Восени в Росії може початися дефіцит хліба - Ліпсіц

Уже до осені Росії може загрожувати продовольча криза. Тому влада країни-агресора шукає способи для порятунку становища. У другій частині інтерв'ю Главреду російський економіст, доктор економічних наук Ігор Ліпсіц розповів, чому Росія близька до переходу до режиму Північної Кореї, коли почнеться дефіцит продуктів і коли Кремль залізе до кишені росіян.

Першу частину інтерв'ю про те, чи зможе система РФ витримати тягар війни, чому Сі Цзіньпін відмовляється купувати у Путіна дешеву нафту і як Іран може стати головним конкурентом РФ на нафтовому ринку можна прочитати за посиланням.

Якщо все-таки говорити про те, де Росія зараз ще може взяти гроші - багато хто говорить, що найімовірніший варіант - це подальша емісія рубля. Як ви вважаєте, чи піде Росія цим шляхом? Чи є ще куди запускати друкарський верстат, щоб хоч якось стабілізувати ситуацію в економіці і не доводити її до рецесії?

Росія вже зараз крутить свій друкарський верстат на повну потужність. Давайте подивимося на цифри, щоб було зрозуміло, про що йдеться. До початку війни з Україною грошова маса в Росії - так званий агрегат М2 - становила близько 66 трильйонів рублів. Зараз - 118 трильйонів. Тобто за 3,5 року грошова маса в країні майже подвоїлася за дуже слабкого зростання економіки. Це означає, що практично все це подвоєння - це "порожні" гроші. Це чистої води божевільна емісія, яка породила інфляцію, з якою в Росії тепер намагаються боротися - але безуспішно.

Тож друкарський верстат уже працює зі страшною силою день і ніч. Емісію потрібно зупиняти, тому що саме через неї зростають ціни. А народ у Росії стурбований насамперед цінами. Йому абсолютно начхати на війну з Україною, росіяни з цього приводу абсолютно не переживають. А ось коли дорожчає хліб, картопля, продукти харчування - дуже переживають.

Тому, що називається, з емісією теж особливої свободи немає, тому що вона породжує зростання цін. А зростання цін - це те, що нервує населення. І ось Росія зараз дійшла до ситуації, коли через високе зростання цін, спричинене шаленою емісією, там збираються запроваджувати державне регулювання роздрібних цін. Повірте, я нічого не вигадую, це не страшилки - це реальна тема.

В уряді і в Держдумі зараз обговорюють, наприклад, запровадження державного коридору цін на борщовий набір, тобто на ці овочі буде встановлено верхню і нижню межі ціни. І якщо ти вийдеш за верхню межу, до тебе прийде навіть не Федеральна антимонопольна служба (ФАС), як це зазвичай буває, а Генеральна прокуратура.

Тобто тепер роздрібними цінами займається Генпрокуратура - щоб просто люди розуміли, як влаштована сьогодні Російська імперія. Ба більше, в уряді обговорюють можливість введення фіксованих цін на хліб. Знову ж таки - це не я придумав. Щойно був знаковий виступ керівника однієї з найбільших хлібопекарських компаній Росії - Коломенського хлібокомбінату. Він буквально почав бити на сполох: "Хлопці, ви збираєтеся запроваджувати регулювання роздрібних цін на хліб - не робіть цього!" Він попередив, що це обрушить усю галузь: виникне дефіцит хліба, і багато сортів просто не зможуть виробляти, тому що це стане збитковим.

Тобто інфляція, спричинена величезною емісією, вже така, що настав час запроваджувати державне регулювання цін. Держрегулювання цін завжди веде до дефіциту товарів. А дефіцит - це вже шлях до нормованого розподілу продуктів, тобто до карткової системи. Як це було в останні роки існування Радянського Союзу.

Дивіться відео інтерв'ю Ігоря Ліпсіца Главреду про проблеми в російській економіці:

У такому разі скільки у Путіна взагалі залишається часу - за такого стану економіки - щоб продовжувати війну? Ви ж сказали, що цього року, судячи з усього, його мета - дотиснути Україну. А який у нього залишається часовий люфт?

