Поради втікачам з ЗСУ щодо добровільного повернення на службу: пересидіти у СЗЧ не вийде

Якщо військовослужбовець пішов у СЗЧ і не збирається повертатися, пересидіти не вийде. Відповідальність за СЗЧ неодмінно буде, бо це тяжкий злочин, зауважує в ефірі Українського Радіо адвокат, керуючий адвокатського бюро “Назара Олексюка”, ветеран російсько-української війни Назар Олексюк. Якщо особа притягується до кримінальної відповідальності за СЗЧ, то вона отримає мінімум 5 років тюрми. Водночас особа зі статусом СЗЧ не може звільнитися із військової служби, навіть якщо є підстави. Загалом, якщо самовільне залишення частини вчинене до трьох діб включно ― це адмінправопорушення, якщо більше трьох діб ― це кримінальне правопорушення.

Тому найголовніший момент ― це добровільне повернення із СЗЧ, наголошує адвокат. Назар Олексюк докладно розповів про способи повернення на службу із СЗЧ, зокрема, адвокат покроково пояснив спрощений порядок виходу із СЗЧ для тих, хто пішов до 10 травня включно. Така процедура триватиме до 30 серпня 2025 року.

До трьох діб включно ― адміністративне, понад три доби ― кримінальне правопорушення

Коли у військовослужбовця з’являється статус СЗЧ?

Почнемо з термінології, щоб була можливість відмежувати адміністративне правопорушення від кримінального. Самовільне залишення частини – це залишення частини або неповернення туди після відпустки, лікування, відрядження тощо. Якщо воно вчинене до трьох діб включно ― це адміністративне правопорушення, якщо більше трьох діб ― це кримінальне правопорушення.

Тобто строк три доби ― розмежовує адміністративне і кримінальне правопорушення. Треба сказати, що кожного дня у кожному підрозділі повинна проводитися певна звірка та перевірка наявності особового складу ― і того, що перебуває у постійних місцях дислокації, і того, що повернувся або перебуває на позиціях. Якщо під час цього обліку виявляється, що військовослужбовець відсутній, то командир доповідає про це рапортом вищому керівництву.

На підставі цього рапорту призначається службове розслідування, яке має діти відповідь на запитання, чи справді це зникнення військовослужбовця є зумисним або ж це повʼязано з виконанням завдання, коли стається зникнення безвісти.

Якщо розслідування встановить, що це СЗЧ відповідного строку, то коли це адміністративне правопорушення, військова частина повідомляє органи Військової служби правопорядку (ВСП), які складають протокол про адміністративне правопорушення, що в подальшому розглядається в суді, а коли СЗЧ має ознаки кримінального правопорушення, то військова частина повинна повідомити ДБР, яке протягом 24 годин вносить відомості у Єдиний державний реєстр досудових розслідувань і починає кримінальне провадження. Коли ДБР надає військовій частині витяг про те, що кримінальне провадження розпочалося, тоді службове розслідування закінчується і людина визнається такою, що самовільно залишила частину.

Наслідки не кримінально-правового характеру відрізняються залежно від того, коли СЗЧ було вчинено та коли воно оформлювалося. Протягом останнього року було внесено чимало змін у законодавство, яке регулювало саме адміністративну складову наслідків СЗЧ у вигляді призупинення військової служби.

Якщо раніше закон визначав, що особа, яка самовільно залишила частину, вважається такою, щодо якої військова служба призупинена ― тобто не нараховується грошове забезпечення, не йде вислуга, немає можливості пройти ВЛК, ніяких пільг та гарантій не надається ― то за останніми змінами, які набули чинності з 10 травня, така військова служба вже не призупиняється.

Отже, тепер за особою, яка самовільно залишила частину, зберігається грошове забезпечення та вислуга. А якщо після завершення воєнного стану така особа не буде знайдена або не повернеться, тоді її військову службу призупинять. Це якщо говорити про наслідки не кримінально-правового характеру.

Тим, у кого був контракт, цей строк перебування у статусі СЗЧ не включається у строк контракту, а коли особа виходить із СЗЧ шляхом поновлення на службі, то контракт продовжується далі. Зараз було внесено зміни, які впливають на грошово-матеріальний статус людей.

“Головна ознака, що СЗЧ має ознаки кримінального злочину, це тривалість ― більше трьох діб”

Які ознаки кримінального правопорушення щодо СЗЧ? Що означає, коли військові частини неправильно загалом оформлюють таке правопорушення?

Головна, єдина і проста характеристика того, що самовільне залишення військової частини має ознаки кримінального правопорушення або злочину, це тривалість ― більше трьох діб. Жодних інших умов, для того щоб був склад злочину, немає. Варто зрозуміти, що злочин самовільного залишення військової частини є так званим злочином з формальним складом.

Злочини з матеріальним складом вважаються закінченими з моменту настання якихось наслідків, заподіяння шкоди, виникнення матеріальної втрати, а є злочини, які вважаються вчиненими не з моменту настання наслідків, а просто коли є сам факт вчинення злочину. Тому самовільне залишення частини ― це вже є злочин, закінчений з моменту, коли людина самовільно залишила частину і за три дні не повернулась.

“Військові частини неправильно оформлюють СЗЧ”

Щодо неправильного оформлення СЗЧ. Наприклад, звертається людина, яка була оголошена СЗЧ у листопаді 2024 року, коли почався перший етап спрощеного виходу із СЗЧ. На той час уже існувала законодавча амністія.

До статті 401 Кримінального кодексу України внесено відповідні зміни, в яких зазначено, що коли особа вперше самовільно залишила військову частину, але добровільно повертається на службу та її готові взяти (дуже важливою умовою повернення є згода командира, який цю особу бере; недостатньо прийти і сказати “я хочу служити” ― обов’язково має бути відношення командира частини), то суд звільняє таку особу від відповідальності.

Простими словами ― діє амністія для тих, хто вчинив СЗЧ вперше. І от людина захотіла повернутися в частину за цим спрощеним порядком повернення. У процесі виявилося, що військова частина не робила повідомлення у ДБР на кримінальне провадження, відповідно ― не можна було фіналізувати вихід цього військовослужбовця із СЗЧ. А отже, довелося два чи три місяці перебувати у резервному батальйоні та чекати, коли частина зробить повідомлення у ДБР, буде зареєстроване кримінальне провадження та відбудуться усі процедурні дії. Це забрало час.

Були ще люди, яких так само оголосили СЗЧ, але не повідомили про це ДБР ― і неправомірно не виплачували їм грошове забезпечення. Тому що в той час призупинення військової служби було нерозривно повʼязане з початком досудового розслідування ДБР. Немає досудового розслідування ― фактично не має бути зупинена служби. Насправді це дуже складна процедура ― оголошення людини СЗЧ, оформлення всього, а військові частини роблять неправильно, бо вони не є професійними у цьому питанні й не знають, як це робити.

Спрощений порядок виходу із СЗЧ для тих, хто пішов до 10 травня включно. Така процедура триватиме до 30 серпня 2025 року

Припустімо, що людина ― СЗЧ, але хоче повернутися без небажаних наслідків. Як їй правильно діяти?

СЗЧ має бути вперше. Якщо колись людина була в СЗЧ, то алгоритм не пройде.

1. Військовослужбовець повинен отримати відношення від тієї частини, де він хоче служити, та отримати письмову згоду командира, це обов’язкова передумова. Відношення чинне не більше 30 днів.

2. Подати рапорт в “Армії +” про бажання повернутися на військову службу.

3. Наступного дня звернутися до підрозділу ВСП за місцем свого проживання про те, що військовослужбовець хоче повернутися на військову службу.

