Китай використав лазерну зброю проти Німеччини: чи є така в України та чи може збивати дрони

Влітку 2025 року Європейська спільнота отримала тривожне підтвердження нової реальності. На розвідувальний літак – "летюче око" Німеччини, що брав участь у європейській місії ASPIDES в Червоному морі, – із китайського військового корабля було спрямовано військовий лазерний промінь. "Наражати на небезпеку німецький персонал і зривати операцію абсолютно неприйнятно", – заявило міністерство закордонних справ Німеччини. У Китаї ж не визнають звинувачень Німеччини.

Напад став сигналом, що лазерна зброя вже виходить за межі дослідницьких лабораторій і використовується у поляризованій міжнародній політиці. Цей тренд не обмежується Китаєм – аналогічні програми існують у США, Європі та навіть в Україні.

Про лазерну зброю у світі та в Україні – читайте в матеріалі 24 Каналу.

Що таке бойові лазери й чому про них говорять

Лазери (системи спрямованої енергії) – це зброя, що вражає ціль вузькоспрямованим пучком світла. Такий пучок практично миттєво (зі швидкістю світла) доставляє велику енергію на задану точку, викликаючи її перегрів або руйнування.

За рахунок цього лазер може пошкодити ціль "зсередини" (наприклад, розплавити внутрішню частину корпусу ракети або засліпити її прилади) або повністю вивести її з ладу. Які ж переваги лазерів?

• Швидкість і точність: лазерний постріл майже миттєвий і дуже точний.

Наприклад, британські випробування DragonFire продемонстрували, що його променю достатньо влучити в монету в 1 фунт стерлінгів з відстані 1 кілометрів.

• Низька собівартість пострілу: у порівнянні з ракетами лазер набагато дешевший в експлуатації. 10-секундний імпульс DragonFire заощаджує електроенергію вартістю менш як 10 фунтів стерлінгів, а китайські військові аналітики оцінюють собівартість одного лазерного пострілу лише близько 1 долар.
• Безмежний "боєкомплект": лазерні системи не вимагають фізичних снарядів. Доки є джерело живлення, можна вести вогонь нескінченно довго. Це забезпечує практично невичерпний запас "патронів" і суттєво знижує вартість ураження масових атак (наприклад, роїв дронів).

Однак лазери мають і суттєві обмеження. Вони потребують прямої видимості до цілі: дим, пил або хмари різко знижують їхню ефективність, оскільки промінь просто розсіюється в атмосфері.

Крім того, надпотужні лазери мають великі енергетичні та терморегуляційні вимоги – їх часто монтують на кораблях чи великих автомобілях з потужними генераторами та системами охолодження. Це ускладнює їх розгортання, особливо в польових умовах.

Які лазерні програми є в Китаї

Китай активно розвиває лазерні системи особливо як засіб протидії безпілотним апаратам. Військові дослідники SSI зі США відзначають, що лазер з потужністю 10 кВт може пошкоджувати оптичні сенсори дронів, 50 кВт — спалювати самі безпілотники, а лазери 100 кВт здатні знищувати навіть керовані ракети чи мінометні снаряди. Аналітики зазначають, що лазери особливо ефективні проти "ройових" атак дронів завдяки гнучкості та швидкому перенаведенню променю.

Крім того, китайські дослідження підтверджують, що лазери економні: за оцінками місцевих фахівців, вартість одного імпульсу лазера складає лише близько 1 долара, а обстріл ракетами проти аналогічних цілей обійшовся б у сотні тисяч доларів.

Китайські розробки охоплюють мобільні лазерні платформи для наземних і морських операцій. За повідомленнями, на озброєнні Народно-визвольної армії з’явилися мобільні 30 – 60-кіловатні лазери, а в наукових колах тривають роботи над лазерами іще вищих потужностей. Однак конкретні деталі часто засекречені. Звідси й напруження навколо інцидентів із лазерами.

Важливо! Пекін заперечив звинувачення Берліна в тому, що китайські військові застосували лазер проти німецького літака, залученого в європейській морській операції ASPIDES. Речниця МЗС Китаю Мао Нін заявила 9 липня на брифінгу, що "заяви Німеччини повністю не відповідають тому, що відомо Китаю", і що китайські ескортні місії в Аденській затоці та поблизу Сомалі є свідченням того, як Китай виконує свої "обов’язки великої держави". Вона закликала обидві сторони "посилити комунікацію, засновану на фактах, аби уникнути непорозумінь і прорахунків".

Крім згаданого випадку в Червоному морі, Філіппіни в лютому 2023 року звинуватили китайських прикордонників у націленні військового лазера на філіппінське судно доставлення провізії в спірний архіпелаг. За даними Reuters, під час цієї операції промінь тимчасово осліпив екіпаж катера. Після цього США та Філіппіни назвали дії Китаю "провокаційними та небезпечними", а Пекін заявив, що його офіцери діяли "професійно і стримано".

Цікаво! Росія ще у 2019 році заявила про лазер "Пересвет", здатний осліплювати супутники, а у 2022 році – про "Задиру", який нібито вражає цілі на відстані до 5 кілометрів. Але доказів бойового використання цієї зброї так і не було надано.

Програми Великої Британії та союзників

Велика Британія стала одним із лідерів у практичних випробуваннях бойових лазерів. У січні 2024-го британське Міноборони оголосило про успішне випробування лазерної системи DragonFire: установку привели у готовність, щоб вразити повітряну ціль на відстані, порівнянній з кілометром, з ураженням цілі зі швидкістю світла.

Представники влади Британії акцентували, що DragonFire поєднує в собі надвисоку точність ("влучає по монеті в 1 фунт з 1 км") і низьку собівартість пострілу (менш як 10 фунтів стерлінгів за 10-секундний імпульс).

Випробування DragonFire / Фото Міноборони Великої Британії

Міністр оборони Грант Шеппс тоді підкреслив, що така технологія "може революціонізувати бойовий простір, зменшуючи залежність від дорогих боєприпасів і знижуючи ризик побічних ушкоджень".

DragonFire розробляється спільно з оборонною промисловістю (MBDA, Leonardo, QinetiQ) у межах інвестиції близько 100 мільйонів фунтів стерлінгів, і незабаром має надійти на оснащення армії та ВМС.

Окрім великих систем, Британія випробовує мобільні рішення протидії дронам. У грудні 2024-го збройні сили Королівства інтегрували високопотужний лазер на бронетранспортер Wolfhound і успішно знищили серію "ворожих" безпілотників. У випробуваннях демонстрували, що інфрачервоний промінь із прицілом посяде ціль за мить і миттєво її нейтралізує.

Як зауважують британські інженери, кожен постріл виводив дрон з неба, а час виведення цілі був мінімальним. Також відсутність фізичних боєприпасів означає, що оперативні витрати ураження безпілотників низькі (установка має віртуально необмежений боєзапас).

Свої програми мають й інші держави. Ізраїль, наприклад, націлився на розгортання лазера Iron Beam для протиракетної оборони: у 2024 році укладено контракт на 2 мільярди шекелів з компаніями Rafael та Elbit, щоб розгорнути систему, здатну збивати ракети, міни, дрони та крилаті ракети. Iron Beam може стати дешевшою альтернативою наявним ракетним комплексам, витрачаючи на кожен постріл значно менше коштів.

США також експериментують із корабельними та наземними лазерами (наприклад, випробувальний комплекс HELIOS), а Японія та Південна Корея мають власні мобільні лазерні системи, що вже проходять етапи польових тестів. Отже, лазерна зброя стає важливим елементом модернізації ППО багатьох армій.

Українські розробки: що відомо про "Тризуб"

Україна приєдналася до цього світового тренду у зв’язку з постійними атаками ворожих ударних дронів і ракет. У кінці 2024 року в українських ЗМІ вперше з’явилася інформація про розробку власної лазерної зброї – комплексу "Тризуб".

За словами словами тодішнього командира Сил безпілотних систем ЗСУ полковника Вадима Сухаревського, "Тризуб" вже застосовується проти повітряних цілей, зокрема іранських дронів Shahed., лазерні технології вже вражають цілі на певній висоті, маючи на увазі насамперед ворожі ударні БПЛА типу Shahed.

Деталі "Тризуба" поки що приховують: фото комплексу не публікували, незалежної перевірки знищення цілей не існує. Однак якщо це все підтвердиться, Україна приєднається до невеликого клубу держав, які мають запущені в експлуатацію бойові лазери. Сама інформація вперше пролунала з вуст Сухаревського в грудні 2024 року, під час конференції у Києві, а згодом, у лютому 2025-го року, була повторно підтверджена в інтерв’ю "Радіо Свобода".

Відомо лише, що система застосовується проти низьколітаючих об'єктів і може "вже вражати цілі на певній висоті".

Якщо інформація про "Тризуб" підтвердиться, Україна ввійде до вузького клубу держав, які не лише створили, а й застосовують лазерну зброю у бою.

У матеріалі DefenseNews згадувалися припущення, що "Тризуб" може бути пов'язаний із британською системою DragonFire – особливо з огляду на нерозголошену частину західної військової допомоги Україні. Однак представники британських компаній, залучених до проєкту DragonFire, заперечили будь-який зв’язок із українською системою.

Утім, з огляду на історичну спадщину українського ВПК та наявні комерційні рішення у сфері лазерних технологій, не варто виключати, що "Тризуб" – справді самостійна розробка.

Згідно з дослідженням Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), лише у перші дев’ять місяців 2024 року Україна схвалила понад 600 нових зразків озброєння. А лютневий форум Defense Tech 2025 відкрито анонсував лазери та зброю проти Shahed як один із ключових напрямків. Це все укладається в загальну картину амбітної оборонної трансформації, де "Тризуб" – можливо, лише перший промінь нового типу війни.

Лазери на міжнародній арені

Лазерні системи стрільби не залишаються поза увагою стратегів. З одного боку, вони забезпечують можливість дешевої та точної протидії загрозам (дрони, ракети, артилерійські боєприпаси). З іншого, наявність лазерів розмиває межу між традиційними військовими діями та гібридними» атаками. Інциденти останніх років показали, що навіть у мирному часі лазери можуть застосовуватися для демонстрації сили або спроби завадити супротивнику.

Такі випадки будують напругу у відносинах великих гравців. Німеччина, зокрема, прямо пов’язала інцидент у Червоному морі з ширшими побоюваннями щодо китайського впливу на критичні технології Європи. Філіппіни та її союзники жорстко засудили події у Південно-Китайському морі.

Навіть поява повідомлень про лазери викликає політичні наслідки: це піднімає питання про регулювання високотехнологічних озброєнь і острах перегріву ситуації. Насамкінець, бойові лазери – це новий інструмент у сучасній зброярні. Їхні прихильники бачать у них зброю майбутнього, здатну знизити собівартість захисту від масованих атак і мінімізувати ризик жертв серед цивільних (за рахунок швидкої цілеспрямованої дії).

Однак не варто забувати про технічні вразливості лазерів (лінія видимості, залежність від погоди, великий розмір систем) і на те, що їхнє масове поширення може вивести світ на новий рівень воєнної ескалації.