Транші від Євросоюзу та МВФ під загрозою? Що відомо про скандал навколо БЕБ

Україну сколихнув черговий політичний скандал. Кабінет міністрів на своєму засіданні 7 липня 2025 року розглянув кандидатуру на посаду директора Бюро економічної безпеки, яку подала конкурсна комісія. Окрім цього, уряд, згідно з офіційним повідомленням, ознайомився з матеріалами від Служби безпеки України, які стосуються національної безпеки та містять оцінку ризиків щодо кандидатів.

Після обговорення уряд вирішив не підтримувати подану кандидатуру і попросив комісію знову подати не більше двох кандидатів, які відповідатимуть усім вимогам, включно з безпековими.

У Кабміні заявили, що діють відповідно до закону та дотримуються всіх процедур. Також наголосили, що залишаються прихильниками прозорості й підзвітності при призначенні керівників державних органів.

Конкурс тривав майже пів року. На думку учасників антикорупційної спільноти, така поведінка може свідчити про спробу саботажу — у зв’язку з тим, що результати конкурсу не відповідають очікуванням влади.

"Владі не подобаються кандидати, які вийшли у топ у результаті конкурсу. Тому вона вирішила просто використати повністю підконтрольних членів комісії без власної думки для саботажу", — вважають представники ЦПК.

Комісія з добору директора Бюро економічної безпеки заявила, що дізналася про рішення уряду щодо конкурсу з публікації в Telegram-каналі "Уряд online". Наразі комісія чекає на офіційне повідомлення та обґрунтування від Кабінету міністрів.

Хто переміг та чому результати не підтримали

Фіналістом конкурсу став детектив НАБУ Олександр Цивінський, який отримав три голоси "за" і був одноголосно підтриманий міжнародними членами комісії, чий голос вважається вирішальним.

Олександр Цивінський — керівник третього підрозділу детективів другого головного підрозділу НАБУ, фахівець із багаторічним досвідом у сфері антикорупційних розслідувань. Свою кар’єру він розпочав в органах внутрішніх справ, а після створення НАБУ у 2015 році увійшов до першої хвилі детективів нового антикорупційного органу.

У межах бюро Цивінський здобув репутацію фахового керівника, зокрема як очільник спецоперації "Чисте місто". Розслідування охоплювало масштабну схему незаконного заволодіння комунальною землею у Києві, в якій були задіяні представники місцевої влади. Під його керівництвом детективи встановили, як учасники схеми оформлювали фіктивні споруди на підставних осіб, аби без торгів отримати право власності на столичні земельні ділянки.

Втім, як повідомили в Центрі протидії корупції, під час засідання стало відомо про лист СБУ, в якому йшлося про наявність у деяких кандидатів родичів із російським громадянством — зокрема й у Цивінського.

Хоча сам Цивінський пояснював, що з батьком, який мешкає у РФ, не підтримує зв’язок багато років, а всі перевірки щодо доступу до державної таємниці він проходив, уряд вирішив взяти до уваги надані СБУ матеріали. Водночас ЦПК звернув увагу, що аналогічні обставини не завадили кар’єрі інших високопосадовців — зокрема, Головнокомандувачу ЗСУ Олександру Сирському чи керівнику АОЗ Арсену Жумаділову.

Відповідно до закону, уряд мав десять днів для ухвалення рішення після оприлюднення результатів конкурсу. Відхиливши подання, Кабмін тепер очікує на повторне внесення кандидатур від комісії.

Хто був серед інших кандидатів

Серед кандидатів на посаду директора БЕБ були, зокрема: Грігол Катамадзе, Павло Шершньов, Михайло Постолов, Іван Ступак, Олександр Руденко, Аттіла Ковчі, Микола Глущенко, Сергій Маштабей, Світлана Калабухова, Андрій Гайченко, Сергій Олійник, Олександр Гейко, Микола Корчинський, Олександр Шейко та Геннадій Путято.

Після кількох етапів конкурсного відбору — тестування загальних здібностей, перевірки знань законодавства, виконання практичних завдань — до фіналу конкурсу на посаду директора Бюро економічної безпеки дійшли 16 кандидатів. Вимоги до них визначені законом: очільник БЕБ має бути незалежним від політичного впливу, мати бездоганну репутацію, високий рівень фаховості та доброчесності. Водночас журналісти проєкту "Схеми" звернули увагу на біографії деяких фіналістів — зокрема щодо їхніх зв’язків, минулої професійної діяльності та майнового стану.

Серед них — Віктор Дубовик, чинний керівник директорату правової політики Офісу Президента. На етапі тестування на знання законодавства він показав найвищий темп відповідей: 40 запитань за 4 хвилини. Журналісти з’ясували, що раніше Дубовик був радником у Сергія Арбузова в уряді Азарова, а його батько обіймав посаду першого заступника міністра внутрішніх справ за режиму Януковича і має паспорт РФ. Сам кандидат заявив, що не спілкується з батьком понад 15 років. Також увагу викликала інформація про два дачних будинки, які, за словами Дубовика, були поділені після розлучення, хоча право власності на них він набув ще у 2013 році.

