/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2F949d9a2c0d126b8252d3aaad2a205468.jpg)
БПЛА, які бачать і вбивають самі: чи реальна загроза від дронів з ШІ, про які говорить Берлінська
Вже у 2026 році українські міста можуть опинитися під прицілом "дронів-вбивць" — автономних БПЛА з елементами штучного інтелекту, які цілодобово полюватимуть на людей. Фокус розбирався, наскільки ця загроза реальна — та чи здатна Росія масштабувати подібні системи.
Керівниця проєкту технологічного посилення Сил безпеки та оборони України Victory Drones Марія Берлінська попередила про серйозну загрозу масованих атак російських "дронів-вбивць" у 2026 році. Вона зазначила, що ці безпілотники, на відміну від "Шахедів", не атакуватимуть за фіксованими координатами, а цілодобово полюватимуть на людей у містах, таких як Київ, Харків, Дніпро, Львів і Чернівці.
"Тисячі дронів-вбивць, які будуть цілодобово полювати за людьми. Це звучить як фантастичний фільм жахів, але це наша реальність уже в наступному році", — вважає Берлінська.
Вона підкреслила, що загроза торкнеться навіть західних регіонів, віддалених від фронту. Для протидії волонтерка закликала владу терміново впроваджувати автоматичні турелі, зенітні дрони, електромагнітні та лазерні засоби. На її думку, нинішня підготовка є недостатньою, як це було з "Шахедами" чи КАБами. Без належних заходів українцям загрожує життя "перебіжками та по підвалах".
"Дрони-вбивці": як БПЛА можуть стежити за своїми цілями
За словами заступника гендиректора компанії з виробництва засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) та авіаційного експерта, Анатолія Храпчинського, Берлінська могла мати на увазі технології машинного зору в дронах або дрони з ШІ. Наразі ця технологія вже частково реалізована та може кардинально змінити підходи до ведення бойових дій.
Зокрема, на думку експерта, технологія машинного зору дозволяє FPV-дронам автоматично виявляти та атакувати цілі, наприклад, людей у певній уніформі (зеленій формі) чи транспорт певного кольору. Це досягається завдяки програмуванню, яке дає змогу дронам самостійно ідентифікувати об'єкти та наводити на них засоби ураження без постійного втручання оператора. За словами Храпчинського, такі системи вже частково функціонують, але їхнє широке впровадження ще не відбулося через складність масштабування. Проте експерт переконаний, що найближчим часом ці технології стануть більш поширеними.
Росія, за його словами, рухається в бік автоматизації, де один оператор може керувати десятками дронів одночасно, контролюючи їх через кілька екранів. Це дозволяє значно збільшити щільність вогню.
Храпчинський зазначає, що росіяни, які вже застосовують "Шахеди" та ударні дрони для атак на цивільні об'єкти, можуть легко адаптувати дрони з машинним зором для терористичних цілей.
"Що їм (армії РФ) буде заважати використовувати дрони, які автоматично просто будуть шукати людину і вбивати людей? Вони терористи, вони будуть шукати такі рішення для того, щоб завдати якомога більше ударів по мирним об'єктам", — каже Фокусу експерт.
Військовий експерт Павло Нарожний, вважає сценарій масового використання дронів зі штучним інтелектом для атак на цивільних є малоймовірним.
Розглядаючи гіпотетичний сценарій, де за кожним українцем у містах України ганяються дрони, Нарожний описує можливу схему: великий автономний дрон-матка, подібний до "Шахеда", доставляє менші дрони, які, у свою чергу, переслідують цілі — людей чи транспорт. Такий дрон-матка мав би бути автономним, тобто не потребувати керування оператором, а діяти за заданими координатами. Після прибуття на місце він випускав би менші дрони, які самостійно атакували б цілі. Теоретично, це можливо, але на практиці такий сценарій стикається з низкою серйозних обмежень.
