Податкова збільшила перевірки та штрафування простих українців і ФОПів — що робити

Не тільки великий бізнес, але й прості люди (фізособи) та фізособи-підприємці (ФОПи) останнім часом стали пріоритетними для перевірок Державної податкової служби, і тенденція лише посилюватиметься. В цьому переконані податкові юристи та це доводиться ексклюзивними відповідями самої ДПС, які отримала редакція "Телеграфу". Ми з’ясували, з яких причин фіскали зазвичай перевіряють і штрафують пересічних громадян та ФОПів і що слід робити, аби не наразитися на проблеми.

Як перевіряють простих фізосіб

На увесь 2025 рік Державна податкова служба запланувала перевірку 1027 фізосіб, з яких 767 — це мають бути документальні планові перевірки із поточним коригуванням (на поточний момент скасували дві перевірки через смерть людей). Про це в офіційній відповіді на запит "Телеграфу" повідомив в. о. директора департаменту оподаткування фізичних осіб ДПС Володимир Кизима.

Це лише те, що за планом, утім, можуть виникати й позапланові, стихійні перевірки відповідно до поточних обставин.

Як уточнила "Телеграфу" адвокат Адвокатського об’єднання "Максим Боярчуков та партнери" Ірина Боса, податківці зазвичай цікавляться простою людиною через такі причини:

• Виявлення помилок у податкових деклараціях та недостовірність наданих даних.
• Невідповідність даних у деклараціях інформації, отриманій від інших джерел.
• Неподання або несвоєчасне подання декларації.
• Наявність високого рівня ризику, визначеного за критеріями ДПС (наприклад, значні доходи, невідповідність витрат і доходів) та інші.

"До повномасштабного вторгнення податкові перевірки фізичних осіб, як правило, ґрунтувалися на статтях 78 і 80 ПКУ — підставами були розбіжності між задекларованими та фактичними доходами, значні витрати, які не відповідають офіційним джерелам, а також порушення касової дисципліни у разі здійснення господарської діяльності без належної реєстрації. З 2022-го до майже 2024 року діяв мораторій на планові перевірки, однак податківці активно використовували фактичні перевірки на підставі скарг споживачів, інформації з інших держорганів, а також для контролю за ціноутворенням на соціально значущі товари (ст. 69.27 ПКУ)", — пояснив "Телеграфу" ситуацію адвокат АО "Gracers" Анатолій Сівоздрав.

Водночас адвокат, Ph.D, керівник практики захисту інтелектуальної власності, керуючий партнер юридичної компанії Reliance Дмитро Слободянюк уточнив, що посилений інтерес в податківців до таких категорій осіб:

1. До тих, хто здійснює значні операції з продажу нерухомості (дві та більше операції протягом року), автомобілів, іншого майна. Податкова може перевіряти повноту декларування доходу та правильність застосування податкових ставок.
2. До тих, хто декларує значні податкові знижки. Наприклад, за навчання, іпотеку. Податкова може перевіряти достовірність документів, що підтверджують право на знижку.
3. До тих, хто отримує значні суми на банківські рахунки від нерезидентів або від фізичних осіб, що не є близькими родичами. Особливо, якщо ці суми не мають чіткого призначення або не відповідають задекларованим доходам. Це може бути розцінено як дохід, що підлягає оподаткуванню.
4. До осіб, які є блогерами, надають послуги онлайн, здійснюють продажі через соціальні мережі без реєстрації ФОП. Податкова отримує інформацію від банків про надходження коштів, а також може моніторити відкриті джерела інформації.
5. До політично значущих осіб та їх родичів, великих бізнесменів. Ці категорії осіб підлягають посиленому фінансовому моніторингу та контролю з боку різних державних органів, включаючи податкову. Їхні операції, походження коштів та декларування доходів є предметом пильної уваги.
6. До людей з великими статками, які здійснюють великі покупки (елітна нерухомість, дорогі автомобілі, предмети розкоші). У разі відсутності легальних задекларованих джерел доходу, що могли б пояснити такі придбання, податкова може звернути увагу.

"Були випадки [перевірки] й людей із середньої ланки, без значних накопичень, але які, наприклад, продали дві квартири протягом одного року або отримали значні суми на карткові рахунки від різних осіб. Тобто інтерес може з’явитися до будь-якої фізичної особи, якщо виникнуть сумніви щодо повноти або достовірності її податкової інформації", — додав "Телеграфу" Слободянюк.