Ще один фіналіст — Руслан Пахомов, колишній керівник у медіахолдингу, пов’язаному з Рінатом Ахметовим. У 2024 році він задекларував майже 8 мільйонів гривень доходу, отриманих у структурі "Медіа Група Україна". Попри заперечення особистого знайомства з Ахметовим, журналісти виявили, що "ПриватБанк" у 2022 році закрив рахунки Пахомова після переказу 13,5 млн грн компанії, пов’язаній з його дружиною. Окрім цього, у минулому Пахомов працював у МВС, де, зокрема, був заступником керівника управління боротьби з кіберзлочинністю під час закриття файлообмінника ex.ua. Саме цю справу, за його словами, вів нинішній заступник голови ОП Олег Татаров.

Аміл Омаров, керівник Шевченківської окружної прокуратури Харкова, у своїй науковій роботі неодноразово цитував публікації Олега Татарова та досвід РФ у сфері підслідності. На запитання про це він відповів, що дисертацію писав ще з 2014 року, і згадки про РФ були зроблені в контексті порівняльного аналізу правових систем пострадянських країн.

Окрему увагу журналістів привернув Ігор Шепетін — чинний полковник СБУ та командир батальйону тероборони. До початку повномасштабної війни він судився з СБУ щодо службового житла, а його адвокатом у цій справі був Андрій Портнов — колишній заступник голови АП часів Януковича. Хоча Шепетін заперечив особисті контакти з Портновим, журналісти з’ясували, що саме той представляв його на засіданнях суду. Водночас у його декларації вказано два будинки — один подарувала сестра, інший придбаний через програму "єОселя".

У конкурсі вдруге взяв участь і юрист Сергій Маштабей. У 2021 році він вже доходив до етапу співбесід, але оскаржував результати через непрозорість оцінювання. Цього разу він також дійшов до фіналу і знову заявив, що критерії оцінювання залишаються неочевидними, а фаховий досвід кандидатів — недооцінюється.

Як проходив конкурс та хто обирав кандидатів

Усі фіналісти мали пройти фінальну співбесіду з конкурсною комісією, до якої входять три українські та троє міжнародних членів. У підсумку комісія мала подати одну або дві кандидатури на розгляд Кабінету Міністрів, який і приймає остаточне рішення.

Відбір нового директора Бюро економічної безпеки України здійснювала конкурсна комісія, сформована відповідно до змін, ухвалених парламентом у рамках реформи БЕБ у червні 2024 року. Уперше в історії цього органу процедура добору керівника передбачала рівноправну участь як представників України, так і міжнародних експертів.

Комісія складається з шести осіб: трьох експертів, призначених Кабінетом Міністрів України, та трьох — делегованих міжнародними партнерами. За новими правилами, саме міжнародні представники мають вирішальний голос, якщо під час голосування кілька кандидатів отримують однакову кількість балів.

Міжнародну частину комісії складають:

• Джеймс Вассерстром (США) — експерт з антикорупційної політики, відомий як "перший викривач корупції в ООН". Він викрив зловживання у місії ООН у Косово, працював у структурах уряду США, зокрема очолював розслідування щодо масштабної корупції в Афганістані. Має досвід роботи в Боснії, Молдові, Північній Македонії, Тунісі та Україні.

• Лаура Штефан (Румунія) — колишня директорка департаменту Міністерства юстиції Румунії, міжнародна експертка Ради Європи та Єврокомісії з питань верховенства права. Раніше брала участь у конкурсах з обрання керівництва НАЗК в Україні.

• Донатас Малашкевічус (Литва) — ексзаступник керівника Поліції Литви, ексочільник Закупівельної агенції Литовської залізниці, а також директор з корпоративного управління LTG Tech. Працював аташе поліції у Європолі.

Від українського уряду до складу комісії увійшли:

• Тетяна Мацелик — професорка Державного податкового університету, фахівчиня з адміністративного права. Раніше балотувалася в Ірпінську міську раду від Партії регіонів.
• Юрій Пономаренко — завідувач кафедри кримінального права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, член кількох наукових і дорадчих рад. Пов’язаний із ГО "Харківське юридичне товариство", очолюваним Юрієм Бауліним, якого у 2015 році СБУ звинувачувала у сприянні узурпації влади.
• Олег Гиляка — доцент Національного юридичного університету, кандидат юридичних наук. Його науковим керівником був нинішній суддя Конституційного суду Олександр Петришин, призначений з порушенням процедур. Сам Гиляка раніше претендував на входження до складу конкурсної комісії з відбору голови НАЗК.

Кандидатуру Олександра Цивінського підтримали всі троє представників міжнародних партнерів, які входять до складу конкурсної комісії з добору директора Бюро економічної безпеки. Саме їхні голоси в разі рівного розподілу голосів мають вирішальне значення згідно з процедурою.

Його конкуренти — детектив НАБУ Михайло Буртовий та кандидат Олег Борисенко — отримали по три голоси, переважно від урядової частини комісії. Проте відсутність одностайної підтримки з боку міжнародних експертів не дозволила їм стати переможцями відбору.

Чим небезпечне затягування визнання результатів конкурсу

Посли країн "Групи семи" привітали перебіг конкурсу на посаду очільника Бюро економічної безпеки. У заяві наголошується, що прозорий процес за участі міжнародних і українських членів комісії є "ключовим".

"Реформа БЕБ має важливе значення для бізнес-клімату в Україні, залучення інвестицій і прогресу в євроатлантичній інтеграції", — зазначено в офіційній позиції G7, оприлюдненій у соцмережі X.

Згідно з чинним Меморандумом між Україною та Міжнародним валютним фондом, новий директор Бюро економічної безпеки має бути призначений до кінця липня 2025 року. Саме це є одним із ключових зобов’язань, що їх взяла на себе Україна в межах пакета фінансової допомоги від МВФ.

Олена Щербан, заступниця виконавчого директора Центру протидії корупції, наголосила, що подальше зволікання або саботаж з боку членів конкурсної комісії, делегованих Урядом, може поставити під загрозу не лише конкурс, а й міжнародну підтримку України.

"Згідно з меморандумом з МВФ, новий директор БЕБ має бути обраний до кінця липня. Якщо члени комісії від Уряду і надалі саботуватимуть процес, а Уряд ніяк не реагуватиме на ці провокації, Україна у війні може втратити не тільки значну фінансову підтримку, а й довіру міжнародних партнерів загалом", — заявила Щербан.

Чому владі настільки важливий контроль над БЕБ

Відомий український підприємець і громадський діяч Валерій Пекар вважає, що боротьба за контроль над Бюро економічної безпеки України (БЕБ) має виразне політичне підґрунтя. За його словами, влада прагне повного контролю над інституцією, аби забезпечити вплив на бізнес у період напередодні чергових виборів.

"Існує дві причини, чому очільникам держави потрібен повний контроль над Бюро економічної безпеки. Перша — це корупція та рейдерство. Нагадаю, БЕБ — це реінкарнація сумнозвісної податкової міліції, яка мала славу найбільш корумпованого органу. Поміняти назву недостатньо — треба поміняти правила гри всередині", — зазначає Пекар.

На його думку, попри декларовану реформу, БЕБ досі функціонує у старих практиках. Утім, ключовою мотивацією для збереження впливу на БЕБ Валерій Пекар вважає політичні інтереси чинної влади. Бізнесове середовище, як стверджує підприємець, дедалі критичніше оцінює стан справ у державі та невиконані обіцянки.

"Відомо, що бізнес сильно незадоволений порушеними передвиборчими обіцянками… Бізнес потребує верховенства права та прозорих правил гри, і в цьому напрямку нічого не зроблено", — зазначає Пекар.

Він також висловлює припущення, що частина підприємницької спільноти шукатиме політичної альтернативи на наступних виборах. Саме тому, за його словами, владі потрібен "підконтрольний інструмент тиску на бізнес, щоб він навіть не подумав когось підтримати".

Попри наявність таких ризиків, Валерій Пекар переконаний: ситуацію ще можна виправити, затвердивши незалежного директора БЕБ за результатами відкритого конкурсу.

"Але не все втрачено. Ще можна відкотити назад і затвердити незалежного голову, обраного на прозорому конкурсі. І таким чином набрати реальні, а не ілюзорні бали в очах бізнесу", — резюмує експерт.

Що таке БЕБ та якими є функції органу

БЕБ – Бюро економічної безпеки – це центральний орган виконавчої влади, створений для боротьби з правопорушеннями, які загрожують економіці держави. Воно було утворене на підставі закону №1089-IX від 16 грудня 2020 року.

Основна мета діяльності БЕБ – забезпечити економічну безпеку країни. Для цього бюро поєднує аналітичну, правоохоронну та інформаційну роботу. Серед головних завдань БЕБ – виявлення ризиків у сфері економіки, аналіз та запобігання злочинів, розслідування кримінальних правопорушень у цій сфері, а також напрацювання пропозицій щодо змін до законодавства, аби усунути схеми для зловживань. Водночас БЕБ також готує рекомендації для інших органів влади, щоб ті ефективніше ухвалювали рішення у сфері економіки.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що у четвер, 3 липня, детективи НАБУ провели обшуки в колишнього міністра оборони Олексія Резнікова. Його ім’я раніше вже з’являлося у справі про закупівлю продуктів для Збройних сил України за завищеними цінами.