"Гроші розпилювали роками": новий керівник Жовтневого палацу про те, як оновлять майданчик і скільки заробить держава

Знаковий культурний центр столиці перейшов у нові руки. У четвер, 10 липня, у стінах Жовтневого палацу, офіційно відомого як Міжнародний центр культури і мистецтв (МЦКМ), було підписано зміну управителів. Договір укладено до кінця травня 2030 року. Щоправда, подія пройшла не без конфліктів — обидві сторони наполягають на своїх повноваженнях.

Після результату конкурсу на Prozorro новим управителем палацу став відомий культурний менеджер і засновник фестивалю Atlas Weekend Дмитро Сидоренко та його компанія "Комбінат Плюс".

Рішення Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, (АРМА) ухвалене на тлі гучних звинувачень щодо попереднього менеджменту — Федерації профспілок України (ФПУ). Відомо, що державний бюджет роками не отримував прибутків від діяльності культурного центру, а колишні управителі є фігурантами кримінальних проваджень.

"Телеграф" поговорив з Дмитром Сидоренком про те, що означає ця зміна для держави, яким бачить нове життя МЦКМ та яка доля чекає на співробітників палацу.

— Пане Дмитре, хто зараз фізично перебуває у приміщенні Жовтневого палацу? Чи маєте доступ до всіх частин об’єкта?

— На жаль, ми наразі не маємо доступу до всіх приміщень. Багато дверей зачинені, нам відмовляються їх відкрити. Будемо діяти виключно в правовому полі — або домовлятися, або вимагати відкриття через відповідні юридичні механізми. Якщо це не спрацює, то доведеться фізично змінювати серцевини замків і ключі.

— Якщо вас не пускатимуть фізично реалізовувати реформи в палаці, будете мати підтримку від адміністрації міста та правоохоронців?

— Так, у першу чергу з боку АРМА. Також поліція, всі структури підтримують нас у рамках закону.

— У своєму дописі в Instagram ви згадали "тих, хто десятиліттями заробляв на палаці". Кого саме мали на увазі? Чи можете назвати прізвища?

— Дивіться, я не розслідував ці справи. Вся ця інформація є в публічному полі. Йдеться про кримінальні провадження, які стосуються фактично "розпилу" державного майна минулими управителями. Якщо не помиляюся, йдеться про 800 або навіть 1000 об’єктів, які були арештовані й передані державі.

Жовтневий — лише один із них. По ньому теж ведуться розслідування, зокрема є рішення ВАКС (Вищого антикорупційного суду), який кілька років тому ухвалив рішення про арешт. Є фігуранти й ці прізвища легко знайти, вони є у відкритому доступі. Я не хочу називати когось конкретно, щоб не поширити щось неточне чи неправдиве.

— Чи бачили фінансові звітності минулих управителів? Чи вони по документах заробляли? Якщо так, то скільки?

— Поки що ми нічого повного не бачили. Ми тільки звернулися до пана Юрія Бобира (директор МКЦМ "Жовтневий палац" — ред.) з проханням передати нам усі документи: хто орендував приміщення, на яких умовах, які події заплановані, які були передплати.

Нам передається не компанія, а об’єкт нерухомості. Відповідно, має бути передача зобов’язань: щоб попередні управителі повернули кошти клієнтам, а ті, своєю чергою, перерахували їх нам. Це потрібно, щоб не було накладок з орендами та подіями.

Ми налаштовані максимально коректно і не хочемо, щоб щось скасовувалося чи зупинялося. Будемо прагнути, щоб зміна управителя мінімально зачепила тих, хто вже працює в палаці — чи то школа танців, чи культурний проєкт. Ми відкриті до діалогу з усіма.

— А що саме буде зі співробітниками? Запропонуєте їм офіційну зайнятість чи вони мають піти?

— Поки що важко сказати. Ми будемо говорити та домовлятися з кожним індивідуально. Рішення ухвалюватимуться по ситуації.

— Чи був тиск або погрози з моменту оголошення вас переможцем конкурсу?

— Так, були неформальні погрози. Наприклад, нам передавали, що можуть "спалити крісла" в палаці, або що буде створено хаос, який унеможливить нормальну роботу. Це все неофіційно, через посередників.

Слава Богу, нічого з цього не сталося. Наразі все проходить більш-менш адекватно, за що я вдячний усім сторонам. Сподіваюся, що так буде і надалі.

Ми, власне, й запросили журналістів, щоб усе відбувалося прозоро, і щоб у разі якихось провокацій це було зафіксовано.

Дякую, що прийшли. Віримо, що все вдасться зробити мирно, спокійно і в інтересах держави та суспільства.

— Що робити організаторам подій, які вже внесли якісь передплати?

— Ми зможемо надати відповідь на це питання, щойно ми розберемося з ситуацією. Зараз ще самі не маємо повної інформації, але вже сьогодні виявилося, що є заплановані культурні події у палаці. Будемо робити все, щоб нічого не переносилося.

— Що саме зміниться у палаці за 5 років? Назвіть перелік ключових оновлень

— Насамперед — технічна модернізація: звук, світло, екрани. Це те, що можна зробити вже найближчими тижнями й місяцями, щоб технічний райдер став на рівень, гідний цього простору.

Також у пріоритеті оновлення туалетів, фоє, фудкортів, барів. Хочемо прибрати залишки "радянщини". Наприклад, ті бутерброди з ковбасою це ніби така ностальгія, але ми хочемо дати цьому нову форму. Можливо, залишимо щось символічне, але подамо це в сучасному стилі.

Окрема історія це перезавантаження бренду. Ми ще вирішуємо: залишити назву МЦКМ, але осучаснити її, або створити нову. Це буде одне з перших рішень у найближчі тижні.

— Деякі представники культурної спільноти висловлюють побоювання, що після оновлення палацу там не лишиться місця для високого мистецтва, недорогих або соціальних ініціатив. Що ви на це скажете? Чи не перетвориться палац на "ще один Atlas"? І чи будете відкриті до співпраці з театрами, оркестрами тощо?

— Навпаки, ми хочемо тільки розширювати такі формати. Плануємо створити робочі простори, студії звукозапису, театральні локації. Ми хочемо модернізувати ці напрями й зробити їх технічно сучасними, з ремонтами та зручними умовами.

Ми не маємо планів перетворити палац на бізнес-центр, де всі поверхи здаються під офіси, а зал під корпоративи. Ми хочемо більше крутих подій — і українських, і міжнародних. Уже ведемо переговори з великими артистами.

Це не про "ще один Atlas", це про підняття рівня всього комплексу. І, до речі, ми дуже відкриті до співпраці з театрами, оркестрами, освітніми проєктами й навпаки, хочемо їх підтримати.

— Ви також вказували у своєму дописі, що палац стане простором для подій нового рівня. А що саме ви мали на увазі? Адже в Жовтневому палаці часто проходили саме такі події — з молодими та сучасними колективами.

— Я ні в якому разі не хотів нікого образити. У палаці дійсно вже відбувалися дуже круті події — я й сам тут організовував концерти, зокрема виступ відомого американського саксофоніста Кенні Джі (англ. Kenny G), переможців "Євробачення" та багато чого іншого.

Ми просто хочемо збільшити цю кількість, дати майданчику ще більше можливостей. До цього було добре — тепер хочемо зробити ще краще.

— Чи вже є загальна фінансова модель управління палацом: хто інвестуватиме в модернізацію та хто зароблятиме?

— Ну, заробляти буде держава. Виключно. У цій історії для нас у першу чергу — ідейний компонент. Ми бачимо в цьому великий благодійний сенс. Крім того, це підсилення наших інших бізнесів, наша репутаційна перевага.

А сама модель дуже проста: ми щомісяця платимо державі мінімум 2 мільйони гривень, незалежно від витрат. Тобто скільки б ми не вклали, ця сума не змінюється.

Якщо порахувати, за 5 років це 120 мільйонів гривень гарантовано. І це мінімум. Зверху до цього ми ще плануємо вкладати десятки мільйонів: у модернізацію, інфраструктуру, техніку.

Додатково: Попередні управителі Жовтневого палацу заявили виданню "Телеграф", що досі вважають себе законними власниками. Вони мають на руках відповідний документ і планують подавати апеляцію до суду.

Про юридичні нюанси ситуації "Телеграфу" розповів заступник голови АРМА Павло Великоречанін. За його словами, в суді інтереси держави представляє Офіс Генерального прокурора.

"Дійсно, щодо цього об’єкта існує кілька ухвал про арешт", — пояснює Великоречанін. — "Інколи суди їх скасовують, але важливо, що вже наступного дня за нашими листами Державне бюро розслідувань разом із Офісом Генпрокурора подають нові клопотання про арешт. Суди ці клопотання підтримують, тож об’єкт знову опиняється під арештом і передається в управління".

Саме тому, АРМА не бачать жодних ризиків того, що попереднім управителям вдасться повернути Жовтневий палац під свій контроль.

"Якщо один арешт скасовується — накладається новий. Це звична судова практика. Ми маємо кілька подібних кейсів, де арешти систематично скасовуються й поновлюються, а згодом підтверджуються в апеляційній інстанції", — говорить представник служби.

За словами Великоречаніна, в АРМА бачили податкову звітність попередніх управителів, яка підтверджує, що до бюджету сплачували менше мільйона гривень.

"При цьому, якщо подивитися на афіші Жовтневого палацу, там щодня проходили театральні вистави. Квитки коштували від 400 до 2000 гривень. На одному заході могли заробляти щонайменше 2 мільйони гривень", — зазначає він.

Чи проходили ці кошти повз облік саме через готівку, представник АРМА, сказати не може, оскільки агентство не займалося операційною діяльністю.

Утім тепер, коли об’єкт передано новому управителю, буде відкритий спецрахунок у державному казначействі. І всі фінансові потоки стануть прозорими. Якщо будуть виявлені факти ухилення від сплати податків або незаконного ведення господарської діяльності — це вже питання кримінальної відповідальності.

Нагадаємо, ще у листопаді 2020 року Печерський районний суд Києва вперше наклав арешт на Жовтневий палац та інші об’єкти, що належали Федерації профспілок, у межах кримінального провадження про розкрадання державного майна в особливо великих розмірах. Майно передали в управління Національного агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА)