/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F131%2F600fd133cd0d0fdb216d414bb0f5f701.jpg)
Війна не закінчиться раніше 2028-2029 років, Крим буде звільнено ще за Путіна – Світан
На сайті Главред відбувся чат із військовим експертом, полковником запасу ЗСУ, військовим льотчиком-інструктором Романом Світаном. Спілкуючись із читачами, він розповів, чому після війни в Україні Росію спіткає доля СРСР, які два блоки в Росії здатні організувати табакерку в скроню Путіну, чому війська РФ тікатимуть із Криму навіть за сильної Росії, які три ахіллесові п'яти є в Росії, а також яка українська зброя здатна полоскотати нерви Кремлю.
Подаємо третю частину стенограми чату з Романом Світаном.
Першу частину розмови з Романом Світаном, у якій він розповів, чим буде небезпечна друга хвиля російського наступу-2025, чи дійдуть війська Путіна до Сум і Дніпра, а також які нові можливості з'являться в України на початку 2026 року, читайте, перейшовши за посиланням.
Другу частину чату з Романом Світаном, у якій він розповів, чому російські удари по українських містах стануть більш масованими, як Україна може розвалити Росію за півроку і забезпечити собі спокійний 2026 рік, і чому навіть із військами Кім Чен Ина Путін не в змозі домогтися перелому на фронті, читайте тут.
Dim-dim:Чому росіяни байдужі до кількості жертв у війні проти України, яка перевалила за мільйон убитими і пораненими? Що здатне вивести росіян на вулиці?
Роман Світан: Росіян ніщо не виведе на вулиці. І бунтів не буде в російській армії, вона просто не здатна на них. Виплеск Пригожина був більшою мірою пов'язаний з економічними питаннями, а точніше з його взаємовідносинами з міністерством оборони РФ і фінансовими потоками. Це не був випад проти системи як такої або проти корупції в російському міноборони. Просто спочатку Пригожин був вбудований у цю систему, а потім його звідти, скажімо м'яко, "попросили". Основна проблема в тому, що це не був внутрішній загальноросійський протест.
У Росії не може бути загального протесту.
По-перше, РФ зіткана з десятків народностей і народів. І якщо десь гинуть росіяни, але водночас якути, башкири або татари не мають стосунку до війни, їм все одно, нехай собі гинуть. Адже якщо на лінії бойового зіткнення перепалять усіх росіян, татари, якути та інші тільки руки потиратимуть.
По-друге, російський народ підтримує політику Путіна, спрямовану на розширення імперії, росіяни аж ніяк не проти цього. Кожен не проти зі своїх причин. Часом усе вирішує меркантильне питання – отримання субсидій від центру, адже більшість республік субсидуються Москвою. Там, мабуть, тільки Татарстан працює як донор російського бюджету і вся російська нафтянка. До речі, Татарстан здебільшого за рахунок нафтянки і субсидує бюджет, бо той самий нафтопровід "Дружба" починається в Татарстані. До речі, і керівник російського центробанку Набіулліна – татарка.
По-третє, внутрішній протест проти війни наразі в Росії повністю виключений ще й тому, що ця війна може призвести до створення незалежних республік, як це було під час розпаду Радянського Союзу після війни в Афганістані. Після війни в Афганістані і після провалу практично на всіх фронтах СРСР розпався і дав можливість республікам стати незалежними державами. Точно такий самий процес чекає на Росію, його потрібно тільки підштовхнути. І більшість федеративного народу за те, щоб війна в Україні призвела до розвалу російської імперії. Зрозуміло, адже гинуть росіяни, російська імперія розвалюється – і Татарстан отримує незалежність. Це меркантильний інтерес чистої води.
Єдиний механізм, що дозволяє розвалити Росію – не дати можливості Москві отримувати нафтодолари, щоб через них утримувати республіки. Щойно припиниться потік інвестицій з Москви в республіки, республіки одразу підуть у вільне плавання. Для них тоді не буде сенсу орієнтуватися на Москву.
Дивіться відео, в якому полковник запасу ЗСУ Роман Світан розповів, для яких українських міст наступ РФ у серпні-вересні становить найбільшу загрозу, а також коли ЗСУ можуть почати операцію в Брянській області:
Nik:Наскільки, на ваш погляд, російська верхівка єдина в питанні продовження війни проти України? У Росії може бути розіграно сценарій із табакеркою або появою другого Пригожина?
Роман Світан: Може, звичайно. У такому сенсі російський бунт дуже швидкоплинний, і прилетіти табакерка може в будь-яку скроню Путіну.
Питання в силах, які можуть це організувати.