По-перше, дрон-матка мав би бути великим — із розмахом крил щонайменше півтора метра, а для транспортування 5–10 менших дронів цей розмір зростає до трьох метрів. Це робить його схожим на великий "Шахед", що вже є відомою ціллю для українських засобів протиповітряної оборони. Системи ППО, такі як зенітні дрони, зенітно-ракетні комплекси (ЗРК), гармати Gepard та інші засоби, активно застосовуються для знищення подібних об'єктів. Україна також уклала угоди з партнерами про постачання ракет малої дальності та десятків тисяч снарядів для боротьби з такими загрозами. Отже, масове застосування дронів-маток зіткнеться з тими ж викликами, що й "Шахеди", які вже успішно збиваються.
Чи може Росія масштабувати автономні FPV-дрони з ШІ: аналіз технологій
По-друге, створення автономних FPV-дронів зі штучним інтелектом — це технологічно складний і дорогий процес.
"На такому дроні повинен бути встановлений комп'ютер, який може аналізувати потік відео та приймати рішення і наносити удари по об'єктам. Наразі такі комп'ютери виробляє тільки американська NVIDIA. Це означає, що Росія повинна десь взяти десятки, а то й сотні тисяч цих комп'ютерів непомітно для США. Тобто здійснити широкомасштабний обхід санкцій. Росія сама не здатна виробляти подібні чіпи. Китай також майже не здатний наразі створювати подібні комп'ютери. Всі такі чіпи виробляє Тайвань, який знаходиться під впливом США. Тому я не вірю, що російська ВПК зможе випускати дрони зі штучним інтелектом у великій кількості", — зазначив Фокусу Нарожний.
Крім того, експерт ставить логічне питання: якщо Росія має технологію для створення таких дронів, чому вона не використовує їх на фронті? Для російської армії пріоритетом є знищення Збройних сил України, а не терор цивільного населення. Однак на фронті FPV-дрони досі керуються операторами вручну, а не автономно за допомогою штучного інтелекту. Якби Росія мала такі технології, логічно було б спочатку застосувати їх проти українських військових, а не проти мирних жителів. Це ставить під сумнів твердження про масове виробництво подібних дронів.
Ще один аспект — економічна доцільність. Виробництво дронів-маток із десятками менших дронів потребує величезних ресурсів, що для Росії, яка перебуває під санкціями, є серйозною проблемою.
"Навіть якщо уявити, що такий дрон-матка атакує цивільне населення і вбиває, наприклад, 10 людей, це не матиме стратегічного впливу на хід війни. Натомість атака на критичну інфраструктуру, таку як електростанції, могла б мати значно більший ефект. Однак і тут Росія стикається з тими ж проблемами: складністю виробництва, санкціями та українськими засобами ППО", — продовжує Нарожний.
Експерт наголошує, що Україна не сидить склавши руки: крім активної протидії дронам, українські сили атакують російські виробництва далекобійними дронами, балістичними ракетами та іншими засобами, які надають партнери. Це значно ускладнює для Росії розгортання нових технологій.
Дрони майбутнього: як захистись від FPV з ШІ
Храпчинський закликає до переосмислення стратегії використання дронів. Замість того, щоб покладатися на застарілі підходи, де кожен дрон потребує окремого пілота, Україна має інвестувати в автоматизацію та масштабування технологій машинного зору. Це дасть змогу не лише підвищити ефективність на полі бою, а й компенсувати нестачу особового складу. Наприклад, дрони-перехоплювачі, які вже частково застосовуються, можуть стати основою для майбутніх систем для збиття ворожих дронів, де оператор відіграє мінімальну роль, а основне навантаження лягає на штучний інтелект.
Нагадаємо, 28 травня Марія Берлінська спровокувала скандал, коли перепостила інформацію про виробників дронів. В мережі її звинуватили в розкритті росіянами важливої інформації. Згодом волонтерка пояснила, що в таблиці наведені старі контакти, які є в публічному доступі.
Також Фокус писав, що Північна Корея збільшує виробництво власних безпілотників. І є ймовірність, що КНДР стане новим "дроновим цехом" для Росії.