Що стало з Ряшиним, як працюють білоруські медіа в екзилі, і що пропаганда пише про атаки на ТЦК

Субота, 12 липня 2025 року

Новини і дайджест матеріалів «Детектора медіа»

Привіт. На зв’язку команда «ДМ», яка продовжує працювати попри всі складнощі.

 Кіпріот Ряшин

Повномасштабне вторгнення змусило українську медійну спільноту зробити те, на що вона не наважилась після початку війни у 2014 році — остаточно розірвати зв’язки з російським ринком. Хтось зробив це публічно з вибаченнями та переосмисленням помилок, хтось тихцем прибрав усі згадки про спільний бізнес та зосередився на українському контенті й ринку. Але уникнути вибору після 2022 року було неможливо.

Вибором українського продюсера та засновника кінокомпанії Star Media Влада Ряшина стало мовчання. Він до останнього намагався всидіти на двох стільцях і так і не засудив агресію проти власної країни.

Тепер Ряшин живе на Кіпрі і, напевне, не бідує. Але ні в Росії, ні тим більше в Україні він не потрібний: нових проєктів немає, його українська компанія сором’язливо змінила назву і більше не згадує про десятиріччя роботи для російського ринку.

Наталія Данькова розповідає історію Влада Ряшина — від тих часів, коли він був ведучим «Мелорами», дотепер, коли двічі на тиждень грає у футбол у Лімасолі, а в Україні перебуває під санкціями. Бонус — дані про всі активи Ряшина та його бізнес-партнерів станом на зараз. Читайте матеріал за посиланням.

Росія б’є по ТЦК. Агітпроп підтримує

Росія систематично докладає зусиль для зриву та дискредитації процесу мобілізації в України. Спочатку це були пропагандистські зусилля, спрямовані на поширення антимобілізаційних наративів у соцмережах, спекуляції довкола чутливих тем, пов’язаних із мобілізацією та реформуванням процесу набору в українське військо. Далі — диверсії проти військових у тилу, наприклад, підпали авто, для яких російські спецслужби вербують українську молодь. Згодом додалися прямі терористичні акти, включаючи вибухи саморобних пристроїв поблизу чи в приміщеннях територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) або замахи на співробітників поліції.

Улітку 2025 року Росія запровадила нову тактику: обстріли й удари безпілотниками по приміщеннях ТЦК. І запустила інформаційну кампанію супроводу ударів по будівлях ТЦК, в рамках якої намагається переконати українців, що робить це «заради тих, хто хоче миру в Україні». Таким чином російська пропаганда знову намагається розділити українське суспільство і створити йому «внутрішнього ворога».

Центр досліджень «Детектора медіа» проаналізував дописи в пропагандистських телеграм-каналах і виявив найпоширеніші тези, які просуває російський агітпроп, щоб дискредитувати мобілізацію. Читайте за посиланням.

Білоруське «Зеркало»

Робота білоруських незалежних медіа в екзилі, особливо висвітлення ними російської агресії проти України, малопомітна в українському медіапросторі. «Детектор медіа» вирішив поговорити з низкою білоруських незалежних журналістів і медіа, які працюють у Польщі, про особливості роботи в цій країні, про комунікацію з людьми, що залишились у Білорусі, та про їхнє ставлення до роботи російських медіа.

У першому матеріалі з циклу публікацій про роботу білоруських медіа в екзилі розповідаємо, як популярне білоруське видання  Tut.by перетворилося на  «Зеркало», як зараз обходить блокування, щоб достукатись до аудиторії в Білорусі, і чи збирається редакція повернутися на батьківщину.

Що там у телемарафоні

Є і приємні новини. Кількість запрошених депутатів у марафон і в гостьові студії Першого каналу Суспільного зростає (що має показувати позитивну динаміку, так же?). Тож ось вам трохи статистики за другий квартал 2025 року.

У гостьових студіях телемарафону побувало 223 народних депутати (в першому кварталі їх було 220). Зрозуміло, домінували представники владної фракції партії «Слуга народу» — вони мали 160 ефірів на всіх каналах-учасниках телемарафону (для порівняння в першому кварталі було 159 «слуг» в ефірі). Це становить майже 72% від усіх «депутатських» ефірів (трохи не дотягли до «класичних» 73).

А на Першому каналі за той же період у гостях побували рівно 300 народних депутатів (у першому кварталі їх було 297). Найчастіше в ефірі каналу були, знову ж таки, представники владної фракції «Слуги народу» — 138 разів. Але  при цьому опозиційні фракції були представлені 151 раз: 66 разів були представники «Європейської солідарності», 47 — представники «Голосу» і 41 раз — представники «Батьківщини».  Добре, що опозиціонерам є куди ходити.

Більше деталей і про квартальні показники марафону та ефіру Першого каналу Суспільного, і про щотижневі — читайте  в моніторингу «Детектора медіа», який робить Ігор Куляс. Тут —  довга версія, а тут — скорочена.

Херсон, місто-тир

Ви, напевне, бачили, що американське консервативне видання New York Post за 11 липня розмістило на обкладинці фото тіла однорічного хлопчика, який загинув на Херсонщині внаслідок атаки російського дрона в селі Правдине.

 «Сьогоднішня обкладинка: українського малюка підірвав російський безпілотник під час цілеспрямованої атаки, коли він грався на вулиці. Москва перетворює Херсон на "зону людського сафарі"», — йдеться в дописі.

Нелюдському полюванню на людей, яке влаштовує Росія, присвячена і головна стаття видання. А ще про це американська журналістка Заріна Забріскі, яка працює в Херсоні, зняла документальний фільм з назвою «Херсон: полювання на людей». Андрій Кокотюха подивився тригодинну стрічку Забріскі, яка документує  історію Херсона з початку війни і до сьогодні — захоплення, окупацію, звільнення, повітряний терор, — і  розповідає, чому її треба подивитися.

Наразі це все.

Дякуємо, що дочитали цей лист до кінця.

Більше текстів наших авторів у різних форматах ви можете читати у фейсбуці, інстаграмі, телеграмі, вотсапі, вайбері, іксі (твітері) та на сайті «Детектор медіа». Весь зворотний зв’язок також пишіть сюди — нам на пошту. А ще всією командою ми будемо вдячні, якщо порекомендуєте підписатися на цю розсилку вашим колегам та друзям і задонатите нам та іншим якісним медіа, які зараз потребують підтримки.

До зустрічі. Переможемо!

Ваша команда «ДМ»