Силовики? Здебільшого всі силовики за продовження війни: вони прекрасно розуміють, що зупинка війни рано чи пізно всіх російських силовиків приведе до Гааги на довічне, оскільки вони повністю в крові. Відповідно, табакерка в голову Путіна від силовиків може прилетіти тільки тоді, коли він почне гальмувати процеси, пов'язані з війною. Ось чому "яструбами" з трьома пір'їнами в дупі вважають саме силовиків. Патрушев, Наришкін, Герасимов тощо корчать із себе "яструбів", але вони це роблять вимушено.
Економічний блок? Так, є економічний блок, якому війна – уже не мати рідна. Адже його представники потрапляють під постійні санкції, які вічно посилюються. Попереду – морок, і вони це прекрасно розуміють. І це якраз та рушійна сила, яка намагатиметься зупинити бойові дії і завадити розвитку негативних для Росії сценаріїв, зокрема сценарію розвалу РФ. Вони щосили намагатимуться зібрати "скрєпи", щоб їхня імперія, зокрема й економічна, не розвалилася. Таке протистояння, звичайно, може призвести до табакерки в голову Путіна. Питання – ким, коли, з яких причин і для виконання яких завдань. Усе залежатиме від дій самого Путіна.
Joker:Як ви думаєте, чи отримає розвиток і практичну реалізацію ідея зі спецтрибуналом для розслідування злочинів Росії проти України? Путіну і компанії загрожує тюремна камера?
Роман Світан: 649-та спроба викликати на суд російських чортів, які туди точно не прибудуть добровільно.
Тим більше, вже є структура, яка запустила цей процес – Міжнародний кримінальний суд. Навіщо потрібно було створювати ще й трибунал, щоб що? Усе це, швидше, якась піар-акція.
В юридичних аспектах я не орієнтуюся, оскільки я все-таки військовий аналітик. Якщо розглядати військовий аспект, то існує Міжнародний кримінальний суд, і він уже видав ордер на арешт Путіна, тобто процес щодо Росії вже триває. Однак сам судовий розгляд можливий тільки після розвалу російської імперії, арешту винуватців і перепровадження їх на слідчі дії. Підкреслюю, це цілий процес, і його запущено ще 2014 року.
До речі, я є учасником цього процесу: у 2014-му я був у полоні і після того давав свідчення маршалу польського Сейму Малгожаті Госєвській, яка і представляла в МКС усі ці матеріали. З нею тоді були і журналісти, і слідчі МКС. Усі вони брали свідчення перших 60-ти в'язнів "Ізоляції", і в мене зокрема.
Тож процес уже запущено, але що толку, справа лежить 12-й рік і не рухається. А все тому, що підозрюваних не можна дістати.
Навіщо запускати паралельний процес – не зрозуміло. Краще було зосередитися на першому й основному. Адже МКС і розташований у Гаазі, і вже має певні напрацювання щодо Югославії, Африки тощо, і цьому суду довіряють країни, які підписали Римський статут.
Складно зрозуміти, навіщо було запускати паралельну історію, яка не спрацює ні на що, крім як на піар.
Дмитро К.:За яких умов або подій російський фронт може посипатися, і путінські війська почнуть відповзати на кордони 1991 року? Це взагалі реалістичний сценарій чи фантастичний?
Роман Світан: Це реалістично, але тільки за деякими секторами. Припустимо, з Криму російські війська можуть відповзати і за сильної Росії, стійкої і непохитної. Чому? Тому що дальніми засобами ураження можна закошмарити цей, по суті, оперативний географічний котел до такої міри, що російські війська там просто не зможуть перебувати. Адже будь-який рух російських військових по Криму тут же буде каратися "блискавкою з неба" у вигляді безпілотника, ракети або засобу ураження іншого рівня. І ось тоді росіяни будуть змушені відходити. Але – вони не підуть на кордон 1991 року, а просто залишать територію Криму.
Можливе просаджування російського фронту і ледь не втеча росіян із сухопутного коридору. У нас з'явиться можливість домогтися цього наступного року, коли буде друга бригада F-16. Потрібно щонайменше дві бригади, щоб працювати на глибину 80 км. Чому росіяни і намагаються розширити сухопутний коридор – щоб не дати можливість нашій авіації зайнятися сухопутним коридором.
