4 денний робочий тиждень у Польщі: чи дійсно всі працюють менше й Україні варто брати приклад

Кілька тижнів тому український інфопростір заполонила інформація про перехід Польщі на 4-денний робочий графік замість звичного всім 5-денного. Однак, це не зовсім так. Річ у тім, що Міністерство сім'ї, праці та соціальної політики запустило лише пілотний проєкт з 30 червня й дало можливість польським компаніям долучитись до експерименту, подавши заявку на участь до 14 серпня.

Разом з тим у Польщі таки дійсно для деяких співробітників діє 4-денний робочий графік. Наприклад, у Вроцлаві працівники міської адміністрації працюють лише 35 годин на тиждень.

Загалом концепція працюй на 20% менше й отримуй ту саму заробітну плату безумовно викликає не лише інтерес, але й чимало дискурсу. Тож 24 Канал поспілкувався з бізнесом, офісними працівниками та експерткою з ринку праці, аби обговорити не лише плюси та мінуси подібної концепції, але й зʼясувати, чи можливо застосувати подібну модель для України.

Європейський тренд на 4-денний робочий тиждень

Епідемія COVID-19 певною мірою запустила тренд на скорочення годин роботи для працівників. Так, наприклад, за останні роки 19 країн ЄС запровадили подібну практику. Але зауважимо, що переважно це лише пілотна стадія та етап тестувань, ніж стала константа для більшості європейських країн.

У польському Міністерстві сім'ї, праці та соціальної політики, аргументуючи доцільність пілотного проєкту, наводять цікаво статистику:

• Польща – це країна, де населення працює найбільше в Європі: у середньому 39,3 години на тиждень проти середнього показника по ЄС у 36,1 години.
• Більше працюючи, працівники частіше вигорають, а відповідно продуктивність знижується. Також зменшення кількості робочих годин на тиждень могло б сприяти покращенню демографічних показників.

Разом з тим зауважимо, що Польща може офіційно запровадити зміни не раніше листопада 2027 року й лише за умови позитивних результатів пілотного проєкту. Ті ж, хто вирішить долучитись до експерименту, зможуть отримати до мільйона злотих, що еквівалентне близько 10 мільйонам гривень, на впровадження змін.

Цікаво! Міністерство готово запропонувати роботодавцям вибір: 6-годинний робочий день, але 5 днів, або ж 4 дні, однак кількість робочих годин не змінюється.

Під час розмови з 24 Каналом, менеджерка у польському онлайн-видавництві Ілона Сташевська зауважує, що ініціатива скоротити тривалість робочого дня є цілком обґрунтованою та має великий потенціал з огляду на те, що 8-годинний робочий день був запроваджений понад 100 років тому, ще під час промислової революції.

Модель "8 годин на сон, 8 годин на роботу та 8 годин на особисте життя" сьогодні вже не відповідає реаліям сучасного світу,
– підкреслює вона.

На думку дівчини, 8-годинний робочий день – застарілий підхід, який сьогодні підходить далеко не всім, особливо з огляду на те, що більшість із нас працює з технологіями та комп’ютерами, як вона. Тож у цьому випадку чималу роль відіграє продуктивність та фактор здоровʼя, адже офісна робота – це сидяча робота.

• З власного досвіду скажу, що можу залишатися максимально зосередженою близько 5 годин на день, після чого якість роботи може знизитись.
• Такий графік особисто мені також не дає можливість повноцінно відновити сили та приділити достатньо часу рідним чи іншим заняттям.

Окрім цього, сидіння по 8 годин поспіль у більшості випадків негативно впливає на здоров’я працівника: страждає постава, погіршується зір (на жаль, переконалась на власному досвіді), з’являється загальна слабкість і втома,
– додає вона.

Працівниця польського онлайн-видавництва, прикметно зауважує, що скорочений 6-годинний робочий день або 4-денний робочий тиждень вже тестували в інших країнах Європейського Союзу. Результати показують, що працівники у таких умовах були більш змотивованими та працездатними.

Цікаво! Якщо подивитися на це з боку роботодавця, то в останні роки Польща зіштовхується з інфляцією, і багато компаній не мають можливості підвищувати зарплати. У такій ситуації скорочення робочого дня може стати альтернативним рішенням. Працівник, у разі потреби, зможе знайти додатковий підробіток або ж присвятити більше часу особистому розвитку.

На часі? Чи варто Україні перейняти досвід ЄС

Марʼяна Луцишин з Європейської бізнес асоціації підкреслює, що модель 4-денного робочого тижня замість звичних 5 днів досить делікатна, зважаючи на реалії, в яких наразі живе населення України, хоча й безумовно цікава.

Вона зауважує, що для багатьох компаній, особливо у виробництві, це складно реалізувати без втрати ефективності, враховуючи дефіцит кадрів і ручну складову в роботі. Для них скорочення днів без втрати продуктивності потребує або автоматизації, або перегляду графіків – наприклад, 4 дні по 10 годин замість двозмінної роботи.

Водночас в офісному середовищі вже є приклади гнучкого графіка, наприклад скорочений тиждень у не пікові періоди, де оплата прив’язана до результату, а не до кількості годин.

Представниця українського бізнесу Катерина Цатурян, чия компанія має офіс у Києві та Варшаві, вважає, як роботодавець, ідею чотириденного робочого тижня цікавим експериментом, однак зауважує низку нюансів.

Це не нова практика у світі – подібні моделі вже тестувалися, зокрема, в Німеччині, де вони не досягли значного успіху, і впровадження на національному рівні не відбулося. Але для України наразі вважаю її нереалістичною,
– додає вона.

Співзасновниця української компанії корпоративних подарунків MOODua також зауважує фактор війни як одну з причин, чому подібна модель роботи наразі не на часі.

Перш за все – через війну. Україна потребує збільшення виробництва, зростання ВВП та загального підвищення економічної активності. У нинішніх умовах критично важливо працювати більше, аби підтримувати економіку, армію та процес відновлення країни,
– зауважує Катерина.

На її думку, наразі мова йде радше про повернення базових соціальних гарантій, як-от додаткові вихідні та святкові дні, які були скасовані на час воєнного стану. Тож у цьому контексті ідея скорочення робочих днів виглядає передчасною.

З точки ж зору бізнесу, перехід на скорочений тиждень, на думку Катерини, може послабити конкурентоспроможність України як постачальника, партнера в міжнародній торгівлі. Це особливо критично для B2B-сектора, де ключовими очікуваннями є оперативність, безперервність сервісу та висока швидкість реагування.

Також вона додає, що важливо враховувати, що не всі галузі можуть перейти на чотириденний робочий тиждень. Це створить відчуття соціальної нерівності: одні зможуть працювати менше, тоді як інші змушені будуть працювати у звичному або ще більш напруженому режимі.

Що думають HR-фахівці про 4-денний робочий тиждень

На думку експертки з ринку праці та підбору персоналу Валентини Гаврюшенко, перехід на 4-денний робочий тиждень може реально підвищити продуктивність працівників – звісно, якщо його грамотно впроваджено:

• з чіткими KPI,
• зрозумілими завданнями,
• збереженням зарплати.

Вона наводить приклади українських ІТ-компаній, як-от MacPaw, Readdle, Don’t Panic, який показує, що при такому скороченому форматі люди краще концентруються, менше вигорають і не втрачають у результатах.

З огляду на те, що після епідемії COVID-19 більшість офісних працівників так і не повернулись в офіси, а надали перевагу роботі віддалено, ми поставили собі питання: а чи могла б подібна модель повернути працівників і офлайн-режим?

На думку Валентини, питання роботи в офісі значно складніше. Якщо 4-денний робочий тиждень запроваджувати виключно за умови присутності в офісі без можливості гнучкого або віддаленого формату, навряд чи це масово спонукатиме працівників повертатися назад.

HR-фахівчиня додає, що важливо не стільки змінювати формат, скільки створювати умови, де люди хочуть працювати – незалежно від того, де вони фізично перебувають. Також у виробничих процесах важко просто "виключити" день – адже є технологічні цикли, зміни, постійні графіки, логістика та зобов’язання перед клієнтами.

Проте деякі рішення можливі:

• впровадження гнучких змін (4×10 годин замість 5×8);
• ротаційний підхід (частина працівників – 4 дні, частина – 5);
• автоматизація процесів, яка дає змогу зменшити фізичну присутність без втрати продуктивності.

На деяких виробництвах Європи й США вже є такі експерименти, але завжди з ретельним плануванням і під реальні бізнес-процеси,
– пояснює вона.

Резюмуючи, Валентина Гаврюшенко підкреслює, що 4-денний робочий графік – це не про "менше працювати", а про "працювати інакше", з повагою до людського ресурсу.