Ну ось у нас із вами зараз почався липень - шість місяців до кінця року. Я розумію ситуацію так: якщо він не зможе дотиснути Україну до ситуації, коли вона буде згодна піти на серйозні переговори, то далі йому доведеться продовжувати війну ціною руйнування економіки та її переведення на модель Північної Кореї. Що, звісно, викличе величезне роздратування в країні і цілком може стати загрозою його особистій безпеці. Він намагається цього не допустити. Тому зараз він намагається викрутитися: і Україну дотиснути, і при цьому не зруйнувати остаточно бюджет.

Чи вийде це? Не можу сказати. Тому що ситуація зараз абсолютно ідіотська. З одного боку - низькі ціни на нафту, з іншого - занадто міцний рубль. У результаті дефіцит бюджету, який було затверджено в листопаді минулого року на рівні 1,2 трильйона рублів, уже в травні довелося переглядати - і він зріс до 3,8 трильйона. А зараз уже пішли розмови, що він буде близько 5 трильйонів, а може й більше.

Де ці гроші взяти - не дуже зрозуміло. Тому вони зараз почали готувати в жертву банківську систему РФ. Банки вже змушують кредитувати збиткові підприємства, збиткові регіони в розрахунку на те, що "зараз якось перекрутимося". А з банками, коли вони почнуть руйнуватися - вже 2026 року - будемо розбиратися потім. Тобто росіяни всіма силами намагаються встигнути у 2025 році: розгромити Україну, домогтися хоча б видимості перемоги - і вже потім, що називається, розбиратися на уламках власної економіки, що вціліло, а що ні.

Тобто варіант того, що російська влада з часом залізе у вклади громадян, цілком реальний, вірно?

Так. Насправді механізми вже відпрацьовуються. Розумію, що ті, хто живе в Росії, від цих слів "лізуть на стінку" і кажуть, що професор Ліпсіц хейтить. Усе це нісенітниця. Мова не про конфіскацію: це те, що економісти називають іммобілізація. Тобто ці гроші будуть приморожені - вони не будуть конфісковані, але буде створено режим, за якого, загалом, ви не дуже зможете ними розпоряджатися.

У 2022 році так уже заморожували валютні вклади росіян: було встановлено граничну суму, якою можна вільно розпоряджатися, - а все, що вище за ліміт, блокувалося. Те саме зроблять і з рублем, якщо війна і криза триватимуть.

За якими ознаками можна буде зрозуміти, що економіка зовсім "не тягне" і Кремлю нічого не лишається, окрім як іти на переговори?

Тут є кілька варіантів. Така війна, як з Україною - це війна на виснаження. Зазвичай такі війни завершуються в той момент, коли жодна зі сторін уже не може домогтися військового успіху. Тобто коли лінія фронту стабілізується і більше не рухається - ні вперед, ні назад, взагалі жодних зрушень немає. Так було, наприклад, із Кореєю. Я думаю, тут буде те саме.

А крім того, звісно, можлива неприємна ситуація в тилу. Давайте повернемося, скажімо, до часів Першої світової війни. Не можна сказати, що 1917 року російська армія на фронтах Першої світової була в поганому становищі. Ні, були цілком нормальні варіанти постачання, зброя була, армію нормально годували, і не було тотального розвалу або руйнування системи. Але в тилу почалися коливання. Як ви пам'ятаєте, почалися перебої з продовольчим постачанням у Петербурзі, і з цього почалася Лютнева революція. А потім усе пішло шкереберть.

Ось приблизно те саме може статися і в сучасній Росії. І, до речі, це вже можна акуратно прогнозувати. Ще кілька місяців тому я говорив, що осінь для Росії може стати дуже важкою саме через сільське господарство. Зараз ідуть перші зведення щодо збирання врожаю - і вони погані. Поки що йдуть попередні дані, подивимося, що буде далі, але вже зараз є відомості, що врожай становить лише третину від торішнього. А це означає, що Росія перестане бути не тільки найбільшим, але навіть просто великим експортером пшениці. І цілком можливо, що почнуться продовольчі проблеми всередині країни. І ось у цей момент, звичайно, потрібно буде якось гасити невдоволення населення. І тоді припинення війни може стати тим козирем, який Путін може піднести населенню.

Тому я б дуже уважно стежив за тим, що відбуватиметься в сільському господарстві і з урожаєм у Росії цієї осені. Там може бути дійсно дуже неприємна ситуація - і вона цілком реальна.

