Трамп починає розуміти, чого Європа хоче для України - розчарування в Путіні зіграло роль — NYT

Лестощі та тиск — у поєднанні зі зростаючим невдоволенням президента Трампа президентом Володимиром Путіним — допомогли створити імпульс для нових економічних санкцій.

Про це 10 липня пише The New York Times.

Відтоді, як президент Трамп знову зайняв Овальний кабінет, лідери по всій Європі підштовхували його до рішучої підтримки України в її боротьбі з російським вторгненням. Останніми тижнями деякі з них спробували новий підхід в особистих бесідах із президентом, який, як вони знають, часто добре реагує на лестощі.

За словами двох європейських чиновників, знайомих із ситуацією, пише видання, під час спілкування з Трампом лідери, включно з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом, похвалили президента за відправлення американських бомбардувальників для нанесення потужного удару по ядерній програмі Ірану.

Вони сказали Трампу, що він міг би зробити щось подібне в Україні — не за допомогою бомб, а за допомогою нової порції санкцій, спрямованих на підрив економіки Росії.

Звернення стали останньою главою в багаторічних спробах залучити Трампа на свій бік у спробах Європи переломити ситуацію в Україні за допомогою нанесення нищівного удару по економіці Росії. І, схоже, президент нарешті перейнявся цією ідеєю.

Мерц і його колеги у Франції, Великій Британії та Італії публічно заявили Трампу, що нові санкції США можуть змусити президента Росії Володимира Путіна почати серйозні переговори про припинення війни. Без них Путін посилюватиме і продовжуватиме атаки Росії, намагаючись прорвати оборону України.

Схоже, ця ескалація відносин виснажила терпіння Трампа щодо Путіна. Вона сталася після кількох місяців телефонних розмов між лідерами і на тлі згасаючих надій Білого дому на те, що Трамп зможе спиратися на свої відносини з Путіним і чинити тиск на Україну, щоб домогтися перемир'я і покласти край війні.

Одразу після, як Трамп висловився, невдалої телефонної розмови з Путіним, Трамп заявив, що "вельми серйозно" розглядає можливість підтримки двопартійного законопроєкту Сенату, який запровадить жорсткі санкції проти країн, що купують російську нафту. До їх числа входять Китай, Індія, Бразилія і навіть деякі країни Європейського союзу.

Законопроєкт, запропонований сенаторами Ліндсі Гремом, республіканцем від Південної Кароліни, і Річардом Блюменталем, демократом від Коннектикуту, передбачає нові заходи щодо поліпшення ситуації в цьому секторі. Його підтримали 83 особи в Сенаті.

Сенатори тепер планують надати Трампу широкі повноваження щодо визначення того, як і коли застосовувати фінансові санкції до Росії, окрім інших змін у законопроєкті.

Деякі аналітики вважають, що ухвалення цього законопроєкту може мати набагато серйозніші наслідки, ніж будь-які раніше введені проти Росії санкції.

"Економічні наслідки законопроєкту очевидні й масштабні", — заявив Бен Гарріс, віцепрезидент і директор Програми економічних досліджень Інституту Брукінгса. Працюючи в адміністрації Байдена, він брав участь у розробці попередньої спроби обмежити доходи Росії від продажу нафти.

"Зрештою, можливі тільки три ймовірні результати: відступ російських військ, обвал на світових енергетичних ринках або всесвітня рецесія через різкий спад у світовій торгівлі", — заявив Гарріс. "Інших варіантів немає. Тому законопроєкт слід вважати одночасно сміливим і ризикованим".

Однак інші аналітики попереджають, що потрібен час, щоб санкції, передбачені законопроектом, вдарили по Росії досить сильно, щоб змусити Путіна піти на переговори, і що Трамп може не реалізувати багато з них. Більшість санкцій проти Росії "нереалістичні і ніколи не будуть реалізовані", пророкує Яніс Клюге, експерт з Росії з Німецького інституту міжнародних відносин і безпеки.

