Гроші пачками вивозили за кордон: деталі скандальної справи Тетяни Крупи і що знайшли у камері

Тетяна Василівна Крупа керувала Хмельницьким МСЕКом з 2008 року. Їхню родину і насамперед саму Крупу підозрюють у незаконному збагаченні, адже під час обшуків у неї та її родичів лише готівкою знайшли майже 6 мільйонів доларів у різних валютах. Щоб зібрати таку суму, жінці з зарплатою, згідно з декларацією, у 660 тисяч гривень на рік потрібно було б працювати близько 372 років.

Вже 9 місяців Тетяна Крупа перебуває під підозрою та в СІЗО. На судових засіданнях вона заперечує наявність у неї усіх знайдених активів і просить суд випустити її під домашній арешт.

Що відомо зараз у справі скандальної ексголови Хмельницького МСЕК, які схеми незаконного збагачення вивчає слідство та що вдалося дізнатись під час особистого спілкування з Тетяною Крупою та її адвокатами – читайте у проєкті "Де вони?" на 24 Каналі.

Скільки грошей знайшли у родини Крупи?

Нагадаємо, з матеріалів досудового розслідування випливає, що 3 жовтня 2024 року правоохоронці вилучили:

• у вітальній кімнаті квартири Тетяни Крупи – 106,1 тисячі доларів, 6,7 тисячі євро і 67,5 тисячі гривень;
• у гардеробній, де розміщувався сейф, – 315,9 тисячі доларів і 25,4 тисячі євро;
• у спальні чоловіка підозрюваної Володимира Крупи – 253,1 тисячі доларів, 70 тисяч євро і 143 тисячі гривень;
• у ще одній спальні – 2,5 мільйона доларів, 37,8 тисячі євро і 702 тисячі гривень;

У ДБР зазначили, що правоохоронці знаходили гроші по всій квартирі. Вони були у шафах, шухлядах, нішах. Також вилучили документи, що підтверджували незаконну діяльність посадовців та відмивання ними грошей через різні проєкти. У робочому кабінеті Тетяни Крупи знайшли 100 тисяч доларів, низку підроблених медичних документів та списки ухилянтів з прізвищами та фіктивними діагнозами.

Що відбувається у справі Тетяни Крупи: дивіться відео

Також під час слідчих дій посадовиця начебто намагалась позбутися частини грошей, викинувши дві сумки з пів мільйоном доларів через вікно.

Окрім готівки та прикрас, правоохоронці у жовтні 2024 року виявили, що родині топчиновниці належать чималі статки й багато нерухомості в Україні та закордоном. Так, родина Крупи володіє:

• 30 об'єктами нерухомості в Хмельницькому, Львові та Києві;
• 9 елітними автівками;
• корпоративними правами на 48 мільйонів гривень;
• готельно-ресторанним комплексом на майже 3 тисячі кв.м в одному із парків Хмельницького.

За кордоном у їхній власності є нерухоме майно в Австрії, Іспанії та Туреччині. На валютних закордонних рахунках родина також накопичила майже 2,3 мільйона доларів США. Хоча Тетяна Крупа заперечує наявність в неї таких статків.

Наразі слідство встановило: головна лікарка Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи, яка з грудня 2020 року також є депутаткою Хмельницької обласної ради, могла незаконно збагатитися на понад 137 мільйонів гривень. При цьому в матеріалах зазначається, що розслідування незаконного збагачення продовжується з метою встановлення його дійсних обсягів, які можуть виявитися набагато більше.

Усього в результаті обшуків 3 жовтня 2024 року виявили та вилучили готівки та активів на 164,3 мільйона гривень. Це з квартири й кабінету, що власне, в рази перевищує встановлену законом межу для визначення незаконного збагачення.