А от на Донбасі російські війська можна буде тиснути тільки механізмами відсікання Донбасу від Росії річками: Сіверським Донцем і Доном на Ростов і Таганрог. Тільки така операція дасть нам змогу видавлювати росіян із Донбасу. Тому що в лоба це буде робити занадто складно через донецькі гори і висоти. Висота начебто 300-350 метрів, але все одно дуже складно в таких умовах створити оборонний рубіж. У гори лізти дуже важко, з військової точки зору. Обійти Донбас можна по північному сходу і сходу, якраз по Сіверському Донцю і Дону. Але така операція можлива тільки за слабкої Росії.
Тобто нам, щоб почати звільняти Донбас, спочатку потрібно, щоб росіяни побігли. Відповідно, вийти на державний кордон можна буде тільки тоді, коли російська економіка ляже, і колос на глиняних ногах почне розвалюватися. А для цього потрібно знищити російську нафтову галузь. Ось план step by step.
У Росії три ахіллесові п'яти.
Якщо Україна буде тиснути на ці три точки, протягом 3-4 років ми зможемо вийти на державні кордони. Але це залежить від інтенсивності допомоги від наших партнерів і від спроможності наших військ, зокрема, кількості нашого особового складу на передовій.
Mitia:Що, на вашу думку, закінчиться швидше – Путін і його режим, Росія як держава в нинішніх кордонах чи війна в Україні?
Роман Світан: Однозначно, Путін і його режим намагатимуться утримати Росію, яка розвалюється. І механізми у них для цього є. А поки Росія не розвалиться, війна в Україні не закінчиться повністю, з виходом на державні кордони. Та й поки ми не вийдемо на державні кордони, ми самі цю війну не припинимо.
Тому послідовність така. Спочатку – розвал Росії або принаймні початок її розпаду, який можна запустити, завдаючи ударів по нафтовій галузі. Потім – зміна керівництва в Росії. Або ж – розвал Росії зі зникненням її керівництва, як зник Горбачов після розвалу Радянського Союзу. А тільки потім російська армія буде тікати.
Крім того, є інша проблема на окупованих територіях – крім присутності там Росії, у Криму і на Донбасі виросло ціле покоління колаборантів. Колаборантам діватися нікуди, і вони боротимуться навіть за розваленої Росії. Тому я і кажу про необхідність спочатку відсікти Донбас від Росії та її залишків по Дону, а тільки потім зачищати його від колаборантів і російської військової присутності там.
Тож можлива тільки така послідовність: розвал Росії, повалення Путіна і лише потім припинення війни і зачистка звільнених територій.
Hugo: Дедалібільше політиків і аналітиків на Заході говорять про те, що війна в Україні навряд чи закінчиться до 2028 року. Зокрема президент Литви про це сказав. Чи згодні ви з такою оцінкою, чи видно, по-вашому, світло в кінці тунелю?
Роман Світан: Будь-яка військова кампанія розділена на періоди. І ці періоди вкладаються в певні часові рамки, причому step by step.
Спочатку буде звільнення Криму, і на це доведеться витратити щонайменше рік. Потім рік піде на звільнення сухопутного коридору, тобто це буде друга літня військова кампанія в нас. Припустимо, 2026 рік буде роком звільнення Криму (або сухопутного коридору), 2027-й – роком звільнення сухопутного коридору (або Криму). А далі ми будемо займатися Донбасом. Але до цього часу Росія повинна почати розвалюватися, щоб бути нездатною підтримувати донецьке угруповання. З Донбасом доведеться возитися півтора-два роки.
Тому нам знадобиться три-чотири роки від моменту початку нашої визвольної операції. Якби 1 липня 2025 року розпочалася визвольна операція (а, до речі, вона розпочалася – ударами по Криму і постійним знищенням ППО противника на півострові), відрахуйте три-чотири роки. Не раніше. Тож у цьому випадку війна дійсно може закінчитися приблизно у 2028-2029 роках.
Федоренко_59:Чи наважиться Трамп на введення "пекельних санкцій" проти Росії? Якщо вірити сенатору Грему, Трамп під час гри в гольф сказав йому, що "настав час ухвалити цей законопроєкт". Чим Путін так зачарував Трампа, що той зв'язаний по руках і ногах щодо Росії, що Трамп так хоче отримати від Путіна, що віддає Україну йому на поталу?
Роман Світан: Усе не так лінійно. Не Путін зачарував Трампа, а Нетаньяху зачарував Трампа і потягнув його вирішувати питання на Близькому Сході. Для вирішення питання Ізраїлю потрібно було нейтралізувати Іран і допомогу Ірану Росією, тим паче, вони уклали договір про взаємодопомогу, зокрема військову.
Як нейтралізувати російську допомогу? Запропонувати щось Путіну. От Путін і розміняв Іран на Україну, і Трамп на це пішов, тому і вирішив питання Ізраїлю.
