Масована атака на Україну: куди цілилася армія РФ у Луцьку та чого чекати восени — Жданов пояснив

Армія РФ у ніч проти 9 липня завдала чергового масованого удару по Україні. Противник атакував 741 засобами повітряного нападу: «Шахедами», безпілотниками-імітаторами, крилатими та аеробалістичними ракетами. Удар був зосереджений на Волинь, Луцьк.

Чим була особлива атака, куди цілила російська армія та чого чекати від РФ далі — про це в коментарі сайту ТСН.ua розповів військовий експерт Олег Жданов.

Ракетний удар по Україні 9 липня

За даними Повітряних сил, у ніч на 9 липня противник атакував 741 засобом повітряного нападу:

• 728 ударними БпЛА типу «Шахед» і безпілотниками-імітаторами

• 7 крилатими ракетами «Х-101”/”Іскандер-К»

• 6 аеробалістичними ракетами Х-47М2 «Кинджал»

Протиповітряна оборона знешкодила 718 засіб повітряного нападу противника, 303 — збили вогневими засобами, 415 — локаційно втрачені:

• 296 ворожих БпЛА типу Shahed (безпілотників інших типів) збили вогневими засобами, 415 — локаційно втрачені/подавлені РЕБ;

• 7 крилатих ракет «Х-101”/”Іскандер-К» — збили.

Зафіксовано влучання засобів повітряного нападу противника у чотирьох локаціях, а також падіння збитих на 14 локаціях.

Чим була особлива атака

Раніше російська армія не вдавалася до ретельного зосередження зусиль по заходу України, як сьогодні вночі, каже Олег Жданов.

«Але захід доволі рідко, але все одно атакували, причому в більшості випадків ракетами. Тому що ракети гарантовано дістають до заходу», — зазначив експерт.

Під час останньої масованої атаки РФ не використовувала балістичні ракети наземного базування.

«Були ракети „Іскандер-К“ — це крилата ракета, яка пускається з тієї ж самої установки. Російський комплекс „Іскандер“ має дві ракети на озброєнні. Балістичну з дальністю до 500 кілометрів і крилату з дальністю півтори тисячі кілометрів. Тому вона і долетіла. А повітряного базування балістика була — „Кинжал“, шість аеробалістичних ракет. У нього гарантована дальність до 900 кілометрів», — каже Олег Жданов.

На жаль, це ті ракети, від яких у нас найменше є систем захисту, пояснює експерт.

«Тобто її бере тільки Patriot або SAMP/T. Patriot тільки в версії PAC-3, тобто протиракетній версії», — зазначив Олег Жданов.

Куди цілила армія РФ

На думку Олега Жданова, не можна говорити, що армія РФ взялася за системні атаки по заходу України.

«А атакували вони чому? На мою думку, розвідка дуже непогано працює. Плюс, ви ж бачите, скільки бажаючих — хтось заробити гроші, хтось „ждуни“ за Радянським Союзом, на кухні ввечері сльози ллє. І, на жаль, у нас достатній ще відсоток громадян, які згодні передавати інформацію ворогу. Служба безпеки і контррозвідка кожного дня заарештовує і затримує колаборантів, коригувальників, навідників і так далі. Так що, на жаль, в цьому сенсі, скоріш за все, вони назбирали інформацію», — каже експерт.

За його словами, під час нічної атаки було атаковано два основних об’єкти — приватне підприємство та військовий аеродром.

«Це було приватне підприємство, але ми не знаємо, яке за характером. І мета була, як каже командування повітряних сил, мета була — аеродром під Луцьком, військова база. По військовій базі це зрозуміло, тому що вони, мабуть, намагаються вполювати наші F-16 і „Міражі“. Так що, тут, в принципі, питань особливих немає. А стосовно підприємства, думаю, що саме просто витік інформації, хтось навів», — каже Олег Жданов.

Росія нарощує можливості

Росія намагається наростити зусилля та збільшити кількість безпілотників, зазначив експерт. Якщо раніше російська армія могла запустити до 300, то зараз цифра сягає 700.

«Але не забувайте про співвідношення обманок і бойових „Шахедів“, чи „Геранєй“. У кожній зграї, яка летить до нас, приблизно 50 на 50. Тобто 50 відсотків бойових ударних дронів і 50 відсотків обманок. Так що, якщо ми кажемо сьогодні про кількість ударних дронів, їх там трошки більше трьохсот», — пояснює Олег Жданов.

Чому ракетам та безпілотникам вдається пролетіти пів України

Російські безпілотники та крилаті ракети під час нічної атаки пролетіли пів України. Олег Жданов пояснює, справа в ефективності української протиповітряної оборони. Крім того, армія РФ не стоїть на місці.