До новинок у підходах податківців під час інспекцій простих людей він відніс такий аспект, як посилений моніторинг банківських операцій.

"Хоча прямого масового доступу до банківських рахунків без рішення суду податкова не має, водночас посилюється співпраця з банками щодо виявлення "ризикових" операцій. Банки зобов'язані повідомляти про великі або нетипові операції. Податкова також може отримувати інформацію за запитом щодо конкретних осіб. Звертають увагу на систематичні надходження значних сум на карткові рахунки від різних фізичних осіб, особливо якщо це не заробітна плата, пенсія чи інші офіційні доходи. Можуть розцінювати такі надходження як доходи від підприємницької діяльності без реєстрації ФОП або інші доходи, що підлягають оподаткуванню", — пояснив Дмитро Слободянюк.

Та додав ще три напрями роботи фіскальних служб:

• Моніторинг оголошень та соціальних мереж. Податківці можуть моніторити інтернет-ресурси(OLX, Facebook, Instagram), де фізичні особи пропонують товари або послуги (наприклад, пошиття одягу, манікюр, репетиторство, продаж вживаних речей тощо). Якщо виявляються ознаки систематичної комерційної діяльності, можуть надсилати запити з вимогою надати пояснення щодо джерел доходів або навіть викликати для надання пояснень.
• Запити щодо джерел походження коштів при великих покупках. Хоча це не пряма перевірка, банки та нотаріуси можуть вимагати підтвердження походження коштів при купівлі дорогого майна. У разі сумнівів інформація може бути передана до Податкової.
• Контроль за іноземними доходами та валютними операціями. Збільшення кількості українців за кордоном та повернення їх в Україну, а також релокація бізнесу, привели до підвищеного інтересу.

Додатковий напрям і підстава для перевірки простої людини — це підозри щодо операцій з криптовалютами, які донині повністю не легалізовані в Україні (не ухвалено закон щодо оподаткування у цій царині), та вже зафіксовані такі транзакції (відомо, що деякі чиновники вносили їх до офіційних декларацій).

Ірина Боса перелічила "Телеграфу" такі типові порушення, що їх податкові органи найчастіше фіксують при перевірках простих фізосіб:

• Заниження оподатковуваного доходу — це системне порушення, яке виявляється через порівняння задекларованих доходів із витратами особи, в тому числі в межах контролю за непрямими методами (ст. 78 Податкового кодексу).
• Оренда майна без декларування доходу — особливо поширено серед осіб, які здають житло подобово або на довготривалий термін без реєстрації договору та сплати податків. ДПС у 2023–2024 роках активно ідентифікувала такі випадки через платформи типу OLX, Airbnb тощо.
• Ведення діяльності з ознаками підприємницької без реєстрації — наприклад, систематичний продаж товарів або послуг через соцмережі, месенджери або сайти без реєстрації ФОП і без сплати податків. Це є підставою для застосування адміністративної або фінансової відповідальності (ст. 164 КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення).
• Використання схем "номінального" ФОПу — коли фізична особа відкриває ФОП, але фактично не веде самостійної підприємницької діяльності, а лише обслуговує потоки іншої особи (замовника, компанії тощо). Це кваліфікується як ухилення від податків.

"Ці типові порушення виявляються через аналіз банківських операцій, публічних джерел, реєстрів нерухомості та взаємодію з іншими державними органами. Контроль з боку ДПС є частиною ризикоорієнтованого підходу, що дедалі частіше застосовується щодо фізичних осіб незалежно від рівня доходів", — підкреслила Боса.

Анатолій Сівоздрав додав, що податкові органи особливо цікавляться так званим "середнім класом" — не лише публічними особами чи великим бізнесом, а й звичайними громадянами, у яких з’являються суттєві активи або доходи без належної звітності.

"За результатами перевірок часто донараховують ПДФО (податок на доходи фізосіб), військовий збір, ЄСВ (єдиний соцвнесок) та штрафи за неподання одноразових декларацій. У 2025 році ми також спостерігаємо посилення підходів з боку ДПС до перевірок операцій, що мають ознаки транскордонних — перекази з-за кордону, криптовалюта, робота через платформи на кшталт Upwork тощо. В цих ситуаціях особливо важливо мати задокументовані джерела доходу та пояснення економічної суті операцій", — зазначив Сівоздрав.