У своїй декларації за 2023 рік Тетяна Крупа вказала, що разом із чоловіком заробили трохи менше ніж 3,5 мільйона гривень. Понад мільйон – вона, і майже 2,4 мільйона – її чоловік, а також задекларувала грошові активи на понад 23 мільйони гривень. Тобто офіційні доходи значно менші за знайдені активи. Ці цифри також повторюються за першу половину 2024 року, тобто жодних різких змін у доходах у них не було.

Слідство твердить, що законність походження знайдених коштів Тетяна Крупа не змогла підтвердити. Але позиція захисту зараз наступна: гроші належали не їй, а підозри проти неї, попри обшуки – не обґрунтовані. При цьому згідно з протоколом огляду, частину грошових коштів, а саме доларів США та євро, вилучили серед медичних документів третіх осіб про направлення на МСЕК, які були в окремих пакетах і конвертах.

Рішенням суду досудове розслідування щодо Тетяни Крупи продовжили до жовтня 2025 року, а це означає, що слідчі шукають.

Ті самі мішки з пів мільйоном доларів / Радіо Свобода

Крупа та її родина пачками вивозили гроші за кордон

Серед всього іншого, у Тетяни Крупи знайшли квитанцію на 590 тисяч доларів США, які вона тримала на рахунку в польському банку. За курсом на кінець 2023 року, це ще понад 22 мільйони гривень. Від неї дорога повела розслідування далі – родинною схемою вивезення грошей за кордон.

У квітні 2025 року польські правоохоронці відкрили кримінальне провадження проти Тетяни Крупи. Вона могла вивозити до Польщі мільйони гривень, нажиті на корупції. Заступник окружного прокурора Варшави направив до Офісу генпрокурора клопотання про передачу кримінального провадження. Після цього правоохоронці відкрили провадження про легалізацію доходів, отриманих злочинним шляхом, яке об'єднали з розслідуванням про незаконне збагачення родини Крупи.

На жаль, у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі нам не змогли надати деталі, адже подробиці ймовірних злочинів Тетяни Крупи підпадають під категорію інформації з обмеженим доступом. Тому ми послуговувались судовими матеріалами.

З них відомо, що за версією слідства, головна лікарка з Хмельницького, разом із родичами протягом двох років влаштовували "тури" до Польщі й везли через кордон "скромну" готівку – пачками. А головне – вивіз не припинився навіть після оголошення їй підозри 5 жовтня 2023 року. З 29 травня 2022 року по 17 жовтня 2024-го валізи з кешем подорожували через українсько-польський кордон частіше, ніж туристи до Карпат.

3 жовтня 2024 року, під час проведення обшуку у кримінальному провадженні, також вилучили довідку щодо зарахування 590 тисяч доларів США на рахунок у банку Республіки Польща Pekao, відкритий на ім'я Тетяни Крупи.

А під час проведення огляду документів 18 листопада 2024 року встановили також відомості щодо зняття готівки із термінала у липні-серпні 2022 року шляхом проведення 69 банківських операцій щодо зняття коштів у сумі 100 тисяч гривень кожна.

Так, за документами суду, гроші родини Крупи осідали в банках ​​Австрії, Польщі та Швейцарії. Наприклад, у теці "Австрія банки", яку вилучили під час обшуку в офісних приміщеннях, містяться документи щодо закордонних рахунків підозрюваної: квитанції/розписки про купівлю валюти, її вивід, дві декларації про переміщення готівки, документи про страхування вкладу та рукописні записи. Станом на 17 червня 2022 року сукупна сума коштів родини Крупи в іноземних банках становить 269 850 євро.

Правоохоронці вважають, що ці гроші з'явилися у лікарки завдяки незаконним схемам.

Що знайшли у камері Тетяни Крупи?

В останній ухвалі Апеляційної палати ВАКС зазначають, що за даними Державної митної служби України протягом 2021 – 2024 років при перетині державного кордону України Тетяна Крупа задекларувала валютні цінності сумою 51 тисяча доларів США та 7 тисяч євро. А загалом Тетяна Крупа, її чоловік і невістка упродовж 2022 – 2023 років задекларували ввезення на територію ЄС валютних цінностей на загальну суму 1 мільйон 307 тисяч доларів США та 26 тисяч євро.

У судовій ухвалі зазначено, що в слідства виявили дані, які свідчать про те, що ці особи розміщували в Австрії та Польщі або переміщали до ЄС активи щонайменше у сумі 2,9 мільйона доларів США та 476 тисяч євро. Постає питання – а що з цими грошима зараз? У правоохоронців є припущення, що "замести сліди", закриваючи закордонні рахунки, Тетяна Крупа намагалася прямо з камери.

Так, станом на грудень 2024 року рахунок був закритий, але от у який спосіб? Адже колишня депутатка вже перебувала за ґратами. Проте захист це теж заперечує. Момент цікавий, адже в судових матеріалах мова йде про повторний обшук у камері Тетяни Крупи. А значить були й попередні, і порушення теж?

Ми звернулися із запитом до Київського СІЗО, але й тут нам не змогли відповісти на запитання про порушення фігуранткою порядку утримання, і звідки в неї ті мобільні апарати. Проте з відкритих джерел відомо, що востаннє у Тетяни Крупи вилучили аж 3 мобільних: один в руках, два на спальному місці.

Під час вилучення телефону Тетяна Крупа хотіла видалити з нього інформацію. Ймовірно, це може свідчити, що Крупа дистанційно управляла банківськими рахунками за кордоном. Захисники пані Тетяни не коментують заборонені в СІЗО телефони. Як і сама Тетяна Крупа, яка відмовилася від коментаря.

Засідання у справі про хабарництво Тетяни Крупи / Скриншот з відео

Про виїзд за кордон і зв'язки з митницею

Питання про стан здоров'я теж не випадкове, саме цей аргумент використовує захист, щоби домогтися зміни запобіжного заходу Тетяні Крупі. За твердженням адвокатів, перебування під вартою негативно впливає на самопочуття фігурантки. Мовляв, перебування упродовж 8 місяців у СІЗО – занадто сувора міра запобіжного заходу. Як альтернативу пропонують переміщення до орендованої квартири неподалік НАБУ.

Водночас прокурор наголосив, що лікарі у висновку не винесли протипоказань для фігурантки безпосередньо в СІЗО. А наскільки наявність квартири навпроти НАБУ гарантує наявність Тетяни Крупи в Україні – це все ж питання. Прокурор свої сумніви підкріплює зв'язками ексочільниці МСЕКу в митниці.

Адвокати Тетяни Крупи цей доказ теж спростовують: зачитали на засіданні переписку, яка, на думку захисту, нівелює аргументи слідства. Мовиться про переписку з племінницею Тетяни Крупи, Ірини Бойцун, яка начебто просила пані Тетяну про допомогу, щоб залишитися на бажаній керівній посаді на митниці.

Захист наполягає, що Ірина Бойцун не отримала посаду, з якою нібито просила допомогти. А це, на думку захисту, свідчить про відсутність зв'язків щодо яких наполягає прокурор.

Ірина Степанівна Бойцун дійсно нині працює заступницею начальника управління контролю митних платежів Тернопільської митниці, що вказує в річній декларації. При тому, що рік тому була начальником управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання, а до цього головним державним інспектором сектору проведення митного аудиту тієї ж митниці. І, чесно кажучи, на кар'єрне сходження на вершину наразі це не схоже.

Декларація Ірини Бойцун / Скриншот з відео

Однак Вищий антикорупційний суд у своїй ухвалі пише, що слідчі знайшли набагато більше: серед іншого чати з обліковими записами, які свідчать про її зв'язки з працівниками ДБР, керівництвом прокуратури області та працівниками митниці, відповідно. Також у листуванні містилась заява судді Хмельницького апеляційного суду на ім'я Міністра охорони здоров'я про дозвіл на виїзд за межі України з метою лікування.