4. ВСП перевіряє рапорт, поданий через “Армію +”, а також наявність відношення, і тоді видає припис військовослужбовцю вибути у резервний батальйон. Це спеціальні батальйони, створені на базі оперативного командування. Кожне оперативне командування має свій резервний батальйон. Особу приймають у резервному батальйоні, оформлюють, ставлять на речове, грошове, продовольче забезпечення, проводять невеличке анкетування щодо причин СЗЧ. Через деякий час людина вибуває з резервного батальйону для проходження подальшої служби до частини, від якої особа має відношення.

Під час цього процесу закривається кримінальне провадження, тобто процедура, що слідчий робить подання до суду, а суд звільняє від відповідальності ― повинна бути, адже кримінальне провадження існує. Але той факт, що воно не закрите, не є перешкодою, що людина вже пішла. Це називається спрощений порядок виходу із СЗЧ для тих, хто пішов до 10 травня включно. Така процедура триватиме до 30 серпня 2025 року.

Для інших ― другий спосіб повернення із СЗЧ 

Закон не скасовує цю амністію, про яку ми говорили, вона не обмежена ніякими строками. Амністія триває, і дуже малоймовірно, що її хтось скасовуватиме. Отже, людина, яка не потрапляє в цю категорію, не може звернутися до ВСП та їхати в резервний батальйон.

1. Військовослужбовець має отримати відношення від тієї частини, де він хоче служити, та отримати письмову згоду командира, це обов’язкова передумова. Відношення чинне не більше 30 днів.

2. З цим відношенням треба безпосередньо звернутися до слідчого в ДБР, який веде кримінальне провадження. Це складне завдання, щоб дізнатися, який саме слідчий і де він перебуває. Ми як адвокати у цьому допомагаємо ― звертаємось із запитами.

3. Слідчий оформлює подання до суду на звільнення від кримінальної відповідальності.

4. Суд видає ухвалу, що особу треба звільнити від кримінальної відповідальності. Провадження закривається.

5. Особа направляється для подальшого проходження служби саме в ту частину, яка зазначена у відношенні.

Може виникнути логічне запитання, чим відрізняється спрощена процедура від звичайної. Спрощена процедура дозволяє це зробити  в короткий період часу, не дочікуючись суду та скасування кримінальних проваджень. А у звичайному порядку треба чекати, бо суд відбувається не одразу, до того ж він може бути розташований далеко територіально. Це два основні способи, як на сьогодні повертатися із СЗЧ.

“Усього 4200 людей було засуджено за СЗЧ протягом 2023-25 років”

А якщо СЗЧ вчинено вдруге або особа взагалі не намагається повернутися, яка буде відповідальність?

Відповідальність за самовільне залишення частини є уніфікована і конкретна. СЗЧ, вчинене строком понад три доби під час воєнного стану, карається позбавленням волі на строк 5-10 років. Тут важливо зазначити, що наприкінці 2022 року було внесено такі зміни до законодавства, згідно з якими всі військові злочини потрапили до категорії найтяжчих злочинів проти держави, щодо яких не допускається ніякого умовного покарання, умовно дострокового звільнення від відбування покарання, жодних пом’якшувальних обставин. Тобто, якщо особа притягується до відповідальності за СЗЧ, то в найкращому випадку для неї випадку вона отримає покарання ― 5 років позбавлення волі. Це реальна тюрма. Насправді, якщо подивитися реєстр судових рішень за 2023-2025 роки, то обвинувальних вироків по СЗЧ було 4200 ― таку кількість людей засуджено за СЗЧ. Це дуже маленька цифра за два з половиною роки.

Найголовніший момент ― це добровільне повернення із СЗЧ

Якщо людину десь на блокпості затримають швидше, ніж вона звернеться до слідчого, тоді вона буде підлягати відповідальності. Тому що вона не добровільно поверталася, а її затримали. Вироки засвідчують, що такі люди отримують в середньому по 5 років позбавлення волі. Якщо ж людина сама прийшла з відношенням і бажанням повернутися у військо, то ніхто її не буде чіпати, затримувати й арештовувати.