Як податківці перевіряють і штрафують ФОПи

У другий, і ще ширший напрямок роботи податківців під час дії воєнного стану юристи виокремлюють перевірки та контроль роботи ФОПів. Що доводиться офіційною інформацією.

Як повідомив "Телеграфу" Володимир Кизима з ДПС, органи Державної податкової служби показали таку динаміку планових перевірок фізосіб-підприємців, по яких у 100% були виявлені порушення та відбулись донарахування податків:

• 2020 рік — 406 перевірок — 406 донарахувань грошових зобов’язань;
• 2021—2023 роки — 0 планових перевірок через мораторій на них, відповідно до розділу XX "Перехідних положень" Податкового кодексу;
• 2023 рік (після завершення мораторію з серпня) — 156 перевірок — 156 донарахувань;
• 2024 рік — 908 перевірок — 908 донарахувань.

Торік бачимо понад двократне зростання кількості планових перевірок у порівнянні з довоєнним 2020 роком.

Щорічний графік планових перевірок фізосіб-підприємців затверджується (оприлюднюється на сайті ДПС) до 25 грудня на наступний рік. Як уточнив Кизима, це відбувається на підставі системи ризиків, за якою працюють податківці. Що вищий ризик кожного ФОПа — то частіші інспекції:

• Високий ризик — 1 раз на 1 рік.
• Середній ризик — 1 раз на 2 роки.
• Незначний ризик — 1 раз на 3 роки.

Та це лише планові документальні податкові ревізії ФОПів. Ще є позапланові, і їх набагато більше. За ними ДПС теж надала "Телеграфу" статистику, і видно, що в цій царині донарахування податків не були масовими:

• 2020 рік — 14 070 перевірок і 5 650 донарахувань (у 40,2% випадках);
• 2021 рік — 31 178 перевірок і 16 088 донарахувань (51,6%);
• 2022 рік — 9 708 перевірок і 6 649 донарахувань (68,5%);
• 2023 рік — 9 724 перевірок і 7 424 донарахувань (76,3%);
• 2024 рік — 6 894 перевірок і 4 627 донарахувань (67,1%).

"На мій погляд, основними причинами збільшення перевірок є: дефіцит бюджету та використання ФОПів у різних законних та не зовсім схемах мінімізації оподаткування", — прокоментував "Телеграфу" ситуацію адвокат ЮФ "Ілляшев та Партнери" Дмитро Лазебний.

Водночас податківці на цифрах довели, що карали не всі ФОПи, які потрапили під позапланові перевірки. Державна податкова служба надала такі дані про чисельність інспекцій, за результатами яких не було зафіксовано порушень:

• 2020 рік — 8 420 перевірок (59,8% від усіх);
• 2021 рік — 15 090 перевірок (48,4%);
• 2022 рік — 3 059 перевірок (31,5%);
• 2023 рік — 2 300 перевірок (23,7%);
• 2024 рік — 2 267 перевірок (32,9%);
• 2025 рік (на 1 червня) — 1 113 перевірок (не встановлено).

Володимир Кизима перелічив "Телеграфу" такі зафіксовані ДПС види порушень фізосіб-підприємців, що стали найпоширенішими у 2020—2025 роках:

1. Заниження загального оподаткованого доходу шляхом безпідставного завищення валових витрат.
2. Завищення витрат, пов’язаних з отримання доходів (товарно-матеріальні цінності, інші витрати), за відсутності/ненадання в ході перевірки первинних документів.
3. Порушення правил реєстрації платника податків, податку на додану вартість. Загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищує 1 млн грн.

Після встановлення цих та інших порушень податківці не тільки донараховують несплачені податки, а ще й виставляють штрафи, розмір яких щороку зростає. Кизима навів нам таку динаміку по загальному розміру штрафів за плановими й позаплановими перевірками ФОПів (в сумі):

• 2020 рік — 691,7 млн грн;
• 2021 рік — 319,6 млн грн (тільки за позаплановими перевірками);
• 2022 рік — 159,5 млн грн (тільки за позаплановими);
• 2023 рік — 1,6 млрд грн;
• 2024 рік — 3,2 млрд грн;
• 2025 рік (на 1 червня) — 3,2 млрд грн.

Бачимо зростання в 4,5 раза, й цьогоріч буде встановлений новий максимум.