З цим виникла теж цікава історія: Тетяна Крупа стверджує, що обіймаючи посаду депутатки обласної ради виїхала до Туреччини на лікування. Але слідчі переконані: вона була там для відпочинку, а документи про стан здоров'я сфальсифікувала, бо ж не мала права на закордонний вояж як чиновниця. Це не наріжний факт, але, найімовірніше, ще один мазок, до загальної картини.

Скільки прокурорів звільнили після скандалу з фейковими інвалідностями?

Тепер пригадаємо більш важливу деталь – частину грошей знайшли фактично прикладеними до особових справ, які мала розглядати лікарка. Припустимо, це дивний збіг, але водночас після арешту Тетяни Крупи, виявляється, що чи не весь прокурорський склад Хмельниччини має фейкову інвалідність. За даними слідства, у робочому кабінеті чиновниця зберігала підроблені медичні документи з іменами чоловіків з фіктивними діагнозами.

Сторона обвинувачення у справі Тетяни Крупи вже розпочала розслідування за частиною 3 статті 368 КК в межах версії слідства про одержання підозрюваною неправомірної вигоди саме за надання позитивного рішення щодо встановлення особам групи інвалідності. У межах цього кримінального провадження розслідують обставини вчинення Тетяною Василівною й інших кримінальних правопорушень.

Наразі 37 прокурорів органів прокуратури Хмельницької області мають статус особи з інвалідністю, за офіційними даними органу. З прокуратури Хмельниччини після скандалу з масовим оформленням довідок із фіктивними діагнозами й до сьогодні звільнили 12 прокурорів, які мали статус осіб з інвалідністю. Тобто у період з жовтня 2024 року по червень 2025 року.

Також у відповідь на запит 24 Каналу в прокуратурі Хмельницької області повідомили, що з адміністративних посад звільнили 16 прокурорів, які мали статус осіб з інвалідністю. Однак паралельно з цим там зазначили, що Хмельницька обласна прокуратура не володіє даними про отримання прокурорами фіктивних довідок про інвалідність, на підставі яких вони отримували пенсії.

У МОЗ на запит щодо проведених перевірок посадових осіб та скасування рішень МСЕК нам досі не відповіли. Про це МОЗ звітувало у відкритих джерелах у лютому 2025 року. Тоді для перевірки сформували перелік з 2636 справ посадових осіб з понад 70 державних органів, а 281 прийняте раніше рішення МСЕК – скасували.

Далі відбувся дуже цікавий збіг, вже після того, як проєкт "Де вони?" надіслав запит із запитаннями щодо таких перевірок. Замість відповіді з'явилась публікація на сайті, датована 1 липня. У матеріалі повідомили, що Центр оцінювання функціонального стану особи вже розглянув 1692 справи. Ще 423 осіб викликали на дообстеження для уточнення функціонального стану.

За результатами перевірки, 445 рішень МСЕК щодо встановлення інвалідності посадовцям скасовані. Можемо зробити висновок, що МОЗ або робить звіти лише раз на пів року про скандал всеукраїнського масштабу, або у відповідь на запити, що на ділі – залишаються без відповіді.

Як чоловік та син Крупи могли їй допомагати?

При цьому захист стверджує, що всі гроші, знайдені у квартирі Тетяни Крупи належать її чоловіку. Кажуть, ці кошти є продуктом бізнесу, а не незаконного збагачення. Але джерело цих прибутків Володимир Крупа та адвокати суду не розкривають. Кажуть тільки, що він змолоду здійснював підприємницьку діяльність, їздив до Китаю та накопичував, а всі деталі вказані в одному з протоколів.

Проте бізнес Володимира Крупи без конкретних джерел доходу зовсім не пояснює купу готівки, що вивалювалася з шаф, тумбочок, столів і так грайливо лежала на ліжку. А пан Володимир виявляється тільки зараз зважився дати свідчення, хоча нагадаємо, що обшуки пройшли минулого жовтня.

Щось не сходиться поки що і в цифрах, адже у квартирі родини Крупи знайшли майже 6 мільйонів доларів загалом, на банківські рахунки за кордоном виведено майже 3 мільйони, як зазначається в матеріалах справи. Як приклад, протокол огляду банківських документів датований квітнем 2025 року, наданих адвокатами Тетяни й Володимира.

Утім, навіть якщо всі гроші, знайдені в оселі ексочільниці Хмельницького МСЕКу належали її чоловікові, то історія з прокурорами нікуди не зникає. Ба більше, й майнове питання так просто не закриєш, бо ж слідство вважає, що безліч активів родини Тетяни Крупи – придбані завдяки результатам саме її незаконного збагачення. Усього правоохоронці заарештували понад 150 об'єктів нерухомого майна родини Крупи.

Нагадаємо, що в жовтні минулого року ДБР заявило про викриття на незаконному збагачені не лише керівниці Хмельницького МСЕКу Тетяни Крупи, а і її сина Олександра, який обіймав керівну посаду у головному управлінні Пенсійного фонду України у Хмельницькій області.

Який цікавий збіг: син фігурантки справи про колосальне хабарництво на інвалідності, наслідком якого стали ще й неправомірні виплати на мільйони гривень, очолював обласний Пенсійний фонд. Його також звинувачують у незаконному збагаченні за спільною схемою з матір'ю.

Після скандалу Олександр Крупа звільнився з посади за власним бажанням, про що свідчать і декларації чиновника. Замість нього тимчасовою виконувачкою обов'язків голови стала його перша заступниця Марія Квятківська. Ба більше, син скандальної керівниці Хмельницької МСЕК почав розпродавати бізнес в Україні, зокрема дві будівельні компанії.

У листопаді 2024 року власником ТОВ "Вест-Естейт" замість Олександра Крупи став хмельницький підприємець Петро Бицик. А 9 жовтня власником частки Крупи у ТОВ "Естейт Плюс" став киянин Євген Близнюк, ще 50% у цій компанії, як і раніше, належить іншому киянину – Олександру Олійнику.

Щоправда, в Олександра залишаються 50% власності в родинній компанії "Солар-Інвест", яка, до речі, й привела правоохоронців в доларові шухляди Крупи. І гроші якої, за версією Володимира Крупи, серед іншого, зберігались у них вдома. Компанію вони заснували всією родиною у 2006 році, Олександр там працював також фіндиректором.

Проте на початку цього року виявилося, що йому потрібні кошти на життя, принаймні за словами адвокатів. Хоча у грудні 2024 року ВАКС скасував арешт банківського рахунку в "Ощадбанку" сина Тетяни Крупи на 700 тисяч гривень. Адвокат Олександра Крупи, Іван Костюк, тоді заявив, що цей рахунок "використовувався для отримання зарплати", загальна сума якої з 2022 по 2024 роки становить приблизно 900 тисяч гривень.

Крім того, Костюк зазначив, що у Крупи є кілька сонячних електростанцій, які приносять дохід за "зеленим тарифом" у розмірі близько 800 тисяч гривень. Адвокат стверджував, що банківський рахунок Олександра Крупи не може бути пов'язаним із можливим незаконним збагаченням його матері.

Олександр Крупа / Пенсійний фонд Хмельницької області

Водночас прокурор вважав, що кошти на цьому рахунку є речовими доказами у справі, а отже, існують підстави для накладення арешту. При цьому він визнав, що частина цих коштів дійсно становить нараховану заробітну плату.

Суд задовольнив апеляційну скаргу захисту Олександра Крупи, ухваливши рішення про скасування арешту його банківського рахунку. А через місяць після цього Олександру Крупі знадобилося й інше майно, виведене з-під арешту.

Починати тут варто із загальних масштабів майна, що належить родині Тетяни Крупи та, на думку слідства, набуте шляхом незаконного збагачення. За основною версією – син, чоловік, невістка, сестра та матір невістки сприяли протиправній діяльності підозрюваної шляхом набуття активів та оформлення майна на близьких родичів Крупи. Кількість земельних ділянок та нерухомості вражає.