«Ми думали, що ті мобільні групи, які ми створили в 2023, вони і далі будуть воювати аж до кінця війни. А зараз постає питання їхньої модернізації. Справа в тому, що „Шахеди“ навчилися, крім того, що рухатися за запрограмованим маршрутом, вони ще й змінюють висоту. Якщо вони знижуються до 300-400 метрів, при тій швидкості за складками місцевості їх навіть не чутно. Хоча звук „Шахеда“ можна почути на відстані до 10 кілометрів за певних умов. А сьогодні вони пролітають», — каже експерт.

За його словами, армія РФ кожного разу аналізує, звідки зробили пуски наші системи ППО, де розташовані мобільні групи.

«Зрозуміло, що мобільна група виїжджає не кожного разу на те ж саме місце, а плюс-мінус. І якщо кожного разу відмічати, формується такий собі на карті район, де вона розташовується. Наша країна величезна. Вони програмують так, щоб ці райони оминати, міняти висоту польоту „Шахеду“. В результаті він досягає тої мети. А ми залишилися в 2023 році, досі з кулеметами в нас мобільні групи, досі з прожекторами, досі з біноклями», — пояснює Олег Жданов.

Схожа ситуація з крилатими ракетами, каже експерт. Російська армія обирає райони, де найменша щільність засобів ППО.

«У нас протиповітряна оборона об’єктова. Тобто ми можемо захищати об’єкти, і то лише ті, на які в нас вистачає засобів ППО. І відповідно в Генштабі повинні оцінювати пріоритетність об’єктів, на які виділяються засоби ППО, а на які виділяються мобільні вогневі групи чи взагалі якісь стрілецькі розрахунки. Ми так і не пішли вперед, не створили систему ешелоновану, яка поэтапно, по мірі заходу вглиб країни знищувала б засоби повітряного нападу», — каже Олег Жданов.

Крім того, треба враховувати, що Україна отримує невелику кількість комплексів ППО у певний проміжок часу, водночас несе втрати.

«Росіяни ж теж наносять ураження і по радіолокаційних станціях, які світяться, як лампочка в темній кімнаті, коли вони вмикаються на пошук цілей. Іноді вражають і пускові установки. Ми ж несемо теж втрати і наші партнери в тих обсягах, яких вони їм нам надають, то більше працює в мінус, ніж в плюс. Тому у нас така проблема і з крилатими ракетами в тому числі», — каже експерт.

Він пояснює: у нас є з десяток комплексів ІРІС-Т, водночас обласних центрів, які б треба було захистити від крилатих ракет, на сьогоднішній день 20.

«Так що в цьому проблема. Проблема в кількості. Недостатньо. Якість добра і NASAMS якісні комплекси, IRIS-T якісні комплекси, але їх дуже-дуже мало. До речі, NASAMS ми вже два роки не отримували», — каже Олег Жданов.

Чого чекати далі

За словами експерта, очікування від російських атак на найближчі місяця прогнозовані.

«Я думаю, що вони будуть намагатися всіми зусиллями, особливо зараз, коли йде погіршення відносин між США і Росією. Ось сьогодні вже є реакція Росії на відновлення постачання нам техніки і озброєння. Росія буде тиснути всіми силами. І чим більше вони будуть просідати на фронті, а на фронті вони не можуть сьогодні вже показати якихось успіхів в плані захоплення наших територій. Так, вони просуваються, але з величезними втратами і доволі повільно. Тому вони будуть тиснути на країну, на економіку і на суспільство в тому числі», — вважає Олег Жданов.

Сьогодні армія РФ може дозволити собі такі масовані удари раз на тиждень.

«Менший інтервал — навряд чи. Для цього треба масштабувати виробництво. Вони над цим працюють. Якщо вони зможуть це зробити, то восени ми можемо очікувати або збільшення засобів вогневого враження в цих масованих атаках, або зменшення періоду між самими атаками. Оце перспектива», — каже Олег Жданов.

На його думку, сьогодні Україні треба терміново і кардинально змінювати систему ППО, починати з тактичної ланки: розгортати мобільні групи, переоснащувати їх більш потужними вогневими засобами, з більшою дальністю та висотою.

«Ну і кількість, систему розгортання і оповіщення. Це треба все підпорядковувати командуванню Повітряних сил і в єдиній системі оборони, єдиній системі зв’язку. От щось на кшталт Link 16, як є у льотчиків. Є така система, туди скидаються дані про всі виявлені цілі, і кожен пілот це бачить, і система може давати цілевказання тому чи іншому пілоту, який знаходиться в найбільш вигідній позиції по відношенню до цієї цілі. І вони працюють в єдиній системі. От нам теж саме треба робити — систему ППО, от таку ж електронну. І включати туди, починаючи від самої маленької мобільної групи, закінчуючи комплексами Patriot або авіацією Повітряних сил. Тому що у нас авіаційна компонента постійно теж застосовується, особливо в боротьбі з крилатими ракетами», — каже Олег Жданов.

Раніше ми писали про те, чому росіяни вдарили по Волині. Експерт назвав можливу мету атаки.