Банківську таємницю скасують: що саме планують розкривати банки

Розкриття банківської таємниці в Україні буде. Це підтвердив перший заступник міністра фінансів Денис Улютін під час засідання комітету ВРУ з питань фінансів. Наразі розглядається законопроєкт №13233 про створення реєстру банківських рахунків та сейфів фізичних осіб. Що саме прописано в цьому законі та чи не порушує він прав українців, Фокус розпитав юриста.

Вашу таємницю розкрито: яку інформацію про клієнтів планують надавати банки

Тож, за словами Улютіна, триває обговорення між Мінфіном та НБУ відкриття банківської таємниці громадян. А парламентський комітет підтримав створення реєстру рахунків та сейфів українців.

Як сказав перший заступник міністра фінансів Денис Улютін, розмова ця складна.

"Відверто кажучи, так — ми ведемо складну розмову з НБУ з цього приводу. У Національній стратегії доходів чітко прописано, що ми повинні рухатися в напрямі відкриття банківських даних. І це, так чи інакше, станеться", — сказав Улютін.

Водночас він зазначив, що за нинішніх умов повне впровадження змін було б надто радикальним і навіть, якби було запропоновано всі зміни одразу, законопроєкт не пройшов би навіть Кабмін та комітет ВР.

“Багато хто боїться рішучих реформ і вважає їх передчасними", - пояснив заступник міністра.

За його словами, реєстр банківських рахунків та сейфів фізичних осіб, що пропонують у законопроєкті, не буде відкритим, як у НАЗК. Він матиме обмежений доступ і не передбачає передачі даних.

Також у реєстрі не передбачено інформації про залишки коштів чи рухи за рахунками і про вміст сейфів. Там фіксуватимуться лише ПІБ особи, банк і номер рахунку.

Банківська таємниця - базовий принцип, який не можна руйнувати

Як нагадала Фокусу Анна Даніель, адвокатка, керуюча адвокатським бюро “Анни Даніель”, проєкт закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, встановленим Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA - Single Euro Payments Area) зареєстровано 30 квітня 2025 року. І він не скасовує банківську таємницю, а лише розширює доступ до метаданих про факти рахунків, але не даними про рух коштів.

“Законопроєкт покликаний вирівняти законодавство України з євростандартами, але викликає серйозні дискусії про конституційні права і безпеку приватних даних. Законопроєкт сам по собі не скасовує банківську таємницю - він лише розширює доступ до метаданих про факти рахунків, але не даними про рух коштів. Банківська таємниця - базовий принцип, який не можна руйнувати. Порушувати її на користь держорганів не можна. Тому, важливо стежити за остаточним текстом перед другим читанням - зміни можуть мінімізувати ризики”, - сказала експертка.

Які дані клієнтів банків планують розкривати зараз?

Якщо наразі йдеться не про скасування банківської таємниці як такої, а про розширення доступу державних органів до деяких метаданих, то що саме буде розкрито:

• наявність рахунків у фізичних чи юридичних осіб;
• IBAN-номери;
• тип рахунку (поточний, депозитний тощо).

Навіщо потрібно розкривати банківську таємницю

З словами першого заступника міністра фінансів Дениса Улютіна законопроєкт про банківську таємницю має суспільне значення і потрібний не для створення реєстру банківських рахунків та сейфів фізичних осіб на законній підставі.

“Реєстр - це один з елементів приєднання. Не буде реєстру - не буде приєднання. Не буде приєднання - ми будемо продовжувати робити SWIFT-перекази в європейські країни..." - пояснив він.

Зазначимо, що за результатами засідання профільний комітет Ради рекомендував схвалити в першому читанні законопроєкт №13233 щодо платіжної зони SEPA, що є ініціативою ЄС, та спрямована на спрощення банківських переказів у євро між країнами-учасницями. Вона дозволяє здійснювати безготівкові платежі в євро з будь-якого рахунку в будь-яку країну SEPA, використовуючи єдиний набір платіжних інструментів.

Тож розширення доступу до банківської інформації пояснюється євроінтеграційними зобов’язаннями України. У країнах ЄС уже діє практика, коли контролюючі органи можуть оперативно отримати базову інформацію про рахунки особи, адже це спрощує:

• боротьбу з відмиванням коштів;
• контроль за податковою дисципліною;
• верифікацію інформації при фінансових операціях.

Натомість фахівці відзначають, що сам факт внесення змін не є критичним, проте деталі мають значення. Остаточна редакція законопроєкту до другого читання може змінитися, тож ризики як обмеження прав громадян, так і зловживань мають бути мінімізовані.

“Навіть якщо законопроєкт ухвалять у чинній редакції, його норми мають бути узгоджені з законодавством про персональні дані та банківську таємницю. Без цього, можливі судові спори та оскарження правомірності дій держорганів”, - підкреслює Анна Даніель.

Зазначимо, що Фокус вже повідомляв про заяву міністра фінансів Сергія Марченка щодо отримання доступу до банківської таємниці клієнтів українських банків Державної податкової служби України.