Як працюють шахрайські схеми з банківськими картками у 2025 році: вбівери, воркери, дроповоди та інші

Сьогодні знаряддям злочину можуть виступати банківські картки, тоді як їх власники навіть не здогадуються про це. Мова йде про так званих дропів, або фінансових мулів, що здають свої картки в оренду.

Видання The Page розповідає про приховані механізми схем із дропами, їх підлаштування під обмеження обсягу переказів і можливі наслідки для учасників.

Хто такі дропи і яка їх роль у шахрайських схемах

Іван Маринюк, керівник практики податкового права ЮФ «Ілляшев та Партнери» пояснює, що дропом (або фінансовим мулом) вважається особа, яка надає у користування свої банківські рахунки, платіжні картки або відкриває останні за вказівкою третіх осіб і передає їм за винагороду.

«У більшості випадків дропами можуть виступати представники малозабезпечених верств населення – пенсіонери або особи, які шукають легких та швидких грошей, зокрема молодь, яка не до кінця усвідомлює всі можливі наслідки. Дропів активно використовують у шахрайських операціях, нелегальному обігу готівки, незаконній торгівлі, в тому числі забороненими речовинами», – уточнює Маринюк.

Олег Щевич, адвокат адвокатського об’єднання «Етернікс», попереджає, що дропи – це переважно молоді люди 18-25 років, які не усвідомлюють що стають частиною шахрайської схеми, і заради легкого заробітку охоче погоджуються відкрити на своє ім’я карткові рахунки та передають необхідні банківські реквізити організаторам схеми.

Олег Щевич називає наступних активних учасників злочинних схем з використанням дропів:

ТС – засновник і організатор злочинної схеми, що створює спільноту і засновує правила, яких повинні дотримуватися інші члени групи, контролює всіх учасників та несе відповідальність за своєчасну виплату їм коштів;
вбівер – використовує реквізити банківських карток, введених потерпілими на фішингових сайтах, для переказів коштів через різноманітні платіжні системи на інші банківські картки, долучені до шахрайської схеми;
дроповод – відповідає за наявність карток, на які здійснюється переказ коштів з рахунків потерпілих;
кодер – володіє технічними знаннями та відповідає, для прикладу, за функціонування телеграм-бота, за допомогою якого створюються фішингові посилання;
воркер – шукає потенційних потерпілих на різноманітних онлайн-майданчиках для введення їх в оману під приводом проведення платежу за купівлю або продаж товару.

За схемами з використанням дропів може стояти команда кіберзлочинців. Фото: Depositphotos

Як на схеми з дропами впливає обмеження переказів

Нагадаємо, що минулого року Нацбанк з метою викорінення схем із дропами запропонував ввести обмеження P2P-переказів (між картками фізосіб). Спочатку йшлося про ліміт не більше 30 транзакцій протягом місяця на суму до 100 тис. грн. Зрештою, 1 жовтня 2024 року Нацбанк пом’якшив попередні вимоги і встановив обмеження у 150 тис. грн на місяць. А з 1 червня 2025 року максимальна сума переказів на місяць знижена до 100 тис. грн, для клієнтів з високим рівнем ризику – до 50 тис.

На думку Олександри Томашевської, податкової консультантки Київського центру підтримки та розвитку бізнесу, встановлення лімітів на перекази з карти на карту, звісно, трохи ускладнило роботу шахраїв, але схеми з дропами не зникли. Адже щоб триматися в лімітах НБУ, вони відкривають більше карткових рахунків у різних банках.

Іван Маринюк додає, що за статистичними даними, через введення лімітів та посилення фінансового моніторингу спостерігається зменшення обсягу переказів коштів між фізичними особами, але організатори дроп-схем пристосовуються до нових умов і збільшують кількість дропів. Як наслідок, на думку Маринюка, попит на картки може зростати, а сама схема – дорожчати.

В 2025 році дроп-схеми подорожчали для організаторів, але не зникли. Фото: Depositphotos

Уточнимо, кількість банківських карток в Україні за результатами І кварталу 2025 року становить близько 137,5 млн – на 4% більше, ніж на початку року. Протягом 2024 року кількість карток зросла до 132 млн – приблизно на 15% за рік. Заради справедливості варто нагадати, що до такого ефекту призводять програми на кшталт «Національний кешбек», «єВідновлення» тощо, для участі в яких громадяни відкривають нові картки. Але карток в Україні дійсно вже в кілька разів більше, ніж людей.

«Введення Нацбанком ліміту на переказ коштів на карткові рахунки мало на організаторів схем як негативний, так і позитивний вплив. З одного боку, організаторам шахрайських схем тепер потрібно докладати більше зусиль для відкриття нових рахунків, а відповідно, і додаткового людського та часового ресурсу. А з іншого боку, цей факт розширив діапазон їхньої діяльності, адже приспав пильність правоохоронних органів через критерій малозначності. Це призводить до неефективного подальшого розслідування кримінальних проваджень зазначеної категорії», – пояснює Олег Щевич.

Іншими словами, через діючі обмеження шахрайські перекази мають відносно незначний обсяг і не привертають належної уваги правоохоронців, що дозволяє шахраям діяти далі та залучати нових дропів без серйозного ризику бути викритими.

Які наслідки роботи дропом і як не потрапити в пастку

Юристи, з якими поспілкувались журналісти The Page, закликають українців до уважності під час користування інтернетом і електронними сервісами. Олег Щевич радить не довіряти сумнівним інтернет-ресурсам та телефонним дзвінкам, які обіцяють працевлаштування в компанію, що, зазвичай, не існує та має гучну міжнародну назву, але запрошує на роботу з високим рівнем зарплати без будь-якого досвіду. Адже єдина мета таких пропозицій – отримати персональні дані та банківські реквізити, які будуть інтегровані у глобальну шахрайську схему з заволодіння коштами громадян.

«Будь-яка пропозиція від незнайомих осіб про надання своєї карти для здійснення кількох переказів або надання своїх персональних даних для відкриття рахунку за винагороду має викликати підозру. Такі пропозиції можуть розміщуватися в соціальних мережах або телеграм-каналах в повідомленнях на кшталт: «легкий підробіток з дому» або «придбання банківських акаунтів»», – застерігає Іван Маринюк.

За участю в схемах із дропами стоїть не просто абстрактна загроза, а реальні довготривалі наслідки. Олександра Томашевська попереджає, що у банків є право обмежувати чи зупиняти операції за рахунками таких клієнтів. Отже, щонайменше рахункам дропа загрожує блокування.

«Картка, яка стала елементом шахрайських схем, створює проблеми у подальшій взаємодії з банками, оскільки власник картки потрапляє в поле зору фінансового моніторингу або служби безпеки тієї чи іншої банківської установи і, як наслідок, несе репутаційний збиток», – продовжує Олег Щевич.

За словами Івана Маринюка, банк може припинити співпрацю, розірвати договір, а інші банки можуть відмовляти у відкритті рахунків. Навіть у віддаленій перспективі можливі проблеми з працевлаштуванням у певних галузях та з отриманням кредитування, зокрема іпотеки. Але й це ще не найгірше, що може статися із дропом.