/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2F9da500decb419a19481103042bb3cf43.png)
Хіпстери втягнули світ у дикий треш: який вигляд має конфлікт батьків і дітей у XXI столітті
Конфлікт батьків і дітей вічний, він повторюється в кожному новому поколінні — і журналіст Олег Єльцов ясно бачить його зараз. "Покоління пепсі" захопило всі командні висоти, людям похилого віку дороги практично немає, і з цим нічого не поробиш, тільки ось наслідки невмілого керівництва доводиться розсьорбувати всім.
Ейджизм і остаточна перемога хіпстеризму
Начебто все відомо-звично: конфлікт батьків і дітей, зміна поколінь, бла-бла... Але ні.
Згадуємо часи нашого хіпстерства-хіпповства. Ми потужно без належної поваги підпираємо старовину, захоплюємо позиції... Батьки, звісно, нарікають. Носом тикають у наш ідіотизм, але нікому їхні поради не потрібні — молодняк бажає вчитися на власних помилках і зализувати рани.
Сьогодні "покоління пепсі" захопило всі сходинки і рівні управління. Подивіться на всіх цих арахамій, макронів, трюдів. Тільки у США традиції непорушні. Щоправда, два останні старці крутіші за будь-якого Зеленського: вони повністю відповідають сподіванням хіпстерства та інших неосвічених громадян.
Довго ламав голову: чому людину після 40-ка неохоче беруть на роботу? Здавалося б, на тлі недотеп-хіпстерів — суцільні конкурентні переваги: досвіду більше, посидючості, дисциплінованості... а наймуть молодого. Здається, я знаю розгадку: дідугани вже зійшли зі сцени, вони не встановлюють правил, уся економіка, шоубіз, мистецтво, споживчий ринок і ринок праці заточені під них. Молодняк у стані статевої зрілості, виборчого права та економічних можливостей захоплює робочі місця, концертні зали і столики в кафе, збирається в зграї і спілкується своєю новомовою і мемами з серіалів і фентезі (у наш час ця дитяча література називалася казками).
І ось в офісі з'являється щасливчик категорії "кому за 40". Усі мешканці в татухах, силіконових частинах тіла і безглуздих кросівках дружно свердлять поглядами динозавра. Навіщо він тут, про що з ним говорити, чи є хоч одна точка перетину з цим суб'єктом? Усім відомо: наступного дня він почне скиглити, навчати правильно висловлюватися, працювати з інформацією, вчитися не за Ютюбом, а за книжками, не вестися на рекламу в Інсті й розповідати смішні анекдоти, а не тупі.
Вгадайте, скільки протримається такий персонаж у колективі. Найкраще, що мастодонт може зробити — звільнитися. А якщо не хоче йти — заткнути фонтан і мовчки робити роботу.
Людей старшої формації стає дедалі менше, відповідно, їхні гроші перестають диктувати й формувати попит і закони споживання, хіпстери стрімко й нестримно рухаються до остаточної перемоги й подальшого повторення долі предків. Але є нюанс...
Коли ми захоплювали владу в суспільстві, контроль над фундаментальними речами нам у руки не давали. Стариччя сиділо при владі, керувало економікою, політикою... І не треба тикати носом у портрет Л. І. Брежнєва і весь ареопаг Політбюро ЦК рідної партії. Світові лідери минулої епохи також були сильно в роках. У їхніх діях було менше понтів, більше розсудливості та пошуку компромісів. Редактори газет були сивочолі, першого юного директора виробництва я побачив наприкінці 90-х. На всіх керівних постах були досвідчені вовчарі своєї сфери. Вони знали, як усе працює і що потрібно робити, щоб воно не зламалося. Якщо на завод або в контору приходив неофіт із новеньким дипломом, його брав під крило наставник похилого віку. Сьогодні наставники закінчилися, тому "Укроборонпомом" керує "молодик" до 40 з мінімальним досвідом: міни припиняють літати й вибухати, юний менеджер вчиться керувати воєнпромом на своїх помилках і чужих смертях.
На це накладається освітній колапс, і ніхто не доведе мені, що система освіти сьогодні хороша, просто вона інша. Вона інша і погана, результати — на кожному кроці. А статевозрілі хіпстери не в змозі робити усвідомлений вибір: рулять маркетинг, піар і СММ. Соцмережі змушують політиків підлаштовуватися під смаки й думку завсідників форумів домогосподарок і любителів лову на мормишку, тому що їх більшість. Розгул демократії!
Як правило, тут має слідувати запитання: ти конкретно, що пропонуєш, Скліфосовський?! Мені нічого запропонувати обом протиборчим сторонам. Їх ніщо не врятує. Старовині показано не поступатися принципами, читати класику в хороших не гугл-перекладах, не намагатися заглибитися в глибину ідей деміургів, чиї роботи виставляють у "Мистецькому арсеналі" й "Пінчук артцентрі", не робити "лук" і триматися подалі від нового покоління — вам не будуть раді.
Хіпстерам теж ніхто не допоможе: їм буде непросто, оскільки вони втягнули захоплений ними світ в ідіотський треш. Вони відкинули традиції й авторитетів, взялися будувати власний всесвіт...
Як казали старі злодії: "Зупиніть Землю, я зійду, а решта шлях будують комунізм".
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.
Важливо Мольфари атакують: як інформаційний простір України заповнили астрологи та нумерологи