Обережно, реклама! Шість поширених шахрайських схем на платформах Meta

Фейсбук та інстаграм стали місцем, де ми стежимо за життям друзів, читаємо новини й отримуємо корисну (або не дуже) інформацію. Та дедалі частіше між звичними дописами миготять яскраві рекламні зображення й відео з обіцянками «швидких грошових виплат» і «диво-рішень для покращення здоровʼя». Їхнє завдання — змусити користувача натиснути й перейти за посиланнями далі й далі. І кожен наступний клік затягує у тенета шахраїв.

Нижче — шість розповсюджених шахрайських схем, які поширюються за допомогою реклами на платформах Meta.

Фальшиві грошові виплати

На екрані герб, портрет президента, логотипи «Дії», ООН чи Червоного Хреста, а також гасло «Допомога кожному українцю вже сьогодні». Щоб отримати «допомогу», потрібно перейти за посиланням, яке веде начебто на сайт банку, а насправді — на фішинговий сайт. Там вас просять ввести персональну інформацію та реквізити картки, чи навіть підтвердити вхід дзвінком зі справжнього банку, але вже за лічені хвилини шахраї заволодівають вашими даними й грошима.

Джерело: скриншоти ЦЕДЕМ

Схема незмінна вже роками — росте лише кількість подібних сторінок і різноманіття «програм». Варто зауважити, що зловмисники часто підлаштовуються під актуальні інфоприводи. Наприклад, якщо держава розпочинає «зимову єПідтримку», шахраї теж будують схеми навколо цієї програми. Те саме відбувається з іншими приводами.

Клікбейт, що веде в телеграм

«Термінова заява уряду», «Правда, яку вам не покажуть медіа», «Виплата 6500 грн уже зараз» — гучний заголовок змушує натиснути на посилання. Та замість «термінової заяви», «правди» чи обіцяної виплати відкривається анонімний канал у телеграмі — а за ним ви раптом підписалися ще на 30 схожих каналів.

Приклад розростання «екосистеми» анонімних телеграм-каналів — від реклами у фейсбуці й інстаграмі до взаємних посилань. Джерело: інфографіка ЦЕДЕМ

Далі ця «екосистема» телеграм-каналів «обробляє» користувача часто неперевіреною чи маніпулятивною інформацією.

Окрема категорія — фейсбук-реклама, що заманює вас у телеграм-канал обіцянками легко заробити гроші за допомогою «невеликого вкладення». Насправді ж ці порожні обіцянки є шахрайськими схемами: від фальшивих інвестицій до ставок із «гарантованим виграшем». Обіцяного прибутку немає — з’являються лише нові ризики.

Приклад шахрайської схеми, яка перенаправляє користувача з реклами у фейсбуці до телеграм-каналу, де людину відправляють за «гарантованим кушем» на шкідливий сайт. Джерело: інфографіка ЦЕДЕМ

Диво-ліки й удавані «держпрограми здоров’я»

Буває, у стрічці з’являється реклама з відео, де популярна телеведуча, відомий лікар чи політик «радить» таблетки, які вилікують усе — від зайвої ваги та слабкого зору до потенції. Ще й безплатно. Насправді ці відео оброблені штучним інтелектом, а під ними — посилання на сайт із доменом на кшталт abra-kadabra.fun чи huba.buba.space.

Джерело: скриншоти ЦЕДЕМ

Сайт, куди веде посилання з реклами, може мати дизайн новинних чи медичних ресурсів, містити багато тексту, графіків, сотні гарних «відгуків» — і анкету, де вас просять ввести ім’я і телефон. Деякі шахраї вдаються до «онлайн-консультацій», де лікар нібито питає про симптоми, а потім говорить, що в таких випадках прописують такі-от ліки, але він сумнівається в їхній ефективності, тому створили «Суперпуперомін», який точно допоможе. Далі з вами звʼязується «консультант» і пропонує за великі гроші замовити препарат, який є звичайнісінькою дієтичною добавкою. Очевидно, що ані лікар, ані телеведуча з рекламного допису не знали, що вони щось рекламують — це дипфейк.

Оренда банківської картки

Інша схема маскується під «пасивний дохід». Так, у фейсбуці з’являються оголошення на кшталт: «Здайте банківську картку в оренду за 1000 грн». Пропонують лише надати доступ до рахунку — все інше «зробить команда».

