Волонтерство у школі: балів при вступі до ВНЗ не додасть, але життю навчить

В Україні триває вступна кампанія. Цього року вона має свою «родзинку»: при відборі кандидатів на студентську лаву має враховуватися їх волонтерська діяльність. Про це нагадала в.о. ректора Національного авіаційного університету Ксенія Семенова, даючи поради щодо заповнення мотиваційних листів: «Найперше - чи займалися ви у школі волонтерством. Це тепер є перевагою при вступі. Парламент ухвалив закон Романа Грищука про підтримку волонтерства, і тепер із двох людей із однаковими балами перевагу матиме той, хто волонтерив», - написала вона.

Пост викликав неоднозначну реакцію. Коментатори цікавилися, як можна довести, що вчорашній школяр волонтерив, а не вигадав свої подвиги, писали про продаж фіктивних довідок і про те, що щирі волонтери не мають очікувати для себе пільг. Чи може участь у добрих справах вплинути на вступ до вищого навчального закладу і яким має бути волонтерство в школі - з’ясовувала журналістка Коротко про.

Що сказано в законі і як його тлумачать

Закон, про який згадала керівниця авіауніверситету, був ухвалений 8 січня цього року і підписаний президентом 29 квітня. У пояснювальній записці йдеться, що метою є «адаптація законодавства України до права Європейського Союзу в частині визнання результатів волонтерської діяльності, розвитку культури соціальної відповідальності в суспільстві, особливо серед дітей та молоді, та збільшення частки суспільства, охопленої волонтерством». Документ вносить кілька змін у закони про освіту, що передбачають:

• можливість зарахування волонтерства у студентську практику, якщо воно співпадає з напрямком навчання,
• обов’язок керівників закладів освіти підтримувати розвиток волонтерських ініціатив та залучати учнів до волонтерської діяльності,
• отримання документу, що підтверджує участь у волонтерській діяльності, від організації або установи,
• включення до мотиваційного листа при вступі до ВНЗ відомостей про волонтерство, до яких можна додати копії чи фотокопії матеріалів, що підтверджують викладену інформацію.

- У законі нічого не сказано про те, що відомості про волонтерство можуть мати вплив на результат вступної кампанії. Так само не сказано, що при вступі волонтерство треба якось підтверджувати. Але автори законопроєкту рекламували його так, що багато батьків справді вирішили, що можуть здобути для дитині «додатковий бал», якщо доведуть, що вона волонтерила, - звертає увагу на нюанси юрист Роман Черненко.

Щоб далеко не ходити, пошлемося на пресреліз Апарату Верховної Ради від 9 січня, де процитовано головного ініціатора законопроєкту: «Роман Грищук: Наявність волонтерського досвіду впливатиме на вступ до закладів вищої освіти». Після такого не одна турботлива матуся активізується в пошуках довідки.

«Довідка нічого вам не дасть»

Із питанням, чи треба приносити довідку про волонтерство, журналістка Коротко про обдзвонила приймальні комісії кількох рейтингових вишів. З тону розмов було зрозуміло, що я не перша турбую людей такою проблемою.

- Довідка нічого не дасть, - відповіли у КПІ ім. Ігоря Сікорського. - Волонтерство - це моральне заохочення. Зробив добру справу - отримав подяку або грамоту. А в інститут вступатимеш, як усі.

- Ви можете докласти довідку до мотиваційного листа, але ніякої переваги не матимете. У нашому порядку прийому нічого не сказано про участь у волонтерстві, - пояснили у КНУ імені Тараса Шевченка.

Посилання на слова депутата не справило враження і у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича:

- У правилах прийому від Міносвіти не написано про такі переваги. Якщо двоє абітурієнтів мають однаковий бал, то дійсно беруться до уваги мотиваційні листи. Але ж бали рахуються до сотих, абсолютні співпадіння трапляються дуже рідко. І в мотиваційних листах беруться до уваги всі складові, а не саме участь у волонтерстві.

На рівні з академічною успішністю

Тим часом автори законопроєкту про освіту і волонтерство недаремно посилалися на право Європейського Союзу. Університети країн ЄС, а також США, Канади, Великої Британії, позитивно ставляться до абітурієнтів із волонтерським бекграундом. Деякі з них навіть розглядають досвід волонтерства як вирішальний фактор при відборі кандидатів, пише сайт study.ua. Наприклад, у Лейденському університеті в анкеті для вступу дуже цінується досвід волонтерства у сфері захисту довкілля, прав людини або добробуту вразливих верств населення. Волонтерська діяльність береться до уваги при вступі до Університету Торонто на рівні з академічною успішністю. Цікавий виявився і досвід сусідньої держави.

- Мій племінник минулого року вступив до ліцею у Польщі, - розповідає киянка Олена. - Вчителька, яка викладає бізнес, сказала, що всі, хто хочуть отримати високу підсумкову оцінку, мають вигадати і реалізувати якийсь соціальний проєкт. Головна умова - без збирання коштів. Я навіть уявити не могла, як це: волонтерство і на виході без грошей… А діти придумали. Одна група - вони гуртувалися по три-чотири учасники - прибрала на кладовищі занедбані могили. Друга, де був мій племінник, реалізували проєкт «Зв’язок поколінь»: запрошували в школу людей поважного віку і розпитували, як вони почуваються, як бачать світ, як проводять дозвілля, чим цікавляться.

Олена каже, що за підсумками таких проєктів дітям видається документ державного зразка, що засвідчує їхню участь у суспільному житті і також береться до уваги при вступі до ВНЗ.

Закон, що трохи наробив переполоху, набув чинності у травні. Положення про розвиток волонтерства у закладах освіти має реалізуватися з початком нового навчального року. І так ми вже влаштовані, що спершу оцінюємо ризики: у соцмережах батьки тривожаться, що з них знову виманюватимуть гроші, педагоги - що вимагатимуть плани, звіти, тобто додадуть рутини. Але ж має бути і світла сторона!

Коментар експерта

«Це один із найкращих способів кар’єрної орієнтації»

Віктор Круглов, співзасновник та член Національної освітньої асоціації, член Європейської асоціації освітніх видавництв, генеральний директор видавництва «Ранок»:

- Про цей закон ми чуємо з січня. Насправді кожен дорослий і юний українець сьогодні вже волонтер. Діти не тільки збирають кошти на дрони, а й плетуть сітки, влаштовують в школах ярмарки, на які самі печуть печиво, малюють картини, роблять браслети, збирають книжки. Оце ми маємо зберегти і примножувати, але так, щоб не скотитися у "радянщину" з її примушуванням до корисних справ.

За словами освітнього експерта, волонтерство у багатьох країнах давно є компонентом навчального процесу.

- У Франції, Нідерландах, США учні беруть участь у соціальних проєктах: допомагають у громаді, підтримують екологічні ініціативи, організовують книжкові обміни чи допомагають людям похилого віку. В Ізраїлі усі підлітки мають певну кількість годин, які зобов’язані відпрацювати у шпиталях або у інших соціальних програмах. Діти самі обирають напрямок і не почуваються залежними від свого обов’язку, бо мають вибір. Це адаптація до дорослого, до складного життя. Таке саме відбувається зараз в Україні.

Віктор Круглов нагадує, що волонтерство має дуже різні форми.

- Наприклад, догляд за тваринками у притулках. Або прийти почитати книжку вихованцям у дитячому садку. Це надихає і вчить емпатії. Пам’ятаєте, як на початку війни ми всі допомагали одне одному? Зараз від емпатії вже є певна втома, і долається вона шляхом волонтерства. Тому хоча б кілька годин - на чверть, на місяць діти мають бути в цьому процесі. І не в позакласний час, а саме під час навчальних годин. Бо це теж уроки - уроки життя.

На переконання освітянина і видавця, закон про волонтерство - це не чергова ініціатива зверху.

- Це спроба узаконити очевидне: українські діти вже зростають у суспільстві, де допомагати - природно. І завдання школи - не стримувати цей імпульс, а підтримувати, спрямовувати, давати інструменти. Це можливість розвивати навички, які цінують роботодавці: соціальну відповідальність, уміння працювати в команді, організовувати процеси. Є чимало міжнародних досліджень, які вказують на те, що волонтерство – один із найкращих способів кар’єрної орієнтації. Адже так можна безплатно спробувати свої сили в різних ролях, навчитися виконувати чи ставити певні завдання, зрозуміти, що подобається, а що – ні.

На переконання нашого консультанта, Україна має орієнтуватися на зарубіжний досвід, але при цьому - створювати власну модель.

- Не копіювати, а усвідомлено адаптувати. Бо волонтерство - це також освіта. Воно дає те, чого не завжди знайдеш у підручнику - розуміння своєї ролі в суспільстві, відчуття причетності та здатності змінювати світ довкола. Я підтримую те, щоб школи та вищі навчальні заклади одержали більше можливостей для співпраці з громадськими чи благодійними фондами без додаткових бар’єрів. І що волонтерство можна буде підтвердити офіційними документами. 28 років моя діяльність тісно переплетена з дітьми. При видавництві працює школа та дитсадок «Ранок». І ми бачимо, що потрібні навчальні та мотиваційні матеріали для шкіл, які прагнуть запровадити волонтерські програми. Важливо розробити рішення для позашкільної та проєктної діяльності. Ми можемо стати надійним партнером у підтримці волонтерства - надати ресурси, методички, організувати майстер-класи. Якщо ми хочемо, щоб Україна була сильною, ми маємо допомогти дітям бути тими, хто діє вже сьогодні.

Є різні точки зору на цей закон. Нам просто потрібні додаткові роз'яснення для механізмів його реалізації, щоб уникнути суперечок.