"Головне досягнення законопроєкту — підтримання розмови про нові санкції проти Росії, що саме по собі є важливою метою", — сказав Клюге. "Однак він не змінить хід війни, і європейським лідерам не варто покладати на нього занадто великі надії".

Російські ж офіційні особи, схоже, взагалі не стурбовані перспективою підтримки Трампом нового пакета санкцій. Цього року Трамп не запровадив жодних нових санкцій проти Росії, пов'язаних з Україною, фактично дозволивши Москві отримувати необхідні їй гроші та матеріали.

Водночас заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков звинуватив сенаторів, які займаються законопроектом, у спробах підірвати основу нормальної взаємодії між США і Росією, заявивши в четвер, 10 липня, що вони вживають заходів, які "зашкодять самим США". Він сказав, що Росії необхідно буде проаналізувати і зрозуміти наслідки будь-якого нового потенційного санкційного законодавства, але, враховуючи, що проти Росії вже запроваджено 30 000 обмежувальних заходів, це "радикально не змінить ситуацію".

Трамп заявив журналістам, що в нього "є в голові" крайній термін, коли він міг би підтримати нові санкції, і припустив, що законодавці зрештою наслідуватимуть його приклад. А 10 липня держсекретар Марко Рубіо повідомив журналістам, які супроводжували його в поїздці Азією, що адміністрація тісно працює із законодавцями.

Останніми тижнями Грем і Блюменталь працювали над тим, щоб зробити свій законопроєкт більш прийнятним для Трампа, тоді як президент дедалі більше розчаровувався в Путіні.

Раніше видання зазначало, що стосунки між Путіним і президентом Трампом зіпсувалися, і це несподіваний поворот з огляду на те, який гарний вигляд все мало для Росії після обрання Трампа. Президент ставився до Путіна з повагою, а Путін, здавалося, міг отримати багато чого з того, чого хотів у війні проти України. Замість цього Путін погано розіграв свої карти.

Тепер Трамп критикує Путіна, а не Зеленського. Днями президент США прямо сказав, що незадоволений Путіним, тому що той вбиває українців.

Ба більше, він виявився доволі жорстким у визначеннях. "Якщо говорити чесно, Путін вивалює на нас багато лайна, — заявив Трамп журналістам на засіданні кабінету міністрів. — Він завжди дуже люб'язний з нами, але, як виявилося, все це безглуздо".

В умовах майже будь-якої іншої політики у Вашингтоні ці слова не викликали здивування. Але те, що їх виголосив Трамп, показує, що Путін, мабуть, відштовхнув Білий дім — і, можливо, втратив свій шанс на мирне врегулювання.

Однак у Європі, незважаючи на оптимізм, що з'явився, обережно ставляться до можливих рішень Трампа.

Після зустрічі НАТО в Нідерландах наприкінці минулого місяця канцлер ФРН Мерц заявив, що ще раз підтвердив президенту США, що той перебуває в найкращій позиції для допомоги Україні. Він також закликав Трампа скористатися моментом, що виник після нанесення США військових ударів по Ірану, "не у військовому плані, а в плані торговельної політики". При цьому Мерц визнає, що Трамп поки що повністю не схилився на бік того, що хоче Євросоюз для України.

Нагадаємо, у європейських столицях панує відчуття розгубленості через нещодавні зміни в політиці адміністрації Трампа щодо України та плутанину довкола того, хто ухвалює рішення в Пентагоні. Як наслідок, уряди країн Європи готуються до різних сценаріїв розвитку подій, що ускладнює формування будь-якої стратегії щодо війни РФ проти України, оскільки зовнішня політика Трампа, схоже, змінюється за його примхами.

Минулого тижня багато іноземних союзників були шоковані, коли США несподівано призупинили постачання засобів протиповітряної оборони та іншої військової допомоги Києву. Цього тижня Трамп уже пообіцяв надати більше засобів протиповітряної оборони країні, заявивши при цьому, що йому набридли "безглузді" заяви російського диктатора Володимира Путіна. Однак неясно, чи переросте все це в конкретні дії.