"Серед причин зростання штрафних санкцій — не лише відновлення планового контролю, а й підвищення середнього розміру донарахувань: згідно з аналітикою DKT, середній штраф у 2025 році сягнув 49 тис. грн, проти 15–20 тис. у 2024-му. Такі тенденції пояснюються жорсткішим підходом до перевірки первинних документів, розбіжностей у рухах коштів між банківськими рахунками та касовою дисципліною, особливо при змішаному використанні особистих і бізнесових рахунків", — пояснив Анатолій Сівоздрав.

Що і як можна оскаржити

Ірина Боса з АО "Максим Боярчуков та партнери" після аналізу ситуації виокремила для "Телеграфу" такі ключові законодавчі підстави для податкових перевірок фізосіб-підприємців:

1. Подання декларації з від’ємним значенням ПДВ на суму понад 100 тис. грн або заявлення ПДВ до бюджетного відшкодування.
2. Отримання інформації про порушення податкового законодавства.
3. Скарги покупців щодо ненадання податкових накладних чи помилок у них.
4. Неподання звітності або уточнювальних розрахунків у встановлені строки.
5. Контроль за дотриманням касової дисципліни, порядку розрахункових операцій.
6. Скарги покупців через StopViolationBot або гарячу лінію "Пульс" (наприклад, щодо ненадання чеків РРО або через неможливість безготівкового розрахунку).
7. Отримання інформації про здійснення діяльності без державної реєстрації та багато інших.

"Як і до повномасштабного вторгнення, так і після його початку, за нашими спостереженнями, найбільш поширеними перевірками ФОП можна вважати камеральні перевірки, які проводяться для перевірки поданої звітності", — зазначила вона.

Найбільше уваги податківці приділяють перевірці касової дисципліни малих підприємців: як з використанням звичайних кас чи РРО, так і через програмні реєстратори розрахункових операцій (ПРРО), які бізнесмени доволі активно встановлюють в планшетах і смартфонах.

Дмитро Слободянюк виділив нам такі заходи податкових органів щодо ФОПів:

• Активізація фактичних перевірок щодо РРО/ПРРО. Особливо у сферах торгівлі, громадського харчування, послуг. Відбуваються контрольні закупівлі без попередження, перевірка відповідності сум у РРО/ПРРО фактичній наявності готівки, видачі фіскальних чеків, дотримання касової дисципліни.
• Посилений контроль за переміщенням товарів. Особливо актуально для імпортних та підакцизних товарів.
• Аналіз ланцюгів постачання. Податкова активно аналізує зв'язки між ФОП та їхніми контрагентами, щоб виявляти ризикові операції, фіктивні угоди, "схеми" з мінімізації податків.

Ситуації можуть бути різними. Десь підприємці дійсно припускаються багато помилок, десь займаються мінімізацією оподаткування (що незаконно), а десь податківці відверто чіпляються до дрібниць, щоб знайти привід принаймні для мінімального штрафу, не завжди справедливого.

Тож не слід лякатися й можна оскаржувати податкові донарахування та штрафи (пені) ДПС, що відбувається доволі активно. Володимир Кизима надав "Телеграфу" таку статистику щодо оскаржень по податкових повідомленнях-рішеннях в адміністративному порядку (до вищого органу контролю в Податковій) — без звернень до суду:

• 2020 рік — 5 391 скарга на 6 845 податкових рішень;
• 2021 рік — 3 534 скарги на 4 671 рішення;
• 2022 рік — 724 скарги на 1 082 рішення;
• 2023 рік — на 1099 скарги на 1 807 рішень;
• 2024 рік — 1 916 скарги на 3 367 рішень;
• 2025 рік — 751 скарга на 1 432 рішення.

Немало справ пішло далі — до судів.

"На 31 травня цього року за період з 2020 року по 31.05.2025 було відкрито провадження по 11 842 судових справах, пов’язаних з оскарженнями фізичними особами-підприємцями рішень органів ДПС за результатами проведених перевірок. Розглянуто 9 227 судових справ, з них: на користь органів ДПС — 4 016 судових справ та на користь платника — 5 211 судових справ. Решта, 2 615 судових справ, перебувають на розгляді, рішення не прийнято", — повідомив "Телеграфу" Володимир Кизима з ДПС.

Експерти вважають показники доволі оптимістичними.

"Судовий спосіб демонструє вищу ефективність захисту прав — понад 55% позитивних рішень на користь платників, особливо у складних справах", — підкреслила Ірина Боса.

Дмитро Слободянюк зазначив "Телеграф", що найпростіше оскаржити:

• Формальні порушення процедури проведення перевірки. Наприклад, відсутність належного наказу на перевірку, відсутність направлення, порушення строків проведення перевірки, непроведення перевірки у встановленому місці, неналежне оформлення акту перевірки. Такі порушення можуть бути підставою для визнання податкового повідомлення-рішення недійсним, навіть якщо по суті порушення були.
• Неправильне застосування норм законодавства, яке не потребує додаткової оцінки фактів. Приміром, податкова неправильно застосувала ставку податку, не врахувала певні пільги, які прямо передбачені законом, або неправильно обчислила пеню. Якщо факт є беззаперечним і суперечить закону, оскарження буде успішним.
• Претензії, що базуються на суперечливих або недостатніх доказах податкової. Якщо податковий орган не надав достатньо доказів для обґрунтування своїх висновків. Наприклад, акт перевірки містить загальні фрази без посилання на конкретні документи або факти.

Складніше оскаржити:

• Претензії, пов'язані з достовірністю первинних документів. Скажімо, Податкова стверджує, що операція є нереальною, фіктивною або що документи складені з порушенням (відсутність обов'язкових реквізитів, підписи невстановлених осіб). Тут потрібно доводити реальність операції, надавати додаткові докази (платежі, акти виконаних робіт, переписка, свідчення).
• Претензії щодо дотримання принципу "ділової мети". Податкова може стверджувати, що операція не мала розумної економічної причини, і була здійснена виключно для ухилення від оподаткування. Довести зворотне може бути складно, оскільки це вимагає обґрунтування економічної доцільності операції.
• Претензії, що базуються на значних розбіжностях у поданій звітності або між даними платника та інформацією від третіх осіб. Якщо є очевидні невідповідності, необхідно їх обґрунтувати або пояснити.

Неможливо, за оцінкою Слободянюка, оскаржити (або вкрай мало шансів):

• Претензії, які ґрунтуються на незаперечних фактах та однозначних нормах законодавства, що підтверджені документами платника податків. Приміром, якщо платник податків сам надав документи, які свідчать про порушення, або якщо порушення очевидне і підтверджується банківськими виписками, даними РРО/ПРРО тощо.
• Порушення, які були визнані платником податків.
• Повторні претензії, які вже були предметом судового розгляду, та рішення суду набрало законної сили не на користь платника податків.

Результат оскарження залежить від багатьох факторів: доказової бази, складності правових норм, процедурних аспектів, судової практики з того чи іншого питання.

Що буде далі

Опитані "Телеграфом" податкові юристи переконані, що податковий інтерес і перевірки щодо простих фізосіб і ФОПів будуть тільки посилюватися. Дмитро Лазебний із ЮФ "Ілляшев та Партнери" навів нам такий алгоритм захисту інтересів платника податків:

• Проведення внутрішньої податкової перевірки поточних справ за допомогою податкових юристів чи адвокатів.
• Усунення слабких місць за наслідками проведення внутрішньої перевірки.
• Формування правової позиції та переліку доказів, необхідних для захисту податкових інтересів платника податків.
• Підготування скарги, подання її до податкової вищого рівня та супроводження її розгляду (адміністративне оскарження податкових донарахувань).
• Підготовка та подання до суду адміністративного позову щодо оскарження податкових донарахувань (судове оскарження податкових донарахувань).

"Найбільш вразливою категорією залишаються фізичні особи, які мають значні витрати без документального підтвердження джерел доходу: придбання нерухомості, дорогих авто, готівкові операції", — водночас визнав Анатолій Сівоздрав.

А ФОПам наполегливо радять не ігнорувати запити ДПС, надавати відповіді та обов’язково зберігати всю документацію.

"Податковий облік та первинні документи повинні зберігатися не менше 3 років (1095 днів) з дня подання податкової звітності, для складання якої вони використовуються, а щодо операцій з нерухомістю — навіть довше", — додав Дмитро Слободянюк.

Ірина Боса сформулювала таки правила взаємодії з податковими органами:

1. Не ігнорувати жодні документи та запити.
2. Не надавати більше інформації, ніж це вимагається у запиті.
3. Ведення офіційного ділового листування із фіксацією дат отримання та відправлення.
4. Дотримання строків.
5. Ретельна фіксація дій та можливих порушень.
6. Залучення до вирішення питання профільного бухгалтера та адвоката.

До загальних порад також входить виключно офіційне письмове спілкування з податківцями та допуск їх до перевірок тільки після попередньої перевірки посвідчень, направлень та відповідного наказу.