Тож справа не в чарах Путіна, а в суто прагматичному розміні. Трамп просто за рахунок України вирішив питання Ізраїлю. Трамп і Путін уклали угоду: Путін пообіцяв не допомагати Ірану, а Трамп пообіцяв не допомагати Україні. І цієї угоди зараз дотримано, принаймні Путіним. І Путін зараз може вимагати від Трампа дотримуватися його частини угоди – не допомагати Україні. Що Трамп і робить. Тож справа не в особистій прихильності, а в прагматизмі.
Цей прагматизм буде Трампу заважати. Він розуміє, що умов угоди доведеться дотримуватися, оскільки Росія – все-таки непроста країна, поки не розвалиться, і може запустити багато каверзних процесів для Америки. Трамп не допомагатиме Україні, а тиснути на Путіна він зможе тільки за допомогою тих самих санкцій, якщо їх використовуватимуть у ручному управлінні саме ним. Законопроєкт про санкції Грем зачистив і фактично дав можливість Трампу користуватися ним так, як він хоче.
Чи отримає Трамп такий механізм тиску на Путіна – це питання голосування в Конгресі. Однак сама риторика і така можливість – це вже певний тиск на Путіна для вирішення Трампом своїх завдань. І навряд чи це завдання України. Це один зі способів тиснути на Путіна за допомогою України і санкцій, але для вирішення близькосхідного питання. Тому що нові атаки на Іран однозначно ще будуть плануватися, і воювати там будуть довго.
Трамп від Грема отримає "кийок", щоб змусити Путіна утриматися від допомоги Ірану. За допомогою і за рахунок України. Ми від цього не отримаємо нічого. Оскільки будь-яка колотнеча на Близькому Сході одразу тягне за собою підвищення цін на нафту, росіяни в результаті гребуть гроші лопатою, а ми при цьому більше платимо за паливо. Тож багато чого чекати від цього закону нам точно не потрібно.
Inga: Що, по-вашому, буде з українськими містами, зруйнованими під час війни? Чи повернеться в них життя? Чи вважаєте ви доцільним їх усі відбудовувати?
Роман Світан: Це залежатиме від плану розвитку звільнених територій. Поясню. Припустимо, шахти Донбасу наразі затоплені. Чи доцільно їх запускати знову – велике питання. Це залежить від того, чи запуститься Донецький край як гірничо-металургійний, чи залишиться сільськогосподарським. Залежно від цього буде ухвалено рішення урядом про відновлення зруйнованих міст.
Міста однозначно будуть відновлюватися, але – в якому ключі, до якого рівня і під які завдання. Буде там металургійний комбінат чи не буде, буде там коксохім чи не буде, буде там працювати шахта ім. Засядька чи не буде тощо. Саме на такі питання зав'язано те, в якому обсязі будуть відновлюватися міста.
Хоча Донбас має дуже велику перспективу, особливо зараз, коли є потреба в рідкісноземельних металах і деяких видах палива, зокрема, сланцевого газу, якого багато на Слов'янському напрямку. Потенціал Донбасу дуже великий. Залежно від економіки ухвалюватимуться рішення. Але міста однозначно будуть відновлюватися, хоча б у якомусь обсязі.
Mr Х: Які нові розробки української оборонки ви вважаєте найперспективнішими і здатними не тільки полоскотати нерви Росії, а й організувати їй великі проблеми? Причому не в якомусь далекому і світлому майбутньому, а вже сьогодні.
Роман Світан: Ізраїльсько-іранська війна показала переваги і недоліки всіх нових видів озброєнь. Дивіться, ізраїльтяни і американці збили практично всі крилаті ракети і безпілотники, тому що аероціль дуже легко збивати. Усі системи зенітно-ракетних комплексів, уся авіація саме за такими цілями, і немає сенсу в них вкладатися. Грубо кажучи, далекі безпілотники на кшталт "Бобер" і "Лютий" – це хороші цілі для щільної ППО, їх зіб'ють за три секунди. А росіяни збільшують щільність своєї ППО.
Єдиний спосіб пробити оборону противника, як показала ізраїльсько-іранська війна – це балістика. Іранська балістика дальністю 1,5-2 тисячі км завдала серйозної шкоди Ізраїлю і, можна сказати, зупинила подальший розвиток бойових дій. Ще й американцям дісталося, нехай вони збили всі Zolfaghar і Fateh, запущені по Катару, оскільки в Досі стояв Patriot. Та й іранці попередили, що будуть стріляти.
Проте саме балістика показала перспективність подальшого фінансування постановки завдання з виробництва таких засобів ураження.
