Що таке фразеологізми та чому важливо їх використовувати

Фразеологізми мають бути органічно вплетені у розмову, доречні та зрозумілі не лише вам, а й співрозмовнику. Що таке фразеологізми та як вони утворилися, розповідає 24 Канал.

Що таке фразеологізми

Що це таке фразеологізм? Це сталий мовний зворот, що складається з двох або більше слів і вживається в переносному значенні. Вони не завжди містять ключові слова, які описують ситуацію, але є зрозумілими. Розділ мовознавства, що вивчає фразеологізми, називається фразеологією.

Фразеологізми – це і крилаті вислови і вирази.

На відміну від вільних словосполучень, фразеологізми не утворюються спонтанно, а мають історичне походження та фіксовану форму. А тому основними характеристиками фразеологізмів є:

Стійкість – вони відтворюються у мові в незмінному вигляді (наприклад, зарубати на носі; кусати лікті).
Цілісність значення – фразеологізм сприймається як єдине ціле, а не як сума значень окремих слів.
Образність – часто містять яскравий образ чи метафору (сидіти склавши руки; бери ноги в руки і вперед).
Переносне значення – означають не буквальну дію, а загальновідомий зміст (спіймати облизня, не лови ґав, не літай у хмарах, підкласти свиню, обдерти як липку).

Фразеологізми – це мовна "сіль", родзинка, перлина, яка додає барв, емоційності та національного колориту розмові. Саме завдяки цим влучним висловам можна висловити іронію, пожартувати, тонко натякнути та відтворити нюанси розповіді, характеристики предмета, явища, ситуації.

Фразеологізми дозволяють нам ще більш влучно жартувати / Фото freepik

Походження та історія українських фразеологізмів

Фразеологізми виникали протягом століть і відображають світогляд, побут, традиції та історичні обставини народу. Їх походження та розвиток тісно пов’язаний із фольклором, історією, усною традицією, а пізніше – й літературними джерелами.

В кожній мові фразеологізми з’являються й утверджуються внаслідок тих чи інших культурно-історичних обставин, різних для кожного народу чи групи людей.

Утворившись, фразеологізм набуває усталеної структури поєднання слів, яка не змінюється тривалий час та передається від покоління до покоління.

Важливо, що ці вислови стають справжнім надбанням мови, її культурним багатством. І цікаво, що при дослівному перекладі з мови на мову, вони втрачають сенс, а тому важливо знаходити відповідники у своїй мові.

Значенню фразеологізмів та умінню їх використовувати слід навчати з дитячого віку, щоб уже у дорослому віці людина могла вільно ними користуватися.

Фразеологізми мають кілька джерел походження і процес їх створення не припиняється:

Народна творчість: казки, пісні, прислів’я, приказки (пекти раки; як грім серед ясного неба).
Історичні події та обряди: взяти під білі рученьки, звести зі світу.
Християнство та церковна лексика: з неба звалився, молитися на когось.
Запозичення з інших мов: з польської (дати лиха закаблукам), німецької, тюркських мов.
Цитати з книг та кінофільмів: твори Івана Котляревського, Тараса Шевченка – І мертвим, і живим, і ненародженим…
Історичні події: останнє китайське попередження, кіно і німці.

Твори – одне з джерел походження фразеологізмів / "Енеїда", ілюстрація Анатолія Базилевича

Класифікація та типи фразеологізмів

Фразеологізми поділяють за ступенем злитості компонентів на три основні типи:

Зрощення – нерозкладні звороти, значення яких не виводиться зі значення слів – зі світу звести, потемки в очах.
Єдності – стійкі звороти з частковим осмисленням значення окремих компонентів – пекти раки, ламати голову.
Сполучення – словосполучення з образним значенням, у яких компоненти вільніші – кусати лікті.

Окремо виділяють:

Влучні цитати, що стали загальновживаними.
Прислів’я та приказки – завершені думки з моральним підтекстом (як дбаєш, так і маєш).
Народні примовки – короткі звороти із забарвленням гумору або сатири (де тонко – там і рветься).

Основні ознаки та будова фразеологізмів

Фразеологізми мають низку характерних граматичних і семантичних ознак:

Відтворюваність – мовці використовують їх у готовому вигляді.
Сталий склад – більшість фразеологізмів не допускає зміни окремих слів (вивести на чисту воду, а не вивести на прозору воду).
Неподільність – порушення структури руйнує зміст.
Синтаксична функція – виступають членами речення (підмет, присудок, означення тощо).

Ці ознаки відрізняють фразеологізми від вільних словосполучень.

Роль і значення фразеологізмів у мові та культурі

Фразеологізми виконують унікальну функцію в мовленні й культурі, адже:

Збагачують лексику – дають змогу лаконічно передати складну думку.
Утворюють образність – створюють яскравий і впізнаваний вислів (мов із рогу достатку).
Посилюють емоційність – вносять енергію, іронію, драму чи ліризм.
Передають національний колорит – відображають ментальність, світогляд, побут українців.

Фразеологізми – це культурна ДНК мови, що закодовує епоху, місце і дух народу.

За допомогою фразеологізмів ви можете збагатити свою лексику / Фото freepik

Найпоширеніші українські фразеологізми

В українській мові дуже багато фразеологізмів, і до однієї ситуації можна використати кілька варіантів. Наприклад, на дуже багато (чогось) можна сказати – Хоч греблю гати; Кури не клюють; І свині не їдять; Сила-силенна; Аж кишить; Хоч лопатою загрібай.

А ще фразеологізми, які походять з народних примовок, прислів’їв та приказок є на різну тему – про працю, дружбу, гроші, звички, лінь, відносини, сім’ю та інші.

Ось добірка популярних українських фразеологізмів, які вживаються найчастіше:

Кусати лікті – шкодувати.
Мотай на вус – запам’ятовуй.
Руки сверблять – щось хочеться зробити.
Махнути рукою – давати спокій, збайдужіти.
Спіймати облизня – залишитися ні з чим.
Води не сколихне – дуже спокійний.
Ходити кругами – не мати результату.
Пекти раки – червоніти.
Звести зі світу – знищити (фізично чи морально).
Котитися по похилій – занепадати.
Як з гуски вода – байдуже на все.
Без царя в голові – дурний або безвідповідальний.
Кров з молоком – свіже, здорове обличчя.

Як правильно використовувати фразеологізми

Щоб уживання фразеологізмів у мовленні було доречним і грамотним, варто дотримуватись кількох порад:

Добирайте звороти відповідно до стилю мовлення: деякі краще звучать у розмовній мові, інші – в художньому тексті.
Стежте за контекстом, щоб фразеологізм не виглядав недоречним або штучним.
Знаходьте баланс – не перевантажуйте мову надмірною кількістю ідіом.

Крім того, варто уникати типових помилок з калькуванням слів чи дослівним перекладом з інших мов:

Порушення структури: ловити облизня замість спіймати облизня.
Невмотивована заміна слів: як з качки вода – неправильно.
Дослівне тлумачення: сприймати образ буквально – собаку з’їв (досвідчений) чи немає жодної живої душі (безлюдно на вулиці).

Цікаві факти про фразеологізми

Цікаво, що в українській мові фразеологізми зберігають та передають традиції, історичну тяглість, по них можна вивчати рід занять, спостереження за природою. Деякі мають дуже глибоке коріння і звучать незвично.

"Пекти раки" – цей зворот з’явився ще в давньоруський час і походить від зміни кольору обличчя, як у варених раків.
Багато фразеологізмів мають спільне коріння з іншими слов’янськими мовами, але значення можуть різнитись.
В українській мові є фразеологізми-антоніми, наприклад, замести сліди – вивести на чисту воду.
У деяких випадках фразеологізм утворено через помилкове тлумачення іншої мови: дати маху – за однією версією, від німецького machen ("робити").

Фразеологізми вивчаються в дитячому садочку та у школі, вони є частиною завдань з української мови на НМТ. Тому сучасній молоді переважна більшість популярних висловів відома. До речі, якщо говоримо про фразеологізм, то мовознавці стверджують, що можна казати і вираз, і вислів.

Знання фразеологізмів буде корисним під час складання НМТ / Фото pressfoto

Висновки

Фразеологізми – це мовні звороти з глибоким змістом, культурною пам’яттю та образною силою – жива пам’ять народу.

Через них передається досвід поколінь, національний гумор, біль, надія, мудрість і щоденні реалії життя. Коли ми вживаємо фразеологізм, ми ніби відкриваємо скриньку народної мудрості, яка давно стали частиною нашої ментальності.

Ці звороти мають унікальні ознаки: сталість, неподільність, образність і перенесене значення. Їхня будова та емоційна насиченість роблять фразеологізми особливо цінними для художнього мовлення, публіцистики, педагогіки, драматургії та реклами.

Фразеологізми – це культурний маркер народу. Використовувати їх у своєму мовленні – означає продемонструвати мовну інтуїцію, інтелект і повагу до мовної спадщини.