Не всупереч, а завдяки: військовий експерт пояснив, чому нові закони можуть стати шансом для українського ОПК

Пакет законопроєктів Defence City, який Верховна Рада готується винести на голосування, може стати шансом не лише для збереження, а й для ривка в розвитку українського оборонно-промислового комплексу. Про це в рамках пресконференції розповів військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко, передають журналісти "Телеграфу".

Він не лише публічно підтримав реформу, а й нагадав, з якими парадоксами, деградацією та системними помилками зіткнувся український ОПК за понад 30 років незалежності.

"Оборонно-промисловий комплекс України, як відомо, завжди був достатньо потужний. Навіть після розпаду Радянського Союзу — один із найсильніших серед усіх колишніх республік. Але більше ніж 30 років ми спостерігали не розвиток, а навпаки — руйнування і деградацію. Замість того, щоб примножувати цей потенціал, почали його розкрадати й розбазарювати", — зазначив Коваленко.

Він наголосив, що лише після повномасштабного вторгнення 2022 року оборонка почала відроджуватись.

"Саме трагічні події війни дали нашому ОПК друге дихання. Почали з’являтись нові проєкти, зростати виробництво. Але все це — не завдяки державі, а радше всупереч її інертності. Глобальної підтримки від держави ми так і не побачили", — говорить він.

За словами Олександра Коваленка, українські підприємства так і не отримують замовлень на виробництво боєприпасів

"Ми довго йшли до того, щоб виробляти снаряди калібру 155 мм. І от коли вже можемо їх виробляти — замовлень немає. Бо, скажімо, у Чехії це коштує дешевше. Там давно налагоджене масштабне серійне виробництво", — каже оглядач. — "А в нас? Перші партії завжди дорожчі і це аксіома. Оскільки поки держава не робить замовлення, ми не можемо знизити собівартість. А без зниження собівартості ми не конкурентоспроможні навіть на власному ринку. Замкнене коло".

Утім, на думку Олександра Коваленка, За новий законодавчий пакет вперше пропонує системне розв’язання цих проблем.

"У законопроєктах пропонується до 1 січня 2036 року надати підприємствам, які увійдуть у спеціальний реєстр Міноборони, суттєві податкові послаблення. Саме це допоможе знизити собівартість продукції й зробити наші підприємства конкурентними навіть порівняно із західними партнерами", — пояснює він.

Коваленко наголосив, що йдеться не лише про економіку, а й про прозорість, передбачуваність і довіру інвесторів.

"Коли держава захищає та підтримує підприємство, це стає сигналом і для іноземних партнерів. Інвестиції з’являються там, де є прозорі правила гри і державна воля. Це великий плюс", — впевнений військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив".

Він також навів успішний приклад — самохідну артилерійську установку "Богдана", яка завдяки іноземним інвестиціям перетворилась на зразок ефективного виробництва.

"Усі пам’ятають, як "Богдану" колись недооцінювали. А зараз — це одна з найкращих САУ у світі. І саме завдяки датській інвестиційній програмі ми змогли вийти на рівень, коли виробляємо її у кількостях, що перевищують навіть європейські аналоги, як-от Nexter у Франції", — говорить він.

Однак, на його думку, цього все одно недостатньо. Нам не вистачає замовлень. Тому виробництво потрібно масштабувати, залучати більше інвестицій та створювати умови для експорту. Тим паче, що експорт є критично важливим для сталого розвитку ОПК.

"З 2022 року війна сильно змінилася. Багато зразків озброєння, які були ефективними тоді, — уже не настільки актуальні зараз. Але їх все ще можна виробляти й продавати на експорт. Бо в інших країнах на них є попит", — пояснює Коваленко.

І саме тут, за його словами, важлива частина цих законопроєктів — спрощення митних процедур.

"Якщо ми не почнемо будувати наш ОПК на таких принципах, ми втратимо ще одне десятиліття. А у нас немає цього часу", — підсував він.

Нагадаємо, очікується, що перше читання законопроєктів Defence City відбудеться вже в середині липня, а друге — наприкінці літа 2025 року. У разі ухвалення вони можуть дати українському ОПК другий шанс — цього разу не "всупереч", а "завдяки".