Російська економіка тоне у власних боргах і скигленні

— Хто це там виє на болотах, Берріморе?

— Це на ПМЕФ обговорюють успіхи економіки Росії, сер.

Червень був місяцем, коли економіку РФ продовжували наздоганяти старі гріхи й закони економіки. Несподівано виявилося, що коли ти створюєш ажіотажний попит у якійсь сфері, наприклад автомобільній, анонсуючи радикальне підвищення утилізаційного збору, то це лише спочатку весело: продажі автомобілів різко збільшилися, отже, економіка зростає, успішно трансформувалася і оце все. А потім настає 2025 рік із підвищеним утилізаційним збором брухту… і привіт. Економічне диво перетворюється на гарбуз.

Або, наприклад, роздавав ти кредити праворуч-ліворуч у 2022–2024 роках, а потім несподівано з'ясувалося, що за ними потрібно платити відсотки та якось кредит повертати. Але ж не для цього кредит брали: його брали тому, що грошей не було вже тоді, а тепер їх узагалі немає. І починається зростання прострочок та інших неповернень.

Або от санкції ці непрацюючі. Подумаєш, перестали купувати наше вугілля/метал/газ, переспрямовуємо все на Схід, та й годі. А потім раптом виявляється, що на Сході й ціни не ті, і обсяги не ті, й логістика дорога, і їде якось усе дорого, та ще й затори постійні.

Коротше, очевидне стало таким очевидним, що Петербурзький міжнародний економічний форум можна офіційно перейменовувати на форум скигліїв.

Неочікувано цей форум, він же ПМЕФ, став головною подією червня. Здавалося б, ординарна подія, метою якої є забезпечити заробіток готелям, ресторанам і ескортницям. Бо статус міжнародного забезпечують хіба що таліби, а скількись значущих угод і інвестицій ніхто вже навіть не вдає, що очікує.

Довідкова інформація для свідків цілющих властивостей ПМЕФ: приплив прямих іноземних інвестицій (ПІІ) торік упав на 62,8% порівняно з 2023-м і в 11,7 разу порівняно з довоєнним 2021-м, коли він становив 38,8 млрд дол.

Отже, мали зібратися, поїсти-попити й розійтися. Але тут як грім з ясного неба посипалися камінг-аути з боку влади й інших бізнесів. Таке враження, що три роки вони накопичували скиглення і вирішили синхронно поділитися ним із навколишнім світом.

Герман Греф заявив, що економіка РФ зіштовхнулася з «ідеальним штормом», щоправда, забув уточнити, що там після шторму від неї залишиться. Втім, цю думку закінчив голова комітету Держдуми з бюджету та податків. Виявляється, «совок» розвалився не через «зрадника Горбачова», а тому що гроші закінчилися. І ситуація ця, мовляв, може повторитися в Росії.

Міністр економіки був небагатослівним і заявив, що економіка на межі рецесії. Металургійна галузь, якщо вірити гендиректорові «Сєвєрсталі», трансформувалася настільки успішно, що вже час зупиняти виробництво. Голова Союзу підприємців Алєксандр Шохін вирішив не обмежуватися окремою галуззю і заявив, що у багатьох компаній переддефолтний стан за зобов'язаннями. Його думку уточнив президент ВТБ Андрєй Костін, зазначивши, що із найбільших компаній кожна шоста не в змозі заробити навіть на відсотки.

Усе було настільки похмурим, що довелося терміново викликати одного пенсіонера, який розповів, що Росія — це перша економіка Європи, четверта світу, що вона попереду планети всієї за розвитком і перспективами, а хто так не вважає, той просто заздрить.

«АвтоВАЗ» проти законів економіки

«АвтоТАЗ» кілька років дивився на китайські автомобілі та зрозумів, що так більше тривати не може. У тому сенсі, що чесно конкурувати з ними не виходить від слова зовсім. У результаті придумали план, точний, як швейцарський годинник: радикально підвищуємо утилізаційний збір, й китайські авто піднімають лапки вгору, бо не зможуть конкурувати з автомобілями «АвтоТАЗу». Шах і мат!

У якийсь момент щось пішло не так. Дилери подивилися, куди вітер дує, взяли й купили сотні тисяч китайських автомобілів до підвищення збору. Потім ще так класно було всім розповідати, як чудово все з продажами авто в Росії, як зростає економіка, от це все. У результаті на складах скопилося близько 700 тис. нерозпроданих автомобілів.

І що ви думаєте? Ніхто тепер не купує «автотазів» (заради справедливості зазначимо, що не купують не тільки їх, а й нові авто в принципі). Усі, хто хотів щось купити, уже купили до підвищення утилізаційного збору. Хто міг би подумати, що все отак закінчиться!

У результаті маємо таке. У січні—травні продажі нових легкових автомобілів скоротилися на 26%, до 440 тис. штук, продажі «АвтоТАЗу» знизилися на 24%, до 131 тис. штук. І тепер «АвтоТАЗ» скаржиться на погані передчуття, що його продажі за підсумками 2025-го впадуть на 20–25%. Та й сам ринок загалом втратить 25%.

Як останній писк розпачу «АвтоТАЗ» спробував «у демпінг»: у червні знижки досягали 34%. Але знову невдача: запас міцності в китайців виявився більшим. Далі пряма мова президента «АвтоТАЗу», сповнена образи на прокляті закони економіки: «В автосалонах за деякими брендами… знижки становлять 700 і 800 тис. руб. Ну, вибачте, у нас нині 800 тис. руб. коштує Lada Granta у базовому виконанні. Неможливо машину просто дарувати».

Бульбашки, що здуваються

Почнемо з кредитів. Мікрофінансові організації за підсумками перших п'яти місяців 2025 року продали колекторам рекордний за останні три роки обсяг прострочених боргів: на 73% більше, ніж 2023-го. Найсмішніше те, що колектори купували не тому, що є великі шанси вибити ці борги, а тому що продавали їх майже задаром: середньозважена ціна становила 16,4% від суми основного боргу. Тобто мікрофінансові організації готові були мало не приплатити, аби тільки позбутися цього баласту.

А взагалі непоганий бізнес: даєш у кредит 100 тис. руб., а потім радієш, що повернув 16 тис.

У громадян обсяг проблемних кредитів за перший квартал збільшився майже на 200 млрд руб., або приблизно на 2 млрд руб. на день. В іпотечному кредитуванні темпи зростання простроченої заборгованості набирають першу космічну швидкість: станом на 1 травня 2025 року прострочення наблизилося до 130 млрд руб., що майже на 100% більше, ніж було на 1 травня 2024-го.

Цікавий факт: платежі за 8,3 млн кредитних карт було прострочено на 90 днів і більше. Сукупна заборгованість за такими картами — 575,9 млрд руб. (рік тому було 426,7 млрд, тобто приріст становив непоганих 35%). При цьому експерти зазначають, що пік прострочень ще попереду — закредитовані клієнти ще шукають можливості перекредитуватися, але багато каналів для них уже закрито регулюванням центробанку.

Або ось іще. За січень—квітень прострочена заборгованість малого й середнього бізнесу збільшилася на 14,8%, до 735 млрд руб.

Зростання прострочення — це лише один із проявів поточної кредитної трансформації. Обсяги кредитування і надалі падають позамежними темпами. Наприклад, обсяги видачі іпотеки в Росії скоротилися більш як на 50% із початку 2025 року. ВТБ так узагалі похвалився падінням видачі іпотеки в чотири рази.

Дивне поруч, але на тлі падіння видачі іпотеки продажі квартир у новобудовах у РФ у травні знизилися відразу на 40%. Між іншим, це мінімальний обсяг за останні п'ять років. Девелопери, подивившись на все це, почали банкрутувати. У Ростові-на-Дону через борги вже визнали банкрутом СК «Донстрой», у Чувашії — компанію «Регіонстрой», а у Владимирській області — «Капітал-Строй».

А тимчасово живі забудовники вирішили продовжити агонію і замість іпотечного кредитування почали масово використовувати розстрочку. Борги громадян перед забудовниками за розстрочку у першому кварталі 2025 року досягнули 1 трлн руб. Тим часом частка нерозпроданого житла досягла 68% і надалі зростає. Тобто розстрочка, попри ціну, яку ще доведеться заплатити, не змогла врятувати ситуацію.

Прострочена заборгованість зросла на 11,6% по економіці загалом. При тому що ковідного 2020-го зростання було тільки на 9%. В обробній промисловості прострочена заборгованість збільшилася на 38,8% (2020 року — 25,5%).

Бюджет

Зайдемо відразу з козирів. У травні нафтогазові доходи Росії впали до мінімуму за останні 2,5 року і становили лише 512,7 млрд руб. Це вдвічі (!) менше, ніж у квітні, й на 34% нижче за показники травня минулого року. Гірше ситуація була тільки в січні 2023-го. Що характерно, збори з нафтових компаній скоротилися на 32% порівняно з травнем 2024-го, а газові надходження стали меншими вдвічі.

Тут слід подякувати як цінам на нафту, так і рублю, зміцнення якого неабияк під'їло експортну виручку. Ціна бареля в рублях упала до 4195, тобто на 38% нижче рівня, який використовували при верстці бюджету на 2025 рік, і на 21% менше від нових оцінок Мінфіну на цей рік.

Довелося навіть розпечатати залишки Фонду національного добробуту й роздати пів трильйона нужденним. У результаті ліквідна частина ФНД опустилася нижче 3 трлн руб. уперше з 2019 року. З урахуванням планів щодо бюджетного дефіциту на рік у розмірі 3,8 трлн руб. можна вже замовляти панахиду для ФНД.

Що робити, якщо доходів не вистачає на перекриття витрат, а ФНД під кінець року зникне? Запитання загалом риторичне, бо і їжакові зрозуміло: потрібно «різати кости». Слово «секвестр» незабаром стане одним із найбільш пізнаваних у бюджетному й не тільки вжитку.

Виявилося, що скарбниця одержить цього року на 24% менше від самого початку закладених нафтогазових доходів (8,3 трлн руб. замість 10,8 трлн). Дефіцит бюджету перевищить початковий план утричі — 3,8 трлн руб. замість 1,2 трлн. Нагадаємо, що нинішній обсяг ліквідної частини ФНД уже менший за запланований дефіцит.

Було прийняте вольове рішення різати п'ять держпрограм: програма розвитку промисловості втратила 97,15 млрд руб. фінансування; держпрограму «науково-технічний розвиток» Росії мінуснули на 22,17 млрд; витрати на держпрограму розвитку авіапрому знизили з 49 млрд до 39,4 млрд; витрати на держпрограму «розвиток суднобудування» зменшили на 4,1 млрд; на 7,2 млрд руб. схуднув бюджет програми «розвиток енергетики».

Економічне зростання

Традиційний хіт-парад (дані травня 2025 року до травня 2024-го).

Машинобудування остаточно посипалося:

• трактори для сільського господарства — мінус 30%;
• бульдозери — мінус 65%;
• автобуси — від мінус 37% до мінус 45%;
• причепи-цистерни — мінус 65%;
• насоси відцентрові подачі рідин — мінус 43%;
• вагони вантажні магістральні — мінус 35%;
• кузови для автотранспортних засобів — мінус 57%;
• приймачі телевізійні — мінус 35%;
• машини пральні побутові — мінус 36%.

Легка промисловість:

• шкіра з цілих шкур великої рогатої худоби — мінус 55%;
• вовна знежирена або карбонізована — мінус 34%;
• полотна трикотажні або в'язані— мінус 22%;
• вироби панчішно-шкарпеткові трикотажні — мінус 21%;
• взуття — мінус 16%.

Харчова галузь:

• консерви м'ясні — мінус 16%;
• олія соняшникова — мінус 21%;
• маргарин — мінус 16%;
• крупа — мінус 22%.

Ще однієї цікавою статтею падіння стали «кабелі волоконно-оптичні» — мінус 58% р/р.

Підсумки, висновки, перспективи

Який класичний механізм виникнення економічної кризи?

Фаза №1 — перегрів економіки. ВВП зростає, дешеві гроші, на ринках починається спекулятивне зростання цін. Знайомо? Але цей етап уже давно пройдено.

Фаза №2 — накопичення дисбалансів. Зростає боргове навантаження, ціни на активи остаточно відриваються від реальності, кредитувати починають узагалі всіх, попри ризики. Все це вже було. Тож рухаймося далі.

Фаза №3 — точка біфуркації. Центробанк підвищує ставку в розпачливій спробі відкласти неминуче, починаються перші неплатежі й дефолти, інвестори втрачають інтерес до ризикових активів. Теж звучить знайомо? Ну, тоді переходимо до найцікавішого.

Фаза №4 — паніка й спади. Банки згортають кредитування, аби хоч якось мінімізувати ризики, компанії «ріжуть кости й персонал», починається рецесія (міністр економіки Орєшников уже анонсував), яка супроводжується розпродажами активів і кризою неплатежів.

По суті, вони вже десь у районі четвертої фази. Хоча за формою — ще в процесі переходу до неї. Але це лише справа часу і певна формальність. Із чим усіх і вітаємо.