Танення льодовиків може спричинити хвилю вулканічних вивержень

Згідно з дослідженням, танення льодовиків і крижаних покривів через кліматичну кризу може спричинити хвилю вибухових вивержень вулканів.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє The Guardian.

Зазначається, що втрата льоду послаблює тиск на підземні магматичні камери та робить виверження більш імовірними. Такий процес спостерігався в Ісландії. Але дослідження, проведене у Чилі, є одним із перших, яке показало сплеск вулканізму на континенті у минулому, після закінчення останнього льодовикового періоду.

Глобальне потепління, спричинене спалюванням викопного палива, призводить до танення крижаних покривів та льодовиків по всьому світу. За словами дослідників, найбільший ризик відновлення вивержень вулканів існує у Західній Антарктиді, де під товстим шаром льоду лежать щонайменше 100 вулканів. Цей лід, швидше за все, буде втрачено у найближчі десятиліття і століття через глобальне потепління.

Виверження вулканів можуть тимчасово охолодити планету, викидаючи в атмосферу частинки, що відбивають сонячне світло. Однак тривалі виверження можуть призвести до викиду в атмосферу значної кількості парникових газів, включаючи вуглекислий газ і метан. Це призведе до подальшого нагрівання планети і потенційно створить замкнене коло, в якому підвищення температури призведе до подальших вивержень і ще більшого глобального потепління, йдеться у матеріалі.

Пабло Морено-Єгер з Університету Вісконсину в Медісоні, який очолював дослідження, сказав, що, оскільки льодовики відступають через зміну клімату, можна припустити, що вулкани будуть вивергатися частіше, а виверження ставатимуть більш вибухонебезпечними.

Під час детальних досліджень одного з вулканів під назвою Мочо-Чошуенко (Mocho-Choshuenco) вчені використовували радіоізотопне датування для оцінки віку вулканічних порід, утворених до, під час і після останнього льодовикового періоду, коли Патагонський льодовиковий щит товщиною 1500 метрів покривав цю територію. Результати показали, що товстий крижаний покрив придушив обсяг вивержень з 26 000 до 18 000 років тому, дозволивши великому резервуару магми накопичуватися на глибині 10-15 кілометрів під земною поверхнею. Після танення льоду приблизно 13 000 років тому тиск на магматичну камеру зменшився, гази у рідкій або розплавленій породі розширилися, і почалися вибухові виверження.

За словами Морено-Єгера, проведене дослідження припускає, що це явище не обмежується Ісландією, де спостерігається підвищена вулканічна активність, а може відбуватися також в Антарктиді.

«Інші континентальні регіони, такі як частини Північної Америки, Нової Зеландії та Росії, також потребують більш пильної наукової уваги», – сказав він.

Попередні дослідження показали, що після останнього льодовикового періоду вулканічна активність у світі зросла у 2-6 разів, але чилійське дослідження стало одним із перших, яке показало, як це сталося.

Як повідомляв Укрінформ, вулкан Левотобі Лакі Лакі у південно-центральній частині Індонезії вивергається другий день поспіль – у повітрі хмара попелу заввишки чотири кілометри.

Фото: Jason Edwards/Alamy