Між безпекою та конфіденційністю: які ризики для українців несе послаблення банківської таємниці

Нещодавно заступник міністра фінансів Денис Улютін заявив, що дія банківської таємниці в Україні буде у будь-якому випадку обмежена. Це відбулося на фоні обговорення законопроєкту щодо реєстру рахунків та банківських сейфів. У ньому поки не міститься обмеження щодо банківської таємниці.

Водночас НБУ рішуче відкидає необмежений чи позасудовий доступ до банківської таємниці податківців чи інших органів, наголошуючи що навіть заради суспільної користі не можна розголошувати такі дані.

24 Канал дізнався у яких випадках розкриття банківської таємниці є допустимим, як послаблення обмежень може вплинути на тіньову економіку та які ризики бачать економісти та юристи у змінах щодо банківської таємниці.

До чого може призвести послаблення банківської таємниці

У коментарі для 24 Каналу економіст Ярослав Жаліло розповів, що послаблення банківської таємниці може допомогти з боротьбою з тіньовою економікою та з ухилянням від сплати податків.

Річ у тім, що поняття послаблення банківської таємниці є ширшим, аніж не надання інформації податковим органам. І це нормальна світова практика, коли податкові органи мають повну інформацію.

Водночас у такому випадку певні особи можуть вдаватися до обходу змін щодо цього, як-от переведення коштів у готівку. Утім, всі кошти не можливо перевести у такий спосіб.

Крім того, НБУ проти рішення щодо послаблення банківської таємниці, тому що є побоювання, що це може зменшити зацікавленість громадян тримати депозити та використовувати банківські розрахунки.

Річ у тім, що статки банків та їхній заробіток залежать від цього. Водночас це рішення може створювати ризики для ліквідності банків, додає Жаліло.

Яка позиція НБУ щодо змін банківської таємниці

Ще раніше голова НБУ Андрій Пишний наголосив, що значення інституту банківської таємниці є не менш важливим, ніж визначений у Конституції принцип презумпції невинуватості.

Водночас на запит 24 Каналу в НБУ відповіли, що позиція регулятора щодо збереження банківської таємниці залишається незмінною.

Як і раніше, відомості про операції, банківські рахунки чи платіжні картки можуть бути надані банком винятково:

• самим клієнтам (їхнім представникам),
• за рішенням суду,
• правоохоронним чи державним органам, які мають відповідні повноваження, проте винятково у випадках, які встановлені законом України.

В НБУ нагадують, що обговорення теми навколо банківської таємниці виникло на фоні розгляду Верховною Радою законодавчої ініціативи Уряду – проєкту Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення відповідності актам права Євросоюзу та відповідним критеріям, встановленим Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA)".

Зауважте! Відомості про рух і залишки коштів за рахунками громадян та про вміст сейфа не будуть передаватися до Реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб, що має бути створеним відповідно до норм законопроєкту.

Відповідно до законопроєкту до реєстру будуть вноситися лише такі відомості:

• дата відкриття/закриття банківського рахунку, рахунку у цінних паперах, платіжного, іншого рахунку/електронного гаманця,
• вид та номер рахунку, що містить номер IBAN,
• ПІБ власника рахунку, індивідуального банківського сейфа,
• дані про установу, в якій відкритий рахунок чи сейф,
• номер та дата договору про надання індивідуального банківського сейфа (дата початку та строк дії, дата припинення договору, дані про осіб, які мають доступ до індивідуального банківського сейфа згідно з цим договором).

Загалом цей законопроєкт спрямований на приведення українського законодавства у сфері запобігання та протидії відмиванню доходів та фінансуванню тероризму у відповідність до актів права Європейського Союзу. Це є обов'язковою умовою для забезпечення подання офіційної заявки на приєднання України до SEPA,
– йдеться у повідомленні від регулятора.

Чи суперечить послаблення банківської таємниці Конституції України

Юрист Андрій Шабельніков розповів для 24 Каналу, що насправді повне скасування або значне послаблення банківської таємниці без належних правових гарантій суперечить Конституції України та міжнародним нормам.

