ЄС змінив підхід до Трампа щодо України і це дає результат: деталі від NYT

Європейські лідери переглянули підхід до взаємодії з президентом США Дональдом Трампом щодо України. Замість традиційних дипломатичних закликів вони вдалися до поєднання компліментів і м’якого тиску, що допомогло зрушити з місця питання щодо нових санкцій проти Росії.

Про це йдеться у статті New York Times.

Нова тактика ЄС щодо Трампа

Після повернення Трампа до Білого дому європейські керівники неодноразово намагалися переконати його активніше підтримати Україну у протистоянні російській агресії. Нещодавно вони обрали нову тактику — під час приватних розмов апелювали до рис характеру президента США, який добре сприймає похвалу.

У таких розмовах, зокрема з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом, Трампа хвалили за рішення надіслати американські бомбардувальники для удару по ядерній інфраструктурі Ірану — про це повідомили двоє європейських посадовців, обізнаних із деталями. У розмовах із Трампом наголошувалося, що здатен діяти подібно і щодо України — не військовими засобами, а за допомогою нового пакета санкцій, що послабить економічні основи Росії.

Ці звернення стали черговим етапом у тривалих зусиллях європейських країн залучити Трампа до кампанії економічного тиску на Росію, аби змінити перебіг війни в Україні. І, схоже, ця ідея почала знаходити відгук в американського лідера.

Мерц, а також лідери Франції, Великої Британії та Італії прямо зазначали Трампу, що нові санкції США можуть змусити президента Росії Володимира Путіна серйозно замислитися над мирними переговорами. У протилежному разі російський лідер лише посилить агресію, намагаючись зламати українську оборону.

Трамп змінив ставлення до Путіна — будуть нові санкції

Схоже, що ці ескалації поступово виводять Трампа з рівноваги. Вони відбуваються на тлі численних телефонних розмов із Путіним, а також згасання надій Білого дому на можливість використати ці зв’язки для досягнення перемир’я.

Після останньої розмови з президентом РФ, яку Трамп охарактеризував як таку, що «дуже розчаровує», американський лідер заявив, що «дуже серйозно» розглядає варіант підтримки двопартійного законопроєкту Сенату, який передбачає суворі санкції проти країн, що імпортують російську нафту. Серед таких держав — Китай, Індія, Бразилія та навіть деякі країни Євросоюзу.

Новий санкційний законопроєкт уже має підтримку 83 сенаторів. Деякі експерти припускають, що цей закон може бути потужнішим, ніж усі попередні санкційні ініціативи проти Росії.

«Економічний вплив цього законопроєкту — радикальний і всеосяжний. Наслідки можуть бути лише трьох типів: відступ російських військ, крах енергоринку або глобальна рецесія через порушення світової торгівлі. Інших варіантів немає. Тому цей законопроєкт є сміливим, але ризикованим«, — заявив віцепрезидент Інституту Брукінґса Бен Гарріс, який свого часу працював над схожими обмеженнями в адміністрації Байдена.

Утім, є й скептики. Вони вважають, що санкції не дадуть миттєвого результату, а Трамп може і не реалізувати більшість положень закону.

«Більшість санкцій цього законопроєкту нереалістичні і навряд чи коли-небудь будуть запроваджені. Його головна мета — підтримувати дискусію про нові санкції. Але він не змінить хід війни, і європейські лідери не повинні надто на нього покладатися», — наголосив фахівець з російських питань у Німецькому інституті міжнародних і безпекових справ Яніс Клюґе.

Державний секретар США Марко Рубіо 10 липня повідомив, що уряд працює з Конгресом над доопрацюванням санкційного законопроєкту.

Сенатори Ліндсі Ґрем і Річард Блументаль також намагаються зробити законопроєкт привабливішим для Трампа, зокрема, шляхом надання йому гнучких повноважень у питаннях термінів і форм запровадження фінансових обмежень.

ЄС лобіює підтримку з боку Трампа і просуває власні санкції

Європейські лідери продовжують активно лобіювати підтримку з боку Трампа — як через особисті контакти, так і публічні заяви. Вони також просувають власні санкції через Єврокомісію і нові пакети допомоги Україні.

Так, очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн 10 липня анонсувала створення нового фонду інвестицій упіслявоєнну відбудову України. Фонд підтримають Єврокомісія, Франція, Німеччина, Італія та Польща. Початковий капітал — 250 млн дол. — становить лише незначну частину від понад 500 млрд дол., які, за оцінками Світового банку, необхідні для відбудови. Водночас компанія BlackRock призупинила роботу над іншим масштабним фондом через побоювання щодо можливої втрати інтересу Вашингтона.

Європейські політики переконані: санкційний тиск зі США створить важелі, яких не має жодна інша країна.

Після зустрічі НАТО в Нідерландах Мерц підтвердив, що знову звертався до Трампа із проханням підтримати Україну. Він закликав скористатися хвилею після американських дій щодо Ірану — не військових, а економічних.

«Формування думки у президента ще триває, На мій погляд, вона ще не завершена», — зазначив німецький канцлер.

За даними Politico, Трамп згідний підписати законопроєкт про санкції проти РФ за умови, що зможе самостійно вирішувати їхню подальшу долю.

До слова, президента США заінтригував анонсом того, що готується зробити важливу заяву щодо війни в Україні.