Тупість Путіна відштовхнула Трампа від Росії: що зміниться для України

США і ЄС змінюють стратегію щодо нашої війни. Що це означає?

Протягом останнього тижня відбулося кілька важливих зсувів в стратегіях (саме в стратегіях, а не тактиках) головних Акторів нашої війни. І ми переходимо від переговорів Вашингтон–Москва до переговорів США–ЄС–КНР.

1. Трамп, схоже, усвідомив персональну роль Путіна в зриві всіх можливих домовленостей. Для нас це може здатися банальним, але це тектонічний зсув. Трамп не мислить інституціями, а мислить виключно персоналіями. І Путін перетворився з договороздатної на недоговороздатну людину, яка є джерелом всіх проблем. Більшість лідерів ЄС це зрозуміли трохи раніше.
2. Виходячи з цього, ми маємо ситуацію, при якій, з великою долею імовірності, колективний Захід почне транслювати світові саме концепцію недоговороздатності Путіна, який до того ж не може захистити своїх союзників. Своєю чергою ця ж теза буде ретранслюватися в Росію та в російські еліти. Це не означає, що буде переворот. Це означає, що концепція "нет Путина — нет России" почне перетворюватися (для еліт) на "нет Путина — у тебя есть будущее".
3. На сьогодні США мають дуже обмежений інструментарій для реального тиску на Путіна. Я неодноразово писав, що закон Грема має доволі обмежені можливості (сьогодні має розпочатися розгляд). І він може реально запрацювати лише в тому випадку, якщо буде досягнуто компромісу з Індією та Китаєм, які є головними споживачами російської нафти. По суті, цей закон — це не лише про Росію, але насамперед про переговори США та Китаю.
4. На цьому тлі дуже важливою є заява Урсули фон дер Ляєн: "Підтримка Росії в повномасштабній війні проти України з боку Китаю неприйнятна для Європейського Союзу. Це питання стане визначальним у відносинах між Пекіном і ЄС". Європа є ключовим торговим партнером КНР, і Китай продає в Європу на 305 млрд більше, ніж купує. Звичайно, ринок Китаю також дуже важливий, адже він складає 213 млрд євро. Європа дуже не хотіла б торгової війни з Китаєм на тлі рецесії в європейській економіці. Але ця заява — це початок довгих переговорів, де одним з питань є Україна.
5. Я неодноразово говорив, що ми є частиною великих переговорів США–ЄС, а від учора, схоже, де-факто розпочався складний переговорний процес ЄС–Китай і в нову фазу перейшли переговори Пекін–Вашингтон. І в усіх цих процесах Україна займає певне, але вагоме, місце. Я також неодноразово говорив, що ці переговори (насамперед ЄС–США) — ключові для завершення війни в Україні.
6. По таймінгу говорити складно. Раніше я вважав, що ці процеси почнуться в жовтні–листопаді. Зараз, завдяки тупості Путіна, процеси дещо прискорилися. Але вони точно не будуть швидкими. Я вважаю, що перші результати ми побачимо не раніше кінця поточного року, хоча більш реально — лютий–березень 2026. Але я завжди стараюся бути більшим песимістом, ніж оптимістом в таких прогнозах.
7. Вчора МЗС презентувало нову структуру міністерства і там немає окремого департаменту (управління) Китаю. Наша дипломатія продовжує робити вигляд, ніби Піднебесна — це не полюс світу, а просто велика важлива держава. Як на мене, це глибинна помилка.

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело