Чому тепер йдеться не лише про "брак прогресу" реформ та що має робити ЄС

Темп реформ, який Україна набрала на початку повномасштабного вторгнення, у 2022-му, радикально знизився.

Понад те, у низці важливих секторів є підстави говорити про ознаки розвороту.

Про це знають і в Брюсселі.

Утім, на рівні керівництва ЄС діє жорстке табу на публічну критику України у часи повномасштабної війни.

А це своєю чергою підштовхує Київ до кроків, які ще більше підривають європейський шлях.

Про те, чи є вихід із цього "зачарованого кола" і що загалом відбувається з ключовими реформами – зокрема, у питанні правосуддя, редактору "Європейської правди" Сергію Сидоренку розповів виконавчий директор фундації DEJURE Михайло Жернаков.

Повна версія розмови – у відео на нашому ютюб-каналі, а текстовий виклад розмови від першої особи читайте в матеріалі "Маю сказати відверто: почався відкат реформ".

Що відбувається з європейськими змінами в Україні.

Далі – головні тези експерта.

Якщо в Україні не буде нормального Бюро економічної безпеки (БЕБ) – то, як наслідок, у нас не буде і відбудови.

Тому що не може бути відбудови економіки країни без верховенства права.

Це не лише моя думка: з року в рік потенційні іноземні інвестори називають стан верховенства права в Україні перешкодою номер один для інвестицій.

А те, що відбулося, повністю суперечить їхнім очікуванням.

"Європейська правда" нагадує, що переможцем конкурсу на посаду керівника Бюро економічної безпеки став детектив НАБУ Олександр Цивінський, якого підтримали міжнародні експерти, але так і не призначив уряд.

Час для цього показового зриву щодо БЕБ неможливо було підібрати гірший.

Це зробили за три дні до URC, конференції про відновлення у Римі – а це ключова міжнародна подія, де Україна просить гроші у партнерів!.

При цьому Київ знає, що від завершення конкурсу щодо БЕБ залежить 5 мільярдів доларів, які має отримати бюджет (від МВФ та від ЄС).

Це не єдина проблема.

За іншими напрямками теж – біда.

З відборами кандидатів у органи системи правосуддя в останні місяці ситуація дуже складна і дуже погана.

І зараз під питанням не нові зміни, а збереження вже досягнутого.

Маю сказати відверто: почався відкат реформ.

Причому відразу за трьома пунктами з семи.

Пам'ятаєте "сім пунктів" – список реформ, за виконання яких Україна отримала "авансом" статус кандидата в члени ЄС і які стали передумовами для відкриття перемовин.

Першим пунктом у цьому списку була нова процедура добору суддів Конституційного суду за участю міжнародних експертів.

Другий пункт містив відразу дві умови: це перезавантаження Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) та Вищої ради правосуддя (ВРП).

Отже, зараз по всіх трьох органах зараз відбувається або відкат, або прямі атаки та намагання зруйнувати досягнуте.

Європейський Союз чудово обізнаний про ситуацію.

Крім того, Брюссель наполягає, що потрібна реформа Верховного суду, і там мають бути міжнародні експерти.

Ще один вимір проблем, про який знає Брюссель – це те, що у міжнародних експертів у низці органів закінчилися повноваження.

Їхню участь в комісіях з відбору розглядали як тимчасовий захід, але перезавантажити судову систему так і не вдалося.

І якщо зараз не продовжити час роботи міжнародників – то замість них нових членів реформованих органів надалі призначатиме нереформована Рада суддів, або Рада адвокатів, яку досі очолює соратниця Медведчука Лідія Ізовітова, представники нереформованої прокуратури тощо.

І якщо Євросоюз не може відкрито критикувати Україну (щоб цим не скористалися вороги), то повинен адекватно оцінювати те, що відбувається.