Нагадаємо, разом з чоловіком колишня голова МСЕК Хмельниччини володіє 16 будинками загальною площею 292,6 кв. м (квадратних метрів загалом для 16 будинків мало, але саме такою є офіційна інформація), трьома квартирами загальною площею 321,4 кв. м у Хмельницькому і 40 земельними ділянками загальною площею 33,5 га. Схильність до розкішного життя сімейства Крупи підкреслює наявність Porsche Cayenne 2019 року вартістю 2,5 мільйона гривень. У інших родичів – не набагато менше.

Слідство вважає що сукупний дохід членів родини Тетяни Василівни не міг забезпечити придбання всього цього майна. Дослідження проводили з 1998 по 2024 рік. І без згоди членів родини така схема є неможливою. Ба більше, частину капіталу могли конвертувати якраз в той самий бізнес. Перевести в статутний капітал компанії "Солар-Інвест".

Однак адвокати родини клопочуть про зняття арешту з майна, бо, на думку захисту, відсутні докази злочину пані Тетяни та не доведено приналежність до епізодів "Солару" чи офіційних рахунків. А майно сина Олександра взагалі придбане до скандалу з матір'ю і набуття нею депутатського статусу – до 7 грудня 2020 року. І, звісно ж, теза захисту, мовляв, Тетяна Крупа не користувалась майном своїх родичів.

З цікавого, Олександр Крупа разом з дружиною придбали дискоклуб, з якого теж воліють знати арешт. Щодо доходів пана Олександра, то за 2024 рік він заробив майже 18 мільйонів гривень, отримавши дивіденди з компаній, яких позбувся, та гроші за продані корпоративні права. Надавав майно в оренду разом із заробітком на сонячній енергії та продав рухомого майна на 3 мільйони.

У загальну суму прибутку ми порахували й зарплату з Пенсійного фонду та "Солар-Інвест", а також проценти від кількох банків України. з огляду на джерела доходу, син Тетяни Крупи дійсно намагався скинути якомога більше майна, але є проблема – арештоване він продати не може.

У своїй декларації Олександр Крупа зазначає у своїй власності 3 квартири, 23 земельні ділянки, 5 житлових будинків та ще 2 недобуди. Його дружина Катерина – 5 ділянок, 4 будинки й гараж. Не меншу кількість майна арештували в невістки, свахи та рідної сестри Тетяни Крупи.

Ще одна схема Тетяни Крупи?

Головне питання, що виникло в колегії суддів: навіщо "клану Круп" будиночки на 12 – 14 квадратів та які операції вони зібрались з ними терміново проводити? Тут ми повертаємось до компанії "Солар-Інвест", яка займається альтернативною енергетикою. Саме для розвитку бізнесу й скуповували все це майно.

У селі Соболівка у родини Тетяни Крупи 8 будинків і 9 земельних ділянок. 11 ділянок у селі Моломолинці, 2 ділянки у селі Рудківці, 6 ділянок поблизу Слобідки Рихтівської, 3 – у Москалівці та ще одна ділянка в селі Адамівка. У сина подружжя Олександра Крупи, є ділянка у селі Карпівці та ще 7 – у селі Шумівці. На них збудовано 5 будинків. Майже всі будинки родини Круп у Волиці – площею від 15 до 25 кв. м.

Якщо простою мовою, то використання дрібних ділянок дозволяє зареєструвати їх як приватні СЕС і продавати електроенергію за вигіднішим тарифом. Реально за цими шматками землі може стояти одна велика компанія, яка оформлює їх на номінальних власників, наприклад всю рідню.

Річ у тім, що в Україні діє "Зелений тариф" – спеціальна державна програма, що дозволяє власникам приватних домогосподарств продавати електроенергію, вироблену з відновлюваних джерел, як-от сонце або вітер, у загальну енергомережу за фіксованим тарифом, який значно перевищує ринкову ціну електроенергії.

