Як розповідати про себе, щоб всім запам'ятатися? Історія абітурієнта, який побрився налисо

"У відео, знятому для самопрезентації, ви стрижетесь налисо. Можна поцікавитися, в чому ідея?" — питаю в абітурієнта, який прийшов на творчий конкурс, щоб вступити до нас на кафедру кіно- і телемистецтва КНУ.

"Я знав, що спитаєте. Якщо чесно, просто хотів зробити щось, аби вам запам’ятатися", — каже хлопчина, 18 років.

Питань нема. Він справді запам’ятався всім членам нашої комісії. Що не кажіть, а це окремий вид мистецтва — цікаво розповідати про себе й запам’ятовуватися людям так, щоб після знайомства ніхто не забув, як вас звати.

Не вихвалятися, не видавайтеся у марнославство, любуючись собою, а просто заявити: "Ще отакий я є". Дійсно інколи доводиться йти на конфлікт або провокацію заради провокації, аби про тебе говорили, аби тебе запам’ятали.

Як розповідати про себе?

1. Люди забувають джерело інформації, але пам’ятають її зміст. Якось одна професорка в університеті, де я навчався, під час лекції згадала про свою поїздку в Париж. Як з’ясувалося, вона багато подорожувала Західною Європою. Ці слова тоді справили на мене (студента 1 курсу, який ще ніде не бував) колосальне враження. Бо людина бачила світ. І цінність її слів для мене без перебільшення зросла врази. Тепер уже на своїх лекціях я постійно згадую історії з Венеції, Стокгольма, Дрездена. Це працює.
2. Глобально вас ніхто не знає. В одному з інтерв’ю співачка Мадонна згадувала, як діти в Африці називали її "білою жінкою". Тобто навіть знаменитість планетарного масштабу, яка десятиліттями не злазить з екранів, для когось просто "біла жінка". У вашому оточенні теж дуже багато людей, для кого ви просто "Майстер Василь", "Касирка Надя" чи "Дивний чувак з роботи". Наповніть свій публічний образ важливими та цікавими деталями.
3. Соціальні мережі мають стати вашими слугами, а не ви — їхніми рабами. Використовуйте ці платформи як інструмент. Заповніть профіль, вказавши освіту, місця роботи, професійні досягнення, опишіть навички та розкажіть про нагороди. Це не вихваляння, а констатація фактів. Вам не обов’язково публікувати фото з відпочинку, говорити про особисте життя чи психологічні проблеми. Використовуйте Facebook, Linkedin чи навіть TikTok як своє мультимедійне резюме. Вам може здаватися, що це нікого не цікавить, але з часом почуєте фразу: "Так, я читав про це у твоєму Facebook".
4. Роздавайте візитки. В Україні це не дуже поширена практика, — хіба у діловій сфері. Натомість можна знайти альтернативу — запустити власний сайт, завести блог або створити свій профіль у відкритих базах даних, аби важлива для вашого позиціювання інформація була для всіх максимально доступною. Як би ви не старалися розповідати про себе, — всього не згадаєш. Тому варто ще й коротко написати. Кому потрібно, прочитає.
5. Не перегинати палку. У мене є знайома, яка в мистецтві розповідання про себе досягла найвищого рівня. Вона постійно пише, що мало спить, має кілька робіт, ставить на ноги чоловіка, народжує дітей, подорожує, хворіє, але при цьому займається спортом і перемагає. Це дратує, тому шукайте баланс і майте міру.

Іноді потрібна й розповідь про невдачу. Як правило, наше суспільство, яке несе в собі ген меншовартості, навіть більше охоче реагує саме на такі історії. Втім, звісно, краще уникати сповіді про те, як вас знову вигнали з роботи, або про свої борги. Кому потрібна ця правда?

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело