину, аби та продала одну зі своїх батарей Patriot Україні.

Видання The Guardian дізналося, що США призупинили постачання зброї Україні, бо мають ракет для власних Patriot тільки на 25% від необхідного.

При цьому Дональд Трамп, як пише The Wall Street Journal, наполягає, що зупинка допомоги Сполучених Штатів Україні сталася не за його рішенням.

Politico повідомляє, що між США та Україною найближчим часом пройдуть зустрічі щодо військової допомоги.

"Путін говорить купу нісенітниць".

Речник Кремля Дмитрій Пєсков заявив, що відновлення Сполученими Штатами поставок зброї Україні "не сприяє мирному врегулюванню".

Пізніше президент США Дональд Трамп різко розкритикував господаря Кремля Владіміра Путіна, заявивши, що той говорить "багато нісенітниць".

"Якщо чесно, Путін постійно нам говорить купу нісенітниць.

Він завжди дуже ввічливий, але у підсумку це виявляється безглуздим", – сказав він.

На запитання про можливі санкції проти Росії, Трамп відповів: "Так, я розглядаю це".

Захід хоче посилити санкції?.

Міністр закордонних справ Франції Жан Ноель Барро повідомив, що Європа готується схвалити найжорсткіші санкції за останні 3 роки у зв’язку з посиленням ударів РФ по Україні.

"У координації з зусиллями американських сенаторів, Європа готується прийняти на основі французьких пропозицій найжорсткіші санкції за останні 3 роки, які безпосередньо позбавлять Владіміра Путіна ресурсів, що дозволяють йому продовжувати війну", – заявив французький міністр.

Сенатор-республіканець Ліндсі Грем заявив, що "час покласти край цій кривавій бійнi", коментуючи новину про найбільший повітряний обстріл Києва з початку повномасштабного вторгнення Росії.

"Очікую, що Сенат просуватиме двопартійний законопроєкт про санкції проти Росії, який дозволить запроваджувати тарифи та санкції щодо країн, що підтримують військову машину Путіна і не допомагають Україні", – написав Грем.

Він додав, що законопроєкт міститиме пункт про президентське виключення, щоб надати президентові Трампу максимальні важелі впливу.

Завтра Комітет постійних представників ЄС (Coreper) в Брюсселі знову розгляне проєкт 18-го пакета санкцій Євросоюзу проти Росії.

Європейські посадовці на умовах анонімності повідомили кореспондентці "Європейської правди", що позиція Словаччини щодо його блокування наразі не змінилася.

Проте віцепрем’єрка України Ольга Стефанішина вважає, що ЄС подолає опір Угорщини та Словаччини щодо санкцій цього тижня.

Обговорення в ЄС підтримки України.

У Данії підтвердили обговорення в ЄС шляхів подальшої фінансової підтримки України.

"Звичайно, це дуже актуально тут, на Eco.

– Ред.), де ми маємо обговорити, як забезпечити Україні необхідне фінансування.

Ми знаємо, що фінансування для України буде надаватися до 2026 року, але ми також знаємо, що буде потрібно знайти додаткові джерела фінансування", – повідомила Стефані Лозе, міністерка економіки головуючої в Євросоюзі Данії.

За даними Financial Times, Брюссель терміново шукає способи покрити дефіцит бюджету України в розмірі до 19 млрд доларів у наступному році.

Роттердам готується до війни.

Найбільший порт Європи – нідерландський Роттердам – готується до можливої війни з Росією, резервуючи місце для кораблів з військовими вантажами та плануючи, куди перенаправляти комерційні вантажі в разі війни.

На тлі загрози з боку Росії країни Європи збільшили витрати на оборону.

Представляючи Бундестагу фінансовий план на 2025 рік, німецький міністр фінансів Ларс Клінгбайль сказав, що "мир в Європі знаходиться під загрозою" і що збройні сили терміново потребують інвестицій після того, як в останні десятиліття вони були "паралізовані бюджетною економією".

"Я знаю, як важко багатьом людям змиритися з тим, що війна повернулася до Європи.

Але наша власна сила є необхідною умовою для того, щоб ми могли повернутися до справжнього миру в Європі, де кордони не можуть бути змінені силою", – пояснив Клінгбайль.

До речі, популярність канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, яка почала зростати минулого місяця на тлі ефективної зовнішньої політики, знову почала падати.

Як пише n-tv, на рейтинг канцлера вплинуло відчуття громадян Німеччини, що уряд не займається першочерговими проблемами країни (так думають 65% респондентів).

Тим часом кількість перешкод GPS у повітряному просторі сусідньої з Росією Латвії збільшилася на 88%.

Проблеми міграції.

Прем’єр-міністерка головуючої у ЄС Данії Метте Фредеріксен попередила про проблему міграції, яка "кидає виклик Європі, впливає на життя людей і згуртованість наших суспільств".

Фредеріксен наголосила, що Європа повинна "посилити зовнішні кордони", оскільки, за її словами, "європейські громадяни мають право почуватися в безпеці у своїх країнах".

Очільниця уряду Данії також прямо звинувачує Росію у "використанні міграції як зброї на нашому східному кордоні".

У Варшаві кажуть, що прикордонний контроль з Литвою буде тривати й після 5 серпня.

"Заходи контролю повинні тривати доти, доки існують причини для їх введення", – сказав міністр внутрішніх справ Польщі Томаш Семоняк.

В польській ультраправій партії "Конфедерація" кажуть, що не мають певності в якості організованих на кордонах перевірок.

Заступник голови парламентської фракції "Конфедерація" Міхал Вавер анонсував 19 липня протести по всій країні під гаслом "Стоп імміграції".

Зазначимо, що на хвилі проблем міграції у Європі посилилися ультраправі рухи.

Новий раунд торгової війни Трампа.

У понеділок США почали інформувати деякі країни про запровадження нових тарифів – разом із чітким попередженням, що навіть ці ставки можуть змінитися у будь-який момент.

Після кількох місяців погроз тарифною війною президент Дональд Трамп опублікував у Truth Social копії розісланих листів кільком державам, зокрема – Південній Кореї та Японії.

Обидві країни отримали повідомлення про 25% мито, що набуде чинності 1 серпня.

Ці тарифні ставки подібні до оголошених Білим домом 2 квітня – у так званий "День визволення", однак тоді їхню реалізацію призупинили на 90 днів.

Згодом Трамп опублікував подібні листи й до інших країн: М’янми (40%), Лаосу (40%), Таїланду (36%), Камбоджі (36%), Сербії (35%), Бангладеш (35%), Індонезії (32%), Боснії і Герцеговини (30%), Південної Африки (30%), Казахстану (25%), Малайзії (25%) і Тунісу (25%).

"Якщо з будь-якої причини ви вирішите підвищити свої тарифи, тоді будь-яке обране вами підвищення буде додане до тих 25%, які ми вже запровадили", – йдеться в листі до Японії.

Подібні формулювання містяться також у листах до Південної Кореї та інших країн.

Завершуються листи попередженням: "Ці мита можуть бути змінені – підвищені або знижені – залежно від наших відносин із вашою країною".

В останні дні інтенсивні торговельні перемовини велись між США та Європейським Союзом, для якого наслідки тарифної політики адміністрації Трампа можуть бути болючими.

Міністерка фінансів Швеції Елізабет Свантесон вважає, що угода про мита, запропонована Європейському Союзу американським президентом Дональдом Трампом, є "дуже поганою".

Міністр фінансів Німеччини Ларс Клінгбайль заявив, що Європейський Союз "готовий вжити контрзаходів" проти США, якщо не вдасться досягти справедливої торговельної угоди з лідером Сполучених Штатів Дональдом Трампом.

Лазерна атака Китаю на літак Німеччини.

Німеччина заявила про лазерну атаку Китаю на її літак в межах місії ЄС.

За даними Spiegel, інцидент стався, коли літак під час патрулювання наблизився до китайського фрегата.

Всупереч стандартним практикам, команда фрегата не вийшла на зв’язок за допомогою радіочастоти для екстрених повідомлень.

Літак, що потрапив в інцидент – розвідувальне повітряне судно, що залучене до операції ЄС ASPIDES і базується в африканській країні Джибуті – по інший бік затоки від Ємену.

Місія ASPIDES є військовою місією ЄС з підтримання безпеки на морі та захисту вільного судноплавства в акваторії Червоного моря, Перської затоки та Індійського океану.

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, у свою чергу, попередила Китай, що ставлення китайської сторони до війни Росії проти України стане визначальним для стосунків ЄС з Китаєм.

"Ми знаємо, що непохитна підтримка Росії з боку Китаю спричиняє зростання нестабільності та небезпеки для Європи.

Ми можемо сказати, що Китай фактично сприяє воєнній економіці Росії, і ми не можемо цього прийняти", – підкреслила фон дер Ляєн.

Про те, як США за президентства Трампа втрачають позиції, а Китай намагається перебрати на себе світове лідерство, читайте в колонці колишньої міністерки закордонних справ Іспанії (2002-2004 роки) Ани Паласіо Ціна помилок Трампа: як дії керівництва США відкрили Китаю дорогу до лідерства у світі.

Негода у Європі.

У Словаччині оголосили надзвичайну ситуацію через наслідки вчорашнього буревію.

Сильний вітер наробив шкоди також на південному сході Польщі, місцеві служби надзвичайних ситуацій здійснили біля 2 тисяч виїздів, інформує RMF24.

Повідомляють про чотирьох постраждалих і понад 300 пошкоджених дахів.

Штормові погодні умови на Закарпатті, а також у Словаччині та Угорщині призвели до суттєвих змін у графіку руху міжнародних та внутрішніх пасажирських поїздів.

8 липня тимчасово призупинили роботу пункту пропуску "Дзвінкове – Лонья" на українсько-угорському кордоні через ліквідацію наслідків негоди.

Сильний шторм завдав великої шкоди у портовому місті Хорватії.

Через негоду у столиці Сербії постраждали кілька людей.

У вівторок Белград накрила гроза з градом.

У той же час в іншій частині Європи – екстремальна спека.

Афінський Акрополь закривали на денні години через екстремальну спеку, а у Франції – пожежі.

Через лісову пожежу припиняв роботу аеропорт на півдні Франції, а також призупиняли рух поїздів до Марселя.

Решта новин.

У Туреччині почав роботу новий посол України.

В Україні відкриває представництво чеський виробник зброї.

Підпал у Британії на замовлення "Вагнера": у Лондоні визнали винними трьох людей.

У МЗС України – нова структура: без департаменту роззброєння та з управлінням НАТО.