Це несподіване місце для прогулянок, але вам варто його побачити: де воно знаходиться і чим цікаве

Серед безлічі пам’ятників та пам’ятних місць Києва є одне незвичайне та майже містичне — Київський крематорій на Байковому цвинтарі. Це не просто будівля для прощання з тими, що пішли, а справжній архітектурний шедевр і символ вічного циклу життя і смерті, який зберігає в собі дивовижну історію та таємниці.

Його створення стало частиною амбітного проекту "Парку пам’яті" — меморіально-обрядового комплексу, який замислювався як єдиний архітектурно-мистецький ансамбль, що включає крематорій, адміністративний корпус, колумбарій, паркову зону, водойму та унікальну Стіну Пам’яті. "Телеграф" розповість про ні детальніше.

Архітектура та художнє оформлення

Образ крематорію розробив талановитий київський архітектор Авраам Мілецький, учень Йосипа Каракіса, у співпраці з художниками-монументалістами Адою Рибачук та Володимиром Мельниченком. Проєкт, визнаний найкращим на внутрішньому конкурсі Київпроекту, є рідкісним для столиці прикладом органічної архітектури: надземна частина будівлі нагадує дві гігантські залізобетонні раковини, всередині яких розташовані три зали прощання. Під ними прихований сам крематорій із шістьма печами. Зали пов’язані з крематорієм 75-метровим підземним тунелем, а довкола планувався колумбарій, який діє з 1983 року.

Стіна Пам’яті — символ життя та смерті

Особливе місце в комплексі посідала грандіозна Стіна Пам'яті — 213-метровий барельєф, створений з арматури і бетону, що символізує життєвий шлях людини від народження до смерті. У проєкті одна одну змінювали два десятки композицій, об'єднаних спільною темою життя і смерті: "Ікар", "Прометей", "Кохання", "Творчість", "Космонавти" тощо, що посилювали відчуття драматизму і пам'яті. Стіна була задумана як емоційний "огляд" життя і смерті.

Трагічна доля Стіни Пам’яті

Проте доля Стіни Пам’яті виявилася драматичною. Попри художню та філософську глибину, у 1981–1982 роках за рішенням радянської влади та низки офіційних структур УРСР барельєф був визнаний "чужим" соціалістичному реалізму та неприйнятним за художньою виразністю. КДБ, посилаючись на думку "оперативних джерел з-поміж компетентних фахівців" (тобто художників або мистецтвознавців, які співпрацювали зі спецслужбою), зазначало, що автори, "наслідуючи поширені на Заході формалістичні абстрактні течії в образотворчому мистецтві, створили ансамбль, що пропагує культ смерті, який суперечить принципам соціалістичної моралі та етики, радянській дійсності, революційним і трудовим традиціям нашого народу, що викликає в людей, що відвідали його, відчуття приреченості, безвиході, песимізму, зневіри у сенс життя".

У результаті, Стіна була повністю залита 950 кубометрами бетону, що стало одним із найбільших актів культурного вандалізму в історії Києва. Автори Рибачук і Мельниченко до останнього боролися за збереження твору, але були відсторонені від процесу, а їхні протести ігнорувалися. Цю подію порівнюють із розграбуванням культурних цінностей стародавніх цивілізацій і називають однією з ключових катастроф світової культури.

Сучасний стан та перспективи реставрації

В останні роки розпочалася часткова реставрація Стіни Пам’яті: у 2018 році в рамках Kyiv Art Week було відновлено невеликий фрагмент барельєфа, у 2021 році роботи продовжились. У перспективі розглядають повне відновлення, проте багато частин може бути безповоротно втрачено.

Сьогодні Київський крематорій — це не просто місце прощання, а жива пам’ятка архітектури та пам’яті, де переплітаються долі людей, мистецтво та історія. Його історія нагадує про тендітність культурних цінностей та необхідність дбайливого ставлення до спадщини, яка формує душу міста та країни.

Як дістатися

Київський крематорій розташований у Солом’янському районі Києва, на території Байкового цвинтаря за адресою вулиця Байкова, 16. Дістатися до нього можна кількома способами.

Якщо ви користуєтеся громадським транспортом, найзручніше сісти на автобус №5, який відправляється від станції метро "Вокзальна" і йде до зупинки "Байкове кладовище", розташованої прямо біля крематорію. Також до Байкового кладовища можна доїхати маршрутним таксі №519. Для тих, хто надає перевагу пішим прогулянкам, від ринку "Володимирський" до цвинтаря приблизно 15 хвилин ходьби — шлях лежить через вулицю Миколи Грінченка. Також можна дійти пішки від станції метро "Либідська", це займе такий самий час.