Війна в Україні може затягнутися майже на сто років?

Росії з нинішніми темпами наступу знадобиться 89 років, щоб захопити Україну, пише видання The Economist. Але давайте спробуємо розібратися, чи можлива у нас майже сторічна війна з Росією, та скільки взагалі можуть тривати бойові дії в Україні.

Передусім слід зазначити, що завершення або заморожування війни може відбутися лише за трьох умов:

У нас зараз відбувається процес виснаження обох сторін. Окупантам поступово, по 150-200 метрів вдається просуватися, це факт. Але вони за це платять дуже високу ціну. Далеко не найкращий стан економіки Російської Федерації, далеко не все так добре з озброєнням російського війська і так далі, тобто Росія теж виснажується. Про Україну годі й говорити, оскільки ми все це чудово відчуваємо. Тож зараз триває змагання, хто виснажиться раніше.

Україні конче необхідна допомога союзників, адже якби не допомога Заходу, ми би вже давно вели партизанську війну. На щастя, підтримка є, і вона не зменшується, рішучість лідерів європейських країн не змінюється. І попри все немає підстав говорити, що шанси України на перемогу зменшилися. Нам важко, але ще в перші дні повномасштабного наступу російських військ було зрозуміло, що буде складно і буде багато крові. Я ще тоді прогнозував, що війна триватиме 3-5 років.

Якщо рівень допомоги Україні буде таким, як був перед відмовою Трампа підтримувати нас, то, за моєю оцінкою, активна фаза конфлікту триватиме ще півтора року. Після цього має розпочатися фаза, коли обидві сторони будуть виснажені. Обидві сторони будуть незадоволені результатами, але обидві не матимуть можливості продовжувати бойові дії. І в цей момент з’являться підстави для припинення або призупинення активної фази бойових дій. Поки що передумов для цього немає.

Тож, умовно кажучи, у Росії немає потенціалу вести бойові дії більше ніж півтора року. Умовно – тому що може змінитися позиція Китаю, і він може перейти до прямої підтримки РФ. "Вісь зла", тобто Китай, Росія, Північна Корея та Іран, зазнала значних ударів протягом останнього часу, і наслідки цих ударів непоправні в найближчій перспективі. Тому "вісь зла" послаблена, причому суттєво, передусім через дії Ізраїлю та США щодо Ірану. Також починають діяти, причому досить ефективно, санкції проти тіньового флоту Російської Федерації. Якщо найближчим часом будуть ухвалені дієві механізми щодо певних країн, передусім Індії та Китаю, які допомагають Росії обходити санкції і торгувати далі енергоносіями, то ресурси Росії зазнають суттєвих обмежень, і поповнювати їх немає чим.

Недаремно вже три місяці в Росії триває просто небачена хвиля арештів – від заступників Шойгу (вони вже отримали вирок – 13 років ув'язнення) та Золотова (які вже сидять) до керівництва Ростєху. Тобто там усвідомили, що з такими темпами розкрадання бюджету Путіну не перемогти навіть Україну. От Путін і почав заарештовувати тих своїх "ефективних менеджерів", які протягом 25 років розкрадали Росію.

Протягом кількох років "хорошие русские" згодовували нам тези про майбутнє повстання "великого русского народа", але це – казка. Причому навіть якщо буде використаний "останній довод королів", тобто ціна на горілку підвищиться в сто разів, росіяни не вийдуть на протест і… просто будуть гнати брагу. А зміни у фінансово-економічній ситуації особливо не збурять цю публіку, адже вона роками живе без каналізації та водогону. Тож сценарій, що передбачає протест росіян, неможливий.

Теоретично в Росії можливий заколот еліт. Але за останні роки, особливо за останні два роки, Путін і вся його камарилья дуже активно і небезрезультатно зачистили опозицію всередині країни, тож опозиції в Росії просто не існує. Але там і досі існує боротьба "башт Кремля". Цей процес триває і зараз. І вкотре в підкилимній боротьбі начебто повернули собі вплив брати Ковальчуки. Розвиток боротьби "башт Кремля" важко передбачити. Втім, поки що я не бачу навіть натяків на те, що в найближчій перспективі там можуть розгортатися якісь активні процеси.

Інший момент – наскільки тривалість війни залежить від перебування Путіна у владі або серед живих. 89 років, про які написав The Economist, Путін точно не проживе – та мені хотілося б, щоб він ще вчора сконав. Втім, я б не перебільшував одноосібну роль Путіна в нинішніх подіях. Адже за 25 років цей режим вибудував "колективного Путіна", який, звісна річ, не є однорідним – там зберігається конкуренція і за вплив на ухвалення рішень, і за доступ до "годівниць". Та всіх їх зараз об’єднує не фізична постать Путіна, тож якщо вони знайдуть альтернативу Путіну, абсолютно безболісно відбудеться заміна. Але політика Москви щодо України і війни при цьому не зазнає жодних змін. За Путіна ця політика не зміниться стовідсотково, але і після нього шанс на появу людини, що плавно почне розвертати цей корабель нинішньої ідеології, яка поглинула все російське суспільство, зовсім незначний, та й процес цей триватиме дуже довго.

Отже, повертаючись до тези, яку озвучило видання The Economist, ні Україна, ні Росія не в змозі воювати протягом 89 років. Хіба що війна буде в такому вигляді, як була протягом останніх місяців Першої світової війни, тобто окопної війни, коли позиції залишаються незмінними, а сторони кволо обмінюються пострілами час від часу, сидячи в окопах.

Георгій Тука, колишній голова Луганської військово-цивільної адміністрації, екс-заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо-переміщених осіб, спеціально для Главреда