Уповноважена у справах ЄСПЛ: Суд вказав Росії, як їй доведеться вирішувати питання «справедливої сатисфакції»

Європейський суд з прав людини у рішенні “Україна та Нідерланди проти Росії” відклав питання щодо справедливої сатисфакції. Питання виправлення порушень і можливих компенсацій потерпілим вирішуватиметься в межах компенсаційного механізму, який створюється Україною в рамках роботи Міжнародного Реєстру збитків.

Про це під час брифінгу повідомила Уповноважена у справах Європейського суду з прав людини Маргарита Сокоренко, передає кореспондент Укрінформу.

"Важливий момент, що, скажімо, велика перемога і навіть новела для практики Європейського суду з прав людини: на цьому етапі ЄСПЛ поки що відклав питання щодо справедливої сатисфакції. Тобто щодо питання потенційних можливих компенсацій чи інших способів виправлення порушень, які встановлені в сьогоднішньому рішенні Європейського суду", - заявила Сокоренко.

Вона наголосила, що Росія має повне право співпрацювати з ЄСПЛ. Але з 2022 року Росія повністю ухиляється від комунікації і з Радою Європи, і з ЄСПЛ.

"Через те, що Росія не співпрацює ані з ЄСПЛ, ані з Радою Європи Європейський суд в сьогоднішньому рішенні також вказав, що майбутнє питання щодо справедливої сатисфакції, вони повинні будуть розглядати в межах компенсаційного механізму, яка зараз створює Україна. Тобто зараз триває етап створення компенсаційної комісії, реєстр збитків вже функціонує і поступово наповнюється для того, аби був механізм майбутніх потенційних виплат, які би змогли отримати потерпілі від збройної агресії Росії", - наголосила Уповноважена.

Як повідомляв Укрінформ, Велика палата Європейського суду з прав людини у Страсбурзі щойно оголосила рішення у міждержавній справі «Україна та Нідерланди проти Росії», у якому визнала численні порушення прав людини з боку держави-агресора.

Справа “Україна та Нідерланди проти Росії” стосується масових і систематичних порушень прав людини на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей; викрадення та спроб незаконного вивезення дітей-сиріт з Донецької та Луганської областей на територію РФ у 2014 році; збиття літака рейсу MH17.

Справа "Україна та Нідерланди проти Росії" є найбільшою міждержавною справою, що об’єднує одразу чотири заяви. Вона охоплює період із 2014 року до сьогодення і стосується злочинів на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей. До справи також включені скарги на дії РФ під час повномасштабного вторгнення, що розпочалося 24 лютого 2022 року.

Окрему частину провадження становить заява Нідерландів щодо збиття малайзійського "Боїнга", внаслідок чого загинули всі 298 людей на борту. З огляду на масштаб порушень, до справи долучилися 26 держав та одна неурядова організація — безпрецедентна міжнародна підтримка в історії суду.

У Страсбурзі 12 червня 2024 року відбулися усні слухання, під час яких Україна представила свою позицію як щодо подій з 2014 року, так і щодо воєнних злочинів Росії з початку повномасштабного вторгнення в Україну.

Проміжне рішення суду вже встановило відповідальність РФ.

ЄСПЛ 25 січня 2023 року у рішенні щодо прийнятності частини справи, яка стосується подій на сході України, вже дійшов висновку, що з 11 травня 2014 року і щонайменше до 26 січня 2022 року території Донбасу, захоплені російськими силами, перебували під юрисдикцією Російської Федерації.

Суд визнав, що російські військові перебували на території України з квітня 2014 року, і задокументував широкомасштабне розгортання армії РФ щонайменше із серпня 2014 року. Тим самим ЄСПЛ фактично спростував заяви Москви про "відсутність військ" в Україні.

Також ЄСПЛ встановив, що збиття рейсу MH17 сталося на території, яка перебувала під ефективним контролем російських загарбницьких адміністрацій, а отже події підпадають під юрисдикцію РФ.