Джерело: скриншоти ЦЕДЕМ

Насправді людину використовують як грошового мула — проміжну ланку для перекидання коштів. Через такі картки проходять гроші з онлайн-біржі, наркотрафіку, онлайн-казино без ліцензії чи інших незаконних джерел. Коли слідство вийде на ланцюг переказів, першими відповідатимуть ті, чиї імена стоять у виписках банку. За співучасть у цих незаконних схемах можливі покарання — штрафи, конфіскація майна і навіть позбавлення волі.

Оренда фейсбук-акаунтів

«Ваш акаунт старший, ніж рік? Є фото й друзі? Орендуємо акаунт, платимо 500 гривень щотижня, лише ввімкнемо рекламу». Це ще один прояв шахрайства, що поширюється через рекламу у стрічці новин на платформах Meta.

Джерело: скриншоти ЦЕДЕМ

Насправді шахраям потрібен ваш рекламний кабінет. Далі вони від вашого імені можуть як рекламувати невинні товари, так і займатися відвертим шахрайством, «просувати» сумнівні продукти чи політичні вкиди. Іноді можуть залишати й коментарі з вашого акаунту або й узагалі змінити пароль — і ви втратите доступ. Таке «орендування» акаунтів є порушенням правил Meta й здатне призвести до блокування вашого рекламного кабінету або самого акаунта — зі всіма особистими фото й листуваннями.

«Легкий заробіток» за лайки та перегляди

Вам показують рекламу, де запрошують до «легкого підробітку» — ставити лайки до відео в тіктоку або писати відгуки в гугл-картах, сайиах Ebay чи Amazon.

Джерело: скриншоти від асоціації ЄМА

Мовляв, нічого складного, лише кілька хвилин часу — і вже 100—500 гривень на вашому рахунку. Це справді може спрацювати на першому етапі — аферисти спеціально можуть зробити один-два реальні перекази, щоб викликати довіру. А далі вас запрошують у «робочу групу», де обіцяють більший дохід — потрібно лише зробити оплату в «магазині партнера» або пройти «реєстрацію для винагороди». Жертва сама вводить дані банківської картки на підозрілому сайті, «відкриває рахунок» або переказує кошти, не помічаючи, як віддає контроль над своїми даними та рахунками.

Як не потрапити в тенета аферистів: п’ять простих правил

1. Не переходьте за підозрілими посиланнями з реклами. Рекламне оголошення — не гарантія безпеки. Якщо йдеться про виплати чи «держпрограми» — перевіряйте інформацію лише на офіційних сайтах (.gov.ua, diia.gov.ua) або через перевірені джерела.
2. Ніколи не вводьте дані банківської картки на невідомих сайтах. Справжні державні програми не вимагають жодних «перевірчих» платежів чи СVV-кодів, а онлайн-магазини з дивними адресами (типу abra-kadabra.fun) — сигнал небезпеки.
3. Не передавайте доступ до своїх акаунтів у соцмережах або банківських рахунків. Оренда акаунтів і карток — це не «пасивний дохід», а пряма участь у шахрайських схемах, яка може мати юридичні наслідки.
4. Скептично ставтеся до «легких грошей». Лайки, перегляди, прості завдання — якщо все виглядає занадто просто й вигідно, то майже завжди є пасткою. Навіть якщо перший «заробіток» надійшов — це лише гачок.
5. Реагуйте — не мовчіть. Скаржтеся на підозрілі рекламні дописи у фейсбуці й інстаграмі — це допомагає зупиняти шахрайські кампанії та вдосконалювати алгоритми платформи. Якщо ви стали жертвою або зрозуміли, що потрапили в схему з «орендою» акаунта чи картки — звертайтеся до Кіберполіції: https://ticket.cyberpolice.gov.ua/.

Колонка написана на основі дослідження, що проводиться Центром демократії та верховенства права за фінансової підтримки Фонду імені Гайнріха Бьолля, Бюро Київ — Україна. Думки, висновки та рекомендації у цій публікації належать авторам дослідження і не обов’язково відображають погляди Фонду імені Гайнріха Бьолля, Бюро Київ — Україна й уряду Німеччини.