Від Бердянська до Скадовська: пляжі занедбані, у санаторіях відлежуються бойовики

За чотири роки окупації російські загарбники перетворили українські курорти на військові бази, де немає води, світла та відпочивальників. Коротко про - про те, як проходить літо в окупованих містах на узбережжі Азовського моря.

Бердянськ

Курортне місто задихається без води – окупанти за ці роки так і не спромоглися налагодити нормальне водопостачання. Постійні пориви та відключення води обурюють мешканців.

- Як робити запас води, якщо в кранах її частіше немає, ніж є? - дивуються бердянці в соцмережах.

Звичайно, такий стан справ безпосередньо позначається на туристичному сезоні. Пляжі Бердянська не безлюдні, проте це зовсім не та кількість відпочивальників, яка була до окупації. Охочих їхати сюди дедалі менше, що не заважає окупаційним ЗМІ рапортувати про натовпи туристів.

– Хто захоче їхати на відпочинок, знаючи, що тут неспокійно? Що літають дрони, літаки, гелікоптери, стріляють. Неподалік міста – полігон, звідки долинають звуки чи то пострілів, чи то вибухів. Росіяни до нас їдуть рідко, можна сказати, їх майже немає. Здебільшого їдуть із Донецька і Луганська, яким не звикати. Відпочинок майже бюджетний – елітні готелі закриті або заселені військовим «контингентом», який платитиме величезні гроші за вельми скромний сервіс – до 5000-10 000 рублів (2500 – 5000 гривень) з особи на добу. А ще працюють ті, хто пропонує відпочинок для невибагливих туристів за скромними цінами, – розповів мешканець Бердянська Анатолій.

"Невибагливі туристи" – це бойовики російської армії, яким такий «ландшафт» тішить око, можливо, нагадуючи батьківщину: купа сміття по узбіччях доріг, розбитий асфальт, покинуті кафе та закриті нічні клуби, неприбрані пляжі. Популярні в українців бердянські кафе все частіше нагадують просто сміттєзвалище, а ті, що відкриті – це скупчення військових та колаборантів. "Сезон знову зірвано", – констатують бердянці ще з літа 2022 року.

До речі, ексміністр транспорту РФ Роман Старовойт, який застрелився нещодавно в Підмосков'ї, мав до Бердянська відношення: він разом із гауляйтером окупованої частини Запорізької області Балицьким поклав око на Бердянський порт і дороги, обіцяв запустити вантажні та пасажирські залізничні маршрути і «модернізувати» сам порт. Як завжди, такі обіцянки – це маркери шаленої корупції, за що Старовойт і поплатився. Втім, бердянців цей факт не засмутив – і так було зрозуміло, що цим планам наполеонівським не судилося збутися, поки не закінчиться окупація міста.

Місцеві жителі вважають, що вже третій рік курортний сезон у Бердянську провалено. Поки окупаційна влада заявляє про 50–70 тисяч туристів, городяни підрахували, що їхній реальний потік мінімальний - менше 10% від заявленої кількості.

Скадовськ

Аналогічна ситуація і в окупованому Скадовську Херсонської області. До окупації місто було популярним дитячим оздоровчим центром завдяки чистому повітрі та морській воді, багатій на мікроелементи. Пляжі, бази відпочинку, аквапарк та дельфінарій залучали тисячі туристів щороку. За три з половиною роки окупації туристична інфраструктура Скадовська значно зруйнована чи не функціонує, туристи їдуть десятками, але не тисячами. Окупаційна влада намагається рекламувати курорт через соцмережі, але безуспішно, а туристи, які приїжджають, - в основному, незаможні громадяни Росії або жителі інших окупованих територій.

– При цьому адміністрація Скадовська не гребує рекламувати відпочинок, ілюструючи свої заклики їхати сюди фотографіями, зробленими до 2022 року, коли наше місто було забите відпочивальниками, – запевняє скадовчанка Марина. – Можна знайти фото та відео, зняті в наші дні: пляжі порожні, вони заростають травою, а відпочивальників - раз-два та й усе. У центрі міста – порожньо, а колись тут все кипіло і вирувало. У нас нічне життя було активним, як і денне, а зараз – тихо як на цвинтарі.

Скадовськ також страждає від вкрай поганого водозабезпечення, а також перебоїв в електромережах, при цьому ремонтні роботи можуть затягтися на кілька днів. Як виживають жителі міста без холодильників, вентиляторів, ліфтів та кондиціонерів – можна лише здогадуватись.

Кирилівка

Кирилівка – популярний курорт на Азовському морі, до війни приваблювала туристів чистим морем та розвиненою інфраструктурою – тут було близько 400 баз відпочинку, аквапарк, дельфінарій тощо. Зараз тут намагаються дотягнутися якщо не до рівня «до окупації», то хоча б до чогось.

Виходить не дуже: як і Бердянськ, і Скадовськ, Кирилівка перетворена не на курорт, а на логістичний центр – «базу» для військових. Військові зайняли санаторії, пансіонати та бази відпочинку, господарі яких поїхали, і почуваються дуже вільно. Кафе та гостьові будинки дружно підняли ціни – «багаті» російські військові можуть собі дозволити купити якийсь овочевий салат у кафе за майже пів тисячі рублів, а от рядовий турист у Кирилівці сильно здивується таким розцінкам. Сходити в дельфінарій – будь ласка, 1000 рублів (1300 – за ВІП-місця). Ціни на проживання - в середньому 4500-5000 рублів за 2-3-місний номер.

Але туристів немає – Кирилівка, як уже було сказано, більш військова база, ніж курорт. Росіяни сюди дістаються рідко, а мешканці інших окупованих територій не дуже готові витрачати тут свої гроші.

Генічеськ

До війни Генічеськ славився доступними цінами та безліччю баз відпочинку. У 2025 році сезон не складається: пляжі порожні, інфраструктура зруйнована або «націоналізована», в пансіонатах живуть російські військові. Крім того, окупаційна адміністрація оголосила, що в «місцях стихійного відпочинку на узбережжі Азовського моря вода непридатна для купання», і закрила кілька популярних місць, наприклад, у селі Генічна Гірка, Промоїна (місце впадання Сиваша в Азовське море), Набережна тощо.

- Цього нам тільки й не вистачало, +36 градусів і не можна піти освіжитися! – обурилися жителі і все одно пішли купатися в море. Народ на пляжах є, він повально ігнорує запобіжні таблички. Навіть козацькі патрулі, які постійно ходять і щось перевіряють, людей обшукують і постійно про щось попереджають, не в змозі вигнати людей із місць відпочинку.

І Генічеськ загинається так само, як і інші курортні міста в окупованій частині України. Вже зрозуміло, що виживуть тут одиниці із сотень гостьових будинків, пансіонатів та санаторіїв. Навряд, що охочих відпочити без води та світла, але з постійною присутністю навколо неадекватних військових, зі звуками стрілянини на полігонах та під шум безпілотників ставатиме більше.