Асфальт нагрівається до +62, а люди в транспорті втрачають свідомість: як Україна переживає спеку

Україна переживає чергову хвилю надзвичайної спеки, яка охопила частину регіонів. В окремих містах температура повітря, ґрунту й асфальту досягає критичних значень, а синоптики прогнозують подальше загострення ситуації. Медики попереджають про небезпеку для здоров’я, аграрії — про загрозу врожаям, а екологи — про зв’язок нинішньої спеки з довгостроковими змінами клімату.

"Телеграф" зібрав інформацію про спеку в містах, аномальні показники температури та причини такого явища.

В яких містах спека найвища

У Дніпрі зафіксовано одні з найекстремальніших температур: на житловому масиві "Парус" асфальт прогрівся до 61 градусів за Цельсієм, а місцями — до 62. Місцеві мешканці повідомляють, що припарковані автомобілі, залишені на сонці, розігріваються до 72 градусів.

На Полтавщині спека також досягла критичних показників. У Кременчуці зафіксовано випадок, коли пасажир втратив свідомість у тролейбусі — лікарі пов’язують це з перегріванням організму. Температура повітря вдень сягала понад 45 градусів за Цельсієм.

У самій Полтаві ситуація ускладнилася ще й відсутністю інфраструктури для охолодження містян. Як повідомили в Полтававодоканалі, цього літа в місті не працюватимуть освіжаючі арки, які в попередні роки встановлювали на центральних вулицях. Причина — незадовільний фінансовий стан підприємства, тож необхідне обладнання встановлювати не будуть.

В Києві температура повітря 10 липня підіймалася до +36 градусів, а подекуди в центрі міста — ще вище. Аби хоч частково знизити рівень перегріву, комунальні служби продовжують регулярно поливати вулиці водою.

У "Київавтодорі" пояснили, що такі заходи дають змогу зменшити кількість пилу, а також запобігають деформації дорожнього покриття, яка може виникнути внаслідок перегрівання асфальту. За даними дорожніх служб, полив також знижує температуру поверхні на кілька градусів, що позитивно позначається не лише на стані інфраструктури, а й на комфорті пішоходів.

У Харкові 10 липня фіксували екстремально високу температуру — місцеві термометри на сонці показували понад 50 градусів. Хоча такі показники не є офіційними (йдеться про нагрів під прямими променями).

На Харківщині триває ліквідація трьох великих осередків лісових пожеж, які виникли на тлі тривалої спеки та посухи. До гасіння залучені підрозділи ДСНС, працівники лісових господарств та місцеві пожежні команди.

За інформацією ГУ ДСНС в регіоні, станом на 12:00:

• У Борівському лісництві поблизу села Підлиман Ізюмського району горить лісова підстилка на площі понад 62 га. У ліквідації вогню задіяні 79 рятувальників, 18 одиниць техніки ДСНС, 2 пожежні модулі та 10 працівників лісгоспу.

• У Петрівському лісництві поблизу села Рудневе Ізюмського району палає 30 га хвойної підстилки. На місці працюють 44 рятувальники, 10 одиниць техніки, а також 7 працівників і 2 одиниці техніки лісового господарства.

• У Старовірівському лісництві біля села Миколаївка Берестинського району горять лісові масиви (15 га) та чагарники (20 га). Для боротьби з вогнем задіяно 30 рятувальників, 7 одиниць техніки ДСНС та 3 представники лісгоспу з відповідним оснащенням.

Перші ознаки ґрунтової засухи вже зафіксували

У центральній Україні аномальна спека проявляється не лише в метеорологічних показниках, а й у реальних загрозах для аграрного сектору. Як повідомив начальник Черкаського обласного гідрометцентру Віталій Постригань, з початку червня в регіоні майже не було дощів, а стабільно високі температури призвели до початку ґрунтової засухи. Найбільше страждають пізні сільськогосподарські культури, зокрема кукурудза, в якої саме триває період максимальної потреби у волозі.

"Запаси зволоження в метровому шарі ґрунту наразі в 1,5-3 рази менші від звичайних для цього періоду значень", — наголосив синоптик. За його словами, 9 липня метеостанції в Золотоноші, Каневі та Чигирині зафіксували нові температурні рекорди за останні 30 років, а в місті Сміла перевищено максимальний показник за 80 років спостережень.

Хоча 10 липня на територію України почав надходити вологий південний циклон, на Черкащині погодні контрасти залишаються незначними: температура в Чигирині сягала +34 градусів, у Жашкові — +26 градусів. Протягом ночі та ранку 11 липня атмосферний фронт циклону Gabriele може принести локальні грозові дощі, проте суттєвого покращення гідрологічної ситуації не очікується.

За прогнозами, у вихідні, 12-13 липня, під впливом антициклону Dorle на Черкащині встановиться типова суха літня погода з денними температурами до +31 градусів за Цельсієм. А вже з понеділка, 14 липня, очікується нова хвиля спеки, хоча й менш інтенсивна, ніж поточна.

Херсон другий тиждень перебуває у полоні аномальної спеки: температура вдень досягає 40 градусів, а іноді й перевищує цей поріг. Вулиці міста здебільшого спорожнілі — містяни уникають перебування на сонці, тварини ховаються в затінку або шукають воду.

Місцеві мешканці активно допомагають пухнастим, залишаючи на вулицях миски з водою. Рятувальники закликають дотримуватися елементарних правил безпеки під час спеки: не виходити надвір у період з 11:00 до 17:00, носити головні убори, окуляри й світлий одяг, пити багато води та уникати тривалого перебування на відкритому сонці. В екстремальних умовах навіть проста турбота може врятувати життя.

До якого числа триватиме спека на сході та півдні: синоптики попереджають

За прогнозом метеоролога Ігоря Кибальчича, оприлюдненим у коментарі виданню "Телеграф", аномально спекотна й суха погода збережеться на півдні та сході України щонайменше до 18–20 липня. У цей період атмосферні фронти не зможуть витіснити спекотну повітряну масу, тому температури залишатимуться критично високими, з мінімальною кількістю опадів.

Тим часом на заході, півночі та частині центральних областей умови будуть більш комфортними: зниження атмосферного тиску, надходження прохолодного повітря та локальні грози принесуть тимчасове полегшення. Однак на південному сході затяжна спека вже спричинила розвиток ґрунтової посухи, що загрожує сільському господарству та підвищує рівень пожежної небезпеки. Очікуване послаблення температурного тиску прийде лише у третій декаді липня — з вологим повітрям, яке надходитиме з північного заходу Європи.

Половина країни страждає від спеки, інша частина – від холоду

У низці регіонів зафіксовано сильні зливи, грози та шквальний вітер. Через складні погодні умови частина населених пунктів залишилася без електропостачання, а на дорогах ускладнено рух.

Як повідомляє Укргідрометцентр, II рівень небезпеки оголошено у Львівській, Тернопільській, Чернівецькій, Івано-Франківській та Закарпатській областях. Там сьогодні, 10 липня, очікуються небезпечні погодні явища, які можуть становити реальну загрозу населенню, інфраструктурі та довкіллю. Синоптики закликають до максимальної обережності.

Негода також охопила Волинську, Рівненську, Житомирську, Хмельницьку та Вінницьку області, де прогнозуються потенційно небезпечні метеоумови. У Львівській області, за даними місцевої влади, негода залишила без світла понад 190 населених пунктів, а у Львові частину вулиць підтоплено. На окремих ділянках дороги — заблоковані.

Кліматична криза посилюється: 2024 рік — найспекотніший в історії, і це лише початок

За даними Європейського агентства з моніторингу клімату Copernicus, 2024 рік став найтеплішим за всю історію метеоспостережень. Температурні рекорди фіксувалися як на глобальному, так і на локальному рівнях — в Україні майже щомісяця оновлювались максимальні показники. Наприклад, у лютому у Львові повітря прогрілося до +17,8 градуса, а в липні — вже в 11 областях було встановлено абсолютні температурні максимуми. У Миколаєві тоді зафіксували +41,6 градуса, що стало рекордом літа.

Ці показники — не виняток, а частина системної тенденції. Щороку українці дедалі важче переносять спеку. "Головний біль, запаморочення, відчуття сонячного удару навіть удома без кондиціонера — стає нестерпно не тільки фізично, а й емоційно", — розповідають мешканці різних міст.

Водночас аномальна спека вже охопила Європу. У кількох країнах температура сягає +42 градусів, і, за словами кліматологів, Україну це теж не омине. Через кліматичні зміни зростає кількість нових інфекційних загроз. Зміни середовища змушують гризунів і комах переноситись на нові території, зокрема в південні області України. Уже зараз фіксуються випадки появи нових видів шкідників, що можуть бути носіями хвороб.

Окрема проблема — дефіцит питної води. У посушливих регіонах нестача опадів у поєднанні з тривалою спекою призводить до зниження рівня підземних вод. Це вже створює загрози в частині Одещини, Херсонщини та Миколаївщини.

На рівні Європи ситуація ще драматичніша: за даними дослідження, у 2023 році спека стала причиною близько 44 000 смертей, і ця цифра, ймовірно, занижена. Якщо глобальна температура підвищиться ще на 3 °C, щорічні втрати можуть сягнути 129 000 людських життів.

Наслідки для сільського господарства не менш серйозні. Українські аграрії втратили понад 2 мільярди доларів за останні 20 років лише через зміну клімату. Пшениця перестає визрівати — "запікається" просто в полях. Рослини всихають ще до формування повноцінного врожаю. Світова економіка, за даними науковців, у період з 2000 по 2019 роки втратила не менше $2,8 трильйона, що еквівалентно 16 мільйонам доларів щогодини.

Зміни клімату також створюють ризики для критичної інфраструктури, зокрема атомних та гідроелектростанцій. Нагрів води у водоймах-охолоджувачах знижує ефективність охолодження реакторів і турбін. У таких умовах навіть стабільне енергозабезпечення може бути під загрозою.

Причини глобального потепління добре відомі. На першому місці — спалювання викопного палива (вугілля, нафти, газу), яке призводить до накопичення парникових газів в атмосфері. Вони утримують сонячне тепло і запускають ефект самопідсилення потепління. Другою критичною причиною є вирубка лісів і деградація природних екосистем, що зменшує здатність планети до саморегуляції.

Вагому роль у загостренні ситуації відіграє і війна. За словами кліматологині Віри Балабух, лише за два роки повномасштабного вторгнення Росії в Україну викиди вуглецю зросли на 180 мільйонів тонн. Артилерійські обстріли, вибухи, пожежі й руйнування інфраструктури — все це напряму погіршує екологічну ситуацію.

Науковці попереджають: якщо не розпочати рішучих дій, глобальне потепління може перейти в неконтрольовану фазу. Льодовики тануть, рівень Світового океану піднімається, і вже сьогодні існує висока ймовірність затоплення південних прибережних регіонів України — Одеської, Херсонської областей, частини Криму.

Що ще можна зробити?

Фахівці наголошують: ще не пізно зупинити найгірший сценарій. Необхідно одночасно скорочувати викиди парникових газів і адаптовуватись до нових умов. Найефективніші заходи включають:

• перехід на відновлювані джерела енергії;
• відновлення природних екосистем (лісів, боліт, степів);
• розумну урбаністику, адаптовану до екстремальних температур;
• збереження водних ресурсів та інвестиції у кліматостійке сільське господарство.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що Україну охопила потужна спека, щовже почала негативно позначатися на стані річкової екосистеми. Високі температури знижують рівень розчиненого кисню у воді, що призводить до масової загибелі риби та може суттєво скоротити популяцію окремих видів.