“Особа у СЗЧ не може звільнитися зі служби, навіть якщо для цього є підстави”

А якщо людина пішла в СЗЧ і сидить собі вдома, ніхто її не чіпає, то їй нібито зійшло з рук? 

На перший погляд, може так здаватися, тому що безпосередніх пошуків ніхто не проводить. По-перше, таких осіб, які самовільно залишили частини, багато. По-друге, цим повинна займатися Військова служба правопорядку (ВСП), але казус у тому, що станом на сьогодні вона не має таких повноважень. Кого зловлять ― того зловлять, хто попадеться ― той попадеться.

Звісно, люди можуть відчувати, що їх ніхто не шукає. Але якщо людину просто зупинять десь на вулиці працівники поліції, то вони, перевіривши базу, одразу побачать, що ця людина в розшуку. Отже, таку людину треба затримувати і доставляти до ВСП. І відповідальність неодмінно буде, пересидіти не вийде, тому що це є тяжкий злочин. Десь колись воно вилізе боком. Особа, яка перебуває у СЗЧ, не може звільнитися зі служби, навіть якщо для цього є підстави.

“Строк служби не переривається; грошове забезпечення нараховується; особа може звернутися з рапортом на звільнення або на проходження ВЛК”

Ви сказали, що після 10 травня виплати для тих, хто повернувся, залишаються. Можна детальніше?

До 10 травня механізм визнання особи такою, що самовільно залишила частину, передбачав зупинення військової служби. Це зупинення включало в себе два складові етапи. Перший складовий етап ― увільнення від посадових обов’язків, фактично це звільнення з посади, а другий етап ― це припинення здійснення нарахувань.

Тобто ― поки особа не поновилась на службі, їй взагалі нічого не платили і не йшла вислуга років. Тепер скасували цю норму ― і військова служба не зупиняється, вислуга йде, грошове забезпечення повинне нараховуватися. Як би це мало робитися правильно?

Я вважаю, що військовослужбовець, оголошений таким, що самовільно залишив частину, повинен не звільнятися з посади, а виводитися поза штат у розпорядження командира, і грошове забезпечення йому має платитися тільки у вигляді посадового окладу за його званням. Це майже нічого, але щось.

Тут найголовніше для особи, що, по-перше, військова служба не призупиняється, строк служби не переривається, а по-друге, особа може звернутися безпосередньо з рапортом на звільнення з військової служби або на проходження ВЛК. Раніше цього неможливо було зробити, оскільки військова служба призупинялася.

Отже, грошове забезпечення буде мінімальним. Коли людина поновлюється із СЗЧ, то вона повертається на якусь посаду. Із чого складається грошове забезпечення військовослужбовця? Посадовий оклад за посадою, посадовий оклад за званням, надбавка за вислугу років, премія за особливі умови несення служби ― усе це додане й перемножене з коефіцієнтами складає грошове забезпечення. Тут своя математика.

“Навіть якщо є десять пом’якшувальних обставин, менше 5 років позбавлення волі не буде”

Якщо військовослужбовець вчинив СЗЧ через поганий стан здоров’я або через наслідки поранення, то чи може це бути пом’якшувальною обставиною, якщо буде підтверджена хвороба?

Це може бути пом’якшувальною обставиною. Але ті, хто робив реформу кримінальних правопорушень військового характеру наприкінці 2022 року, зробили так, що пом’якшувальні обставини позбавлені будь-якого сенсу.

Адже стаття 69 Кримінального кодексу говорить, що при призначенні покарання, за наявності кількох пом’якшувальних обставин, суд може призначити покарання нижче нижчої межі, а також може звільнити особу від відбування покарання з іспитовим строком, тобто умовно. Але у випадках із СЗЧ та дезертирством цього робити не можна.

Тобто ― військові злочини прирівняли до державної зради. Навіть якщо є 5 чи 10 пом’якшувальних обставин, менше 5 років позбавлення волі не буде. Питання в тому, чи це допомагає досягти мети? Саме тому було запроваджено амністію ― щоб усіх, хто перший раз пішов у СЗЧ, звільняти від кримінальної відповідальності.