Тож стаття 32 Конституції України зазначає, що ніхто не має права збирати, зберігати та поширювати конфіденційну інформацію про особу без її згоди.

У законі України про доступ до публічної інформації банківська таємниця належить до інформації з таємним доступом.Водночас на перший погляд здається, що ця таємниця не може бути віднесена до конфіденційної інформації.

Утім, у законі про банки та банківську діяльність вбачається, що така інформація може містити ознаки конфіденційності, бо має дані:

• про банківські рахунки особи,
• про операції, проведені на користь чи за дорученням особи,
• про фінансово-економічний стан особи тощо.

А тому хоч законодавець в Україні і відносить банківську таємницю до категорії таємної інформації на практиці це не означає, що така інформація не може підпадати під регулювання Конституції України,
– зазначає пан Андрій.

Водночас щодо міжнародних норм юрист зазначає: у Європейській конвенції з прав людини йдеться про те, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

При цьому органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві. Відтак фінансова інформація є частиною приватного життя конкретної особи, сюди слід і відносити банківську таємницю,
– пояснює Шабельніков.

Отже, суттєве послаблення банківської таємниці потребує спочатку детального врегулювання з боку законодавця, оскільки тут можливо розуміти досить різний правовий контекст.

Зауважте! Повне скасування банківської таємниці суперечить чинним положенням Конституції України та міжнародним нормам.

Які ризи можуть спричинити зміни щодо банківської таємниці

Андрій Шабельніков розповів, що потенційними ризиками при повному скасуванні або частковому ослабленні банківської таємниці можуть бути:

• зниження рівня захисту персональних даних конкретної особи,
• несанкціонований доступ до фінансової інформації третіх осіб,
• політичне або адміністративне переслідування громадян,
• зниження довіри до банківської системи з боку громадян та іноземних інвесторів,
• значне посилення тінізації доходів громадян для уникнення розкриття фінансової інформації,
• можливість зловживання повноваженнями з боку правоохоронних чи контролюючих органів (наприклад, постійне проведення перевірки фінансових рахунків особи),
• збільшення злочинної діяльності через використання фінансових даних особи для шахрайських схем чи недобросовісної конкуренції на ринку економічних відносин.

Які подібні зміни щодо банківської таємниці є у країнах ЄС

Якщо порівнювати країни ЄС, де практика щодо врегулювання банківської таємниці була різноманітною, то можна виділити декілька основних підходів:

1. Відсутність повного скасування банківської таємниці, а встановлення чіткого механізму та підстав, за яких визначений перелік суб'єктів має право отримувати доступ до банківської таємниці. Тобто в країнах ЄС не кожен має можливість отримати фінансову інформацію про конкретну особу.
2. Проведення боротьби з відмивання коштів та фінансуванням тероризму – в країнах ЄС банки зобов'язані проводити належну перевірку своїх клієнтів та моніторити підозрілі фінансові операції, а також повідомляти про них відповідні правоохоронні органи.
   Тобто якщо банк запідозрить, що фізична особа причетна до злочинів або відмиває кошти, то він самостійно має право розкрити банківську таємницю, але така інформація надається лише уповноваженим суб'єкта.
3. Загальний регламент про захист даних (GDPR) – він встановлює правила щодо збору, зберігання, обробки та передачі персональних даних особи, зокрема її фінансові дані.
   Будь-яке розкриття банківської таємниці має відбуватися відповідно до принципів GDPR: законності, добросовісності, прозорості, обмеження мети, мінімізації даних, точності, обмеження зберігання, цілісності та конфіденційності.

Річ у тім, що європейські країни повністю не скасовують банківську таємницю власних громадян, а навпаки – вдосконалюють чинне законодавство таким чином, щоб захистити не тільки інтереси держави в цілому, а і кожного окремого громадянина,
– підсумовує Андрій Шабельніков.

За його словами, Україна повинна переймати практику ЄС щодо належного регулювання банківської таємниці.