Пенсії росіян – в "Шахедах": скільки коштує Кремлю атака на Київ та на скільки ще вистачить грошей

У ніч із 9 на 10 липня Росія здійснила масштабний удар по Києву, запустивши загалом 415 повітряних засобів — здебільшого дронів-камікадзе типу Shahed, а також ракети. Українська протиповітряна оборона (ППО), разом із РЕБ, авіацією та безпілотними системами, змогла збити 178 одиниць техніки противника та подавити ще 204 завдяки засобам радіоелектронної боротьби.

Композиція ворожої атаки в ніч на 10 липня:

• 397 дронів "Шахед" (з них близько 200 було випущено з декількох регіонів РФ: Брянська, Курська, Орла, Міллерово, Приморсько-Ахтарська);
• 8 балістичних ракет "Іскандер-М" (із Брянської області);
• 6 крилатих ракет Х-101 (з повітряного простору Саратовської області);
• 4 керовані зенітні ракети С-300 (із Курщини).

Фокус порахував, скільки Росія витратила на масовану атаку по Україні, зокрема по Києву 10 липня.

За оцінками CSIS, середня вартість "Шахеда" складає 35 000 дол. за штуку. Іскандер‑M — приблизно 3 млн дол. за ракету.

Вартість ракети Х-101 складає приблизно від 10 до 3 млн дол., а С‑300 оцінюється в районі 2 млн дол. за одиницю.

Таким чином, РФ витратила, по мінімальним оцінкам, 120 млн дол. на одну масовану атаку по Україні. Виникає питання, скільки ще економіка Росія здатна підтримувати масштабний терор українських міст.

Чому санкції не послабили економіку Росії

Головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень, кандидат економічних наук Іван Ус, звертає увагу, що часто лунає думка: мовляв, санкції не працюють, бо Росія вже понад три роки під ними — і нічого. Але це хибне уявлення.

"Важливо пам'ятати, що 2022 рік був дуже вдалим для російської економіки: тоді вона ще активно торгувала з усім світом. Санкції, які справді почали бити по економіці, були запроваджені лише в грудні 2022 року. А протягом усього року РФ не тільки продовжувала експортувати, а й заробила більше, ніж зазвичай, бо багато країн закуповували "про запас", передчуваючи обмеження.

Проблеми почалися вже у 2023-му — і лише посилюються. І коли мене запитують, коли Росії бракуватиме грошей, я наводжу такі цифри:

• 41 трильйон рублів — це ліквідна частина Фонду національного добробуту (ФНБ);
• 37 трильйонів рублів — дефіцит бюджету станом на 1 липня.

Тобто резерви майже дорівнюють дефіциту. Так, ФНБ може поповнюватися двічі на рік — наприклад, цього разу Росія отримала понад 1,2 трильйона рублів від експорту енергоносіїв. Але дефіцит накопичується щомісяця", — пояснює Фокусу Ус.

За словами експерта, плановий дефіцит на рік становив 1,3 трлн рублів, але вже в травні його переглянули — до 3,8 трлн. А станом на липень — уже 3,7 трлн. Тобто пройшла лише половина року, а дефіцит наближається до річного максимуму. Тож цілком ймовірно, що за підсумками року він сягне щонайменше 5 трлн рублів або навіть більше.

Простіше кажучи, грошей Росії уже бракує.

"Але оцінювати російську економіку складно — вона працює за іншою логікою. Згадайте грудень 2021-го: експерти казали, що вторгнення не буде, бо РФ не закупила мобільні шпиталі. Та війна почалась, бо там не піклувалися про поранених — розраховували на "бліцкриг". Те саме — з економікою", — продовжує економіст.

Де Росія бере гроші на ракети, які запускає по Україні

Один із пропагандистів РФ — Сергій Мардан — вже відкрито говорить: може, припинити платити пенсії? А Константин Малофеєв, ще у 2023 році, нагадав, що в росіян на рахунках — близько 60 трильйонів рублів. І лунають пропозиції ці гроші "залучити". Тобто, якщо буде потрібно, влада РФ може на це піти.

"Нещодавно Путін заявив, що треба скоротити військові витрати. Але це — маніпуляція. Заяви про скорочення робляться регулярно ще з 2022 року. Ось приклад: коли Бєлоусова призначили міністром оборони, він заявив, що йде на посаду, щоб оптимізувати витрати. І що він зробив? Додав ще 2,3 трильйони рублів на оборонну статтю бюджету.

Тобто Росія знайде гроші на війну. За рахунок чого? За рахунок урізання інших видатків. Наприклад, у держбюджеті на цей рік чітко видно: оборона — зростає, соціальні програми — скорочуються. А ідея не платити пенсії — це вже не жарт. І в Росії це можливо", — каже Ус.

Єдиний стримуючий фактор — пам'ять про розпад СРСР. Тоді пенсії хоч і виплачували, але гроші з банківських рахунків людей фактично "випарувались". За словами експерта, це був березень 1991 року. А вже в серпні — крах системи.

"Це й лякає російську владу. Але наявність страху — не означає, що не буде дій. Проблема вже існує. І її масштаби видно, хоча статистику почали приховувати. Якщо все було б добре — нічого б не закривали", — продовжує економіст.

За останніми відкритими даними, грошова маса в РФ стрімко зростає. Було трохи більше 100 трлн, вже — 118 трлн рублів. А надруковані гроші потрібно забезпечувати. Запевняють, що ВВП зростає — але треба дивитися, за рахунок чого. Адже зростає в основному військова галузь.

"Якщо виробили на 30% більше танків — це плюс. Але якщо їх підбили — це просто утилізація грошей. Як казав Кернес — "помножено на нуль". Центробанк РФ ще у звітах 2023 року сам визнавав: головна проблема в тому, що зростання йде у сферах, не пов'язаних із споживанням або інвестиціями. Тобто воно не створює цінності ні зараз, ні в майбутньому.

А щоб виробляти ракети, потрібне обладнання. Воно ламається. На його заміну потрібні інвестиції. А їх нема. І якщо якийсь верстат зламається — ракети не буде. Бо немає чим її виготовити.

Тому багато хто вже не чекає економічного краху РФ. Бо він не стався одразу. Але це не значить, що його не буде. Ймовірно, це станеться або цього року, або наступного. Але навряд чи Росія витримає довше", — резюмує Ус.

Проста арифметика: коли у Росії закінчаться гроші на війну

Якщо враховувати, що вартість лише однієї такої атаки, як відбулась 10 липня 2025 року становить приблизно 120–150 млн дол. (приблизно 13–15 млрд рублів). А такі атаки відбуваються щонайменше 2–4 рази на місяць — це вже 60–80 млрд рублів на місяць, і це лише ракети та дрони, без урахування витрат на фронті.

Умовно, якщо РФ має 41 трлн рублів ліквідних резервів і витрачає щомісяця мінімум 1,5–2 трлн на оборону а також покриває дефіцит, то резерву вистачить приблизно на ще 18–24 місяці.

Але це оптимістичний сценарій для РФ. Адже доходи падають, санкції б’ють по нафті, газу, металах. Резерви не повністю ліквідні, частину не можна швидко використати. Інфляція, девальвація, масовий друк рубля пришвидшують виснаження.

Якщо темпи витрат збережуться, то реальний ризик виснаження ресурсів — упродовж 2025–2026 років. Найбільш критичний момент може настати в середині — кінці 2026 року, якщо:

• світ посилить санкції на нафтогаз;
• Китай зменшить підтримку;
• відбудуться технологічні зриви у виробництві ВПК;
• або Захід заблокує "сіру" логістику РФ (типу обходу санкцій через треті країни).

Нагадаємо, напередодні Луцьк пережив найпотужнішу атаку з початку повномасштабної війни — Росія спрямувала на місто десятки дронів і ракет. Опитані Фокусом експерти говорять про новий рівень ескалації, демонстративний терор і спробу ворога відтворити килимові бомбардування минулого століття.

Також, після атаки сотень "Шахедів" на Київ, прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков запевнив, що Росія нібито хотіла б діяти "політико-дипломатичними засобами". У Москві чекають "все-таки якихось сигналів із Києва".