Чим відрізняється СЗЧ від дезертирства?

Це практично одне й те саме. Дезертирство відрізняється від СЗЧ тим, що СЗЧ ― це коли просто залишають частину. А якщо це було вчинено, щоб взагалі ухилитися від військової служби, коли людина самовільно поїхала додому, сидить і не бажає повертатися, то це є дезертирство. Різниця у покаранні полягає в тому, що при СЗЧ більше трьох діб передбачено покарання від 5 до 10 років позбавлення волі, а у випадку дезертирства ― від 5 до 12 років. В обох випадках допускається порядок спрощеного повернення.

Незнання законів не звільняє від відповідальності

Якщо особа невчасно повернулася з відпустки без поважних причин, це також вважається СЗЧ?

Дві доби дається на дорогу. Якщо особа запізнилася до трьох діб, то це адміністративне правопорушення. Проблема в тому, що з особовим складом взагалі не ведеться робота, ніхто не роз’яснює, як усе повинно бути. Але незнання законів не звільняє від відповідальності. Тому людям треба пояснювати, як вони мають повертатися та як працює облік особового складу.

Яким чином люди потрапляють у СЗЧ, коли вони невчасно повернулися з відпустки? Усі вибуття і прибуття повинні фіксуватися, мають вручатися приписи, де написано, за скільки днів потрібно прибути. Цього не роблять, тож трапляються неприємні ситуації, коли людина під час вікна переміщення, наприклад, потрапляє в лікарню, а потім починають спори, чи визнаємо ми це лікування, чи не визнаємо. Дуже складно в цих питаннях щось аргументувати, тому що в Україні є велика проблема з правовою визначеністю та верховенством права, на жаль.

“Позиція судів усталена ― поки не повернешся із СЗЧ, неможливо звільнитися”

Яка практика щодо судових справ?

Наприклад, військова частина оголосила людину СЗЧ і не повідомила у ДБР. Людина перебувала у СЗЧ чотири місяці, грошове забезпечення їй не здійснювалось, людина прийшла поновлюватися, внесла відомості ― і на другий день її поновили на службі. Але виникло питання, де поділося чотири місяці. Відповідно, треба в судовому порядку нарахувати ці гроші, відновити вислугу. Є такі справи, тому що люди опиняються в ситуації незахищеності. Інша судова практика, коли людина перебувала у СЗЧ і хотіла звільнитися зі служби. Наприклад, народилась третя дитина, вони зверталися до суду й оскаржували відмову у звільненні. Але позиція судів усталена й уніфікована ― поки не повернешся із СЗЧ, неможливо звільнитися.

“Не соромтесь читати статут”

Що військовослужбовцю варто взяти на олівець стосовно СЗЧ?

Військовослужбовець повинен передусім читати щодня статут внутрішньої служби ЗСУ. У статуті написано все ― як робити, кому доповідати, про що повідомляти. Якщо людина все робить за статутом, то у неї не буде жодних проблем. Не соромтесь читати статут. Це має бути настільною книгою кожного військовослужбовця.

“Після завершення режиму воєнного стану так звана амністія буде діяти”

Які наслідки СЗЧ після закінчення війни? Чи можлива амністія?

Після закінчення війни ми не знаємо, як буде змінюватися законодавство. Амністія, тобто спрощення норми закону, вже діє. Тобто Кримінальний кодекс дозволяє звільнити від відповідальності, і ця норма буде весь час. Є ще така річ, як незворотність закону в часі: навіть якщо колись в якийсь момент наш законодавець вирішить змінити кримінальний закон, виключивши цю опцію звільнення від відповідальності, то це скасування не буде зачіпати випадки самовільного залишення частини, вчиненого в той час, коли це звільнення існувало. Закон не має зворотної сили. Відтак після завершення режиму воєнного стану так звана амністія буде діяти.

Авторка: Наталія Парака

Джерело: Українське радіо