Генпрокурор оприлюднив розмову чиновників, які знали про аварійність метро в Києві, але приховували її

Генеральний прокурор Руслан Кравченко оприлюднив аудіозаписи, які стали доказами у кримінальному провадженні щодо аварії в тунелі Київського метрополітену. Слідство вважає, що ці записи свідчать про службову недбалість і свідоме приховування небезпечної ситуації.

Інцидент стосується аварійної ділянки тунелю між станціями метро “Либідська” та “Деміївська”, яку у грудні 2023 року закрили на терміновий ремонт. Нові дані вказують: посадовці знали про загрозу ще восени, але не вживали жодних дій, щоб запобігти аварії або попередити пасажирів.

Що сталося: чиновники знали, але приховували

Руслан Кравченко заявив, що службовці Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, а також керівництво КП "Київський метрополітен" були обізнані про критичний стан тунелю ще з вересня-жовтня 2023 року. У той період почала просочуватися вода з піском, що вказувало на порушення гідроізоляції.

Однак, замість негайних дій, працівники метрополітену та міська влада вирішили не розголошувати проблему. Один з працівників у записах говорить: "Я працюю тут дев'ять років і розумію, наскільки це важлива і небезпечна річ". Ці слова були сказані в розмові, яку прослухало слідство.

До початку грудня ситуація погіршилася: виявили тріщини в оправі тунелю, через які до нього потрапляла вода з ґрунтом. В результаті 8 грудня 2023 року ділянку закрили на капітальний ремонт. Проте до того моменту тисячі пасажирів щодня користувалися потенційно небезпечним маршрутом.

Чому це важливо для містян

Інформація, яку зараз оприлюднив Офіс генерального прокурора, демонструє, наскільки серйозною була загроза для життя та здоров’я киян. За словами Кравченка, підозрювані посадовці свідомо не реагували на сигнали про аварійність. Їхні дії, а точніше бездіяльність, могли призвести до масштабної катастрофи у підземці, якою щоденно користуються тисячі людей.

Особливо турбує те, що:

• чиновники отримували звіти про протікання й просідання ще восени 2023 року;
• попри зафіксовану загрозу, вони відмовлялися закривати ділянку до останнього;
• керівництво метрополітену зверталося до "зручних" експертів для отримання вигідних висновків;
• планувалося замовлення медіаконтенту в лояльного блогера для приховування масштабу проблеми;
• жоден з посадовців не повідомив публічно про реальний ризик до моменту аварії;
• через ремонт було ізольовано 6 станцій метро південної гілки на 9 місяців;
• на відновлення тунелю витратили 370 мільйонів гривень з бюджету громади.

Закриття тунелю паралізувало рух на південь Києва, змусило тисячі людей пересідати на маршрутки, автобуси або змінювати звичні маршрути. Для багатьох жителів районів Голосієва, Теремків, ВДНГ це означало щоденні труднощі з доїздом до роботи або навчання.

Що далі: слідство триває

Наразі прокуратура продовжує розслідування. У фокусі уваги — службовці Департаменту транспортної інфраструктури КМДА та керівництво КП "Київський метрополітен". Слідство вивчає, чи були умисні дії в їхньому зволіканні, а також чи отримували вони особисту вигоду за “мовчання”.

Прокурор Кравченко підкреслює: всі записи, які свідчать про службову недбалість та можливі корупційні дії, будуть передані до суду. Можливі обвинувачення — за статтями про службову недбалість, зловживання владою та загрозу безпеці громадян.

Мешканці міста мають право знати, хто і чому поставив їх під загрозу. Водночас справа показує важливість прозорої комунікації між владою та громадськістю — навіть у технічних питаннях інфраструктури.