Більшість юрських хижих риб подавилися і померли: усі намагалися проковтнути одну істоту

Історія Землі налічує мільярди років і за цей час наша планета встигла стати домівкою для неймовірної кількості видів: деякі з них досі процвітають на планеті, а інші відомі науці лише за скам'янілостями. У новому дослідженні вчені проаналізували скам'янілі рештки риб-тарсисів і виявили, що всі вони загинули одним і тим же дивним чином, пише Science Alert.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Стародавні риби вдавилися здобиччю

Аналіз був проведений палеонтологами Мартіном Ебертом і Мартіною Кельбл-Еберт з Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана і показав, що ці хижі морські тварини, мабуть, часто гинули через великі головоногі молюски, також відомі як белемніти. Аналіз показує, що молюски просто застрявали в стравоходах риб.

У дослідженні були використані зразки риб-тарсисів, виявлених раніше у 152-мільйонній зольнхофенській платтенкальковій формації в Німеччині. Найцікавішим виявилося те, що більшість риб загинули одним і тим самим способом — намагалися проковтнути головоногого, майже такого самого довгого, як вони самі.

Автори дослідження зазначають, що в усіх випадках дзьоб головоногих виходив через зябровий апарат риб, тоді як широка внутрішня оболонка молюсків була міцно закріплена в ротовому отворі.

Чому стародавні риби полювали на молюсків

Риби-тарсиси відомі як мікрохижаки — тварини, що харчуються дуже дрібними тваринами, наприклад, личинками та зоопланктоном. Відомо, що вони заковтували їжу за допомогою всмоктування. Водночас белемніти нагадували кальмарів з довгим, покритим капюшоном тілом і безліччю мацаків. Ці головоногі молюски мешкали у відкритому океані й залишили після себе значно менше скам'янілостей порівняно з рибами.

Автори дослідження зазначають, що скам'янілості белемнітів, знайдені в платтенкалькових басейнах Айхштетта і Зольнхофена, часто складаються з внутрішньої раковини, оброслої двостулковими молюсками. Це вказує на те, що головоногі були вже мертві й підтримувалися на плаву в товщі води завдяки наповненій газом раковині, заселеній іншими тваринами. Наприклад, у ній могли мешкати молюски, які харчуються тканинами, що розкладаються.

Дослідники вважають, що стародавні риби насправді не шукали їжу в суворих умовах морського дна і не полювали безпосередньо на белемнітів. Припускають, що стародавні риби мали звичку висмоктувати залишки м'яких тканин, що розкладаються, або обростання, як-от водорості або бактерії, з об'єктів, які плавають, але коли обтічний плаваючий дзьоб белемніта випадково потрапляв до рота, вони вже не могли позбутися цих смертоносних об'єктів.

Ймовірно, риби намагалися проштовхнути предмет через зябра, але так і не могли позбутися його, що призводило до смерті від задухи.

Раніше Фокус писав про те, що вчені знайшли два масивні види міног, які жили 160 млн років тому.