І тоді, я так розумію, якщо все дійсно піде за цим сценарієм, то і питання карток, і держрегулювання цін можуть сильно прискоритися в часі?

Так, можуть. Тому що, наприклад, перехід до державного регулювання цін - особливо в умовах, коли вони почнуть занадто швидко зростати - і, слідом, перехід до карток - це вкрай неприємна тема для населення. У такий момент невдоволення потрібно буде якось збивати, і тут може бути оголошено про припинення війни. Це викличе якусь ейфорію, яка хоча б тимчасово згладить ситуацію з продовольством. Люди відразу почнуть вірити, що це все ненадовго, і все нормалізується. І Путін знову вискочить чистеньким із брудної води. Подивимося, і тому важливо дивитися на ситуацію в сільському господарстві.

Якщо, гіпотетично, дійсно дійде до того, що Путін усе-таки зупинить війну через економічні проблеми, то як багато часу йому може знадобитися на те, щоб накопичити сили в нинішніх умовах?

Гарне запитання. Зброю в РФ вироблятимуть у будь-якому разі. Вони будуть відтворювати витрачені ресурси, поповнювати арсенали. Це відбуватиметься в будь-якому разі. Ніхто моментально військову промисловість не зупинить, припиняти виробництво зброї ніхто не має наміру. Вони продовжуватимуть готуватися до війни, і жодних ілюзій з цього приводу плекати не треба. Я українським журналістам весь час кажу: перспектива - це Ізраїль і Палестина. Це вічні вороги, які ніколи не замиряться. Україна має бути готовою до того, щоб завжди бути дуже добре озброєною, мати технічну перевагу над Росією і бути здатною завдавати чутливих ударів, щоб Росія знову не полізла.

Дивіться, як Ізраїль захищається стільки років від палестинців та інших арабських сил, які хочуть його знищити. Тож, думаю, картина саме така: Росія все одно витрачатиме гроші на виробництво зброї. Можливо, менше, ніж під час відкритих бойових дій, але це все одно буде мілітаризованою країною. Інша справа - наскільки довго вона зможе протриматися в цій ситуації. Тому що жодних чинників сталого розвитку, економічного збагачення в неї немає. Це економіка, яка вже погублена війною.

Змінити цю ситуацію вже не можна. Жодних світлих перспектив у Росії немає з однієї простої причини: у неї вже ніколи не буде великих нафтогазових доходів. Так, це слово "ніколи" звучить страшно. Мені часто кажуть - "ніколи не говори ніколи". Але є розрахунки, є аналіз світового енергетичного ринку. І він показує: Росія вже ніколи не матиме такого достатку нафтодоларів, як це було в перші десятиліття XXI століття. А без цього вона нічого не може. Грошей у РФ немає, науково-технічний потенціал скорочується, чисельність населення падає. Це фактори, які виправити неможливо.

Це буде поступово деградуюча, дедалі більш спрощена, відстала, низькоефективна економіка з падаючим рівнем життя і поступовою трансформацією в Північну Корею.

А в Північній Кореї, зауважте, зброю виробляють. Люди там живуть часом упроголодь, але зброя - є. Ось це - Росія майбутнього.

Чи надовго в таких умовах вистачить Росії, якщо вона йтиме шляхом Північної Кореї?

Надовго.

Російські люди - вони терплять. Вони не вміють домагатися поліпшення свого життя, не вміють організовуватися, вони один одному не довіряють, вони один з одним не спілкуються, не співпрацюють. Вони не утворюють віника. Знаєте, як у тій казці? Віник не зламати, а прутик зламати легко. Так от, Росія - це не віник зі 140 мільйонів людей. Це 140 мільйонів поодиноких соломинок, які можна ламати як завгодно.

Тому вони терпітимуть і занурюватимуться в злидні. У цьому сенсі влада Путіна може протриматися дуже довго. Подивіться на Північну Корею: скільки років живе країна за такого режиму? Нічого не відбувається, жодних революцій. Ви ж не бачите революцій у Північній Кореї? Там і голод був не раз - і нічого, народ не встає.

Вони бачать поруч благополучну Південну Корею - але північнокорейці продовжують жити під комуністичним режимом. Чому ви думаєте, що у Путіна цього не вийде? Те ж саме. Росіяни не вміють захищати свої інтереси.