Виробництво електроенергії з енергії сонячного випромінювання приватними домогосподарствами здійснюється без відповідної ліцензії. Це своєрідна "сіра зона" українського енергетичного законодавства, яка формально не порушує правила, але фактично використовує державну підтримку приватних СЕС у комерційних цілях.

Окрім цього, земельний податок в Україні розраховується пропорційно до площі ділянки. Отже, якщо встановити сонячні панелі на мінімально необхідній території – податок буде меншим. Також податкові ставки відрізняються залежно від того, яке цільове призначення має ділянка. Для ведення особистого господарства або забудови – можуть діяти пільгові ставки.

Водночас адвокатка захисту Тетяна Видай стверджує, що "Солар-Інвест" непричетне до вказаних махінацій. Офіційно основні види діяльності компанії: передача, розподілення та торгівля електроенергією, а також надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Слідство стверджує, що фактично ці активи набула Тетяна Крупа та оформлювала право власності на своїх родичів. Адже. за підрахунками ДБР та прокуратури, сукупний розмір доходів пані Тетяни та її родичів, починаючи з 1998 року по 2 квартал 2024 року, не відповідає вартості зареєстрованого у 2020 – 2024 роках майна та об'єктивно не забезпечив би можливість його придбання.

Тетяна Крупа, яку підозрюють у незаконному збагаченні, і її чоловік протягом цих років отримали сукупний офіційний дохід 37 мільйонів 713 тисяч 368 гривень. Її син та невістка протягом 2005 – 2024 років – 41,41 мільйона гривень. Це менше, ніж сума готівки, яку вилучили під час обшуків у родини та підконтрольних їм підприємствах. Адвокати ж твердили на засіданні, що майже все майно придбане до періоду, який є предметом розслідування, і навіть до того як у грудні 2020-го Тетяна Крупа стала депутаткою.

Врешті-решт колегія суддів ухвалила рішення з усього арештованого повернути невістці Крупи, Катерині, одну земельну ділянку, а сестрі пані Тетяни з-під арешту вивільнили квартиру.

Скільки ж майна "клану Крупи" під арештом?

У судових документах вказано, що нині арешт накладено не на все рухоме та нерухоме майно підозрюваної та членів її сім'ї, а лише на те, що набуте ними з 3 листопада 2020 року. Отже, не арештованими є понад 30 об'єктів нерухомості, які належать підозрюваній та членам її сім'ї.

Разом з тим, арешт накладено: на готівкові кошти, вилучені 3 жовтня 2024 року в ході обшуків у Тетяни Крупи та пов'язаних з нею фізичних та юридичних осіб, родини, та майно пов'язаних з ними підприємств. Усього це 57 об'єктів: 16 об'єктів нерухомості, 8 автомобілів, 33 земельні ділянки.

Також арешт наклали на майно пані Тетяни, її чоловіка, сина, невістки, мати невістки, сестри підозрюваної, та рідної сестри чоловіка – загалом на 78 об'єктів нерухомості, 5 автомобілів, корпоративні права одного товариства, та банківські рахунки.

За останнім рішенням ВАКС Тетяна Крупа перебуватиме в СІЗО до 7 вересня 2025 року зокрема. Але розмір застави стрімко тане: з початкових 500 мільйонів до 112, а потім і до 56, що актуальні сьогодні. Це майже у 9 разів менше! Такого результату вдалося досягти завдяки тому, що сторона захисту постійно клопоче про зменшення суми, бо вона начебто є непомірною для Тетяни Крупи.

Сторона захисту звертала увагу, що частина активів фігурантки та її близьких осіб наразі арештовані, що не дає змоги їх реалізувати для внесення застави. І мовляв, за той час, що пані Тетяна в СІЗО, якби могли, то заставу б вже внесли. Утім, суд не повірив у щирість намірів Тетяни Крупи сидіти під домашнім арештом.