/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2Fa30ff0c016e4673da15bcc0809babd83.jpg)
Заробляли залиті кров'ю гроші: які українські футболісти грали у Росії
Тема виступів українських гравців у Росії завжди була актуальною для обговорень в Україні. 24 Канал склав список футболістів із України, які не посоромились свого часу поїхати розвивати російський футбол.
Олександр Зінченко
Одним із таких прикладів є нинішня зірка збірної України з футболу Олександр Зінченко. Футболісту структури донецького Шахтаря не знайшлось місця у першій команді "гірників". Тому 13 лютого 2015 року Зіна проміняв юнацьку команду Шахтаря U-19 на російську Уфу.
Олександр Зінченко в Уфі / Фото Getty Images
Олександр провів один матч за другу команду Уфи та 33 поєдинки за головну команду російського клубу (2 голи та 4 асисти). Цікаво, що саме граючи у Росії на українського футболіста звернули увагу агенти з Європи. Уфа стала трампліном для Зінченка. Вже 4 липня 2016-го Олександр сенсаційно підписав контракт із англійським Манчестер Сіті. Відтоді Зіна більше не грав ні в українському, ні у російському чемпіонатах.
Зінченко зізнавався в одному із інтерв'ю, що хотів би стерти із пам'яті свій російський період. Також Олександр додав, що не спілкується із росіянами, з якими раніше тримав контакт. Адже його колишні одноклубники по Уфі не відкрили рота про повномасштабну війну в Україні, яку розв'язала Росія.
У мене було своє оточення там. Але вони стали "нулями". Більше не хочу знати нічого про цю терористичну країну,
– заявляв Зінченко.
Наразі Олександр грає за лондонський Арсенал (91 поєдинок). Зіну сватають в італійський Мілан.
Ярослав Ракіцький
Нинішній центрбек одеського Чорноморця Ярослав Ракіцький взагалі зустріч повномасштабну війну на території Росії. Із 2019-го по 2023-й роки ексфутболіст донецького Шахтаря грав за пітерський Зеніт, за який провів понад сотню матчів, а точніше 108 ігор (7 голів та 11 асистів).
Ярослав Ракіцький грав за Зеніт / Фото Getty Images
24 лютого 2022 року розпочалось повномасштабне вторгнення Росії в Україну, а вже 2 березня того ж року Ракіцький розірвав контракт із російським грандом. Чотири місяці Ярослав пробув без команди, а наприкінці липня підписав угоду із турецьким Адана Демірспором (9 поєдинків).
На початку 2023-го Ракіцький повернувся у донецький Шахтар. В інтерв'ю офіційному сайту "гірників" Ярослав відверто розповів про свої виступи у Росії.
Футбол – моя робота і справа всього мого життя. І в Росії я робив лише те, що грав у футбол. А коли почалася повномасштабна війна 24 лютого 2022 року, то я того ж дня вирішив розірвати контракт і повернутися до України. Цей вчинок і є моєю відповіддю. Ніхто не міг уявити такого масштабу агресії, що росіяни тисячами вбиватимуть українців, руйнуватимуть наші міста. Якби я знав, що так буде, то ніколи б не поїхав грати до Росії,
– розповідав Ракіцький.
Після перебування у Шахтарі (за увесь час зіграв 358 матчів) у кар'єрі Ярослава настала пауза. Наприкінці березня 2025-го став футболістом одеського Чорноморця, куди приїхав на запрошення ексодноклубника Олександра Кучера (9 ігор).
Олександр Алієв
Олександр Алієв двічі їздив на заробітки у ворожий чемпіонат. Щоправда, Росія – рідна країна для півзахисника, який народився 1985 року у Хабаровську. Саме із академії Спартака у далекому 1999-му році переїхав у київське Динамо U-17. Алієв дійшов до головної команди киян, де став ключовим футболістом.
Олександр Алієв у Локомотиві / Фото Getty Images
У сезоні-2010/2011 Алієв виступав за московський Локомотив. У Локо Олександр став справжньою зіркою, а його результативні штрафні удари закохували у себе уболівальників. За столичний клуб провів 27 матчів, у яких наколотив 15 голів та віддав 5 асистів.
На початку березня 2011-го повернувся у Динамо Київ. Другий вояж у Росію за великим грошима Алієв здійснив у січні 2014-го, коли став футболістом Анжи. Однак цей період складно порівнювати за успішністю із перебуванням за Локомотив. За клуб із Махачкали маестро стандартів провів теж 27 ігор (4 м'ячі та 6 гольових передач).
Через рік опинився без команди, але більше не повертався заробляти криваві гроші у Росію.
У 2021-му закінчив кар'єру професійного футболіста та зараз разом із Мілевським виступають за футбольну медійну команду із Києва "Ignis".
Відзначимо, що Алієв не спілкується із батьками, які живуть у Росії. Олександр може лише привітати їх зі святами і все. Також колишній футболіст збірної України перебуває у розшуку в Росії, якого там підозрюють у скоєнні публічних закликів до здійснення терористичної діяльності. Колишній футболіст став одним із ексспортсменів, які поповнили лави ЗСУ.
Артем Мілевський
Ще одним колишнім футболістом збірної України, який свого часу виступав у Росії, є Артем Мілевський. Його російський період у кар'єрі Мілевського не був таким успішним, як у його "Кєнта" Алієва. Екснападник київського Динамо білоруського походження наприкінці літа 2016-го переїхав грати у Росію, підписавши угоду із Тосно. Мілевський перейшов у російський чемпіонат на правах вільного агента із румунської Конкордії.
Мілевський пограв за Тосно / Фото з інстаграму російського клубу
Перед цим Мілевський успішно виступав за Динамо (до 6 вересня 2013 року), яким здобув 13 трофеїв. У сезоні-2009/2010 Артем навіть був найкращим бомбардиром УПЛ (17 голів). Після чого форвард пограв у Туреччині, Хорватії та Румунії.
У ворожій країні Мілевський виступав майже рік – до 1 липня 2017-го. У футболці російського Тосно відіграв 18 матчів, у яких відзначився лише 3 асистами.
Після чого пограв у Білорусі та Угорщині. 1 січня 2021-го Мілевський повернувся в Україну, ставши гравцем Минаю. А у вересні того ж року повішав бутси на цвях.
Андрій Воронін
Із 2010-го по 2013-й роки Андрій Воронін двічі їздив грати у Росію. У січні 2010-го український нападник підписав угоду із московським Динамо, покинувши англійський Ліверпуль (за "мерсисайдців" відіграв 40 ігор). Грав за столичний клуб протягом двох років, поки у червні 2012-го не був орендований німецькою Фортуною. В оренді в Дюссельдорфі провів 11 матчів.
Андрій Воронін у Динамо Москва / Фото Getty Images
Однак вже у червні наступного року повернувся із оренди у Росію. Відтоді Воронін виступав за московський клуб до 1 липня 2014-го. Загалом провів у футболці Динамо Москва 87 поєдинків (24 м'ячі та 20 асистів).
Московське Динамо стало останнім клубом у футбольній кар'єрі Андрія Вороніна. Щоправда, на цьому його дорога із російським клубом не розійшлась. У 2020-му українець повернувся до Росії, де став асистентом головного тренера у московському Динамо.
24 лютого 2022 року розставило усі крапки над "і" у кар'єрі Вороніна із Росією. 1 березня 2022 року Андрій покинув тренерський місток у московському клубі.
За інформацією ЗМІ, Воронін разом із родиною виїхав із Росії у Німеччину.
Анатолій Тимощук
Анатолій Тимощук – одне із найголовніших імен у списку спортивних зрадників України. Уродженець Луцька провів 144 матчі за збірну України, у якій доріс до рівня капітанської пов'язки. У далекому минулому виділявся своїм патріотизмом та любов'ю до рідної країни, де був кумиром не одного юного футболіста.
У 2007-му році Тимощук покинув Шахтар заради більших грошей у Зеніті. У пітерський клуб футболіст приходив двічі. Вдруге після вояжу у мюнхенську Баварію (із 1 липня 2009-го по 1 липня 2013-го). У складі російського клубу виграв Лігу Європи (2007/2008), де під час святкування одягнув синьо-жовтий прапор.
Зрадник України Анатолій Тимощук / Фото Getty Images
Однак із плином часу патріотизм Тимощука згас. У 2015-му Анатолій із Зеніта (150 матчів) переїхав грати у Казахстан, де Кайрат (50 ігор) став його останнім клубом у професійній кар'єрі. Після чого навесні 2017-го радо повернувся до заробітку у Росію, де став асистентом головного тренера у нечужому для нього Зеніті.
Відтоді продовжує бути на тренерському містку російського клубу.
У листопаді минулого року Тимощук виграв справу у Спортивному арбітражному суді (CAS) у Лозанні проти Української асоціації футболу. Суд скасував накладені санкції від УАФ, зокрема позбавлення його усіх титулів та тренерської ліцензії, а також вилучення з офіційного реєстру збірних.
Денис Кулаков
Колишній футболіст дніпровського Дніпра та полтавської Ворскли Денис Кулаков заробляв криваві гроші аж із 2015-го по 2024-й роки. Навіть повномасштабне вторгнення ніяк не вплинуло на ексгравця збірної України. І це після проведення сотні матчів за Ворсклу. У його рідному харківському Ізюмі б точно не оцінили вчинок земляка.
Денис Кулаков в Уралі / Фото з інстаграму російського клубу
Він цинічно продовжував грати в Уралі, за який встиг провести за 9 років аж 265 матчів: гол та 28 асистів (це найбільше ігор за один клуб у кар'єрі Кулакова).
1 липня 2024-го залишився без клубу, а вже на початку 2025-го повішав бутси на цвях. По закінченню кар'єри професійного футболіста Денис став працювати спортивним директором вірменського Пюніка.
Дмитро Іванисеня
Дмитро Іванисеня ще один із найбільших зрадників України у спортивному світі. Колишній опорник луганської Зорі не лише грав і продовжує грати у Росії, а й отримав ворожий паспорт на початку червня 2024-го. Таким трансфером Дмитро назавжди зачинив для себе двері у збірній України.
Дмитро Іванисеня – гравець Крилья Совєтов / Фото Getty Images
Влітку 2021-го футболіст покинув луганську Зорю заради самарського Крилья Совєтов. Іванисеня переїхав у Росію на правах вільного агента. Відтоді продовжував грати за самарський клуб. На порталі Transfermarkt контракт зрадника України із російською командою сплив 30 червня 2025 року. Вже провів за Крилья Совєтов 59 матчів, жодних результативних дій.
Іванисеня закрив свій акаунт в інстаграмі, де він частенько викладав фото із свого нинішнього клубу та відпочинків за кордоном, які оплачував закривавленими заробленими грошима.
До слова. Також за Крилья Совєтов у 2017-му грав інший українець Артем Громов (3 гри).
Саме Громов розповідав, чому Іванисеня продовжує виступати у Росії. Начебто Дмитро не міг розірвати контракт із російським клубом через велику суму, яку повинен він сплатити у випадку дострокового закінчення угоди в односторонньому порядку.
Іван Ордець
У 2019-му році Іван Ордець покинув донецький Шахтар та поїхав грати за московське Динамо. У липні 2022-го захисник вирішив спробувати відбілити свою репутацію, перейшовши в оренду у німецький Бохум. Іван добре зарекомендував себе в оренді у Німеччині, тому 1 липня 2024-го став повноцінним футболістом Бохума.
Іван Ордець у московському Динамо / Фото Getty Images
За московське Динамо провів 67 поєдинків, у яких забив 5 голів.
Рівно рік Іван Ордець пограв ще за німецький колектив, після чого клуб попрощався із центрбеком (82 матчі).
Цікаво, що у вересні 2023-го Андрій Воронін виклав спільне фото із Ордецем. Обидва ексфутболісти збірної України сфотографувались поруч із картиною, на якій зображене синє небо, жовте жито та соняшники. У коментарях Вороніна засудили за таке фото з Іваном.
Воронін із Ордецем / Фото з інстаграму Андрія
В інстаграмі Ордеця, який відкритий, досі є старі фото у футболці московського Динамо. Водночас є пости із згадкою про рідну Україну.
І це далеко не увесь список українських футболістів, які грали та продовжують заробляти криваві гроші у Росії. Хтось із них продовжують працювати у ворожій країні вже у статусі тренерів, а хтось навіть взяв російське громадянство.