Тому нам зараз важливо зосередитися на балістиці. Також добре себе показують FPV-дрони, до того ж різного рівня, під різним управлінням і різнозадачні, для створення кіл-зони вздовж лінії бойового зіткнення. До цього питання потрібно підійти дуже скрупульозно і зосередитися на двох цих темах. Решту тем розвивати залежно від можливостей – наших і наших партнерів.
Війна Ірану та Ізраїлю показала, що потрібно розвивати FPV-дрони, які показали свою ефективність у ближньому бою, і дальні засоби ураження, а саме балістику.
До речі, Україна може виробляти балістичні ракети і виробляла їх. Наприклад, ми виробляли "Грім" малої дальності (300 км), а це значить, що зможемо виготовити не тільки ракети дальністю 500-600 км, а й міжконтинентальні балістичні ракети – зараз вони нам не потрібні, але це означає, що ракети дальністю 2-2,5 тисячі км, щоб дістати до Уралу, ми виробляти можемо.
Nelli:Українці часто в пориві емоцій задаються питанням, чому ми, маючи вже можливості дотягнутися далеко вглиб території Росії, не завдаємо ударів по Москві, тоді як росіяни щодня б'ють по Києву. Як ви думаєте, чи є сенс у таких ударах по Москві, по адмінбудівлях чи військових об'єктах у межах міста? Щоб москвичі нарешті почули повітряну тривогу, усвідомили війну і, можливо, вирішили питання з першопричиною цих подій – Путіним?
Роман Світан: Для військових така постановка питання щонайменше неактуальна, тому що вони воюють із військовими. А те, що робить Росія, – це тероризм. Росія б'є по мирному населенню України, тому що і російська імперія, і російська армія – це терористи. Військові, у яких загострене почуття честі, ніколи не розглядають можливість чинення тиску на громадянське суспільство. Такий підхід неприємний для військової честі.
Наше завдання – бити по військових об'єктах РФ, а не тиснути на російське суспільство, щоб воно почало діяти певним чином. Та це й нераціонально – росіяни просто відійдуть за Урал, і їх неможливо буде дістати. Це не та дія, яка нам потрібна, тим більше, вона неприємна військовослужбовцю ЗСУ.
А от бити по військових об'єктах у Москві – це інша справа. А Москва напхана військовими об'єктами. А якщо говорити про центри ухвалення рішень, то такими є навіть рубльовські лазні – потрібно тільки попередити ескортниць, щоб вони покинули зону ураження, і можна "перевіряти температуру" в цих лазнях.
Якщо серйозно, то Москва і справді напхана військовими об'єктами. 30% російської високотехнологічної військової галузі розташовано в Москві та Підмосков'ї. Питання не в тому, чи потрібно по них бити (звісно, треба!), питання – чим. Річ у тім, що безпілотники і крилаті ракети, які у нас є і навіть, можливо, дійшли б до Москви, туди не доходять із тієї самої причини, чому іранські крилаті ракети і безпілотники не дійшли до Ізраїлю: їх просто збивають. Який сенс відправляти в щільну систему ППО все це? Адже щільна багатоешелонована система ППО означає практично стовідсоткове знищення аероцілей.
По Москві потрібно бити балістикою. Тому що в Росії, як ми вже говорили, три ахіллесові п'яти, одна з яких – Москва, і тільки балістика зможе пробити ППО. Інша – знищення вуглеводневої сировини, адже щільність фронтальної ППО поки що недостатня, і безпілотника 50 кг вибухівки може вивести з ладу нафтопереробний завод або кисневий цех металургійного комбінату. Третя – Крим, по якому теж можуть працювати безпілотники, причому за будь-якої системи ППО, і заходять вони з боку моря. Росіянам доводиться використовувати протиракети або піднімати авіацію, а авіацію зараз збивають наші комплекси "Магура". Тож тиснути на Крим і військові об'єкти там теж цілком можливо.
Тож ми можемо тиснути на Росію та її слабкі місця, знищуючи військовим шляхом її нафтогазову галузь. І тоді цей колос на глиняно-нафтових ногах, врешті-решт, звалиться, і ми про нього забудемо, як уже забули про Радянський Союз.
Про персону: Роман Світан
Світан Роман (4 січня 1964, м. Макіївка Донецької області) – український військовий льотчик-інструктор, полковник запасу, який пройшов через полон у 2014 році, працював радником керівника Донецької ОДА Сергія Тарути. Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну 24 лютого 2022 року став одним із провідних військових експертів на українських телеканалах та інших медіа, пише Вікіпедія.